Вродливий синьоокий легінь із чорними кучерями до плечей стояв перед величезною брамою, намагаючись приборкати хвилювання, що несподівано накотилося на нього. Одягнений він був у світло-сіру сорочку. Широчезні рукави, що майже повністю ховали його долоні, нагадували крила. Сорочка була вишита золотими і срібно-блакитними нитками. Поділ і краї рукавів мали однакові орнаменти: дві паралельні лінії, а між ними – нахилені одна до одної рисочки, що з’єднувалися в одну нескінченну «змійку». Спереду, на грудях, було вишите сонце, а в сонці – перевернутий квадрат, діагоналі якого утворювали хрест. Кожна із чотирьох ліній хреста одночасно була й основою трикутника. Чотири рівні трикутники, з’єднані між собою в точці перетину діагоналей, ніби рухалися по колу, за годинниковою стрілкою.
Такий самий знак був зображений і на брамі.
У лівій руці хлопець тримав музичний інструмент, схожий на флояру. Правою нерішуче тягнувся до ледь видимої мотузки, що висіла над клямкою.
149 слів. Анна Багряна «Вітрова гора»