Дмитро Іванович Донцов

Донцов Дмитро Іванович. Автор: Шик Богдан

"Дмитро Донцов - це автор, який вміє грати на всіх струнах читачів: він поєднує гумор і драму, розваги і задумливість, що робить його творчість надзвичайно цікавою та різноманітною."Михайло Слабошпицький. Епіграф

29 серпня – річниця народження головного ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова. Він з’явився на світ 1883 року у Приазов’ї, в Мелітополі. Батько й дід виховували сина в українському дусі. Як згадував пізніше сам Дмитро Донцов: “Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 років життя (батько мав їх в бібліотеці)”. Таврію, де промайнуло дитинство Донцова. Але водночас цілковито заперечував російські впливи на формування своєї особистості. Навіть маючи, здавалося б, російське прізвище. 1907 року він закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Але здобування вищої освіти в столиці царської Росії тільки зміцнило його українські погляди. Дитинство

Цікаво, що постать Донцова, його статті та публічні виступи ще у 1913-1914 роках привернули увагу і неабияк занепокоїли більшовицького лідера Володимира Ульянова (Леніна). Він називав Донцова “націоналістичним міщанином” і “проповідником українського сепаратизму”. А лідер російських кадетів Павло Мілюков на засіданні Державної думи імперії якось сказав про Донцова: “Бійтеся його! Якщо ви будете продовжувати вашу політику, Донцови будуть числитися не одиницями і не десятками, а сотнями, тисячами, мільйонами”. Острах російських політиків справді можна зрозуміти. Вже від початку 1910-х років у публікаціях Дмитра Донцова чітко вимальовується ідея відокремлення України від Росії. Вже тоді він мав неабиякий авторитет серед молоді. Політика

Після початку Першої світової війни Донцов очолив Союз визволення України у Львові, але дуже скоро залишив його через тиск з боку австро-угорської влади. 1918 року виїхав до Києва й очолив Українську телеграфічну агенцію (попередник сучасного “Укрінформу”) при уряді Гетьмана Павла Скоропадського. Під час роботи в столиці України писав щоденник, який наразі є цінним джерелом з історії Гетьманату. На його сторінках знаходимо й цікавий епізод про зустріч із керівником більшовицької делегації Дмитром Мануїльським. Той запитав: “Донцов, Ви ж порядна людина, чому Ви не є большевиком?” – “Якраз тому, Мануїльський”, – відповів Донцов. Перша світова війна

У міжвоєнний час Дмитро Донцов мешкав переважно у Львові, що тоді був під владою Польщі. Редагував низку українських журналів (зокрема, дуже популярний “Літературно-науковий вістник”), публікувався в іноземній пресі. Біографи вказують, що у цей період, імовірно, мав роман із Оленою Телігою. Хоча він був одружений, а вона – заміжня, та обидві творчі натури, схоже, не були “однолюбами”. До того ж, ні подружжя Теліг, ні подружжя Донцових не мали дітей.1926 року з-під пера Дмитра Донцова вийшла програмна праця “Націоналізм”. За визнанням історика і політика Івана Кедрина, вона зробила автора “насправжнім духовим диктатором галицької молоді”. Донцов стверджував, що нація є абсолютною цінністю, а незалежність держави – найвищою метою. До цієї мети народ має вести його еліта. Міжвоєнний період

Всі політичні партії і класи мають забути чвари і об’єднати свої зусилля. Керувати відродженою державою повинен лідер із необмеженими повноваженнями, але із відчуттям відповідальності за долю всього народу. Такі ідеї цілком відповідали духові часу. Як відомо, після Першої світової війни у багатьох країнах Європи відбувся “правий поворот”, із ухилом до націоналізму і вождизму. І лише Друга світова війна продемонструвала, до яких трагічних наслідків можуть призвести подібні ідеї, якщо довести їх до абсолютного фанатизму. Міжвоєнний період

Концепцію Дмитра Донцова прийняла на озброєння Організація українських націоналістів, створена Євгеном Коновальцем 1929 року. Переживши сумний досвід поразки визвольних змагань 1917-1921 років, оунівці були переконані, що за незалежність України слід боротися радикальнішими методами. Але у серпні 1943 року ОУН(Б) фактично відмежувалася від ідей Донцова, вважаючи їх надміру авторитарними. Замість гасла “Україна – понад усе!” на перші позиції було висунуто гасла “свобода народам – свобода людині!” і “кожному народу – власну самостійну державу!”.Ідеї Донцова

Друга світова війна змусила Донцова назавжди полишити Україну. Він оселився в канадському Монреалі, викладав українську літературу у місцевому університеті, друкувався у періодичних виданнях, але залишався осторонь активної політики. Помер на 90-му році життя 30 березня 1973 року. Похований на українському цвинтарі Святого Андрія у Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США). Кінець життя

Підсумок: Донцов є нетиповою фігурою українського націоналізму – він зламав традицію лівих націоналістів-соціалістів, яка була провідною в Україні його часу, які не любили державну владу так само, як вони ненавиділи насильство, хотіли звільнення широких мас і їхньої просвіти. Для Донцова все це не мало значення. Його інтереси – держава, влада, війна. Підсумок

Дякую за увагу!