Дійство "Свято хліба" для участі у Всеукраїнському фестивалі "Українська паляниця"

СВЯТО ХЛІБА

Розробила Муська Наталія Миколаївна, учитель української мови і літератури Хорошівського ліцею №1 Житомирської області

І. Представлення команди. Вітання

Дорогі друзі! Обрядовими смаколиками: багатою кутею та рум’яним калачем,

весняними жайворонками та веселою калитою, красною пасочкою та весільним короваєм

на фестивалі хліба сьогодні вас гімназія вітає!

ІІ. Хліб – усьому голова

Музика. Виходять 5 дівчат.

1. Хліб – усьому голова, хліб – як сонце, кажуть,

Хліб – це спокій, мир, життя, хліб – це справжня радість.

2. У сім’ї, у кожній хаті майже завжди завжди буде свято,

 Як на білій скатертині буде сяяти хлібина,

Що з зернини проростала, сонця й дощику пізнала.

3. Хлібе, святий наш хлібе, перед тобою голову схилю.

Вустами притулюсь до тебе, хлібе,і клятву вимовлю свою.

4. Клянуть тебе любити ніжно, щиро. Клянуть: повіки шануватиму тебе.

Всі дівчати роблять уклін і сходять зі сцени.

ІІІ. Перший сніп Воєвода

Пісня про хліб. Виходять дівчата з колосками.

Фінал: дівчата складають снопа з колосків, а тим часом 2 хлопчики вносять великий сніп, а дівчата стають навколо нього.

1. Коли перші колоски жали, то навхрест їх складали як символ Сонця і Життя. Потім з них в’язали перший сніп – Воєводу. Як у нас ведеться, цей сніп ставлять на покуті під образами, де він має стояти до кінця молотьби.
2. У народу нашого є давній добрий звичай: перший сніп прикрашати, славити зерно і людину.
3. Хл. Гей, ставайте в коло, дівчата, будемо снопа прибирати.
4. Усі дівчата водять хоровод. Гей, ставаймо в коло, дівчата, будемо снопа прибирати.

Квіточками рясно квітчати-2.

Ще й стрічками переплітати,

Щоб увесь народ дивувався,

Який у нас сноп удався  -

Височенький ще й ваговитий.

Кожен колос зерном налитий.

5. Ой снопе, снопе вусатий, несеш достаток у кожну хату.
6. Пшеницю чисту, щоб усі мали, хліба доволі, бо працювали здружено в полі,

Несем достаток кожній родині, несемо славу рідній країні.

Всі із снопом заходять за куліси.

ІV. Калита

Виходять 1д. Тільки-но повні засіки зерна насипали, а свято Андрія на порозі. Калита в гості йде.

Виходять 2 дівчини з калитою, перев’язаною блакитною стрічкою

Дівчата. А ми калиту місили,з усіх криниць воду носили.

Як балабушки місили, з ополонок воду носили.

Хлопці. Ой на горі, на току курчата чубаті, а на нашій вулиці дівчата горбаті.

Куди йдуть, губи дмуть, кирпу задирають, а як баньками лупнуть, то собак лякають.

Дівчата. Калита-калита, в хлопців хисту нема

Ні співать, ні говорити, тільки витрішки ловити.

Хл.1.  Годі, дівчата, давайте калиту кусати.

Д. Викуп, викуп, викуп!

Хл.1. Не взяли з собою, давайте калиту кусати.

Д. Добре, то ж будь паном Калетинським.

Хл.1. А ти будь паном Коцюбинським.

Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калиту.

Коцюбинський сідає на кочергу і їде її кусати.

Діалог:

• Доброго здоров’я, пане Калетинський!
• Доброго здоров’я, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?
• Та їду калиту кусати.
• А я по обличчю буду писати.
• А я таки вкушу!
• А я таки впишу!
• Засмійся!
• Не буду!
• А ну відгадай! Що тій козі буде, як 7 літ мине?

           Стрибає. Вкусив.

• Вкусив-таки!
• А тій козі восьмий рік піде!

V. Щодрик

Виходять 2 дівчини: одна з кутею, друга з калачем.

Господиня. Снопи змолотили, зерна насушили й калиту спекли, а на Щодрика куті наварили.

Дочка. Вже зіронька перша засіяла, вся родина біля столу зібралась, чекаємо щедрувальників…

Заходять щедрувальники. - Дозвольте щедрувати

Господиня. Якщо з миром, то співайте, Сина Божого прославляйте.

Щедрувальники. Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю! На щастя, на здоров’я, на Новий рік, Щоб родило краще, ніж торік, жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на високу куделю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем.

Дай же нам, Боже, щастя, здоров’я! Роди, Боже, жито-пшеницю і всяку пашницю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Щедрівка

Господиня: Дякуємо, що не минаєте нашої оселі, до того року щоб діждали.

Усі заходять за куліси.

VІ. Стрітення і Великдень

Виходить дівчинка з жайворонками.

Зима кінчається. Весна на порозі. Тож напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво у вигляді птахів-жайворонків. А називали їх так, що за давніми легендами це пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і срібним голоском сповіщає: «Вже весна прийшла»

Пісня- веснянка

VІІ. Весна багата святам. Найбільше серед них −  Великдень – Світле Христове Воскресіння. Обрядовим печивом цього свята є пасочки або куличі.

Музика  (церковний передзвін)

Д. Христос воскрес – і все воскресне, з Христом воскреснемо і ми,

Й життя чеснотне і небесне розвіє залишки пітьми!

Ми віримо в воскресле чудо, воно усіх нас воскресить

Й настане Царство Боже всюди. Й не буде зла ані на мить!

Пісня про Великдень.

VІІ. Весілля

1.Літечко прийшло. То там,то тут чути гру весільних музик. А де ж ви бачили весілля без короваю?

2. Ой, славляно, славляно і на столі поставлено,

як на небі місяць ясний - отак на столі коровай красний.

Як на небі з зіроньками,так на столі з квітоньками.

Так промовляли, коли гостей обдаровували весільним короваєм.

Пісня «Український коровай» (рушники і арочки)

Фінал.

Усі учасники на сцені(під музичний супровід):

1-й: Хліб на столі — Бог у хаті.

2-й: Хліб — дар Божий. Карай нас, Боже,ним до віку.

3-й: Не ми хліб носимо — хліб нас.

4-й: Хліб житній — батько рідний.

5-й: Хліб — батько, вода — мати, з хлібом стол — престол і хата багата.

6-й: То ж будьте завжди з Божим благословенням та батьківським хлібом!