З досвіду роботи "Створення "ситуації успіху на уроках зарубіжної літератури"

Анотація

 

Робота містить розкриття технології «Ситуація успіху» на уроках зарубіжної літератури. Зміст розкриває сутність даної технології та її значення для всебічного розвитку учнів

             Загальновідомо, що наші учні, маючи досить високий рівень теоретичних знань, виявляють недостатню готовність до успішного дорослого життя у ринковому суспільстві, де цінується ініціативність, самостійність суджень, критичне мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1. Актуальність проблеми та її обгрунтування	5-6
РОЗДІЛ 2. Мета і завдання технології	6
РОЗДІЛ 3. З досвіду роботи	6-12
Висновки	13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис.

Кожна дитина - особистість! Велике значення має розвиток творчості. Саме люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове. Творчість має вирішальне значення в розвитку здібностей людини, формуванні її активної життєвої позиції.

Головна мета розвитку особистості - повна реалізація себе, своїх здібностей і можливостей. Людяність… Людина… Ідеальна людина… Неймовірно важливі цінності, особливо в сучасній школі, яка перебуває на шляху модернізації. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загально предметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів.

Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

Актуальність проблеми та її обґрунтування

 

    Вони затиснуті у спілкуванні, часто не можуть висловити власну думку, схильні до того, щоб відсидітися, бути непоміченими на уроці. Не навчені особистісно проявляти себе в школі, вони й за її порогом нерідко залишаються такими ж пасивними, не впевненими в собі. Причина цього не лише та, що наша школа залишається просвітницькою, зорієнтованою на запам’ятовування різних фактів, ідей. А й та, що ми ще мало дбаємо про розвиток учнів, про емоційну складову навчання, радість від пізнання нового. Нерідко вони втрачають радість навчання, пізнання нового, спілкування з книгою, учителем, стають зашореними, байдужими до навчання і взагалі і ще гірше – озлобленими, некерованими.

    Велика роль у подоланні цих негативних явищ належить учителю, який має замислитися не тільки над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а й над тим, як привернути інтерес до навчання, до предмета, як максимально наблизити навчальний процес до потреб учня.

    Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху» зумовлене самим життям. Школа має готувати успішну людину, а не невдах, які ламаються від перших труднощів. А базується вона на працях А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та інших видатних педагогів. Наприклад, А.С.Макаренко розробив ідею «завтрашньої радості», а В.О.Сухомлинський розвинув цю ідею у своїй «Школі радості»

   Ситуація успіху – це суб’єктивний психологічний стан, для якого характерне задоволення дитиною наслідком фізичної або моральної напруги під час виконання якоїсь вправи.

РОЗДІЛ 2.

Мета і завдання технології

    Головна мета діяльності вчителя -  створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати їй можливість відчути радість від виконання роботи. Наші вихованці мають усвідомити, що задарма в житті нічого не дається, до всього необхідно докласти зусиль. Успіх завжди еквівалентний витраченим зусиллям.

   Зміст педагогічної технології. Знання, знання, знання – за будь-яку ціну! Дитина з її потребами відходить на другий план, навіть якщо ці проблеми пов’язані з тим-таки процесом навчання. Але ж саме в такому віці людина особливо гостро потребує піднесеного сприйняття світу, усвідомлення значущості свого «Я», життя.

    Однією з основних умов формування особистості дитини є серйозне та поважне ставлення її до себе, а це неможливо без такого ставлення до неї з боку дорослих. Незалежно від того, з якої причини знижується успішність школяра, позиція вчителя відіграє вирішальні роль у подоланні цього відставання.

 

РОЗДІЛ 3.

З досвіду роботи

   Технологія «Ситуація успіху» передбачає створення різноманітних видів роботи, використання активних прийомів, за допомогою яких розгортається робота з усіма учнями.

    Педагогічні методи мають полегшувати процес відвертого і доброзичливого спілкування учасників уроку. У своїй роботі використовую методи, які забезпечують активну участь і взаємодію один з одним і з учителем:

                                             • робота в групах;

                                             • інтерактивні презентації;

                                             • опитування думок;

                                             • мозкові штурми;

                                             • рольові ігри;

                                             • аналіз історій і ситуацій;

                                             • дебати;

                                             • виконання проектів;

                                             • творчі конкурси;

    Робота в групах. Дискусії та обговорення проводжу цілим класом. Однак вони набагато ефективніші, коли їх проводити у групах. Робота в групах розвиває життєві навички активного слухання, співробітництва, упевненої поведінки і толерантності.

    Інтерактивні презентації. Ця форма роботи зарекомендувала себе як найкраща альтернатива лекціям. Використання інтерактивних презентацій потребує комп’ютера. За відсутності необхідного обладнання використовую власні наочні матеріали, у тому числі й ті, які було створено під час виконання проектів.

    Відповіді на запитання й опитування думок. Ця форма роботи потребує від учителя делікатності й толерантного ставлення. Цікавлячись думкою учнів чи проводячи групову дискусію, пам’ятаю про неприпустимість грубого втручання з метою різко заперечити або розкритикувати чиюсь думку. Якщо не сприймати позитивно висловлювання учнів, то вони ніяковіють і не беруть участі в обговоренні.

    Мозковий штурм – метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учнів щодо обговорюваного питання. З досвіду роботи знаю, що цей метод дає змогу за короткий час зібрати максимальну кількість різних думок і допомагає залучити до роботи тих, хто зазвичай є пасивним і соромиться брати участь у дискусіях.

    Рольові ігри. Рольова гра – неформальна постановка, у процесі якої учасники без попередньої підготовки розігрують сценки або ситуації. Вони уявляють себе вигаданими персонажами, які моделюють реальні життєві історії та ситуації.

   Під час рольової гри учасники діють не від свого імені, а демонструють поведінку та висловлюють почуття умовного персонажа. А це, як показує практика, зазвичай набагато легше, ніж діяти віл себе особисто.

     Аналіз історій і ситуацій – детальний розбір реальної або вигаданої історії, в якій описано, що сталося в житті конкретної людини, групи людей, родини школи чи громади. Досить часто під час даного виду роботи використовую також уривки із художніх творів та ті тексти, що пропонують підручники по російській мові. Але при цьому ускладнюю цю форму роботи ще й прийомами ретельного дослідження та спостереження художнього твору, зокрема:

•  «Недописаний рукопис» : написати продовження твору, зберігаючи стиль тексту;
• «Психоаналіз»: визначити, які можливі події, про котрі не йдеться у творі, могли б бути рушійною силою певних вчинків героя;
• «Про що забув автор?»: дописати деталі, події, описи, характеристик, яких «бракує» у творі, щоб образи були б ще яскравішими, а сюжетні лінії напруженішими;
• «Може бути і по- іншому»: змінити фінал розповіді, обґрунтувати хід своїх думок;
• «А ти зміг би?»: на місце героя твору поставити самого себе і знайти вихід із ситуації, у якій опиняється герой;
• «Екстремальна ситуація»: характер, воля людини, її кращі чи гірші якості виявляються в екстремальних ситуаціях, коли потрібно чимось пожертвувати, зробити вибір; поставте героя в таку ситуацію, уявіть його дії та роздуми.

     Дебати – це організований процес формулювання і захисту своїх позицій двома чи більше учасниками щодо конкретної проблеми. Для проведення дебатів спочатку формулюю певну проблему чи питання. Наприклад: «Соціальні мережі: «за» і «проти». Учасникам пропоную знайти певну позицію з цієї проблеми, при цьому використовуючи в своїй промові стверджувальні та заперечні речення. Відтак протягом визначеного часу діти формулюють аргументи на захист своєї позиції і обирають того, хто виступатиме від імені групи.

 

   Головне, що треба вчителю, який працює за технологією «Створення ситуації успіху»,   -  подбати про оптимістичний настрій дитини, забути на деякий час про її недоліки, побачити перспективні лінії її розвитку. Психологічна налаштованість вихованців на перемогу – це вже перемога над собою, своїми вадами: боязкістю, нерішучістю, невпевненістю в собі. Ось чому в своїй роботі досить часто використовую елементи тренінгу. Зокрема, вправу «Очікування», коли діти самостійно, а не вчитель, визначають  мету уроку. Після оголошення теми уроку даю завдання: «Як ви гадаєте, що ми сьогодні будемо робити на уроці? Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?» Але момент, коли діти самостійно формулюють мету уроку, досить клопіткий і вимагає певного тренування, адже на початку роботи діти говорять  лише про те, що від уроку очікують цікавого проведення часу, дізнатися щось нове, отримати позитивні емоції. Для проведення «Очікування» намагаюся придумати оригінальний спосіб виконання цієї вправи:

• Малюю на аркуші гору, а очікування учнів, записані на клейких папірцях, пропоную розмістити біля її підніжжя. Наприкінці уроку діти аналізують, які сподівання справдилися, і переносять їх ближче до вершини гори;
• Інший варіант – гриби, що ростуть навколо кошика; на завершення уроку ті сподівання, що справдилися, «складають» до кошика;
• Очікування записують на човниках. На аркуші паперу малюю річку, човники прикріплюють на березі сподівань; наприкінці уроку сподівання, що справдилися, переносять до берега звершень;
• Очікування записують на пташках, які літають навколо дерева, намальованого на аркуші паперу, а під кінець уроку « сідають» ( чи не «сідають») на нього.

   Зворотний зв'язок . Найважливішим завданням учителя під час роботи за технологією «Ситуація успіху» є постійне отримання від учасників навчального процесу зворотного зв’язку. Ось деякі вправи, які допомагають мені в цьому:

• «Відкритий мікрофон»: завершуючи урок, даю учням змогу висловити те, що вони думають;
• Пропоную продовжити фразу «На цьому уроці я…( усвідомила, що…, дізнався про те…)
• Наприкінці уроку діти стають в коло і говорять, звертаючись до учнів «Я дякую тобі за те, що…( і називають ту роботу, яку цей учень виконував на уроці найкраще)

   Знайомство. Цю вправу проводять не лише із незнайомою групою учнів, а й з тими, хто давно знає одне одного. Адже саме ця вправа допомагає позитивно налаштуватися на роботу, дізнатися більше про своїх ровесників. Наприклад,

• Дітей об’єдную у пари і пропоную дізнатися за 2-3 хв. якомога більше одне про одного ( ім’я, хобі, щось цікаве із біографії).
• Вправа «Хто я?» також сприяє створенню зацікавленої і доброзичливої атмосфери. На аркушах паперу пишу цифри від 1 до 5 і п’ять разів учні дають відповідь на питання «Хто я?» Беруться до уваги риси характеру, почуття, інтереси. Наприклад, «1. Я веселий 2. Я люблю читати…»
• На великому аркуші паперу учні пишуть свої імена і розказують, чому їх так назвали ( або чому воно вам подобається).
• Для цього варіанта потрібен клубок ниток, який учасники кидають один одному в добровільному порядку. Той, хто піймав клубок, розповідає щось про себе. Потім павутиння, що утворилося, розплутують у зворотному порядку, називаючи ім’я учня, якому кидають клубок.
• Якщо учні давно знають один одного, то прошу їх розповісти кумедний випадок із свого життя або те, що найбільше запам’яталося з дитинства, про свою родину, найкращого друга, улюблену книгу, фільм. Можна запропонувати продовжити фразу « В людях я найбільше ціную те…» або «Моє життєве кредо – це…»
• Вправа «Мій портрет у промінні сонця». Мета – підвищення самооцінки, налаштування на успіх. Учням роздаю аркуші паперу, на яких вони малюють сонце з багатьма промінчиками. На промінцях треба написати свої позитивні якості ( добрий, розумний іт.д.)

Для зняття м’язового та емоційного напруження часто проводжу руханки:

• Учні стають у коло, а вчитель каже: «Саймон сказав: «Зроби так» і показує певний рух ( присісти, поплескати в долоні, підняти ногу, покрутитися, підскочити, виконати танцювальний рух). Решта повторюють за ним. Відтак наступний учень говорить: «Саймон сказав: «Зроби так», показує інший рух і так далі по колу.
• Вправа «Ураган для тих…». Для цієї вправи прибираю зайві стільці і кажу: «Ураган для тих, хто народився  (і називаю якусь пору року). Усі, хто народився в цю пору року, встають зі свого місця і намагаються сісти на інше. Той, кому не вистачило стільця, стає ведучим і каже: «Ураган для тих, у кого довге волосся ( коротке волосся, хто любить ходити до школи, бачив море, любить солодке…)»
• Інколи теорію поєдную з практикою. Наприклад, учні сидять у колі і кидають м’яч один одному. Той, хто кидає говорить: «Курити шкідливо, тому що..», - і той, хто отримує м’яч, повинен навести факти, чому куріння шкідливе і т.д

Щоразу завершую урок ритуалом прощання. Пропоную кілька його варіантів:

• Учні стають у коло, передають один одному свічку ( квітку) і висловлюють добрі побажання або слова подяки.
• Діти кладуть руки одне одному на плечі й тричі кажуть «Ми молодці!»
• Дуже добре завершувати урок словами пісні «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались»
• Стати боком в тісне коло, покласти праві руки на одну в центр і разом сказати «Хай сьогодні нам щастить, хай нам завтра пощастить, хай завжди усім щастить! Будьмо!»

    У своїй роботі також використовую низку завдань, до виконання яких можна залучати учнів з різним рівнем знань:

• «Істинне – хибне» : учні біля номера істинного твердження, яке читаю, ставлять «+», помилкового – «-»;

 

• Кросворди на мовному матеріалі, подаю як сама, так і діти складають;
• «Асоціації», наприклад,  «З якими природними явищами асоціюються літературні герої?»;
• «Вікторини»;
• « Лото»: учні з’єднують розрізнені картки з найменуваннями понять та їх визначенням;
• « Цейтнот» : два учасники почергово роблять «ходи»: називають, наприклад, теми, що вивчали у 5 класі.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Педагогічна майстерність - це обов'язок кожного вчителя. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Це щоденна праця, це відповідальність за результат своєї праці. Це постійна потреба самовдосконалюватися, учитися. Це постійний творчий пошук.

    Тому найбільш ефективними формами роботи з учнем є т і, що заставляють дитину активізуватися, позбутися комплексів. Ці  форми ведуть до створення  творчо-компетентної особистості.

Освітня технологія повинна формувати таку особистість, яка вміє:

-  адаптуватися до життєвих ситуацій,  які швидко змінюються,

        - шляхом самостійного здобуття знань доцільно їх застосовувати на практиці для вирішення різноманітних проблем;

-   самостійно критично мислити, вміти реально бачити проблеми і

шукати шляхи їх подолання; бути здатною генерувати нові ідеї, творчо мислити і   грамотно працювати з інформацією;

- бути комунікабельною, контактною в різних соціальних групах;

- самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.

Тому випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме завтра, повинен стати в процесі навчання особою, яка реалізувалася.

Людина з добре розвиненим усвідомленням своїх здібностей і потреб послідовно використовує ці знання для вибору альтернатив, які дають можливість вести здорове, продуктивне і повноцінне життя.

Досягаючи основної мети власного педагогічного пошуку як вчителя, а саме  створення «ситуації успіху» на уроках, через своє власне творче бачення, відчуття,  смак, самореалізація власного «я» на уроці, через практичну діяльність, використовуючи традиційні і новітні технології ( метод проектів, дослідницьку діяльність, інтерактивні форми проведення занять тощо), шляхом власних висновків, оцінок колег, обґрунтовуючи практичну значущість досвіду, приходжу до думки, що моя робота має позитивні впливи на такі чинники діяльності суб’єктів під час навчально – виховного процесу:

• активна самоосвітня діяльність учня;
• його всебічний розвиток;
•      інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час.

« Щастя – це коли  на роботу і з роботи людина йде з радістю», - говорив відомий  письменник і педагог Симон Соловейчик. Ці слова є формулою щастя. Грузинський педагог  Ш. Амонашвілі висловлював таку думку:

« Учитель мусить обирати для себе високу мету, тому що тільки  тоді він матиме змогу  піднести своїх учнів і піднесеться  сам. Така мета  зробить вчителя оптимістом, романтиком, він буде завжди у пошуку і буде  здатним створити неможливе».