Додатки до "Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій. Науково-дослідницька діяльність як засіб розвитку «акме» вчителя та учня".

Реалізація нових можливостей навчання і виховання шляхом застосування акметехнологій. Науково-дослідницька діяльність

як засіб розвитку «акме» вчителя та учня

 

Додатки :

 

1. Результат роботи вчителів творчої групи «Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку».

Виступ на ШМО вч. Гриняєвої Н. Г.

 

Реалізація допрофільної підготовки в основній школі (8-9 класи) до технологічного профілю в старшій школі у Запорізькому навчальному виховному комплексі технічного профілю забезпечується варіативною складовою навчальних планів за рахунок впровадження предмету «Основи дизайну».

Дизайнеру в своїй творчості доводиться виконувати функції конструктора, модельєра, технолога, дизайнера тощо. Він повинен володіти не тільки достатніми знаннями в спеціальних галузях (матеріалознавства, ергономіки, естетики), але й володіти графічними засобами передачі думок, знати засоби та властивості композиції, розумітися на закономірностях побудови об`ємно-просторових структур, тектоніки, вміти пропорціонувати і використовувати ритм, масштаб і масштабність, контраст та нюанс, гармонійно використовувати світло і колір, тонові відношення. Він повинен вміти знаходити найбільш раціональні засоби створення цілісної структури і гармонії форми. Формування дизайнерських знань і вмінь відбувається у відповідній діяльності. Досвід свідчить, що вона забезпечується технологіями, спрямованими на спостереження, власний пошук та практичну реалізацію задуму. Серед новітніх технологій таку можливість надає технологія педагогічної майстерні, яка передбачає розуміння творчого задуму через порівняння, співставлення, а далі рух до розуміння сутності явища, що є поштовхом для самостійної творчості. Також ця технологія надає можливість максимально заглибитися в твір мистецтва та реалізувати основні етапи проробки виробу (художньо-конструкторський аналіз, художньо-конструкторську пропозицію, ескізний пошук оптимальної форми та компонування виробу, художньо-констркуторський проект) в органічно створеній діяльності з максимальними результатами.

У навчальному закладі працює міжпредметна творча група «Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку», у межах якої проводився майстер-клас вчителя трудового навчання Гриняєвої Н.Г., яка працює по реалізації технології третій рік. (Презентація відеосюжету)

Слід відзначити, що дана технологія може також сприяти мотивації активної творчої діяльності і на уроках з інших предметів, а також її елементи можна застосовувати в гуртковій роботі.                                                                                                      

Дана технологія забезпечує високу продуктивність навчального процесу, стимулює творчу діяльність учнів, але слід зазначити, що робота за даною технологією:

• потребує серйозної кропіткої роботи вчителя на етапі підготовки та організації роботи;
• призводить до необхідності скорочення тематичного матеріалу (самостійне усвідомлення потребує більшої кількості часу), або в об’єднанні уроків в пари бо учні не встигають в повному обсязі виконати практичну складову уроку;
• малоефективна при одноразовому використанні (учням і вчителю потрібно підлаштовуватись під специфіку уроку);
• більш результативною буде серія уроків з теми (зі спрощеними практичними роботами) після яких, учні разом з вчителем, зроблять детальний аналіз помилок і виконають заключну практичну роботу;
• в різних учнівських колективах матиме різну результативність тощо.

Дякую за увагу.

 

2. «Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку»

№	Прізвище вчителя	Предмет
	Гриняєва Н.Г.	трудове навчання, основи дизайну, художня культура
	Вецкур Н.С.	біологія, основи здоров`я

Задачі:

• опанування оптимальними формами організації профільного навчання;
• узагальнення ППД

План роботи:

Засідання 1. Орієнтовно-інформаційний етап

1.У творчій лабораторії вчителя Н.Г. Гриняєвої з проблеми “Інновації у профільній школі: роль технології педмайстерні в підвищенні ефективності уроку ”.

2.Науково-методична консультація «Вивчення, узагальнення, впровадження ППД».

Робота між засіданнями

1.Опрацювання літератури, матеріалів періодичної преси з проблеми..

2.Аналіз програм з точку зору їх можливостей щодо впровадження технології педагогічної майстерні.

Засідання 2. Рефлексивний етап

1.Майстер-клас вчителя Гриняєвої Н.Г.

2.Обговорення.

Робота між засіданнями

1.Ознайомлення з технологією розробки теми уроку за технологією педагогічної майстерні.

Засідання 3.  Продуктивно-діяльнісний етап

1.Круглий стіл «Сучасний урок та технологія педагогічної майстерні».

Робота між засіданнями

1.Розробка уроку (серії уроків) за технологією педагогічної майстерні.

2.Підготовка відеозвітів апробації технології на практиці.

Засідання 4.  Звітні заходи

1.З досвіду апробації технології на практиці.

2.Розробка структури бюлетеню з проблеми.

 

Форма впровадження: розробка уроків

Форма узагальнення: бюлетень, відеозвіти

 

3. Виявлення і розвиток творчих здібностей учнів на уроках праці. Дослідницька діяльність учнів та її вплив на їх подальшу соціалізацію.

Виступ на міському семінарі «Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості учнів на уроках обслуговуючої праці»  вчителя ЗОШ №70 Гриняєвої Н. Г.

 

Сучасна педагогіка на передній план висуває емоційне розвинення особистості школяра, розвиток його творчих здібностей та успішну соціалізацію.

В успішному розв’язанні завдань психологічної і практичної підготовки учнів до життя важливе місце має дослідницька робота. Вона сприяє конкретизації і збагаченню знань з різних тем і предметів.

У процесі дослідницької роботи успішно реалізується принцип зв’язку навчання з життям, з продуктивною працею, в учнів формується і розвивається пам’ять, спостережливість, ініціатива, самостійність, творче ставлення до виконання поставленого перед ними  завдання.

В умовах дослідництва окремі види діяльності набувають для учнів зовсім іншого значення, наповнюються особливим змістом, розкривають суть того чи іншого явища, процесу, що сприяє формуванню в підростаючого покоління матеріалістичного світогляду.

Дослідництво дає змогу повною мірою розвинути творчі здібності учнів, безперервно поглиблювати їх пізнавальний інтерес. У процесі підготовки і проведення дослідів учні приходять до висновку, що без міцних, свідомих знань з основних наук неможливо  досягти високих успіхів працюючи над окремою темою, а це виховує в них свідоме ставлення до навчання.

 Дослідницька робота школярів у МАН – важливий компонент розвитку творчої особистості, найсильніша мотивація пізнавального процесу. Систематично зміцнюючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес стає основою позитивного ставлення до навчання, має пошуковий характер. Внаслідок його впливу у людини постійно виникають питання, відповіді на які вона сама постійно й активно шукає. При цьому  пошукова діяльність школяра  відбувається із захопленням, він відчуває емоційний підйом, радість від удачі.

Науковим керівникам треба розуміти, що дослідницька робота учнів повинна переслідувати навчальну, виховну і виробничу мету. Єдність цих цілей повинна забезпечуватися дотриманням низки педагогічних вимог, таких, як: наукова обґрунтованість теми досліду, творча активність учнів, виховний характер дослідництва, висока значущість дослідів, доступність і чітка організація дослідницької роботи.

Основні етапи дослідницької роботи учнів:

•            визначення і вибір з керівником теми досліду;
•            ознайомлення учнів з методикою дослідницької роботи;
•            розробка  плану дій;
•            збирання,  вивчення і аналіз матеріалу по темі досліду;
•            підбиття підсумків і висновків, складання звіту;
•            виготовлення наочних матеріалів, оформлення наукових і творчих робіт;
•            використання матеріалів дослідів на уроках, конференціях, виставках то що.

Підвищення наукового рівня шкільного дослідництва вимагає особливої підготовки керівника, який організує і спрямовує всю дослідницьку роботу. Він повинен володіти не тільки шкільною програмою, а й бути добре ознайомленим з передовими методами та  прогресивною технологією виконання наукових робіт, добре знати методику  проведення дослідницької роботи та вимоги до її оформлення, тощо; систематично займатися підготовкою учнів до участі у предметних олімпіадах, різних конкурсах, турнірах,  семінарах, диспутах, конференціях МАН тощо (розробка гнучких індивідуальних програм та методичних рекомендацій щодо роботи з обдарованими дітьми; обговорення і затвердження особистих планів науково-дослідницької роботи учнів; підбір творчих завдань, завдань підвищеного рівня для системної підготовки обдарованих дітей до участі у предметних олімпіадах та різних конкурсах, виступи для молодших школярів, участь у наукових конференціях, марафонах тощо).

Максимальне залучення дослідницької діяльності в учбовий процес (на уроках, позакласних заняттях, конкурсах, олімпіадах, конференціях та МАН) має стати дієвим засобом заохочення підлітків до навчання.

Для поліпшення роботи з учнями у цьому напрямку було розроблено програму підготовки учнів до участі в науково-дослідницькій конференції в МАН (в межах програми «Обдарованість»).

В нашій школі за останні роки була проведена не одна наукова конференція, і їх переможці приймали участь у районних та обласних конференціях МАН, де мали високі здобутки і неодноразово посідали призові місця (2005-2006 н. р. Історичний профіль (етнографія) – Григорьєва Тетяна - 3 місце; 2006-2007 н. р. Філологічний профіль (мистецтво) –Григорьєва Тетяна - 3 місце; 2007-2008 н. р. Філологічний профіль (мистецтво) – Хіта Ірина – 1 місце; 2009-2010 н. р. Філологічний профіль (мистецтво) – Піроженко Ганна – 3 місце; 2010-2011 н. р. Філологічний профіль (мистецтво) – Лук’яненко Катерина – 2 місце).

Для ефективної дослідницької роботи учням потрібно мати особисту зацікавленість до теми, якою їм  запропоновано займатися, тому дуже важливо ретельно добирати не тільки напрямок діяльності, а й саму тему дослідницької роботи.

Окрім того треба пам’ятати, що дослідництво це специфічна робота, вона вимагає від учня не тільки творчих знахідок, але й постійної роботи над собою. Бо це тривала, клопітка праця з вивчення, аналізу та синтезу великої кількості наукового теоретичного матеріалу, що потребує від дитини сталих вольових якостей (відповідальності, цільоспрямованності, посидючості, віри в свої сили тощо). І ці якості учням треба в собірозвивати.

В своїй роботі я неодноразово стикалася з випадками коли в учнів не вистачало сил і натхнення довести роботу до кінця і тоді витрачені зусилля не мали якісного результату.

Нещодавно, навіть був випадок, коли учениця вдало виконала свою роботу, але не пройшовши відбіркову олімпіаду відмовилась від подальшої участі в МАН.

Проводячи уроки обслуговуючої праці я намагаюсь розгледіти в дітях саме ті якості, які допоможуть розвинути творчу складову їх особистості  і через дослідництво презентувати себе суспільству.

Так робота з учнями нашої школи Ботюк Катериною (наукова робота “Національний костюм мешканців запорізького краю і сучасний одяг”),  Медвідь Вікторії (наукова робота “ Петриківський розпис як відображення світогляду мешканців півдня України”), Григорьєвою Тетяною (наукова робота «Мистецько-декоративне облаштування рольових ігор та театралізованих дійств в народних святах зимового циклу») та інших показала, що їм цікаво не тільки малювати чи  вивчати історію свого народу, його культуру та звичаї, а й є величезне бажання створювати їх власними руками. Тому Батюк Катерина після школи поступила навчатись за фахом “художник-дизайнер”, Медвідь Вікторія, навчаючись на акторському факультеті ЗДУ продовжує займатись петриківським розписом та приймає участь у різноманітних художніх виставках, а інші діти продовжують свою дослідницьку діяльність, навчаючись в школі, і мріють про кар’єру митця.

Отже, дослідницька робота перш за все повинна бути для учнів стежкою у майбутню професію або хоббі.

Крім того, оскільки пізнавальний інтерес позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, але й на протікання психічних процесів – мислення, уяви, пам’яті, уваги, що під його впливом набувають особливої активності та спрямованості, тож набуття первісних навичок науково-дослідницької діяльності – це вже серйозна заявка на майбутнє. Уміння школяра працювати з текстом, експериментувати і робити висновки, представляти і захищати свою роботу перед компетентною аудиторією дає можливість відчути  себе винахідником, а, головне, набути досвід дослідження “дорослих” наукових проблем.

Сучасному суспільству потрібні грамотні фахівці, що володіють усіма тими якостями, які здатна закласти діяльність у МАН та участь у предметних олімпіадах, різних конкурсах, турнірах,  семінарах, диспутах, тощо.

 

4. Майстер-класи на уроках та в позакласній роботі учителя трудового навчання.

Матеріали Гриняєвої Н. Г. до міської виставки педагогічних технологій 2016 року (номінація:«Компетентнісно-орієнтована освіта: специфіка  навчальних предметів»).

 

Зміст

Вступ                                                                                                                      

Розділ 1. Майстер-класи (МК) як форма передачі власних знань та умінь іншим                                                                                                                                                                                      

1.             Майстер-класи на уроках та в позакласній роботі учителя

трудового навчання Гриняєвої Н. Г. (стисла анотація досвіду)                                        

1.1.1. Проведення занять за формою МК в межах предметних Декад            

2.       Використання МК в позакласній роботі                                                  
3.       Поширення досвіду з впровадження майстер-класів за межами навчального закладу                                                                                                                                                    

Висновки                                                                                                               

 

Вступ

Першочергові завдання сучасної школи чітко визначені Національною

доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя.

     Затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку освіти в Україні» визначає загальну філософію сучасної освіти, її пріоритети і принципи, основні напрями і механізми розвитку освітньої галузі на перспективу.

    Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

    У контексті вирішення вищевказаних завдань актуальними, на мій погляд, є нині такі напрямки роботи:

• здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення і

врахування реальних навчальних можливостей;

• ефективне використання перспективних технологій навчання;
• формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи,

здатності до навчання упродовж всього життя.

    Всі ці напрямки роботи і окремо, і разом вдало вирішуються за допомогою використання в навчальному процесі майстер-класів.

    Бо майстер-клас - це ефективна форма передачі знань і умінь, обміну досвідом навчання і виховання, основною частиною якої є демонстрація оригінальних методів освоєння певного змісту за активної ролі всіх учасників заняття, тому що в наш час, час пошуку нових ефективних методів викладання МК дуже вдало доповнюють традиційну форму передачі знань учням.

    Окрім того, майстер-клас - це особлива форма навчального заняття, яка заснована на практичних діях показу і демонстрації творчого вирішення певного пізнавального та проблемного педагогічного завдання безпосередньо майстром (вчителем, підготовленим учнем тощо).^[1]

    Таким чином, майстер-клас надає можливість передачі іншим досвіду майстра шляхом прямої й коментованої демонстрації прийомів роботи.

 

Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного.

І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом

 

Розділ 1. Майстер-класи (МК) як форма передачі власних знань та умінь іншим 

 

    Майстер-класи як технологія передачі знань від майстра до учнів з’явилась дуже давно, але тоді не використовувалась як самостійна технологія, а була складовою у  загальній системі передачі знань. І лише останнім часом майстер-класи стали самостійною навчальною технологією.

    Найчастіше МК використовують підчас проведення відкритих творчих заходів. Така публічність призводить до заохочення і активної участі у МК не лише запрошених учасників, а й глядачів, що значно підвищує їх результативність. 

    Заняття майстер-класу має сприяти розвитку творчості, яка, за визначенням В.О.Сухомлинського, ― є вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку її інтелекту, почуттів, волі.

    Форма роботи майстер-класу в найбільшому ступені залежить від напрацьованого вчителем стилю своєї професійної діяльності, яка, в остаточному підсумку, й задає на майстер-класі споконвічну точку відліку в побудові загальної схеми проведення цього цікавого організаційно-педагогічного заходу. А ініціатива, бажання та прагнення педагога-майстра представити свій досвід у цій організаційно-педагогічній формі сторицею повертається можливістю одержати такий необхідний будь-якому справжньому професіоналу матеріал для творчих роздумів, подальшого послідовного вибудовування свого поступального руху до висот справжнього педагогічного професіоналізму, активного сходження шляхом безперервного професійного росту та самовдосконалення.^[2]

 

1.1. Майстер-класи на уроках та в позакласній роботі учителя трудового навчання Гриняєвої Н. Г. (стисла анотація досвіду)

    Учитель як професіонал протягом років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що містить цілепокладання, проектування, використання багатьох відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні винаходи, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.

    За свою багаторічну роботу вчителем трудового навчання  я отримала різноманітний досвід, це і:

• професійні навички та знання з основного предмету;
• навички викладання ОТМ, дизайну, художньої культури, роботи з обдарованими дітьми з підготовки науково-дослідницьких робіт і у творчих гуртках тощо;
• володіння різними техніками живопису і великою кількістю різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, у тому числі популярних у наш час: декупажу, вітражу, батику тощо;
• володіння  комп’ютерними програмами Windows, MS Office, Power Point, Internet (досвідчений користувач).

    В своїй роботі я використовую міні МК на уроках трудового навчання під час вивчення з учнями різних технік декоративно-ужиткового мистецтва: вишивання, в’язання, виготовлення м’якої іграшки, ляльки-мотанки тощо.

    Якщо проаналізувати використання мною технології МК в межах ЗНВКТП за останні роки, то проведення майстер-класів стало органічною складовою різних традиційних заходів:

1.       Проведення занять за формою МК в межах предметних Декад

    Тижні предметно-методичного циклу в нашій школі проводяться регулярно і з точки зору підвищення якості мають велике значення, бо сприяють творчому зростанню вчителів-учасників та активізують обмін досвідом між вчителями навчального закладу. І саме під час відкритих заходів мої колеги і я демонструємо свої педагогічні надбання саме шляхом проведення занять за формою МК в межах предметних Декад, наприклад:

        1. Під час реалізації предметно-методичного проекту за темою «Від розвитку навчально-пізнавальної до формування дослідницької компетентності шляхом впровадження сучасних інноваційних технологій на уроках та в позакласний час» (2014-2015 н.р.) відкритий МК проводився з вихованцями шкільного гуртка «Виготовлення сувенірів» (додаток 1. МК «Декупаж та інші сучасні техніки декорування  ужиткових речей. Сувенірні панно зі старих платівок»)  і викликав велике зацікавлення в учнів, і тому ще багато разів проводився для всіх бажаючих і не тільки в межах нашої школи.

    В газеті «Шкільний світ» : «Трудове навчання»  №7/2015 була надрукована стаття «Декупаж у декоруванні ужиткових речей», яка була написана мною за результатами отриманого досвіду. 

 

                     

 

        2. Відкритий захід в межах участі в міському конкурсі «Сходинка до успіху» був проведений до 15 – річчя шкільного клубу «Джерело».

    Застосування в МК нестандартних форм, інтерактивних методів змусило слухачів аналізувати, шукати, конструювати, вибирати оптимальні варіанти, тренуватись у творчості, що під час колективної роботи прискорює процес формування досвіду та професійного вдосконалення (додаток 2. МК «Квіти до свята. Виготовлення квітів для прикрашання помешкань. Оформлення шкільного кабінету до свята»).

 

                     

 

3. Захід для учнів 7-х кл. був проведений у межах Декади наук «Уроки здоров’я на уроках» (2012-2013 н.р.) з використанням педагогічної  технології «Діти дітям» (додаток 3. МК «Знайомство з індійським танцем»). Газета «Шкільний світ»: «Позашкілля» №4/2013 вийшла зі статтею «Чарівність індійського танцю» за матеріалами проведеного заходу.

                  

 

4.      У 2015 році, готуючись до Декади педмайстерності, яка співпала з шкільним заходом «Подаруй краплинку любові Захиснику Вітчизни», я,  враховуючи програму варіативного модуля «Виготовлення ляльки-мотанки», для дівчат 6 класів підготувала і провела МК на тему «Технологія виготовлення народної ляльки.  Пасхальний заєць».

 

                  

 

      А для гуртківців відбувся МК «Іграшка з ниточок «Янгол». Отже, до дівчат  приєднались ще й гуртківці і зробили для бійців значки-обереги «Янгол».

 

                  

 

    Роботи учнів з листівками і цукерки ми передали 37 мото-піхотному батальйону з міста Запоріжжя, що захищають нашу Вітчизну під Маріуполем (додаток 4).

    Протягом 2011-2015 навчальних років проведено чимало занять майстер-класів у формі лекцій, бесід, методичних діалогів, практичних занять, тренінгів, які забезпечили належний рівень освоєння досвіду творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського з питань диференціації й індивідуалізації навчання, організації групової роботи, впровадження інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання тощо.

    Зазвичай навесні в нашій школі проходять предметні заходи та звітні заходи у межах роботи факультативів та курсів за вибором, і тоді коридори школи перетворюються на величезні майстерні, в яких на радість дітям проходять різноманітні МК. Ці заходи ми організуємо з використанням педагогічної  технології «Діти дітям».

                  

    Слухачами майстер-класу бувають не тільки учні нашої школи, але й їх батьки. Мова йде про проведення предметних та позакласних заходів у формі МК на семінарах для батьків.

    Так на одному з них, який проходив 07.02.2015р. у межах роботи клубу родинної культури «Берегиня»,  я проводила свій улюблений МК з декупажу. Поруч з батьками сиділи їх власні діти, і саме вони в той час були «майстрами», які робили власну роботу і показували, як робити батькам , демонструючи  всі етапи практичної роботи власним прикладом. В той момент я виконувала лише координуючу функцію. Мої маленькі «майстри» були дуже задоволені – не так часто випадає їм нагода повчити власного тата або маму (додаток 5. МК з декупажу для батьків під час засідання клубу «Берегиня»)…

 

           

 

    Програма навчання в майстер-класі включає теоретичні і практичні моделювання, розробку і захист проектів. Так, наприклад, одне із занять майстер-класу на уроці з дизайну було проведено у формі бліц-опитування та дискусії «Контраст і нюанс в дизайні і житті людей?»

    Все залежить від характеру заходу і поставленої мети.

 

2.       Використання МК в позакласній роботі

    Якщо розглядати використання МК в позакласній роботі, а це і робота з гуртківцями, і організація та проведення тематичних та святкових заходів з вихованцями шкільного літнього табору, робота з обдарованими дітьми, то можна дуже вдало використовувати технологію МК. Але в цій роботі я вважаю своїм головним завданням гідно підготувати своїх вихованців до рівня «майстра», бо віддаю перевагу проведенню МК в позакласній діяльності саме учнями (у рамках програми «Діти Дітям»).

    Я періодично відбираю серед своїх підопічних учнів-волонтерів та лідерів для організації і проведення учнівських майстер-класів. Зазвичай у кожному класі та групі гуртківців десь приблизно третина учнів, опанувавши якісь вміння, намагаються «повчити» інших – саме це і є ті діти, з яких після окремої індивідуальної підготовки і виходять гарні «майстри». Разом зі своїми вихованцями ми завжди працюємо під девізом «Навчився сам – допоможи навчитись іншому!».

    Організація  та проведення майстер-класів надає дитині не тільки можливість продемонструвати свої вміння та навички, а й проявити себе майстром, вчителем, наставником, бути зразком для інших, тобто бути лідером.

     А для цього вихованцю потрібно навчитись бути цікавим іншим, впевненим у собі, вільно спілкуватись з тими, кого навчаєш, та бути професіоналом своєї справи.

     Результат – велика радість відкриття: Я знаю! Я можу! Я пізнав сам та можу поділитись з іншими!

     «Майстрами» можуть стати різні за віком діти і незалежно від загальної шкільної успішності – головне бажання. Окрім того, «майстер» може добре володіти лише якоюсь однією технікою, а моє завдання - організувати умови, при яких він зможе продемонструвати свої вміння.

    Напрямок МК залежить від досягнень конкретної дитини. Оскільки тільки тоді, коли вихованець досконало оволодів знаннями та навичками в конкретній справі і психологічно налаштувався, я допомагаю йому організувати та провести МК.

    Так «майстри» з гуртка «Моделювання іграшок-сувенірів» (6-9 кл.) провели серію авторських МК для малечі з гуртків «Виготовлення сувенірів» . А в червні під час власних канікул приходили до школи і допомагали проводити творчі заняття з малечею під час роботи шкільного літнього табору. 

 

               

 

               

 

     Окрім того, серед цих учнів точно будуть діти-лідери. Такий лідер не тільки сам буде гарним «майстром», а і зможе добре координувати роботу всієї команди. Це особливо важливо, коли ми з учнями  проводимо виїзні МК.

 

1.1.3. Поширення досвіду з впровадження майстер-класів за межами навчального закладу

    Наш шкільний клуб «Джерело» дуже давно і плідно співпрацює з Запорізьким обласним центром ТТУМ «Грані».  У вересні кожного року вони  запрошують нас на «День відритих дверей». Ми готуємо декілька різноманітних майстер-класів і мої «майстри» їх з успіхом проводять.

 

              

              

 

    Однаково активно і ефективно працюють і старшокласники, і малеча…

    А іноді гості з центру «Грані» приїздять до нас і «майстри» організовують і проводять для них МК: всі власноруч готують собі дарунки, а потім святкують (додаток 6. МК «Підведення підсумків роботи гуртка»).

 

             

 

             

 

    Неодноразово в межах роботи творчої групи «Діти дітям» (2011-2013) проводилися МК в БК та на площах міста.

    Так 12 травня 2012 року наше місто святкувало Міжнародний День сім’ї  «Сильна родина – міцна країна». На площі Фестивальній відбулися урочисті заходи, творчі майстер-класи, ігри, концерти та феєрверк.

    На цьому святі активну участь приймали учні ЗНВКТП, серед яких були і мої «майстри» Бондар Настя, Свинцицька Ілона, Жила Інна, Чигарова Інна, Хіжняк Юлія та Омельчук Ганна. Вони були задіяні в проведенні двох різнопланових МК з паперової пластики і одного -  з декупажу.

    І учасники майстер-класів, і гості та глядачі були дуже задоволені результатами спільної роботи…

 

           

 

          

 

    Під час районного заходу до свята Святого Миколая в БК АвтоЗАЗ МК з

виготовлення ляльки-мотанки  провели Лук`яненко Катерина та Бабак Юлія, біля їх столика був справжній аншлаг…

 

             

 

          В межах роботи творчої групи «Навчився сам - навчи іншого» (2012-2015) були проведені МК у клуб «Джерело» для дітей з проблемами здоров’я та для хворих дітей з ТЕР центру.

    На мою думку, кожна дитина, - це вчений, дослідник, який не просто засвоює одержану інформацію, а висуває власні гіпотези, перевіряє їх на практиці, має свою маленьку наукову теорію, здатний зробити вибір із багатьох варіантів, здатний самостійно створити власний проект, визначити мету своїх досліджень і обов’язково досягти тієї мети.

    Вміла організація індивідуальної і групової роботи з такими учнями стимулює прагнення до постійного самоаналізу, пошуку власних оригінальних підходів до моделювання власного досвіду, забезпечує зростання  їх творчої активності.  

    Вчителю ж потрібно лише створити умови, при яких кожен учень відчує продуктивним сам процес навчання. А коли йому цього буде замало, то очевидно, що прийшов час займатися науково-дослідницькою роботою.

    Вже понад 10 років в рамках програми «Обдарованість» я займаюсь зі старшокласниками науково-дослідницькою роботою. Зазвичай мої учні захищають свої роботи на кафедрі «Мистецтвознавства», бо більшість з них з команди «майстрів».  

    І (шкільний) етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у МАН ми проводимо у формі майстер-класів, тому що, по-перше, це тренінг з виступів перед великою аудиторією, а, по-друге, це рекламний хід для стимулювання учнів до науково-дослідницької діяльності.

    Так  вихованці гуртку  «Моделювання іграшок-сувенірів» учениці 10 класу ЗНВКТП Лук’яненко Катерина та Скрябіна Анна у 2011-2012 навчальному році підготували науково-дослідницькі роботи та успішно захистили їх на науковій конференції МАН на кафедрі «Мистецтвознавство».

    Скрябіна Анна (інвалід дитинства) вивчала тему футбольної емблеми.

Її робота «Втілення індивідуального характеру спортивної події в емблемі до і після Євро-2012» зацікавила не тільки членів журі на конференції МАН, а й учнів нашої школи, для яких вона продемонструвала результати своїх дизайн-розробок: витинанки до Євро-2012 та варіанти емблем до Євро-2016, що проходитиме у Франції.

 

             

 

                   

 

     А Лук’яненко Катерина (відмінниця навчання), готуючись до захисту своєї науко-дослідницької роботи «Індійський костюм для виконання храмових танців: трансформація в часі», на основі зібраного матеріалу під моїм керівництвом розробила конструкцію і пошила собі індійський костюм, в якому провела для школярів і молоді серію МК з індійського танцю.

     За свою творчу роботу на конференції МАН вона посіла 2 місце.

 

             

 

                  

 

            

 

    В одинадцятому класі дівчата продовжили науково-дослідницьку роботу. Скрябіна Анна підготувала і успішно захистила на конференції МАН роботу  «Популяризація української архітектури та зодчества (на прикладі історико-культурного заповідника «Хортиця»), а Лук’яненко Катерина з теми: «Облачення священнослужителів православної церкви: традиції та сучасність», з якою посіла 1 місце. Зараз вони успішно вчаться в ЗНУ

    А науково-дослідницька робота продовжується…

А потім прийде новий день, з новими планами і новими ідеями…

    Яким він буде, мій наступний майстер-клас?...

 

Висновки:

    Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення, як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом учителя.

    Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить серйозні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої.

    Творче ж впровадження освоєного перспективного педагогічного досвіду дає можливість педагогу втілити в практику свою власну науково-педагогічну ерудицію, інтелектуальну освіченість, духовне багатство.

    Провідна педагогічна ідея моєї діяльності – це пошук, розвиток і підтримка дітей, схильних до активної творчої діяльності у різних її проявах.

А майстер-класи (МК) як форма передачі власних знань та умінь іншим -  запорука вдалого впровадження цієї ідеї в життя, бо це эффективна форма пропаганди, поширення і впровадження досвіду.

 

Додатки №6 – 21 можна знайти у друкованих виданнях (відповідно переліку).

 

^[1] http://vchytel.info/majster-klas1/

^[2] http://osvita.ua/school/method/technol/9169/ Автор: Л. Боровіков