ІММАНУЇЛ КАНТ

Просвітництво — це вихід людини зі стану неповноліття, в якому вона перебуває з власної вини. Неповноліття означає неспроможність користатися власним розумом без керівництва когось іншого. Такий стан виникає тоді, коли бракує не розуму, а лише рішучості і відваги користуватися ним без стороннього керівництва. Отже, гасло просвітництва: май відвагу користуватися власним розумом!

Просвітництво не потребує нічого, окрім свободи. І то тієї, що може вважатись найменш шкідливою з-поміж усіх її різновидів, а саме: свободи публічно користуватись за всіх обставин своїм власним розумом.

Громадянин не сміє відхилятись від виконання покладених на нього завдань. Більше того, бездумне, зухвале нехтування ним своїх обов’язків може бути покаране як річ справді обурлива (надто якщо вона загрожує загальним непослухом). Однак ця особа нічим не порушить своїх обов’язків громадянина, якщо висловить публічно будь-які міркування про недоречність чи несправедливість зроблених їй розпоряджень.

Минуле в більшості випадків засуджувалося як нерозумне. Філософи епохи Просвітництва відчували величезну недовіру до будь-яких авторитетів, а традиція основана саме на довірі до чужої думки. Віддати перевагу чужій думці, а не власній, з позицій просвітителів - відмовитися від свого розуму й волі.

 Таким чином, Просвітництво відмовилося від будь-

МИНУЛЕ якої традиції й переказувань незалежно від їхнього змісту, джерела й способу існування.

МАЙБУТНЄ

Водночас культура Просвітництва все-таки була пов'язана з античною й середньовічною традиціями. Особливо пильну увагу просвітителі звертали на античність, вбачаючи в ній зразок для наслідування, невичерпне джерело мудрості та прикладів чеснот, цивільних і особистих. Однак, незважаючи на своє звернення до минулого, просвітителі були орієнтовані на майбутнє.

Основні ідеї Просвітництва

ТЕОРІЯ ПРО ПОДІЛ ВЛАДИ (ШАРЛЬ ЛУЇ МОНТЕСК"Є)

«Якщо влада законодавча і виконавча будуть об’єднані в одній особі чи установі, то свободи не буде, тому що можна остерігатись, що монарх чи сенат стануть видавати тиранічні закони для того, щоб також тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не відокремлена від влади законодавчої і виконавчої. Якщо вона об’єднана з законодавчою владою, то життя і свобода громадян попадуть у владу свавілля, бо суддя буде законодавцем. Якщо судова влада об’єднана з виконавчою, то суддя отримує можливість стати гнобителем»

ПРИРОДНЕ ПРАВО (ТОМАС ГОББС)

від природи люди рівні одне одному, що згідно з природним правом кожен сам судить про ті засоби, які йому необхідні для збереження життя, що згідно з природним правом все належить усім.

СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР (РУССО)

  ідею народного суверенітету: уряд отримує владу з рук народу у вигляді доручення, яке він зобов’язаний виконувати відповідно до народної волі. Якщо він цю волю порушує, то народ може обмежувати, видозмінювати чи забирати надану ним владу

ХУДОЖНІ НАПРЯМИ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА