Диктанти, тексти для додаткового читання

Диктанти

 

Тексти для додаткового читання

 

1. Мистецтво жити

Людське життя може здійснюватися, як стихійний процес або як свідомо і творчо спрямований шлях. Людина повинна прагнути зробити якомога кращою кожну мить життя.Замислюючи і творчо здійснюючи своє життя, ми стаємо господарями своєї долі (34 слова; з газети).

 

2. Життя прекрасне

Не так важливо є, що ви зробили в житті, як те, чого ви незробили. Не обов'язково говорити про любов. Часто досить буваєлагідного погляду чи дружнього потиску руки. Тоді людина відчує, що життя прекрасне (35 слів;

 О. Карп 'юк).

 

3. Заздрість

Заздрість — це вада, пов'язана з самолюбством і високоюдумкою про себе. Вона осліплює розум людини і породжуєненависть до ближнього, підозри, ворожнечу. Тому вчімося нетільки плакати з тими, хто плаче, а й радіти успіху ближнього (36 слів; А. Кліновський).

 

4. За все дякуйте

Людям приємно, коли хтось похвалить їх. Не будьте скупіна подяки! Слова подяки нічого не коштують, але вони маютьвелику вагу. Чиніть з іншими так, як ви хотіли б, аби чинили звами. Дякуйте за все Богу! (37 слів; М. Двірник).

5. Зло

Зло не існує саме по собі. Зло — це просто відсутність Бога.Це наслідок того, що в серці людини немає любові до Бога. Цеяк холод, який постає, коли немає тепла, або як пітьма, якавиникає за відсутності світла (38 слів; В. Попудник).

 

6. Творець добра

Людина створена Богом на добрі діла. Вона — творець новихідей, нового життя. Справжній творець намагається нікого нескривдити. Він любить і поважає Бога. Творець мусить бутисильною людиною. Сильний вміє захищати, вміє любити. Віндивиться вперед і не оглядається назад (40 слів; О. Карп 'юк).

 

7. Земля — мати

Розкопана до мертвого піску, загиджена хімічними відходами, наша земля викликає співчуття, наче вона жива істота.Так воно і є — земля жива. Якщо любиш землю, вона тобівіддячить. Ми залежні від землі більше, ніж вона залежна віднас. Тому і називають її матір'ю (42 слова; із газети),

 

 

8. Характеристика любові

Любов довго терпить, любов милосердує, не заздрить, любовне величається, не надимається, не поводиться нечемно, нешукає тільки нового, не рветься до гніву, не думає лихого, нерадіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить увсе, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає(45 слів; Біблія).

 

9. Бути слухняним — нескромно!

Діти, будьте послушними батькам у всьому! Шануйте батькаі матір! Діліться з ними своїми проблемами. Не вірте тим, хтостверджує, що, слухаючись батьків, ви поводитеся, як маленькі.Бути послушним — це праця, яка під силу лише справдідорослим. А ви вже готові до цього? (43 слова; М. Двірник).

 

10. Невичерпне джерело

Христос є живим і невичерпним джерелом. До ньогоприходять люди і п'ють воду. Ця вода вгамовує спрагу людськихсердець. Із тих, хто п'є, течуть ріки живої води для інших. Божеджерело тече вічно. Воно володіє невичерпним водосховищем,бо тече у вічне життя. Ісус Христос лагідно запрошує всіх доСвого невичерпного багатства (51 слово; М. Двірник).

 

                                11.Промінчики Божої любові

Любов Ісуса зігріває всіх людей. Вона, немов сонечко,проникає в серце і робить його щирим, добрим, лагідним і щедрим. Завдяки Божій любові ми маємо мир і спокій у нашійдержаві, нас не лякають воєнні будні. Будьмо ж вдячними Богові:а любов до нас! Відганяйте від себе всілякий гріх! СлужімГосподові з радістю! (53 слова; М. Двірник).

 

       12.Джерело Любові

Любов Ісуса перевищує всі межі людського розуміння. Вонадосконала, незбагненна. Божа любов любить всупереч усім обставинам. Вона ніколи не закінчується. Де ж джерело цієї вічної любові?

І ось я бачу Голгофу, місце страшних мук і ганебної смерті.Замордований і принижений, Ісус висить на хресті за мої гріхи.Голгофа й Ісус — ось джерело неосяжної любові (54 слова;С.Наганова).

 

13.Життя — це школа

Життя — це школа з багатьма вчителями і багатьма класами.Людина — це Боже творіння, яке спроможне вчитися. Мивчимося від нашої появи на світ. Спершу вчимося сидіти,творити, ходити. Потім читати, писати. Пізніше здобуваємосвіту, професію. Люди вчаться аж до старості.

Ми повинні вчитися робити добро, вчитися бути задоволеними з того, що маємо. Це найвищий університет життя (56 слів; М. Двірник).

 

 

 

 

14.Добро і вічність

Добро своїм корінням сягає у вічність. Навіть одне добреслово, навіть одна щира усмішка, навіть одна добра справа живі вічно. Не з печаллю, а з радістю ми прокидаємось вранці.Прокидаємося і зустрічаємося з блакиттю небесною, зпрозорістю ранковою. Добро і красу нам дарує природа. І про
це пам'ятає всяка добра людина. Пам'ятає, щоб освітити всенавколо чи своєю любов'ю, чи ніжністю, чи своєю добротоюдуші (65 слів; з газети).

 

15. Доброта

Доброта... Ми рідко говоримо про цю прекрасну якістьлюдини. І даремно. Розмова про доброту — це розмова прогуманізм, який у нашому суспільстві має бути збагаченийправилами співжиття.

Неможливо уявити собі гармонійно розвинену особистість,якій не притаманна доброта. А вона формується в дитинстві,коли людина особливо яскраво сприймає світ, коли її психікаще не зазнала негативних нашарувань життєвого досвіду.У доброті до дитини закладається ЇЇ майбутня діяльність

(66 слів; А. Кліновський).

 

16. Звичайна відвага

Відвага й мужність. Вони необхідні кожній людині. Типовинен вміти сказати «ні», коли від тебе вимагають речі,противної твоїй гідності і твоїм переконанням. Людина повиннабути собою в усіх обставинах і перед людьми різних поглядів ірізних становищ. Вона відстоює свої власні переконання і людей,думки яких поділяє.

Це є вміння підтримати людей, яких ти шануєш. Це є вмінняв очі сказати гірку правду тим, кому ця правда належиться(69 слів; А. Кліновський).

А яку людину ти вважаєш відважною і мужньою?

 

17. Що таке свобода?

Є дві свободи: зовнішня і внутрішня. Перша важлива длявсіх Божих творінь. Втрата її для людини — одне з важкихпокарань.

Звірі мають тільки одну свободу — зовнішню. А для людиниважливою потребою є внутрішня свобода. Людина наділенасвободою вибору. Не варто плутати свободу з вседозволеністю.Людина має обов'язки перед іншими людьми і перед Богом.Істинна, справжня свобода відкривається тим, хто добровільно,
з любов'ю вирішив слідувати за Христом. Де Дух Господній,там свобода

(71 слово; з газети).

 

18. Гармонія життя

Людина створює обличчя землі. Але їй не дано проникнути до самого серця. Нам не дано осягнути свідомість землі, бо хіба частка пізнає ціле? Не технічний прогрес і добробут зроблять людину щасливою, а гармонія з усім живим. Ми повинні знатизакони Всесвіту, бо вони захищають кожнуістоту.

 Ми матимемо колись прекрасний світ. Це буде царство Боже. Туди увійдуть спершу чисті душею діти і ті, хто багато любив.

Нам треба позбутися ненависті до цього світу. Він вартий співчуття

(76 слів; з газети).Як людині досягти гармонії з усім живим?

19. Життя — це пізнання світу

Людина повинна прагнути не до багатства, влади, насолод.Зона може утішатись пізнанням, розумінням будови світу, безмежним багатством рослин і тварин і нез'ясованої сили коріння. Мудрого не зламає лихо і не зіпсує щастя. Людина створена Богом на добрі діла. Доброчинство присутнє їй завжди. Воно досконало й несотворенно відновлює життя всього сущого.

Людство повинно пізнавати світ, здійснювати вибір між добром і злом.

Ліпше більше любити і менше розуміти, ніж розуміти багато і зовсім не любити.

Життя — це пізнання світу. Інакше людині не треба було б народжуватися (84 слова; за П. Загребельним).

Чи справедливе твердження "Ліпше більше любити і менше
розуміти, ніж розуміти багато і зовсім не любити"?

 

20.Супутники людини

Наші думки — це наші супутники, адже ми завжди думаємо.Думки виходять з серця. В наших взаєминах з іншими вонивідіграють велику роль. Наші думки — це наша сутність. Думкиможуть бути нашими крилами або ж нашими ланцюгами. Цезалежить від того, про що ми думаємо.

"Посієш думку — пожнеш слово, посієш слово — пожнеш дію, посієш дію — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнешхарактер". Усе починається з думки. Тому пильнуймо, про щодумаємо. І думаймо тільки про те, що правдиве, що чесне, щосправедливе, що чисте, що гідне похвали (35 слів; В. Попудник).

 

21. Мамині очі

Всякі очі доводилось зустрічати... Відверті й прямі, свавільніі владолюбиві, уникливі й хитруваті. А в материному погляді небуло ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Не було в ньому ітієї прямої й важкої, мов камінь, гостроти. Не було недоброзичливості, жорстокості та байдужості. Очі її постійно освітленізсередини м'яким живим сяйвом. Вони виражали їїдушу. Цепогляд самої щирості, самого добра, самої зичливості. Вонижили і сповнювали твоє єство любов'ю і довірою. Крім того,материнський погляд був начебто сповнений якоїсь цілющості.Він проникався тим здоров'ям, яке передавалося на відстань(89 слів; за Є. Гуцалом).

Опишіть свою маму, мамині очі, висловіть своє ставленнядо неї.

 

22. На головній сцені

Порівняно з безкраїм простором неба і мільйонами йогогалактик наша земна куля здається крихітною пилинкою увеличезному Всесвіті. Перед цим безмежжям ми почуваємосямаленькими і незначними, слабкими і безпомічними. Але Богцікавиться нами. Він турбується про нас. Людська душа більшадля Бога, ніж увесь Всесвіт.

Саме на сцені землі, у місті Єрусалим, дві тисячі років томуБог продемонстрував цінність, яку мають для Нього людськідуші. Він приніс для нашого відкуплення найдорожче у світі —свого власного Сина. (96 слів; з газети)

 

23. Берег дитинства

У кожного є два береги. Від одного людина відпливає, а до другого мусить неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічаютьсячимало інших, не менш значних. Серед таких — берег дитинства, берег юності, берег любові, берег надії. Хай то буде молодалюдина, статечний митець чи припорошений сивиноюдідусь, кожному по-своєму пектиме спогадами отой перший берег дитинства.

Землядитинства, стежки ранньої юності... Кому не снились вонив далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику? І хто не прагнувповернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства? Усескороминуще на цьому світі. Але пам'ять неодмінножитиме отим далеким спогадом дитинства

(97 слів;за В. Скуратівським).

 

24. Як уберегти душу?

Є багато способів, як уберегти душу. Треба розглядати життя неяк боротьбу за існування, а як шлях, котрий треба пройти згідністю. Ліки від беззахисності в нас самих. Не треба жаліти себе озираючись на когось. Наша свідомість — великий дар. Сонцесвітить для всіх однаково. Це — найбільша справедливість усвіті.Зігріті Сонцем люди віддають тепло усім довкола. Того,хто має багато любові, любитимуть усі.

Спершу треба очистити себе від заздрості, ненависті,лицемірства. Бог — це внутрішнє наше сонце. Людей єднаютьміж собою любов і всепрощення.Їмне треба слів і храмів, щобпорозумітись, вони бачать світло один одного. Тому уникаймозла, хоча б не чинімо його (104 слова; В. Попудник).

 

25. Місце твого народження

Я народився в Україні. Мабуть, ніде в світі немає такогочудового місця. Ніде немає таких пісень. І вже тільки зарадиних варто народитись в цьому краї. А яка чудова мова моїхземляків! Вона поповнює мене невідомою радістю і силою. У нійлунає дзвін молота і сталі, плач скрипки. Шелест вітру вяблуневому вітті, трепет зірок в небі. Все ввібрала в себе мова
мого народу. Вона живе й переливається, сміється і печалиться.Мені є чим дорожити.

Людині визначено Богом місце народження. Вона не моженічого поміняти, як не може поміняти себе саму. А якщо щосьіз того, призначеного їй, поміняє, то не на краще. Чуже ніколине буває краще за своє. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщинабуде завжди з тобою (120 слів; за Ю. Мушкетиком).

 

 

26. Дзеркало життя

Стара людина є ніби дзеркалом помилок, страждань,мудрості. Ця терпелива душа опанувала науку життя. її тримаєв цупких обіймах пам'ять дитинства, юності, життєвого досвіду,радостей і невдач. Треба шанувати старих людей. Станьмо наїхнє місце. І ми відчуємо самотнє лице старості. Дайте їм любов,і наш світ буде врятований (49 слів; із газети).