Рідна земля
Нема нічого милішого за рідну землю. Особливо чарівна вона навесні.
Уже відтала земля. Оживає травичка і тягне до сонця свої зелені вушка. Вона прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого голубого неба. Стовбурами дерев починають бродити цілющі соки. Перекреслюють небо голосні косяки диких гусей. Вони летять під чисті зорі, на тихі води нашої України. Виходять із берегів річки. З городів потягло димком. Це спалюють торішнє бадилля.
Уже й поле оживає, переповнюється гулом тракторів. Скоро вже розпустяться листочки, зацвіте все навкруги, гаї і сади сповняться солов’їним співом. Прекрасна весна у рідному краї.
На батьківщині все прекрасне будь-якої пори: і навесні, і восени, і влітку, і взимку.
(107 слів)