Діяльність Андрія Шептицького презентація

Життєдіяльність митрополита Андрія Шептицького(29 липня 1865 — 1 листопада 1944)

Презентація присвячена 153-річчю зі дня народження Андрія Шептицького. Волноваська ЗОШ №1автор презентації вчитель Васечко С. А.

Роман Шептицький 29 липня 1865 маєток Прилбичах Яворівського повіту у польського графа Яна Шептицького народився син, наречений у хрещенні Романом Олександром Марією. Після поділу Польщі Шептицькі на теренах Австрійської імперії і, щоб зберегти свої привілеї, майже всі до середини XIX перейшли в латинський обряд і вважалися поляками. З волі батька Роман вступив в 1-й Австрійський уланський полк у Кракові, потім почав навчання на теологічному факультеті Вроцлавського університету.

Монашество Навесні 1888 Роман разом з матір'ю побував на аудієнції у Папи Лева XIII. 28 травня після захисту докторату права Ягеллонського університету його прийняли в послушники Добромильського монастиря Василіянського чину. Після постригу він отримав ім'я Андрій. Продовжив вивчення богослов'я в колегії оо. Єзуїтів у Кракові. У квітні 1886 Роман здійснив паломництво у Рим.

У 1891 році їздив з старообрядцями в Білу Криницю. Пізніше допоміг відкрити їм каплицю у Львові на вулиці Петра Скарги. У наступному році склав вічні монаші обіти в Кристинопільський монастирі і присвячений в ієромонахи єпископом Юліаном Пелеш. 11 вересня 1892 новий священик звершив першу Божественну літургію у Прилбичах. У 1896 році очолив монастир Святого Онуфрія у Львові .

Галицький митрополит Кир Андрій був обраний главою Львівської архиєпархії після смерті митрополита Юліана Куїловського. 17 січня 1901 зведений на кафедру Митрополита Галицького, Архиєпископа Львівського, єпископа Кам'янця-Подільського. У декількох посланнях він закликав українську інтелігенцію зберігати християнські цінності у повсякденному житті, не піддаватися спокусі атеїзму і матеріалізму. Розпорядився виділити кошти на охорону пам'яток історії та культури, збирати в церковний музей старі ікони. Припинив боротьбу з русофілами, в яких польська аристократія бачила таємних агентів Російської імперії.

Зберігач українства У 1905 році заснував у Львові Український Національний музей, який було урочисто відкрито в 1913 році і переданий у власність українського народу. Андрій Шептицький побудував народну лікарню і гуртожиток (бурсу) для паламарів у Львові на вулиці Пера Скарги.

Реаніматор Унії У травні 1906 митрополит отримав листа від статського радника д-ра Йосифа Добрянського, галичанина, який жив у Петербурзі і греко-католика за віросповіданням, в якому він повідомив про наслідки указу про віротерпимість. У лютому наступного року митрополит Андрей отримав від папи Пія X всі необхідні повноваження для окормлення греко-католиків в межах Російської імперії. Майбутнє зближення церков, по Шептицькому, може здійснюватися тільки через їх повільне самовдосконалення.

Восени 1908 митрополит Андрей негласно відвідав підпільні громади східного обряду в Петербурзі і Москві У серпні 1914 в перші дні Світової війни, митрополит написав секретний меморандум австрійському уряду про необхідність створення української держави

Митрополит Андрей не залишив своєї пастви при наближенні російських військ. 23 серпня після заняття Львова він виголосив проповідь в Успенській церкві Львова із закликом до народу зберігати вірність Апостольському престолу і проявляти миролюбність до росіян."У них служіння таке ж саме, як і у нас, вони називають себе православними і ми - православні ..." 19 вересня заарештований військовою владою у звинуваченні в антиросійській агітації і висланий углиб імперії. і митрополита перевели в Суздальський Спасо-Євфимія монастир у в'язницю для релігійних злочинців.

Повернення У березні 1917 року рішенням Тимчасового уряду митрополита звільнили з-під варти. Він відвідав Київ, Москву, Петербург, де його зустріли українці і білоруси, які навчалися в римсько-католицькій семінарії та академії. 10 вересня митрополит повернувся на свою кафедру, де займався збором коштів для жертв війни.

17 лютого 1921 він виступив на конференції в Папському Східному інституті "Роль чернецтва для проблеми Унії." 8 березня 1922 в Парижі брав участь у переговорах з президентом Ради послів Жулем Камбон про надання Західній Україні незалежності. 23 серпня польська влада знов заарештували його і помістили під домашній арешт в один з монастирів в Познані. Завдяки особистій прохання папи митрополита Андрея звільнили дозволили повернутися до Львова.

Захисник православ'я 13 жовтня Шептицький відкрито виступив проти руйнування польськими властями православних храмів на Холмщині та Підляшші. 6 серпня в черговому посланні "Про переслідуваннях на Холмщині" він закликав гнаних зберігати православну віру і свій обряд.

Збирач Української церкви У квітня 1931 владика Андрій засудив обрядові помилки унії і латинські запозичення у Галицькій провінції: колінопреклоніння священиків під час літургії, дозвіл гріхів по-латині, хресне знамення п'ятьма пальцями, не використання копія, що не моління перед іконостасом.

Навесні 1933 митрополит закликав до організації допомоги потерпілим від голодомору на Україні, брав участь у колективному зверненні українського єпископату до світової громадськості. 17 лютого 1939 він підписав грамоту про заснування у Львові Українського католицького інституту Церковної єдності імені митрополита Рутського

У роки війни У лютому 1940 року митрополит розпорядився готувати священиків у закриті раніше греко-католицькі парафії в Києві, Одесі, Вінниці, Харкові та Полтаві, закликавши їх бути готовими на будь-які жертви. У січні 1942 митрополит підписав послання українських національних діячів Гітлеру з протестом проти німецької політики на Сході. В наступному місяці він у листі рейсфюреру Гіммлеру протестував проти винищення євреїв.

29 серпня він написав листа папи Пія XII із засудженням політики Гітлера, 21 листопада в пастирському посланні "Не убий" він засудив всяке вбивство. У лютому 1944 року він опублікував у підпільній газеті Фронту відродження Польщі послання "Мир в Господі"

Церковное Примирення в Україні 30 грудня 1941 року у в посланні православним архієреям в Україні митрополит писав: "Для досягнення наших національних ідеалів нам потрібна єдність". Він закликав молитися, здійснювати богослужіння за множення любові між християнами і примирення. У березні 1942 року митрополит закликав примиритися українців різних віросповідань на основі християнського світогляду

З наступом радянських військ всі українські православні єпископи покинули свої кафедри і бігли в Європу. Митрополит залишився. 27 серпня 1944 Львів зайняли радянські війська. Митрополит звернувся до Української повстанської армії припинити збройну боротьбу.1 листопада Андрій, митрополит Галицький помер. Похорони відбулися в неділю 5 листопада, труна був покладений в крипті Собору Св. Юра. Був вінок і від Радянської влади.

Митрополит Андрій виступив у нашій церкві як гідний спадкоємець і продовжував справи Потія- Руського і їх сподвижників, борців за національну Католицьку церкву, за Український патріархат. Усе своє життя митрополит присвятив змаганню за Українську церкву-духовну твердиню української нації.