Додатковий матеріал до теми "Раціональне споживання"

Раціональний споживач

Якщо розділити всю придатну для життя людини поверхню планети на чисельність людей, які зараз на ній мешкають, то дістанемо площу, що дорівнює 1,8 га на людину. Це і є гранично допустимий для нашої планети розмір екологічного світу. У 1960 році для всіх мешканців Землі достатньо було території половини планети. У 1987 році для цього була потрібна вже ціла планета. У 2012 році однієї планети вже було замало, людина із задоволенням використала б ще одну. Але іншої планети ми не маємо….

Що ж ми можемо зробити?

Вторинне використання паперу Виробництво паперу – це велика витрата енергії та вирубування лісів, площа яких і так скорочується на Землі рік за роком. Тому кожен повторно перероблений кілограм паперу не лише економить енергію, але й рятує щонайменше одне дерево. Кожна сім’я зазвичай накопичує багато старих газет і журналів. Крім того, поштові скриньки постійно завалюють різноманітними рекламними буклетами, більшість із яких надруковано на крейдяному папері, що важко переробляється і не горить у печі.

Компостування Близько 20 % того, що потрапляє у сміттєве відро, складають харчові відходи, з яких можна приготувати компост. Ним можна удобрювати садову ділянку, кімнатні рослини чи клумби біля будинку. Рослини будуть вдячні Тобі за гарні поживні речовини, а врожай буде корисним для Твого здоров’я. Це також швидко відновлює родючість ґрунту на Твоїй ділянці.

Покупки Чи не щодня нам доводиться використовувати одноразові поліетиленові пакети. Легкий, зручний у використанні, міцний поліетилен став незамінним у побуті сучасної людини. У нього ми запаковуємо продукти щоденного вжитку: їжу, одяг, техніку, сувеніри і навіть сміття.  Простою альтернативою можуть стати міцні паперові пакети, екосумки з переробки чи звичайні тканинні торбинки, в яких можна донести куплені товари додому.

Ремонт Раніше ремонт поламаних речей був звичною справою. І зараз полагодити щось можна дешевше, ніж придбати нове. В кожній родині є речі, які лежать поламані і зараз не використовуються. Щось можна відремонтувати, щось можна використати для саморобок, а все інше здати на вторинну переробку. Кожного разу, ремонтуючи щось ми зменшуємо потребу в промисловому виробництві такої самої речі, тобто заощаджуєш природні ресурси та власні гроші.

Друге життя старих речей Зараз спостерігається велика популярність магазинів уживаних речей – «секонд хендів», адже для одних це непотрібне сміття, для інших – бажане придбання. Речі, які вже вийшли з використання – старий одяг, меблі, іграшки, журнали тощо, – можуть мати друге життя. Всі ці речі можна віднести речі до пункту збору одягу, подарувати іншим, продати чи роздати.

Існує іронічний вислів «Найбільше виробництво в світі – виробництво відходів». І це правильно. У світі живе більше ніж 6 мільярдів людей, усі вони потребують їжі й води, а також споживають енергію й користуються предметами домашнього вжитку. Що більше різних товарів і речей ми використовуємо, то більше залишається відходів – як у вигляді упаковки, так і чогось непотрібного, старого або немодного. Старий мотлох – холодильники, автомобільні акумулятори, автопокришки, пластмасові деталі, рваний папір, поламані меблі й килимові покриття, викинуті на смітник – не тільки псують пейзаж, а й стають серйозною загрозою для довкілля, коли починають окислюватися, розкладатися та виділяти шкідливі речовини. Із дощовою водою ці речовини потрапляють у річки, або, ще гірше, у ґрунтові води.

Вода

Приблизно 70 % поверхні Землі вкриті водою, але тільки 1 % її запасів придатний для пиття, приготування їжі, миття й вирощування сільськогосподарських культур. Кожен мешканець міста витрачає приблизно 300 літрів води на день. З них на миття посуду – 20 %, душ і ванну – 20 %, туалет – 20 %, прання – 15 %, втрати води через незакриті крани – 15 %, приготування їжі – 5 %, інші витрати – 5 %. Якби кожен киянин економив лише 1 літр води на день, то вдалося б зберегти 3 000 тонн питної води в місті щодня. Вода тече з крана скоріше, ніж ми встигаємо її використовувати.

Енергія

Основні джерела енергії, яка надходить до наших будинків у вигляді тепла й електрики, – нафта, газ і вугілля. Останніми десятиріччями велику роль відіграє також атомна енергія. Але використання цих ресурсів небезпечне для майбутнього планети і людства. Відбувається забруднення природного середовища, адже труба кожної теплової електростанції чи котельної з димом викидає в повітря десятки тонн різноманітних шкідливих речовин. Забруднюються вода та ґрунти. Великі території відчужуються під шахти, електростанції, відвали й терикони. Наслідками викидів є кислотні опади, озонові дірки, глобальні зміни клімату. Погіршення стану довкілля негативно відбивається на здоров’ї людей. Про небезпеку атомної енергетики годі говорити – усі пам’ятають про аварію на Чорнобильській АЕС або на атомній станції Фукусіма в Японії. Окрім того, нафта, природні гази й вугілля є невідновлюваними ресурсами: якщо вони вже використані, то це – назавжди.

Енергозбереження в 4–5 разів економічно вигідніше, ніж виробництво еквівалентної кількості енергії. Навантаження на енергосистему зазвичай нерівномірне протягом доби: з 9-ї до 15-ї години – максимум завантаження, з 22-ї до 5-ї – години провалів, коли енергія просто не потрібна, а вугілля, нафта й газ для її виробництва однаково витрачаються. Лампочка розжарювання дає 95 % тепла і 5 % світла. Якщо витирати пил з лампочок, яскравість освітлення може збільшитися до 15 %. За час експлуатації однієї економної електролампочки зберігається до 500 кг вугілля.

Повітря

Останніми роками під впливом господарської діяльності відбувається інтенсивне забруднення атмосферного повітря. Основним чинником цього є горіння, яке використовують у технологічних системах (зокрема, опалення житлових приміщень, спалювання палива автомобільним транспортом, вироблення електроенергії на теплових електростанціях, промислове виробництво тощо). У середньому життєдіяльність одного мешканця Землі сприяє виділенню 1,1 т парникових газів на рік. При спалюванні вугілля в атмосферу щороку потрапляє близько 120 млн т пилу. Один автомобіль утворює близько 10 кг гумового пилу. Одна вантажівка викидає в повітря 6 куб. м чадного газу СО.

До роздуму Північна Америка та Європа споживають 80 % усіх ресурсів планети, а живуть тут не більше ніж 30 % населення. Натомість усім іншим країнам лишається всього 20 % ресурсів, незважаючи на те, що там мешкає майже 70 % населення планети. ‹ Щороку в США жінки купують косметики на таку суму, що цих грошей вистачило б для того, щоб забезпечити всіх мешканців Африки чистою питною водою. Організація Об’єднаних Націй закликає людей з різних країн перейти до більш сталого способу життя і зменшувати екологічний слід. Використання лише 0,0125 % енергії сонця могло б забезпечити усі сьогоднішні потреби світової енергетики, а 0,5 % – повністю покрити потреби на перспективу.

Енергетичний потенціал вітрів Землі становить 2,7 трлн к. Вт енергії. Вважають, що технічно можливе освоєння 40 млрд к. Вт, але навіть це більш ніж в 10 разів перевищує гідроенергетичний потенціал планети. Практично невичерпними є запаси геотермальної енергії. За оцінками вчених, на глибині 10 км вони дорівнюють такій кількості енергії, яка в 3,5 тисяч разів перевищує запаси традиційних видів мінерального палива. Величезний енергетичний потенціал містять у собі припливні хвилі - 3 млрд к. Вт., а енергія вітрових хвиль сумарно оцінюється в 2,7 млрд к. Вт на рік. Один з найперспективніших напрямів у енергетиці - використання біомаси, виробництво з неї біогазу, наприклад з гною. З однієї його тонни можна отримати 10–12 куб. м метану. А переробка 100 млн т такого відходу рільництва, як солома злакових культур, може дати близько 20 млрд куб. м метану. З цією ж метою можна утилізувати бадилля культурних рослин, трав тощо.

Які ще способи економити ресурси ви можете запропонувати?