Дитина з особливими потребами

Про матеріал
Вивчити індивідуальні особливості дитини, пояснити неадекватність поведінки дитини, теоретично обґрунтувати та знайти шляхи подолання проблеми , враховуючи його індивідуальні особливості. Завдання: - Вивчити особливості умов проживання та взаємостосунків у сім’ї та спостерігати за змінами на протязі певного періоду; - Вивчити особливості характеру дитини, розумових здібностей, мовленнєвого розвитку, самооцінки ,особливості поведінки дитини в групі та у взаємостосунках. - Проводити корекційну роботу з дитиною; - Співпрацювати з батьками та вчителями для покращення результатів.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький обласний інститут післядипломної педпгогічної освіти

Відділ освіти Старосинявскої районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

Дитина з особливими потребами

проект

 

 

 

 

Практичний  психолог

Гречковська Лариса Петрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Стара Синява

2015

 

 

Назва проекту «Дитина з особливими потребами»

  1. Учасники проекту 

учень  1класу Назар У.

Практичний психолог, класовод  та вихователь ГПД

База реалізації проекту

 Старосинявський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія»

     4.Обгрунтування вибору проблеми

 Вивчення індивідуальних особливостей учня  Назара У. через неадекватну поведінку, врахування їх у корекційній роботі.

     5.Мета та завдання:

Вивчити  індивідуальні особливості  дитини, пояснити  неадекватність поведінки дитини,  теоретично обґрунтувати та  знайти шляхи подолання проблеми , враховуючи  його індивідуальні особливості.

Завдання:

- Вивчити особливості умов проживання та взаємостосунків у сім’ї та спостерігати  за змінами на протязі певного періоду;

- Вивчити особливості характеру дитини, розумових здібностей, мовленнєвого розвитку, самооцінки ,особливості поведінки дитини в групі та у взаємостосунках.

- Проводити корекційну роботу з дитиною;

- Співпрацювати  з батьками та вчителями  для покращення результатів.

6. Характеристика проекту:

- за кінцевим результатом: теоретико – практичний

- за кількістю учасників: індивідуальний

- за тривалістю: лонгітюдний

- за ступенем самостійності: експериментально – дослідницький

7.Термін реалізації проекту:

Початок 2015 рік

8. Прогнозований результат

 Допомогти дитині у подоланні труднощів.

9. Ресурси:

- людські

- матеріально – технологічні

- інформаційні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Процедура обстеження

1.Клінічне  інтерв’ю

Скарги класовода:

  Назар У. навчається в 1 класі Старосинявського НВК

« Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія». Протягом навчання в школі учень здобув деякі вміння і навички з математики – вміє рахувати, записувати числа, виконувати над ними дії. З читання знає усі букви, інколи в деяких помиляється, читає побуквенно, легші склади поскладово, пише, списує текст. Міг би мати трішки кращий результат, якби мав навички працьовитості, відповідальності за свої вчинки, вихованості. А саме, уже з перших днів навчання (у вересні) я звернула увагу на цю дитину. Хлопчик поводив себе неадекватно в колективі дітей. Грубість, капризи, злобність, агресія, сильна збудженість, не вміння стримувати себе. Це проявляється в тому, що Назар кидав по всьому класі стільці, ламав, піднімав і опускав парти, кидав в дітей речами; коли їсть, то все кругом нього літає по приміщенні:їжа, залишки їжі, папір, кульки. На уроках встає, ходить, може вийти з класу, гуде, говорить, кричить, пищить, залазить під парту, бігає по партах, рве свої та чужі зошити, ображає дітей, кусається, робить усе на свій лад, завжди хоче брати верх над однокласниками та старшими учнями.

 

Історія розвитку дитини:

 

 При  зібранні анамнезу розвитку дитини, встановлено:

 Вагітність проходила без ускладнень, родових травм не було. Дитина розвивалась в межах вікових норм. У дитячому садочку дитина не виділялась з групи ровесників.

 Проживає  у неповній сім’ї з мамою та з вітчимом.

 

 

 

2. Психіатричне обстеження дитини

  Психіатричне обстеження проводилось  районною та обласною ПМПК. Був встановлений діагноз:Спеціальні порушення шкільних навиків, гіперкінетичний розлад поведінки.

 

3.Психологічне обстеження дитини

  При першому знайомстві з дитиною досліджувалась готовність дитини до школи і було встановлено середній рівень готовності дитини до школи      (методика Керна-Йєрасика – 9 балів).

 При роботі з класоводом при перших знайомствах з учнем  і проведенні непрямої експрес-діагностики, рівня психічного розвитку дошкільників було встановлено вчителем:

Відчуття- 1, сприйняття- 2, запам’ятовування -1, мислення – 4, уява- 3, увага-1, гра-3, спілкування- 1, мова – 3, емоції – 4, самостійність- 3, саморегуляція – 1.Абсолютна оцінка рівня психічного розвитку дошкільника – 25 балів.

  При спостереженні за адаптаційним  періодом у 1 класах було звернено увагу на ньзький рівень адаптації дитини.

  Назар У., учень 1 класу Старосинявського НВК, виділявся серед учнів неадекватністю поведінки. Класовод звернувся на індивідуальну консультацію  з проблемою, що не може впоратись з  відхиленням поведінки учня на перервах та уроках. Учень вів себе в групі однокласників войовниче, кусався, бився, бігав по партах, не реагував на зауваження класовода та вихователя. Вимагав надмірної уваги.

  На уроках  через погану поведінку не слухав вчителя, де почали проявлятися  прогалини у навчанні.

   З  дитиною проводилось індивідуальні консультації  та індивідуальна психодіагностика.

  Вивчення розумового розвитку проводилось за  експрес- методикою

Н. М. Стадненко, А.Г.Обухівська.

 

Результати психологічного обстеження.

 Особистісний контакт встановлюється поступово, наявний виразний, стимулюючий діяльність інтерес. Сформована довільність перцептивних дій, перцептивного аналізу і прівняння, суттєві ознаки виділяє. Розвиток дитячого мислення відповідає віковій нормі. Дитина  володіє родовими поняттями, але  не володіє узагальнюючими поняттями.Достатній інтелектуальний розвиток дає можливість побачити логіку зв’язків між предметами і пояснити її.

Класифікація геометричних фігур: трикратне групування тих самих геометричних фігур, які мають три ознаки. Необхідність тричі самостійно змінюваим суттєву ознаку для узагальнення, відволікаючись від двох несуттєвих, ставить високі вимоги до гнучкості мислення, яка є свідченням високого рівня сформованості мислительних операцій, їх довільності, усвідомленості. Завдання вважається одним із складних. Дитна класифікує 2 рази по- іншому. Третю класифікацію геометричних фігур робить з допомогою психолога(порівняння фігур з метою актуалізації нової ознаки).Що говорить про достатній рівень сформованості операції абстрагування суттєвої ознаки від несуттєвих для кожного окремого способу поділу фігур.

Мовний розвиток .Дитина проявляє достатню здатність будувати розповідь, проте помітна бідність словника.Розуміє зміст сюжетних малюнків, встановлює причиново- наслідкові зв’язки.

 Рівень розумового розвитку достатній, кількість набраних балів  відповідає нормі.

  Враховуючи те, що  велика кількість проблем, які проявляються у дітей залежить від стосунків у сім’ї, якій проживає дитина, було проведено   проективна малюнкова методика «Моя сім’я». Дана методика проводилась декілька разів, враховуючи зміни в сім’ї Назара.Адже проводилась тісна співпраця психолога, мами і вчителів.

   На першому малюнку сім’ї на першому місці  Назар зобразив вітчима, проте намалював він його чорним олівцем, мама була зображена на останньому місці.Даний малюнок говорить про те, що дитина  бажає емоційного зв’язку з вітчимом (можливо, як з людиною, яка могла замінити батька) і є для нього важливим, проте , він є не зовсім позитивню фігурою для дитини.Мама, хоча й зображена світлими  позитивними кольорами, займає в даний момент останнє місце.

  В залежності, які зміни проходили в сім’ї, у які проживав Назар( а саме- вітчим то йшов, то знову приходив, то його забирали в лікарню- Скаржинці, за проблемами в психічному здоров’ї) все він відображав у свїх проективних методиках.

     Поступово фігура матері піднімалася з останнього  місця до середини, а потім й до першого місця.Коли матір Назар малював в середині серед інших членів сім’ї( а це були люди, які не проживають разом з ними- що говориться про необхідність емоційного зв’язку з цими людьми, сприймає свою сім’ю як недостатню, або у чомусь неповноцінну), на перше місце дитина ставила себе, що говорить про прагнення високої уваги до себе. Відсутність фігури вітчима говорили про те, що стосунки набирали конфліктності, мали негативні емоції щодо нього.

  Отже, зрозумілим стало очевидний той факт, який говорить про те, що все що відбувалось в сім’ї відображалось на дитині. Особливо на поведінці  дитини відображались сімейні конфлікти, чвари. Дитина ставала неадекватною, не йшла на контакт, проявляла фізичну та вербільну агресію до ровесників та учнів молодшої школи.

Вивчення самооцінки

Самооцінка завищена.

 

 

 

 

 

 

               Психологічна характеристика  Назара У.

 

 Дитина відрізняється неадекватністю поведінки. Вимагає надмірної уваги, може просто ходити посеред  уроку, без дозволу по класі, сидіти під партою, лежати на підлозі , кричати , свистати, щоб привернути увагу присутніх. На зауваження вчителя і вихователя не реагує.

 Особистісний контакт змістовний, встановлюється поступово характеризується скованістю, сором’язливістю, потребує заохочень. При індивідуальному підході слухає, працює старанніше та виконує необхідні завдання.

 Інтерес виразний , стійкий, стимулюючий діяльність. Хлопчик характеризується нерівномірним темпом з проявами імпульсивності дій.

 Має низьку працездатність , дуже неуважний, часто відволікається, не може зосередитись, не дослуховує завдання, похапцем виконує його, і тут же кидає, незнаючи, що робити далі.

 Аналізує предмети, виділяє суттєві ознаки, окремі частини, групує предмети та пояснює зв’язок між ними, класифікацію геометричних фігур здійснює  самостійно з поясненням за однією ознакою, за 2 ознаками після порівняння схожих фігур, не володіє узагальненими поняттями.

Дитина проявляє недостатню здатність будувати розповідь, що свідчить про нерозвиненість мовлення. Словниковий запас невеликий, відповіді на запитання скупі, помітна бідність словника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Педагогічне обстеження

Працюючи в тісному зв’язку з адміністрацією школи, психологом придіяли максимумом уваги.Давалася можливість бути ведучим в іграх, заняттях, будучи ведучим , починав бити дітей, ображати дітей.

  Постійно діти і батьки жалілися на Назара, що він без причини ображав  та бив дітей, хоча діти відносились доброзичливо до нього. Бажання виконувати все по своєму.Виконуючи завдання починав робити одне, непомітно переходив на інше, а закінчував  третім. Виявляє цікавість до різних речей і має бажання, щоб вони знаходились у нього.Роблячи  свої вчинки, хлопчик не переживає, не відчуває почуття провини. Реагує на зауваження тільки на деякий час.

  Працюючи з учнем один на один, хочеться відмітити, що учень слухає пояснення, відповідає на запитання, міркує, виконує завдання, але дуже швидко починає проявляти свої примхи, вимагаючи переміну діяльності, щоб попередити його збудження, підтримати бажання працювати. Хоче максимум уваги, ласки, доброти та турботи, добре реагує на похвалу.

 Його інтереси: любить гратись іграшками, слухати читання казок, поряд з вчителем, розглядаючи ілюстрації до них, розфарбовувати розмальовки.

                                                                                                              Класовод                   

 

 

4.Педіатричне та неврологічне обстеження

При зібранні анамнезу вивчення особистості дитини було виявлено, що мама, яка навчалася у цій же школі відрізнялася серед учнів поведінкою, подібною до Назара.Проте її поведінка була більше зглаженішею.

 

 

 

  

Консультаційна робота з батьками   Інна Анатоліївна У.- мама  Назара

 

       При консультації вияснилось, що до 6 років (коли Назар відвідував дитячий садочок) мама приділяла дитині уваги у вихованні набагато більше часу. В даний момент мати більше вимушена працювати, щоб утримувати сім’ю.Дитина від першого шлюбу. З батьком спілкується дуже рідко, хоча батько одружений  і  проживає в іншому місці,  проте  приділяє незначну увагу і підтримує зв’язок з першою сім’єю.

  В даний момент в сім’ї проживає другий чоловік – вітчим.Стосунки між хлопчиком та вітчимом були відразу дружні.Потім почалися заборони( н-д, не заходь в мою кімнату і т.д.) – пояснюється тим, що дитина розбирає технічні прилади і т.п.

   Дитина  більше боїться матері, але й боїться вітчима. Вітчим прикладає фізичну силу.

  Мати захищає дитину, проте в розповіді виявляється, що син навіть граючись з друзями, всерівно проявляється фізична агресія. Дитина матір слухає, виконує певні завдання.При не виконанні Назара карають використовуючи фізичну силу.

  У інтерв’ю з мамою проходить тенденція звинувачення вчителів у поганій поведінці дитини. Вона вважає, що класовод та вихователь ГПД ставляться занадто вимогливо. Хоча  у продовж консультування сама собі заперечує, говорячи про те, що батьки дітей жаліються, з якими вчиться Назар, на погану поведінку дитини: ображає, б’є ровесників.

  На запрошення бути присутньою на уроках і співставити своє бачення дитини вдома та в колективі, відмовляється.

 

 Проте, мама зацікавлена у тому , щоб дитина змінилася в кращу сторону, а отже, згідна співпрацювати у одному напрямку.Щоправда, спочатку лише з психологом.

6.Спостереження за дитиною у середовищі, де частіше виявляється гіперактивна поведінка.

 

 Спостереження  психологом

Урок математики

  Урок розпочинається з повторення вивченого матеріалу. При необхідності відтворити рахунок від 11 до 20 дитина розповідає. Проте під час уроку дитина не може спокійно сидіти, уважно слухати.  Зауваження  вчителя не реагує. Вчитель приділяє увагу дитині, вживає багато пестливих слів,  використовує індивідуальний підхід. Під час індивідуального підходу Назар  проявляє інтерес до розв’язання задач.  Через певний період інтерес пропадає. Наступне завдання відмовляється писати, виконувати правила.Починає спеціально дратувати вчителя своєю неслухняністю.

 Відмову від написання пояснює тим, що у нього пропала ручка. Після того, як вчитель дав  свою ручку, дитина всерівно писати не стала, пояснюючи тим,що йому потрібна саме його ручка.

  Отже, дитина з демонстративним типом характеру вимагає надмірної уваги до своєї особистості. Поширення уваги на  клас  в цілому, реагувалось порушеннями поведінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Спостереження психологами – практикантами

  Цікавим було спостереження, яке проводили практиканти. А, отже, як реагує дитина на незнайомих людей.

   Назар на появу незнайомих людей у класі прореагував неадекватно: сховався під парту, сміявся, хрюкав, говорив сам до себе, на зауваження вчителя не реагував. Час від часу виглядав з-під парти і з уважністю поглядав на незнайомців, потім продовжував своє заняття, намагаючись привернути увагу.

 Через кілька хвилин учень вибіг у коридор і на прохання вчителя повернутись не відреагував. Коли вчитель перестав звертати увагу і продовжував проводити урок, Назар повернувся до класу і продовжував хрюкати. Проте цього йому було замало- він почав кидатися ручкою в однокласників.

  Вчитель спокійно і люб’язно старався утихомирити «героя», після чого Назар почав працювати над завданнями. На незнайомців перестав звертати увагу.Але  й виконувати завдання перестав виконувати, займаючись своїми справами: за цей час встиг вибігти до дошки і пограти з м’ячем.

  Під час фізкультхвилинки Назар не виконував вправи, які показував вчитель. Він робив свої вправи з м’ячем, а потім взагалі вибіг на коридор. Діти почали звертати увагу нга нього. Урок було зірвано.

 Після того, як вчитель повернув Назара в клас, йому було дане завдання виконати біля дошки.Завдання не виконувалося, проте він робив все для того, щоб привернути увагу: сміявся, кидав книгу здалеку на парту, вдарив дитину, яка сиділа на задній парті.

    Після закінчення уроку виліз на парту.

  Отже, враховуючи демонстративність, дитина побачивши незнайомих людей, які уважно за ним слідкували і показали свою зацікавленість ним, його це веселило і таким, чином всю увагу і вчителя,  незнайомців і одноласників забирав до своєї персони.Занадта увага до такої дитини- дає негативний результат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.Шкали та  опитувальники (опитувальник для вчителів, опитувальник для батьків)

Проводився опитувальник для вчителів, які працюють  з Назаром У.

Характеристика за опитувальником така:

 Неуважний(3), не доводить справу до кінця(3), постійні фантазії, мрійливість на уроках(0), постійно метушиться, неспокійний, надмірно активний(3),щось бурмоче під ніс, постійно видає звуки, весь час розмовляє(3), запальний, імпульсивний(3),напади люті, непередбачуваність поведінки(3),швидка та явна зміна настрою(3), легко може розплакатись і часто це робить(0), наполягає на негайному виконанні своїх бажань(3), справляє враження пригніченої, впертої, незадоволеної людини(2), часто бреше (2), заважає іншим дітям, сердить їх (3), ізолюється від інших дітей(1), легко піддається впливу інших(1), не може грати за правилами (2), не здатен працювати у групі (2), потребує до себе надмірної уваги педагога(3)

0-ознака не характерна, 1 – ознака виявляється не сильно, 2 – ознака виявляється досить сильно, 3 – ознака виявляється дуже сильно.

 

Проводився опитувальник для батьків

Характеристика  поведінки  дитини–за опитувальником така:

Відволікається на сторонні стимули(3), за відсутності контролю з боку дорослих відволікається під час виконання певних завдань(3), відволікається в іграх(2), не чує, що йому говорять (2), забуває, що хотів зробити, послідовність дій під час виконання завдань у школі та вдома((3),зазанає труднощів у плануванні, організації своєї діяльності(3), кидає одну незакінчену справу й розпочинає іншу(3), не може всидіти на місці, коли  на своїх місцях(3),  починає діяти, не подумавши(3), у групових іграх не може дочекатися своєї черги(3), починає відповідати на запитання, не дослухавши до кінця(2), занає труднощів, які необхідно грати спокійно й не галасувати(3), крутиться, схоплюється з місця в ситуаціях , коли це не прийнято( коли неохідно сидіти нерухомо)(3), виконує необдумані дії, небезпечні для його( або чужого) життя чи здоров’я(3), робить мимовільні рухи руками й ногами або крутить головою(2),втручається в розмови дорослих та інших дітей, перебиває, спонтанно втручається в чужі ігри (3), надмірно говіркий(2),відповідає хаотично(2), виглядає загальмованим(0), забуває про щоденні обов’язки(3),виглядає бездіяльним, байдужим до цілеспрямованої діяльності(2),втрачає хід думки розмірковуючи на якусь тему (2), відчуває труднощі, які необхідно зосередити увагу, виконуючи завдання у школі та вдома(2),відчуває труднощі у дотриманні правил гри з іншими дітьми або дорослими (2), викрикує або починає голосно говорити щось у ситуації, де необхідна тиша  (3),відчуває труднощі , якщо необхідно дотримуватись чіткого плану дій (2),потребує особливого контролю з боку дорослих (3),надмірна рухова  активність у сні(2),більшу частину часу перебуває у русі( тиняється, дитині важко залишитись на одному місці)(3), каже неправду(2), командує іншими дітьми (3),ініціює колотнечі з домашніми(1).

 Переважання цифри 2 і 3  говорить про гіперактивний розлад та дефіцит уваги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

 

Отже, було вивчено  індивідуальні особливості  дитини,  які пояснювали  неадекватність поведінки дитини,   обґрунтувано та  знайдено шляхи подолання проблеми , враховуючи  його індивідуальні особливості.

Завдання, які ставились перед проектом були виконані:

було  вивчено особливості умов проживання та взаємостосунків у сім’ї та проведено спостереження  за змінами на протязі певного періоду; вивчено особливості характеру дитини, розумових здібностей, особливості поведінки дитини в групі, у взаємостосунках, вивчено самооцінку та мовленнєвий розвиток. Проведено  корекційну роботу з дитиною та  співпрацю  з батьками та вчителями  для покращення результатів.

 Використовуючи план допомоги, проводячи корекційні заняття для роботи з гіперактивними дітьми, в яких використовувалися засоби зменшення дитячої імпульсивності та засоби послаблення агресивності у дітей  було покращене спілкування з дитиною.

Я з дітьми завжди граюся, в залежності від того,що їм подобається, одні вибарають гру у піску, інші ігри рольові іграшками, інші малювання. Щоб це не було, стараюся, щоб вони як можна довше витривали при одній дії, тобто,щоб вони потроху привикали концентрувати свою увагу. Використовую різні вправи на релакс, часом якщо потрібно зняти нервовість,злість, то якісь ігри направлені на це. Завжди з батьками проводжу бесіди про так звану психогігієну. Якщо не має режиму, якщо дитина в телевізорі дивиться все підряд, якщо годинами в стрілялки грає, якщо дома така ситауція, що ця дитина постійно в напрузі то , яку б роботу і методи психолог не проводив нічого не допоможе. Завжди заохочую батьків щоб дитина займалася спортом, по - перше ,це можливість випустити енергію надмірну, по - друге - спорт дисциплінує.

 В мене якось в практиці розвязувалася проблема  через корекцію сімейних відносин. Не завжди при гіперактивності є сімейні проблеми,  але часто є неадекватний спосіб реагування на гіперактивність дитини. Для мене завжди ключове питання: Чому я з живої, рухливої дитини маю робити слухняне, тихе, спокійне дитя? щоб легше було батькам? Тим наша праця цікава, що кожний випадок індивідуальний, не описаний в книжці і тим самим знайти підхід потрібно завжди самому, перечитуючи книжки, статті, пробуючи різні підходи .

  За це я і люблю свою роботу -  бо в ній не має готових алгоритмів, як діяти.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький обласний інститут післядипломної педпгогічної освіти

Відділ освіти Старосинявскої районної державної адміністрації

 

 

 

 

 

 

 

 

Гречковська Лариса Петрівна

 

Гіперактивна  дитина

проект

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стара Синява

2011

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Інкл
Додано
24 лютого
Переглядів
202
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку