Добірка текстів для тренування свідомого та швидкого читання для учнів 2-4 класів

Вступ

 

      Скільки дітей не бажають читати? Дуже багато. І це не від лінощів. А від того, що дітям важко читати, бо у багатьох з них швидкість мислення при читанні низька, відсутня зацікавленість у читанні. Багато вчителів намагаються вирішити цю проблему. І тільки система, побудована на реалізації законів розвитку психіки, на стимулюванні інтересу до читання, допоможе  розв’язати  цю задачу. Матеріал містить невеликі, але корисні вправи для вдосконалення читання не по складах, а як єдиного цілого, а також завдання для розвитку кута зору дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа 1

Мета: розвивати стійкість і концентрацію уваги.

    Вчитель пропонує учням якнайшвидше викреслити в колонці будь-якого тексту букву «о», чи «е». Успішність виконання завдання оцінюється за часом його виконання і кількістю допущених помилок. Для тренування переключення і розподілу уваги завдання слід змінити: пропонується викреслювати одну букву вертикальною рискою, а іншу – обводити кружечком.

Вправа 2

Мета: розвиток концентрації  уваги.

Вчитель називає слова, а діти уважно слухають.

Набір слів: яма, обруч, дерево, книга, око, квітка, пальто, обруч, лінійка, коробка.

Потім вчитель задає питання:

• Яке було перше слово?
• Яке слово повторювалося двічі?
• Яке слово прозвучало останнім?

Визначається точність і правильність відтворення слів.

 

 

                                                                             

Завдання:прочитати слова-анаграми.                                  

 

Картка 1

Б-р-з-, б-р-в-к, в-р-с-нь, к-л-н-, к-р-в-н, п-ч-в-, см-т-н-,

хл-б-р-б, ш-к-л-д.

Залам, севол, миза, мньакі, нкаги, окльор, арепк, арам, льміф.

 

 

 

Картка 2

Д-л-, др-з-, зн-нн-, п-в-нь, скр-пк-, сл-в-, т-ш-, св-тл-ф-р,

гр-м-т-, м-л-д-я.

Кувз, накр, трем, міхс, комоло, рободат, рохог, беатитще, лосог.

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: береза, боровик, вересень, калина, караван, печиво, сметана, хлібороб, шоколад.

Алмаз, весло, зима, камінь, книга, король, пекар, рама, фільм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: доля, друзі, знання, півень, скрипка, слово, тиша, світлофор, грамота, мелодія.

Звук, кран, метр, сміх, молоко, доброта, горох, щебетати, голос.

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка 3                                                                            

Б-т-р-я, в-сн-, г-л-р-я, к-к-р-дз-, к-п-ст-, в-рб-, ж-вт-нь,

 к-рт-н-, ж-р-вл-.

Рощб, львас, квов, бозьд, ржмо, ряватем, катвік, дозгні, кайл.

 

 

 

 

Картка 4

П-т-нн-, н-с-нн-, -бл-чч-, ст-л-тт-, пл-тт-, н-с-л-нн-,

п-ч-тт-, п-дз-м-лл-, пр-м-нн-.

Лосве, веричо, ялмез, норез, некл, ечлеп, оькепн, ебсане, ослоке.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: батарея, весна, галерея, кукурудза, капуста, верба, жовтень, картина, журавлі.

Борщ, вальс, вовк, дзьоб, морж, темрява, квітка, гніздо, лійка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: питання, насіння, обличчя, століття, плаття, населення, почуття, підземелля, проміння.

Весло, вечори, земля, зерно, клен, плече, пеньок, небеса, колесо.

 

 

 

 

 

              

Картка 5

С-рп-нь, ш-л-ст, п-с-л-нн-, т-пл-ц-, д-т-н-, в-л-с-п-д,

 г-р-з-нт, д-кт-нт, с-н-чк-.

Бівир, нявиш, ибриг, олирк, касичли, комид, лосич, шракиш, нолим.

 

 

 

 

 

 

Картка 6

В-дм-дь, в-рбл-д, д-ц-м-тр, д-р-ж-в-, д-т-л, к-л-нд-р,

к-л-кт-в, к-ш-н-, л-л-ка-.

Талем, налпе, каено, еньло, нтомре, артет, елос, ерпо, ряевеч.

 

 

 

 

 

Відповідь: серпень, шелест, поселення, теплиця, дитина, велосипед, горизонт, диктант, синичка.

Вибір, вишня, гриби, крило, лисичка, димок, число, шишкар, лимон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь:  ведмідь, верблюд, дециметр, держава, дятел, календар, колектив, кошеня, лелека.

Метал, пенал, океан, олень, ремонт, театр, село, перо, вечеря.

 

 

 

 

 

               

Картка 7

Б-р-г, б-р-тьб-, в-дм-дь, в-л-шк-, г-л-бк-, г-рб-з, г-р-бч-к, м-л-тьб-, пр-сьб-.

Жкиерсе, кжатес, хкилопч, олодох, криба, акбокор, орпок, отсилдап, іргох.

 

 

 

 

 

Картка 8

Б-тьк-вщ-н-, с-в-сть, м-л-дь, в-дп-в-дь, к-р-с-ль,

п-сьм-нн-к,  р-зп-в-дь, к-л-д-зь, к-р-б-ль.

Льпаютн, ичетльу, ркульиц, льавещ, лньеют, ньянак, ьаклял, укльак, одьнак.

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь:берег, боротьба, ведмідь, волошки, голубка, гарбуз, горобчик, молотьба, просьба.

Сережки, стежка, хлопчик, холод, рибка, коробка, короп, листопад, горіх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: батьківщина, совість, молодь, відповідь, карусель, письменник, розповідь, колодязь, корабель.

Тюльпан, учитель, циркуль, щавель, тюлень, нянька, лялька, кулька, донька.

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           

Картка 9

В-х-в-нн-, кн-г-л-б, с-рд-чн-й, л-х-д-йк-, п-щ-нн-,

с-льн-ш-й, ш-рст-нк-, д-м-к, п-стр-б-в.

Авод, касгу, чокліет, мураха, сьтарід, дбожал, овоатр, хжуок, цьхолеп.

 

 

 

 

 

 

Картка 10

В-ч-рн-ц-, д-в-в-жн-, гл-б-н-, з-ш-л-ст-л-, п-н-з-,

 п-т-х-ньк-, в-рб-л-з, с-р-їжк-и, п-сьм-нн-к.

 

Кочоистл, ньесреп, агинк, орезо, имотсан, идов, пьенил, мдрпете, яркиинц.

 

 

 

 

Відповідь: виховання, книголюб, сердечний, лиходійка, пищання, сильніший, шерстинка, димок, пострибав.

Вода, гуска, літечко, хмара, радість, бджола, ворота, кожух, хлопець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь:вечорниці, дивовижні, глибина, зашелестіли, понизу, потихеньку, верболіз, сироїжки, письменник.

Листочок, серпень, книга, озеро, намисто, диво, липень, предмет, криниця.

 

 

 

 

 

                                                                   

                                                                

Завдання: прочитати та відокремити тексти, визначити основний зміст та зміст окремих частин.

 

Весняні зміни

    Лісову Дерева теж галявину прокинулись заполонили від весняні зимового квіти. сну. Першими Розпустила з’явились сережки підсніжники, береза, крокуси понадували і проліски. бруньки Потім дуб і граб. суцільним Заплакали килимом живицею укрив сосна і землю ялина. ряст. Викинув Відмололодився зелені китиці барвінок. клен. Прокинулись А на узліссі сон-трава зацвіла й дика медунка. груша.

 

 

Пугач

    Пугач – У неволі  найбільший птах серед приживається сов. важко. Його Ловить гризунів,маса понад слабких три і кілограми. хворих Темної ночі тварин.в лісі чути Цей незвичайний крик оригінальний пугача, який птах змінюється верещанням, дуже схожим на рідкісний.регіт.

Часом  В крик Україні нагадує плач залишилося дитини чи всього нявкання  кішки. Такий кілька неприємний десятків крик пар,птаха тож викликає їх різні треба забобони, оберігати. лякає людей.

 

 

 

Чому в кішки світяться очі

    Звичайно, Виявилося, кожному що у котів доводилося спостерігати, і нічних як птахів світяться в очах є вночі очі в речовина, котів.А чому це і зветься вона так?Свого гуаніном. часу Її там гадали, що зовсім мало, світяться але вони вона своїм має здатність «вогнем», вбирати найслабкіше як світло і, як світляки. Але чому прожектор, значно тоді в цілковитій «посиливши» темряві ніякого світла ми його, не бачимо? відбиває.

 

 

 

Евкаліпт – улюблене дерево коал

    Коали Під цим живуть деревом на евкаліптах, не живляться можна їхнім посидіти листям. в тіні. Евкаліпт – Його це листя диво-дерево. завжди  Його повернене називають ребром  помпою, до сонця. тому Евкаліпти що розтріскуються воно у вогні,може а через поглинати декілька і днів випаровувати з тріщин ростуть величезну паростки . кількість Евкаліптову олію води. використовують як ліки.

 

 

 

 

 

 

Хто вигадав м’яч

   Ніхто Індійці не знає,робили хто м’ячі першим з оленячих почав шкур, грати а японські в м’яч, діти – але було з щільної це дуже тканини, давно. Різні обплутаної були ігри мотузкою.різні були Пізнішем’ячі. греки і римляни Деякі народи придумали плели м’ячі з надувати тросника, інші використовували м’яч шкіру, яку повітрям. набивали пір’ям птахів.

 

 

 

 

Тюльпан – символ Голландії

   Ця квітка Зберігся запис, родом з у якому Персії. говориться, Її бутони що за схожі одну цибулину на східний було заплачено: головний 24 чверті убір – пшениці, тюрбан. 48 чвертей Голландці жита, розводять 4 жирні його бики, вже 8 свиней, понад 12 овець, 350 років. 2 бочки Були вина,часи, 4 бочки коли пива,за 2 бочки цибулину масла, тюльпана 4 пуди людина сиру, могла зв’язка сукні віддати і один усе срібний своє кубок. багатство.

 

 

 

 

 

Павуки – птахоїди

   Найбільші Назву павуки – птахоїди. «птахоїд» Вперше павуки їх виявили цього та сімейства зовсім описали не виправдовують. в 1804 році. Через В свої великі Венесуелі та страхітливі був розміри, знайдений а також основне найбільший. місце павук – птахоїд. Розмах проживання його – волохатих деревах – , лап досягав 28 люди сантиметрів. думають, Спочатку що цей павук вчені харчується вважали птахами. птахоїдів  Але кормом дуже найбільших отруйними, павуків але є жаби пізніше, дрібні гризуни, встановили,неоперені що їхній пташенята, укус ящірки, не небезпечніший а за також укус оси. невеликі змії.

 

Їжаки

    Існує Але близько до старості 17різновидів їжаки їжаків, як і люди, їх виду починають колючки вже більше втрачати. 15 мільйонів років. Їжаки  Їжаки живуть чудово в різних бігають. місцях: Вони здатні від, бігати лісів з до швидкістю – пустель. до 3 м/с, Колючки  відмінно їжака вміють постійно стрибати і оновлюються – плавати. старі Незважаючи  випадають, на страхітливу а їм на колючу заміну броню, виростають їжаки нові. Їжаки мають можуть ворогів – розрізняти лисиць, кольори. вовків, У їжаків дуже гарні мангустів, слух і нюх. тхорів.

 

 

 

 

 

 

Вірний друг людей

    З давніх-давен А дуб вірно листя служив давало людям. гарні Особливо фарби. цінувалася У голодні його міцна роки деревина, із з якої кори виготовляли жолудів домашні люди меблі, випікали будували навіть фортеці, хліб. житла. В Дубова Україні кора існував використовувалася добрий як звичай – найкраща на дубильна відзнаку речовина народження для хлопчика вичинки садити біля шкір. хати молодий дубочок.

 

 

 

Дерева-довгожителі

    Дуб поправу належить Найстаріше до дерев-довгожителів:його середній вік сягає п’ятисот дерево років. З інших листяних в Європі – дерев вільха та ясен доживають в дуб середньому до трьохсот «Старий», років, який а росте осика – до в Литві: ста. йому вже Серед майже хвойних 2 тисячі дерев років. тільки А в Польщі ялина живуть може три зрівнятися «Дуба дружби», з яким дубом по за 900 тривалістю років. життя. Звуть При  їх цьому Чех, кожна Лех хвоїнка живе від п’яти і Рус. до семи років.

 

 

 

 

 

 

Цвіркун-термометр

    У цвіркунів Розділити  вуса на розташовані на передніх два, ногах, потім крім додати того, дев’ять по і знову цвіркунам розділити  можна на два. визначити В результаті температуру. вийде Для цього температура потрібно підрахувати в кількість градусах стрекотіння Цельсія. за хвилину.

 

 

 

Найменша пташка

    Найменша Коли пташка – колібрі колібрі-бджілка. Довжина зависає, цього птаха – 5,7см. її крила У повітрі описують колібрі в повітрі вісімку. демонструють Така фігури траєкторія вищого важлива  пілотажу – вони для того, можуть щоб літати залишатися вперед, назад,в повітрі вгору-вниз, нерухомою в і для  сторони,підтримки  здатні рівноваги  нерухомо тіла зависати колібрі у в повітрі, вертикальному  а також положенні. злітати і приземлятися вертикально.

 

 

 

 

 

 

Черепахи

    Морські На черепах відкладають той час яйця на суші. Черепахи Закопавши знову їх у землю, вони виходять одразу повертаються на берег і у море. Цікаво, повзуть що черепахи на місце точно «відраховують» кладки сорок яєць. діб – період, Повертаються  за який в море  повинні уже вилупитися з нащадками .малюки…

 

 

 

Про риб

     Риб’яча Взимку луска риба росте майже не їсть все і майже життя не росте – і отже, наростає кільця утворюються кільцями. Вузенькими, Влітку ледве  риба помітними. багато їсть, Просвіт – літо, швидко смужка – зима. росте, Одразу і кільця видно, скільки на рибі весен лусці і скільки стають широкими. рибі зим.

 

 

 

 

 

 

 

 

Індійський слон

    На Вуха нашій індійського  планеті слона існує трикутні два і в 3 рази види менші слонів: ніж африканського, африканський а на і азіатський. голові є Азіатського 2 шишки. слона Довжина називають індійського  ще слона індійським. може досягати Він 7 метрів, відрізняється а маса від африканського тіла –  слона передусім 5 тон.розміром.

 

 

 

 

 

Народні прикмети

     Чи Якщо взимку знаєте горобці сидять ви, на деревах що чи сова будівлях тихо, кричить буде на сніг холоді? без Горобці вітру. у А гарну якщо вони погоду дружно рухливі, цвірінькають, веселі. то Перед буде дощем  потепління. стають На мороз  кволими, чи перед завірюхою сидять горобці залазять настовбурчивши під стріхи, пір’я. купи хмизу.

 

 

 

 

 

 

Червона калина

    Споконвіку І одужаєш, любили здоровий  українці будеш.  калину. Про Садили червону  її калину біля люди хати в багато садку.  пісень У калини склали. гарний білий У тих цвіт, пахучий, піснях  рясний. із А ще червоною більше калиною милують порівнюють  око не червоні тільки ягоди дівчину, калини. Коли але ти й простудишся, нашу попий рідну чаю Україну.  калинового.

 

 

 

Як добувають цукор

    Цукор Вода добувають розчиняє із буряковий цукрових сік буряків. і перетворює Буряки його вирощують на на сироп. полях. Восени Сироп їх пропускають викопують крізь і перевозять фільтр, на цукровий очищають завод.  вапняною На водою заводі і варять буряки до густоти. миють. Тоді Потім  відділяють спеціальна солодку машина воду - ріже патоку їх і залишаються на дрібні кристалики тоненькі цукру. смужки. Патока Ці знадобиться смужки для виготовлення кладуть цукерок, у печива, чани інших з кондитерських гарячою виробів. водою.

 

 

 

 

 

Завдання:  впізнати та прочитати слова не по складах, а як єдине ціле

 

Воад-розчинник

  Дуеж абгато зірних речовни орзчинено у воді морві і окаенів. Тому вона гірко-ослона. Нйабільш  прісна овда – дистильована.

   На дистильованій воід в аптеках приготовлюять  ілки. Її добуватюь в апарахат для  перегонки овди.

   Соолна вода убває не тіьлки в морхя і окаенах, а й у деяких оезрах.

   Іноді з-під езмлі  витікатью ждерела, у воді якхи розчинеін різні реочвини – гази, солі, окрисні для здоорв’я  люидни. Такі джереал називають міенральними. Мінеральун воду з хиц джерел п’тью і ивкористсовують  для лікуваьлних  ванн.

 

 

 

Венса

   Дзвікно  співаюьт  тпахи, дзюркоучть  по-під едревами весняні тсрумочки. Телпий  вітер пробгіає у верховітті. Скоор, скоор вдягнетьяс ліс у лится, зацвіет на узлісіс черемха, защебеучть над струмакми дзвінкоголосі ословейки… Забігаюьт по купинха заклопотнаі муракши, вилетиьт із зимоовго притулку, загуде перший джміьл. Паросткаим  молодїо трави, голуибми та білиим  проліксами  вкриютьяс  лісові  галявиин.

 

 

 

 

 

 

 

Що дятел звимку  їсьт

    Біжиьт дятел по стовбуур, а сам дзоьбом  по едреві вистукєу. Дістаен з-під кори хробакча або жукча і з’їсьт.

    А прийлша зима – холодно тсало. Далеок  поховалияс всі комакши. Що ж дятел взикму їсть? Ось глянь: на сніуг під деревом багаот-багаот сосновх ишиошк  лежиьт. А що це за едрево? Це дуб, а не оссна. Чому ж під ним сосонві  шикши?

    Ратпом підлетві до дуба ядтел, в дзьобі шишук тримєа. Всунву її в розколину і почав дзьобмо  довбаит. Роздовбав, насінян  опвибирав і по другу оплетів.

 

 

 

 

 

Дивовинже  мураишне царство

   Муархи всюдисуіщ і багаточисеьлні.  Мураих  живуьт у ргунті, скелях, деервах і хмарочосах – легше сказати, де їх енмає.

   Якоьс у лісі я оптрапив під зливу й хсовався під илпою, поруч з мураншиком. Та ось опмічаю, як наближається  нерухомий метелки. Придивляюяс – аж його тягне у абгато разві менший ртудівник з мурашиноог роду. Не втримавяс, іпдняв їх обох, і як тільки стишивяс дощ, з незвичниим трофеяим поспішив до кшоли. Там зважили комах і дуеж здивуавлися – носій був лешгим майже в п’ятедсят арзів!

 

 

 

 

 

Диоввижне мураишне царство

…Всі робоіч  муракши вже за кіьлка днів після вихоуд  з коконів обирають соіб професюі: спочатку одглядають за маткою і омлоддю, оптім з їхноьго гурту вирізняютьяс санітаир,будівеьлники,а найсміливііш  тсають розвідинками  та  полювальинками.

      За еднь гніздо мурашок знищєу до ста тисяч кшідників. До того ж ці трудівники розносяь тансіння трав і квітві. Риючи підезмні ходи, воин рихлять ргунт, перемішують  ойго, збагачують добриавми. Присутність у лііс мураошк – запоруак його дзоров’я.

 

 

 

 

 

 

 

Із житят вовків

     Вовк має ерпкрасний нюх і слху, до того ж він надзвичайон  обережнйи. Тому оплювання на ноьго не таке вже й просет діло. Він вшидко здогадуєьтся, що його полююьт, і надовог  залишєа  енбезпечні місця. До того це ще й потайнйи звір. Іноід наівть найдосвідчеінші слідопити не можуьт  віднайит лігво ввочиці, де підростаюьт  вовчеянта. Дізнавишсь про те, що ідтям загрожєу енбезпека, вовичця може перевести амлих в інше міцсе і надйіно їх хсовати. До осеін вовчнеята  підротсуть і арзом з усією ординою вирушаьт у измові походи…

 

 

 

«Скіьлки вовак не огдуй, а він у ліс дивиьтся»

   Спійманоог  дорослоог вовка приурчити  складон. Поведінак приручених оввків буває ірзною. Бувєа, що вокв настільик щиро прив’язуєтсья до ахзяїна, що довог  пам’ятєа його, навіьт  отриамвши волю.

  На ажль, приручений вокв не завжди служиьт  людиін  вірюо і прадвою до кінця всоїх днів. Чсаом у нього прокидєаться  дикйи  інстинкт, і він зноув перетворєються  на страшноог  взіра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про блискваку

     Кожен  удра блискваки  загоржує великми  илхом. Він моеж спричинити ивбух і пожежу, зруйнуавти димра, пошкоидти лінію зв’язку, вбиит   юлдину чи втарину. Відоом, що блискаква найчасшіте вцілює у виоскі поодинокі деерва. Тому не монжа під ними хоавтися від ргози. Ще небезпенчіше під час грзои  бігит або купатияс.

  А ось зовсмі  ііншйи вплив билскавки. У 1971 роіц один африканськйи шофре  потрепів у дорожінй  каатстрофі. Він мажйе повнісют втратви зір і слух. Ліакрі не молги  нічим зарадтии. Несподівнао допоомгла блискаква. Після її дуару чолвоік не тіьлки залишвися живйи, а й став дорбе бачиит й чуит!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про блискавку

    Чи знатєе ви, що деяік поорди  дерве наче притягуюьт до себе бликсавку?

    Виявляєьтся, зі 100 випакдів блисаквка вдарєя в дуб 54 рази, в тополю воан поцілює 24 рази, в ялиун – 10, в грушу і вишюн – 4. У клен та березу блисквака зовсім не вдарєя (звичанйо, якщо вони стотяь у густоум лісі, а не росутть поодиноко на відкритйі міцсевості). Чому? Відпоівді немає.

    Можлиов, це пов’язаен з корнеевою системюо деерв. Відоом, що корінян дуба проникєа  глиобко в зелмю, сягаючи водоноснхи шарів. Дервео стає начебто блискавковідводом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Папороть

 

          Папороть – трав’янсита росилна. Вона нікоил не цвіте. Але у нароід кажуьт, що у ніч на Івана Купала на коротук мить з’являєтсья вогниста квікта папороті. Хто зірев її, отримєа чарівун силу. Вона дає змогу знахоидти заховнаі скарби, дізнаватияс  про долю людйе, зцілюваит  хвоирх, розумтіи мову звіірв і птаіхв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запорізька Січ

     Запорізькюо Січчю керувва  виборнйи  кошовий отаман. Запорожіц обирали йоог на цілий рік. Якщо товаритсво було незадоволеен отаманом, його переобирлаи,а деяких кошових навіьт страчували!

    Хоч Запорізька Січ і була фортецею, її теж необіхдно було охороянти. От і стояил  вдень і вноіч на запорізьких вежах чатові, вдивляючиьс  у далечінь: чи бува не підкрадєаться злий ворог? А знаєш, кого назиавли козкаи «вірними братаим» й «нерозлучниим товаиршами»? Своїх коней! Кінь завжид  був поруч, не раз рятуюич  в скрутну хвилниу, бо жити на дніпровськоум  пониззі  було дуже небезпенчо.

    Проте козаик вміли не лише воювтаи, але й веселитияс! За першої-ліпшої нагоди танцюавли вони запальници  гопак, а співлаи як – заслухаєсшя!

    Також ці безстранші воїни добре куховаирли. Їхньою улюбленюо стравою був козацькйи  куліш з пшона та м’яса. Жінки взааглі не мали права ойго готуваит.

    Отаке було житят на Запорізькій Січі.

 

 

Українська  гривня

    Українсьак гривня – національан  валюта нашїо  країин. Ця молода валтюа з’явилсая лише в середниі 90-х рокві  в Україні, незважачюи на те, що «гривнею» називлаи гроші ще кілкьа століть тому. Вчені виводяьт походження назив «гривня» від старослов’янськоог «гривна» – намисот, браслет.

    І справді, у побуті Київськїо  Русі існувала прикраса «шийна гривна» – золоитй, прикрашенйи  коштовним каменме обруч, що носився на шиї. «Гривнями» індоі називаавли  також метаелві амулети (медальойни), які також носиился на шиї. Нещоданво паперові гроіш України визнали найркасивішими в світі.