"Доброти свіча" Свято Миколая

                                                  «ДОБРОТИ  СВІЧА»    

                                       Свято  Миколая     

 

Ведуча:   За  вікном  все  білим  стало, 
                 Бо  до  нас  вже  завітала
                 В  гості  Зимонька-зима:
                 Білосніжна, чарівна.
                 Тихо  падають  сніжинки,
                 В  нових  сукнях  всі  ялинки,
                 І  у  цей  чудовий  час
                 Миколай  іде  до  нас!

 

Діти:  У дитячий край щасливий                                               
           Йде весела вість,
           Що коником білогривим
           Їде з неба гість.

           Дарів він несе багато,                                                                      
           Повнії санки.
           Радість буде в кожній хаті,
           Бо в них забавки!

           Їде, їде гість багатий                                                        
           У дитячий край.
           Хто цей гість? Ви відгадали?
Всі разом:   Святий  Миколай!

            В нас сьогодні гарне свято                                             
            Його знають всі малята.
            Подаруночків їм досить
            Миколай святий приносить.

            Іде Святий Миколай.                                                      
            В небі метушня і рух,
            Янголята працю мають
            І несуть йому кожух.

           Діток всіх Миколай згадає,                                             
           Їм дарунки посилає,
           Він вже близько, вже іде,
           Наша пісня хай гуде!
 

                        ПІСНЯ  «СВЯТИЙ  МИКОЛАЙ»     сл. та муз. В.Лисенка

 

Під музичний супровід виходить Ангелик.

Ангелик:  Ось  я  і  прилетів. Запитаєте, звідки? Із  небесної  країни  Ангелят. Всі  знають, що  Ангелята — найкращі  помічники  і  друзі  дітей. А  мені, маленькому  Ангелику, дуже  пощастило. Святий  Миколай  доручив  мені  прилетіти  сюди  на  біленькій  хмаринці  і  принести  вам  чарівну  казочку. Одже  слухайте. Моя  казочка  розпочинається…

 

Ангелик іде за лаштунки залу.

Звучить чарівна музика до залу забігає Оленка і Дмитрик.

Оленка:   Миколаю, Миколай! До  нас  в  гості  завітай.

Я  така  рада, така  рада, що  сьогодні  свято  і  ми  отримаємо  подарунки!

Я  дуже  хочу  гарну  ляльку.

Дмитрик:   А  я – шаблю. Джик-джик-джик!  

                   Дмитрик розмахує у повітрі уявною шаблею.

Заходить  мати.

Мати:  Заспокойтеся, любі. Вже  зійшла  на  небі  перша  зіронька. Час  лягати  спати.             

Оленка:   Мамо, розкажіть  нам  про  святого  Миколая.

Діти сідають поряд з мамою.

Мати:  Слухайте… Слухайте  і  ви, дітки. (звертається до глядачів)

Давно-давно  жив  собі  хлопчик  Микола. Народився   він  у  багатій  сім`ї, але  батьки  його  дуже  рано  померли  і  виховували   Миколу  чужі   люди. Він  дуже  любив  гратися  з  бідними  дітьми, Микола  їх  дуже  шкодував. «Як  допомогти  оцим  нещасним  дітям?»- думав  він.

Ось  тоді  Микола  вирішив…Найближчої  ночі  набрав  він  повну  торбину  усякої  їжі, одягу і  грошей, непомітно  вибрався  з  дому  і  поклав  цю  торбину  на  порозі  найближчої  хати. Ранком  побачив  Миколай  з  вікна  свого  будинку, як  раділи  бідні  дітки  тій  торбині! Наступної  ночі  він  зробив  те  саме… Відтепер  такі  мандрівки  він  повторював  щоночі.

Минули  роки... Миколай  став  священиком. Усі  шанували  та  любили  його. А  про  діток  він  і  далі  не  забував. Як  тільки  дізнається, що  якась  дитина в  біді, відразу  ішов  до  неї  потішити  її  з  подарунками. І  після  смерті  Святого  Миколая  за  його  молитвами  діялися  і  діються  різні  чудеса. До  сьогоднішнього  дня  існує  звичай  напередодні  свята  класти  дітям  у  черевички, чи  під  подушечки  подарунки  від  Святого  Миколая.

 

Оленка:   Мамо, а  до  нас  Миколай  прийде?

Мати:    Обов`язково, ви  ж  у  мене  хороші  і  слухняні.

Дмитрик:   Давайте  напишемо  листа  до  святого  Миколая.

Мати:    Добре, кажіть  мені  що  писати  і  я  напишу.

Оленка:    Зіронька  вечірня  сяє

                 Любий  отче  Миколаю.

                 Ви  у  цей  святковий   час

                 Не  забудьте  з  братом  нас.

                         Прошу  принесіть  мені

                         Ляльку  в  гарному  вбранні.

Дмитрик:   А  мені, як  буде  ласка

                   Подаруйте  шаблю  з  казки.

Разом:    Ми  хороші, чемні  будем,

               І  як  ви  служити  людям.

Мати:   Покладу  лист  у  конверт, а  конверт – на  віконечко.

             Прилетить  горобчик  і  віднесе  його  до  святого  Миколая.

             Ще й  повішу  чобіток  на  дарунки  для  моїх  діток.

             Ходімо, дітки, спати, та  й  будемо  чекати.

Мати  з  дітьми  виходить  з  зали.

Ведуча:  Сріблом  сяють  небеса

                Зірочки  в  танку  кружляють.

                Всім  маленьким  діточкам

                Чудну  звістку  сповіщають.

Звучить музика, вибігають зірочки, виконують танок.

                                  ТАНЕЦЬ   «НЕБЕСНІ   ЗОРІ»          муз. В.Лисенка

Під музичний супровід залітає Горобчик із торбинкою, облітає коло по залу.

 

Горобчик:     Чив-чив-чив! Чиву-чив!

                       Ледве-ледве  долетів!

                       Вітер  віє, снігом  сіє,

                       Зимно, крильця  аж  німіють.

Підлітає  до  віконечка, забирає  конверт, кладе  в  торбинку.

                       Нині  я  листи  збираю

                       Для  Святого  Миколая.

                       В  цих  листах  дитячі  мрії

                       Сподівання  і  надії.   (горобчик  вилітає)

  Звучить тривожна музика заметілі, забігають  крижинки.

 

                                    «ТАНЕЦЬ  КРИЖИНОК»        

                         під фонограму музики «Croatian» Rhapsaly

 

Наприкінці  музики  крижинки   утворюють  коридор.

Заходять  Завірюха, Вітер  і  Льодовисько.

Льодовисько:     Я – Льодовисько-Страховисько

                            Не  підходьте  дуже  близько.

                            Там  де  я  - життя  вмирає,

                            Крига  річки  накриває,

                            І  земля  стає  мов  криця

                            Все  живе  мене  боїться.

Завірюха:     Знаєм, знаємо  володар,

Завірюха і Вітер:    Ти  наш  батько - наш  господар!

Льодовисько  сідає  на  трон, крижинки  біля  нього  на  стільці.

 

Льодовисько:     Вірні   слуги  льодяні

                            Прошу  розкажіть  мені

                            Чи  усюди  стужа  люта

                            Чи  земля  у  лід  закута?

Вітер:      На  землі  лютує  стужа,

                 Завірюха  снігом  кружить.

                 Люди  холоду  злякались

                 У  хатинки  поховались.

                 З  нетерпінням  всі  чекають

                 На  Святого  Миколая.

 

Завірюха:     Всемогутній  Льодовисько!

                      Я  бачила, людські  дітиська,

                      Змовились  листи  писати

                      Миколаю  посилати.

                      За  прислугу  в  них  гінець

                      Маленький, сірий  Горобець.

Під музику залітає Горобчик, рухається по краю зали, ближче до глядачів, не  помічаючи Льодовиська та його слуг, стомлено сідає.

                                   

Завірюха:    Онде  він  несе  торбину

                    Треба  упіймать  пташину

                    І  забрать  листи  дитячі,

                    Щоб  Святий  їх  не  побачив.

Льодовисько:       Я  не  можу  допустити,

                              Щоб  раділи  людські  діти.

                              Слуги  вірні  і  сумлінні

                              Відібрати  ви  повинні

                              У  Горобчика  листи

                              І  до  мене  принести.

Вітер:    Все  ми  зробимо, володар,

Завірюха і Вітер:    Ти  наш  батько - наш  господар!

Завірюха  непомітно  підкрадається  до  Горобчика  ззаду. Горобчик  встає.

                                        

Горобчик:     Чив-чив-чив! Чиву-чив!

                       Добру  справу  я  зробив!

                       Вже  цілу  торбину  маю

                       Я  листів  до  Миколая.

 

Завірюха  стає  за  Горобчиком  і  промовляє.

Завірюха:    Мерзнуть  крильця, мерзне  спинка,

                     Падає  твоя  торбинка.

                     Сон  долає  зимовий,

                     Спи, Горобчик, любий  мій.

 

Горобчик заплющує очі, стоїть погойдуючись, торбинка падає. Завірюха її  забирає.

 Вітер:    Я  з  тобою  покружляю  і  полину  попід  гаєм.

 Вітер кладе руку на пояс сонному Горобчику, кружляючи під музику програшу  його виводять. Заходять, виконуючи вальс. Вальсуючи Вітер із Завірюхою  наближаються до трону, вклоняються Льодовиську.

Завірюха:    Горобця  ми  упіймали  і  листи  усі  забрали.

Вітер:    Ось  вони  дитячі  мрії, сподівання  і  надії.

      

Завірюха віддає торбинку Льодовиську, той виймає кілька конвертів,розглядає.  Вітер і Завірюха теж беруть по конверту, виймають листи, читають.

                                     

Льодовисько:       Що  бажають  людські  діти

                              Мусим  їх  задовольнити.

Завірюха:     Хочуть  діти  шоколаду,

                     Жуйок, яблук, мармеладу,

                     Тістечок  і  марципанів,

                     Апельсинів  і  бананів.

                     Ненажери, а  не  діти,

                     Як  таких  задовольнити?

Вітер:    А  мої  все  хочуть  знати.

              Просять  їм  книжок  прислати,

              І  навіщо  їм  книжки,

              Ще  посліпнуть  малюки.

Льодовисько:     А  у  мене  брат  з  сестрою

                            Хочуть  шаблі  чарівної,

                            Ляльку  із  красивим  личком
                            В  бальнім  платті  й  черевичках.

                            Що  ж  все  зробимо  за  мить

                            Швидко  сніг  та  лід  несіть.

Завірюха і Вітер виходять, приносять піднос вкритий «снігом». Вітер тримає  піднос, а Завірюха і Льодовисько чаклують над ним. Наприкінці чарування  дістають з-під «снігу» шаблю і ляльку.

 

Льодовисько:     Чари-чари-чарування

                            Це  старе  як  світ  навчання.

                            Зробим  шаблю  чарівну

                            Незвичайну, льодяну.

Завірюха:    Ось  і  лялечка  готова
                     Білосніжна  і  чудова,

                     Хто  торкне  її  рукою

                     Стане  кригою  дзвінкою.

Завірюха показує всім ляльку, а Льодовисько шаблю.

 

Льодовисько:     Шабелька  казкова  нині

                            Холод  свій  віддасть  дитині,

                            Поспішай  мій  друже, Вітре,

                            Віднеси  дарунки  швидко.

Вітер підкрадається до хатинки і вкладає в чобіток «зачаровані» іграшки.

                                          

Вітер:    Прокидайтесь  швидко  діти -
              Можете  уже  радіти,

              Щиро  я  усіх  вітаю
              З  любим  святом  Миколая.  

Вітер вилітає, Завірюха і Льодовисько теж виходять з зали.

З хатинки виходить  Оленка, потягається.

Оленка:   Чула  голос  уві  сні,
                 Чи  здалося  це  мені?

                 Дмитрик, братику, вставай,

                 Вже  приходив  Миколай! 

Вибігає з хатинки Дмитрик, заглядає у чобіток, дістає з нього шаблю.

                            

 Дмитрик:   Гарна  шабля, та  вона

                    Дуже  зимна, льодяна.

                    Що  зі  мною, я  не  знаю…

                    Ой! Сестричко, замерзаю!

 Дмитрик завмирає із шаблею в руці. Оленка обіймає його, намагається  розрухати.                               

Оленка:    Братику  мій! Не мовчи!

                 Тупочи  або  кричи!

                 Ти  холодний  мов  крижина,

                 Щось  робити  я  повинна.

Оленка стає на коліна, молиться.

                 Ангеле  мій, світ  ясний

                 Променистий  осяйний!

                 Друже  мій  в  добрі  та  щасті

                 Захисти  нас  від  напасті.

 

Під музичний супровід «заходять» Ангели зі свічками у руках.               

Ангел 1:   Ми  до  вас  з  небес  злетіли                                             

                  Із  порадою  святою.

 

Ангел 2:   Ти  зустрілася  з  бідою                                                     

                  Зачарований  твій  братик
                  Треба  хлопця  рятувати.

 

Ангел 3:    Зараз  ми  його  врятуєм                                                   

                   Свій  таночок  затанцюєм.

                   В  ньому  сила  неземна

                   І  від  чар  спасе  вона. 

Під час таночка Оленка непомітно заходить до хати. Ангели виконують  танок навколо Дмитрика.

 

                                           «ТАНОК  АНГЕЛІВ»          муз. В.Лисенка

                       

Ангели заводять Дмитрика у хатинку, виходять з зали.            

Виходить із хатинки Мати.

Мати:          Добрий  ранок, любі  діти

                    Ішла  вас  розбудити.

                    Що  сьогодні  вам  приснилось,

                    В  чобіток  уже  дивились?

                    Що  приніс  вам  Миколай?

                    Синку, шаблю  діставай.

                    Гарна  лялька  у  Оленки
                    Сукня  пишна  та  біленька.

Під музичний супровід до зали заходять Льодовисько, Вітер та Завірюха.                                   

Льодовисько:     Ми  чарівні  сили  з  льоду 

                            Наробили  дітям  шкоди,

                            Та  у  цей  святковий  час

                            Миколай  торкнувся  нас.

                            Був  жорстоким  Льодовисько 

                            Мав  своє  чаклунське  військо

                            Не  страховиськом  поганим

                            Дідом  Морозом  добрим  стану.

Завірюха:     Завірюха  хуртовина

                      В  гості  знов  до  вас  прилине,

                      В  ролі  Баби  Снігової

                      Привітаю  вас  з  зимою.

 Вітер:    Я - Вітрисько  Льодовитий

               Вже  не  буду  зла  робити

               Тільки  з  гірки  на  санчатах

               Покатаю  вас, малята.  

Всі герої виходять.

 Ведуча:  Любі  діти, будьте   чемні,
                Помагайте  всім, хто  темний.
                Тим, хто  впав, подайте  руку,
                Не  вважайте  це  за  муку.
                Любіть  маму, любіть  тата,
                Діда, бабу, сестру, брата
                І  любіть  свій  рідний  край,
                Вас  полюбить  Миколай!  

                                  

сл.  В.Чайковської           ПІСНЯ  «МИКОЛАЙ!»            муз. А.Олєйнікової

 

Під музичний супровід «залітає» Ангелик.

Ангелик:  Друзі, вам  сподобалась  моя  казочка? Виростайте  добрими  і щирими! І  пам’ятайте: кожен  з  вас  може  стати  тим  добрим  Ангеликом, який  робитиме  людям  тільки  добро.

 

Ведуча:    За  сніжком  летять, летять,
                 Білі  крила  янголят,
                 А  за  ними  саночки,
                 А на  них  самі  мішки,
                 А  в  мішках  м'яких  як  сніг-
                 Подаруночки  для  всіх.

Ангели везуть саночки на яких подарунки. Кожній групі роздають подарунки.