Діти з особливими освітніми потребами. Дієві напрямки роботи

 

 

Актуальні аспекти розвитку

 інклюзивної освіти

 

Іщенко Світлана Василівна,

вчитель початкових класів,

перша кваліфікаційна категорія

 

Діти з особливими освітніми потребами. Дієві напрямки роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          Включаюча освіта це крок на шляху

досягнення кінцевої мети – створення

включаючого суспільства, яке дозволить

всім дітям і дорослим, незалежно

від статі, віку, етнічної приналежності,

здібностей, наявності або відсутності

порушень розвитку, брати участь у житті

 суспільства і робити в нього свій внесок.

У такому суспільстві відмінності поважаються

та цінуються, а з дискримінацією та

забобонами в політиці, повсякденному житті

та діяльності установ ведеться активна боротьба.

Девід Мітчелл

 

 За статистикою в Україні близько 700 тисяч дітей з ООП (особливими освітніми потребами). Інклюзивна (включаюча) освіта спроможна допомогти їм відчути себе самостійними, сильними, соціалізованими та потрібними. Інакше кажучи, це можливість для всіх дітей повною мірою брати участь у повсякденному житті садочку, школи та вищого навчального закладу.             

 Ключові принципи інклюзивного середовища:

• кожна людина неповторна і в цьому її цінність,
• кожна людина є невід’ємною частиною соціального простору,
• кожна людина здатна відчувати й думати, потребує підтримки й дружби з однолітками,
• кожна людина цінна своїм внутрішнім потенціалом, а не зовнішніми проявами.

У розвинутих країн світу інклюзивна освіта давно визнана невід’ємною частиною освітнього процесу. Такий формат освіти впроваджувався ще з 70-их роках ХХ століття. На разі ж реформи інклюзії стартували і в Україні.

У силу різноманітності і множинності порушень у дітей  корекційна робота вимагає залучення різноманітних прийомів і методів, які більше за інших відповідають особливим освітнім потребам учня та специфіці корекційно-педагогічної роботи з ним. Так, у початкових класах  при поясненні нового матеріалу можуть переважати наочно-практичні методи з елементами словесного пояснення або бесіди.

В інклюзивній освіті практично завжди поєднується декілька методів і прийомів роботи з метою досягнення максимального корекційно-педагогічного ефекту. Проте використання лише традиційних методів роботи з даною категорією дітей    недостатньо. Необхідний пошук нових шляхів вирішення підвищення пізнавальної активності учнів, творчих інноваційних методик і технологій, ефективність яких очевидна.

 Найбільш доступними для учнів з особливими освітніми потребами  є практично-дієві методи. Наприклад, вплив на дитину з ООП за допомогою мистецтва може зіграти позитивну роль у розвитку когнітивних функцій, вдосконаленні її саморегуляції, ігрової діяльності, подоланні особистісної незрілості, порушень емоційно-вольової сфери, в розвитку моторики. Зростаючі психоемоційні і фізичні навантаження учнів призводять до зниження пам'яті, втоми, збудливості і неможливості зосередитися протягом навчального дня.

Нетрадиційні методи в корекційній роботі з дітьми з ООП: пісочна терапія, ігротерапія, кінезіологія, казкотерапія, рефлексотерапія широко використовується в практиці дефектологів, логопедів, педагогів-психологів. Безумовно, дані методи можуть бути корисні в роботі інших фахівців.

Корекційна робота з учнями починається вже з перших хвилин на уроці. Кожен день ми починаємо з привітання у дружньому колі (спочатку за допомогою слів і посмішки, потім пропоную зробити це без слів – рукостисканням, обіймами, поплескуванням по плечу, киванням головою та іншим, діти запропонували вітатися різними мовами світу).

Організаційний момент на заняттях використовую з метою актуалізації наявних знань у дітей. Наприклад, на уроках математики питання ставляться кожному учневі індивідуально.

До якого уроку приготувалися?

Який він за рахунком?

Яке сьогодні число?

Який місяць?

Який за рахунком місяць в році?

Який він за рахунком в ряду весняних, осінніх, зимових місяців?

Таким чином ми записуємо каліграфічну хвилинку.

Для введення в тему уроку можна використовувати технологію арт-терапії – фототерапію. Фототерапія, заснована на застосуванні фотографії або слайдів для психічного розвитку, пізнавальної сфери дитини, а також для розвитку та гармонізації особистості дітей з затримкою в психічному розвитку. Це створення або сприйняття фотографічних образів з подальшим обговоренням та різними видами творчої діяльності, включаючи образотворче мистецтво, вона об'єднує всіх дітей спільною діяльністю, сприяє підвищенню впевненості в своїх силах, появі згуртованості.

Активна фототерапія з дітьми допомагає встановити контакт, збагатити і активізувати їх словниковий запас. Фотографування дитини сприяє підвищенню її самооцінки і задоволенню   потреби в увазі. Дитина може відчути себе творцем (художником, письменником) і в кращу сторону змінити своє ставлення до себе і своїх можливостей. На уроках ми використовуємо готові знімки, або створюємо їх в ході занять чи на перервах. Виготовлення знімків може поєднуватися зі створенням фотоколлажа, плаката або ілюстрованої фотографіями «книжки». Також фотографія на заняттях поєднується з вигадуванням різних  історій.

Прийом «Фантазери»

« Закрийте очі і уявіть, що ви опинилися в осінньому лісі. Роздивіться навколо, та не потурбуйте його мешканців, бо в них зараз багато турбот. Постарайтеся зробити цікаві знімки. Відкрийте очі і презентуйте нам свої фотографії».

Для корекції і збереження психічного здоров'я необхідно створювати позитивні емоції в учнів як на уроці, так і в позаурочній діяльності. Лев Семенович Виготський говорив, що «для педагога особливо важливо знати своєрідність шляху, по якому він повинен провести дитину». При організації корекційних занять учитель-дефектолог враховує можливості дитини, так як на перших етапах корекційної роботи необхідно забезпечити учневі суб'єктивне переживання успіху на фоні певних витрат зусиль. Надалі завдання слід ускладнювати пропорційно зростаючим можливостям дитини.

Під час корекційних занять чи уроків з метою емоційного розвантаження, або для переключення з одного виду діяльності на інший необхідно проводити кілька фізкультхвилинок різної спрямованості.

Цікавими для учнів будуть такі руханки:

«Ураган»

Вчитель промовляє: «Ураган для тих, хто має синій колір…(діти міняються місцями) Ураган для хлопчиків. Ураган для тих, хто сидить за першими партами та інше…

«Я вмію ось так»

Діти стоять у колі. По черзі виходять вперед і демонструють якийсь рух – всі повторюють.

«В нашім класі друзі всі»

Діти стоять у колі, співають пісеньку і виконують відповідні рухи.

В нашім класі друзі всі

І веселі і сумні.

Привітай сусіда зліва (подають руку),

Привітай сусіда справа (подають другу руку).

Друзі ми усі (беруться за руки).

В нашім класі друзі всі

І великі і малі.

Ти погладь сусіда зліва (гладять),

Ти погладь сусіда справа (гладять),

Друзі ми усі.

І т.д.

         Особливу увагу слід приділити фізкультхвилинкам для корекції зору, які є актуальними не тільки для дітей з порушеннями зору, але і як профілактика зору та виховання здорового способу життя. Можна використовувати зорову гімнастику Володимира Пилиповича Базарного – російського ученого, лікаря і педагога-новатора, який більше 25 років присвятив вирішенню проблеми – збереження і зміцнення здоров'я.

Вправи для очей за схемою, чи вказівками вчителя, виконуються стоячи, так як при цьому діти роблять мимовільні рухи головою, шиєю, тулубом, розминаючи затерплі від напруги м’язи.

Наступний метод арт-терапії, на якому зупинюся – це кольоротерапія. Становлення пізнавальної діяльності дитини, її розвиток активізується при включенні в освітній процес, як елемента психокорекційної роботи.

На цей час предметом вивчення психологів і педагогів є вплив кольору на емоційний стан дитини. Колір впливає на психіку. Швейцарський психолог Макс Люшер вивів взаємозв'язок колірних переваг з емоціями, які відчуває людина. Російський психоневролог В. М. Бехтерєв вніс значний внесок в теорію кольоротерапії. Він довів, що колірна гамма може впливати на стан людини так само, як і ліки. Бехтерєв встановив, що рожеві і червоні кольори збуджують і здатні вивести з депресії, синій і блакитний заспокоюють, викликають реакцію гальмування.  Зелений, жовтий та блакитний кольори є найбільш сприятливі для людського ока. Вони діють заспокійливо, дають відпочинок очам,  так як це кольори сонця, неба, рослин і води.

Арт-терапевтичний метод кольоротерапії може використовуватися на будь-якому етапі уроку і як фізкультхвилинка, і як рефлексія.

Широко використовую прийом «Кольорові слова»

« - Діти, а якого кольору був сьогодні ваш ранок і чому?

- А якого кольору ваш сьогодні настрій і чому? (Це запитання можна ставити як на початку дня (уроку), так і в кінці.)

- Якого кольору мама, Україна, добро, лінь, заздрощі, дружба, співчуття і т.д.» ( Можливі різні варіанти роботи: намалювати, описати словами, виліпити.)

        Вправа «Так чи ні».

Використовую сигнальні картки двох кольорів, які учні піднімають, відповідаючи на запитання. Ефективність даного прийому полягає в тому, що відразу видно роботу кожної дитини

Вправу «Дерево почуттів» використовую на корекційних заняттях. Якщо учень відчуває себе добре, комфортно, то чіпляє на дерево яблуко червоного кольору, а якщо відчуває дискомфорт – зеленого. Таким чином, можна простежити, як змінюється емоційний стан учня в процесі заняття

Вправа «Море радості» і «Море смутку» – відповідно до настрою діти прикріплюють свій кораблик до моря, яке їм підходить на даний момент.

 Також використовую на заняттях техніку «Педагогічна пісочниця».

Її метою є корекція вміння працювати в колективі.

«Розповім я вам стару легенду, а ви постарайтеся здогадатися, про що сьогодні будемо говорити та допомагайте мені.

Ми побудуємо гори з піску ...

Давним-давно, на одній із них, що називалась Олімп жили-були боги. Стало їм нудно, і вирішили вони створити людину і заселити планету Земля. Стали вирішувати, якою має бути людина. Один з богів сказав: «Людина повинна бути сильною», інший сказав: «Людина повинна бути здоровою», третій сказав: «Людина повинна бути розумною». Але один з богів сказав так: «Якщо все це буде у людини, вона буде схожою на нас».

І вирішили вони заховати головне, що є у людини – її здоров'я. Стали думати, вирішувати – куди б його заховати? Одні пропонували заховати здоров'я глибоко в синє море, інші – за високі гори. А один з богів сказав: «Здоров'я треба заховати в самій людині».

Так і живе з давніх часів людина, намагаючись знайти безцінний дар богів.

Отже, здоров'я-то виявляється заховано і в мені і в тобі, і в кожному з нас».

Рефлексія: Що буде далі? (Прогнозування)

Використовуючи педагогічну пісочницю як діагностичний модуль, можна ефективно виявити рівень розвитку учнів. Пісочницю можна використовувати і під час адаптації учнів до школи, добре працюють діти з емоційно-вольовими порушеннями, з порушеною навчальною мотивацією.

Необхідно відзначити також і вплив ізотерапії, що є особливо цінним для дітей з проблемами в розвитку. Ще Л. С. Виготський у своїх дослідженнях виявив особливу роль художньої діяльності в розвитку не тільки психічних функцій, але і в активізації творчих проявів у дітей, що мають ті чи інші проблеми в розвитку.

Наприклад, заняття на тему «Весна».

          «Весна витала в повітрі, пригадуючи, що їй потрібно зробити в першу чергу.

«Може, сісти на дерево? – думала Весна – щоб набрякли бруньки... »

«Чи спочатку розквітнути підсніжником?» – розмірковувала Весна.

Хмурилось сонце, бачачи нерішучість Весни.

«А що, якщо закапати з даху бурульками? – збиралася Весна. – Або розтанути калюжею? А може закапати дощиком..?»

І, напевно, ще довго Весна вибирала б, але замерзла і полетіла на сонці грітися.

«І ось так кожен раз!» – посміхнулося сонечко, яке стало нарешті весняним і теплим.»

Оскільки діти з ООП мають мовні порушення і зв'язне мовлення в них дуже страждає, то спираючись на свої малюнки, вони легко можуть відтворити всі ознаки весни, описані в оповіданні.

На заняттях з розвитку мовлення і всіх його компонентів: лексики, граматики, фонетики використовую такі методи і вправи:

«Чарівний ланцюжок» ( знайти слава, що заховалися)

Четвересень (четвер, вересень)

Температурадіолень, машинаталялька, картинаписпвів, молоколисканнат, совареникнига та інші.

«Вітер»

(переставити букви, щоб утворилося слово, із кожної групи вилучити зайве)

Уконь, осм, укащ, луябко; кожлі, ванди, фаша, лимки, сліт і т.д.

«Буквоїд»

(визначити пропущені голосні)

Питання – лгке, склдне, прсте.

Плід – гркий, смчний, слдкий.

Таємниця – влка, држвна, вйсква і т.д.

«Будівельник»

(прочитай перший склад кожного слова і утвори нове)

Береги, редиска, залізо.

Берег, ремесло, гиря, нянька.

Долина, роги, гараж і т.д.

«Здогадайся»

(відгадай слово за голосними)

_ а _ а _о _ а

 _ о _ о  _ а                _ о _ е _ я

_ о _ и  _а                  _ и _ и _а

«Намисто»

(зібрати слова)

ка             лі                 ро          то               

си             на                ва 

Та інші…

           А завдяки інноваційній формі роботи, через елементи казкотерапії можна дати дітям з ООП не тільки знання, вміння, навички, які необхідні для навчання в школі, а й потреби в спілкуванні з оточуючими людьми.

Казки можна складати, розповідати, драматизувати, малювати і т.д. Діти набувають знання про закони життя й про моральні норми та принципи соціальних взаємин. У казках не тільки відображені стародавні ритуали, а ще й описується позитивний досвід проживання емоційних криз, характерних для людини, яка розвивається. У школі також створені умови для роботи театральної студії, де проходить знайомство з казкою, розподіл ролей, підготовка реквізиту, розучування тексту, правильного проговорення слів, побудова речень, відпрацювання інтонації.              Метафорою пояснюються дитині події, що відбуваються.

Казка «Черевички»

Жив-був хлопчик Коля. У нього були нові черевички. Але жили його черевички дуже погано. Коля їх не беріг: не мив, не чистив і кидав де попало. Не знали черевички, що  їм робити. І тоді вирішили вони відвести Колю на взуттєву фабрику, щоб він подивився, скільки потрібно всього зробити, щоб такі чудові черевички пошити. На наступний день черевички повели Колю на фабрику, щоб він подивився, як із шматочка шкіри черевички з'являються. Фабрика була величезна, і Коля здивувався, скільки треба майстрів і машин, щоб черевички пошити. Потім до них підійшла поважна жінка. Вона привіталася і запитала черевички, як вони поживають, і чи береже їх Коля. Черевички сумно зітхнули, але промовчали. Вони не хотіли скаржитися на свого господаря. Колі стало дуже соромно, і він подякував жінці за її роботу.

З тих пір Коля завжди беріг свої черевички, адже він побачив, скільки потрібно роботи, щоб пошити взуття.

Запитання і завдання.

  Як Коля буде доглядати за своїми черевичками після цього випадку?

Розкажіть, як ви доглядаєте за своїм взуттям.

  Якими якостями повинен володіти господар, щоб його взуття було в порядку?

Придумайте і розкажіть, про що може розповісти взуття господареві.

Як взуття може віддячити людині за її турботу?

Придумайте і намалюйте казку про те, як про вас піклувалося ваше взуття.

Обговоріть з дітьми, як потрібно доглядати за взуттям в різні пори року і в різну погоду.

Ще одна своєрідна форма терапії - логоритміка, в  основі якої є використання зв‘язку слова, музики й руху. Вона оперує такими поняттями, як рух, рухове вміння, руховий навик, психомоторний розвиток, ритм, ритміка, музичний ритм, музично-ритмічне почуття, музично-ритмічне виховання, рухливі ігри, кінезітерапія, лікувальна ритміка, логопедична ритміка.

На думку Г. Волкової, наслідування дій «вчитель – учні» становить основу методики логоритмічного навчання та виховання.

Діти із задоволенням виконують вправу «Музичний стаканчик».

Усі стають навколо столу, беруть паперовий стаканчик правою рукою і за зразком ведучого вистукують ритм (раз, два – раз, два, а на рахунок три  всі передають стаканчик сусіду). Так само працюємо з лівою рукою. Як ритм, так і предмети можуть бути різноманітними.

Про вплив музики на людину відомо ще з давнини. Звукотерапія – безпечний засіб, як для лікування, так і профілактики різноманітних порушень. Музика не викликає побічних дій і не провокує негативних наслідків. Музика води, лісу, поля, всесвіту і навіть тиші позитивно впливають на емоційний та психологічний стан людини. Використовуючи різні предмети (дитячі лійки, стаканчики, наповнені водою (дують в трубочку), різні музичні інструменти), діти із великим задоволенням відтворюють звуки природи.

Одним із методів корекційної роботи є мозкова гімнастика.

Комплекс мозкової гімнастики містить вправи, що сприяють поліпшенню мозкової діяльності. Окремі вправи спрямовані на розвиток моторної координації, стійкості уваги, сприяють активізації розумової діяльності. На заняття можна брати вправи для розминки або в якості фізкультхвилинки. Вибір вправи повинен відповідати поставленим завданням.

Однією із таких вправ є конструювання з паперу – орігамі. Головний секрет  цієї техніки – це навчитися бачити те, що може вийти в кінцевому результаті. Зі звичайного аркушу паперу у дитячих руках з’являються тварини, різні предмети, фігурки. Складаючи вироби з паперу, в дитини формуються такі якості, як спостережливість, просторова уява, відчуття пропорції, зосередженість, кмітливість, логічна пам'ять, фантазія, акуратність, образне мислення, просторова інтуїція. Вироби, виготовлені в даній техніці, мають широке практичне застосування (оздоблення вітальних листівок, прикраси для ялинки, оформлення інтер’єрів та інще).

У дітей підвищується мотивація до навчання, розвивається вміння долати психологічний бар'єр у спілкуванні з оточуючими.

Також ефективний вплив на всі без винятку психічні функції людини надають систематичні фізичні вправи. І тут не обійтися без кінезотерапії (відновлення, збереження і зміцнення за допомогою засобів адаптивної фізичної культури фізичних і психічних здібностей учнів з обмеженими можливостями здоров'я та сприяння всебічному і повноцінному їх розвитку). У дослідженнях видатних психологів: Л. С. Виготського, Ж. Піаже та ін. показано наявність прямого зв'язку між характером рухової активності та проявами сприйняття, пам'яті, мислення й емоцій у дітей з ООП.

Вправа для пальців рук:

М'ячик сильно я стискаю

І долоньку поміняю.

(Стискати м'ячик правою рукою, потім лівою)

«Здрастуй, мій любимий м'ячик!»

Скаже вранці кожен пальчик.

(Утримати м'яч вказівним і великим пальцем, потім середнім і великим, безіменним і великим, мізинцем і великим пальцем.)

По столу кола катаю,

З-під руки не випускаю.

Взад-вперед його кочу;

Вправо-вліво – як хочу.

(Катати м'яч долонькою правої руки вправо-вліво, назад-вперед.)

Зверху лівої, знизу правої

Я його катаю – браво.

(Лівою долонькою катати м'яч по правій долоні.)

Поверну, а ти провір –

Зверху права – так, чи ні?

Отже, велика різноманітність методів навчання дає можливість вчителю чергувати різні види роботи, що підвищує мотивацію навчання, розвивається вміння долати психологічний бар'єр у спілкуванні з оточуючими. Чергування різних видів діяльності оберігає учнів  від перевтоми, і в той же час не дає відволіктися від навчального матеріалу, забезпечує його різностороннє сприйняття.