Тема: ПЕРШІ ЗЕМЛЕРОБИ ТА СКОТАРІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Які особливості мала трипільська археологічна культура, ви дізнаєтеся самостійно.
Правила проведення:
1. отримавши текст, запам’ятай і запиши в зошит інформацію;
2.збери найбільшу кількість матеріалу з теми;
3. пронумеруй тези в логічній послідовності;
Зразки текстів
Підлогу жител настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Стіни споруджувались на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двопохилий дах перекривали очеретом.
Сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали дерев’яними серпами з крем’яними, а згодом мідними чи бронзовими вкладками.
Перше селище такого типу було знайдено в XIX ст. біля села Трипілля на Київщині.
Трипільці були невисокі, вузьколиці, з чітко профільованими тонкими рисами обличчя.
У річках на кістяні й мідні гачки ловили щуку, судака, сома (іноді був до 2-х метрів).
Посуд робився без допомоги гончарного круга, руками, потім його випалювали в спеціальних печах.
Вони застосовували мідні шила, рибальські гачки, браслети, кинджали, сокири. Трипільці знали гаряче й холодне кування та зварювання міді.
Більшість посуду розписано червоною, чорною, білою, жовтою фарбами. В основі орнаменту — спіралі, геометричні фігури, зображення людей, тварин.
Поширилися на величезній території: від Дністра до Дніпра й Чорного моря, займаючи близько 200 тис. км2.
Головне заняття — землеробство. Землю обробляли кістяними й роговими мотиками. Пізніше стали застосовувати дерев’яне рало.
В межиріччі Дністра й Пруту займалися садівництвом (яблука, груші, абрикоси), виноградарством.
Розводили корів, коней, овець, кіз, свиней. Продукти тваринництва задовольняли потреби у м’ясі, молоці, шкірі. Вівчарство забезпечувало населення вовною.
Трипільська культура виникла в IV—ІІІ тис. до н. е. (енеоліт).
У лісах збирали ягоди, горіхи, мед, дикі фрукти.
Їх культуру називають культурою мальовничої кераміки. Посуд виготовляли тільки фахівці.
Полювали на оленя, косулю, кабана, лося, різних хижаків, гризунів.
Посуд поділявся на кухонний, столовий та культовий. Іноді розміри посуду досягали 1,5 м.
Одними з перших на території України трипільці почали використовувати мідь, яку привозили з Карпат та Балкан.
Трипільські селища розташовувались на високих рівних місцях поблизу річок. В одному населенні нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд.
Мали чітке планування. Всі будівлі стояли кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розміщувались громадські споруди.
Ускладнилася обробка кременю. Застосовувався перший мезанічний пристрій — ручний дриль для свердління.
У трипільців був унікальний звичай періодично спалювати свої поселення. Робилося це через кожних 50 років, коли виснажувалися навколишні поля.
Суспільний устрій спирався на матріархальні, а згодом патріархальні родові відносини.
Вирішальною умовою виробництва була родючість землі. Саме тому центральне місце в уявленнях трипільців займала богиня родючості — Велика Матір.
Ідеї збереження сім’ї, продовження роду підпорядковувався обряд поховання людей під долівкою жител.
Мова кожного племені була діалектом (місцевий різновид мови) загальної міжплемінної мови.
Гіпотези зникнення трипільців:
1) похолодання клімату;
2) спроба перебудувати землеробське господарство на скотоводське;
3) внутрішнє протистояння племен;
4) агресія степовиків.
Вони не зникли безслідно, а розчинилися в масі представників інших культур.
Трипільські племена не були прямими пращурами українського народу Але за часів їх існування закладалися основи українського родоводу.