Додаток: когнітивно-комунікативні вправи

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

ДОДАТОК

Випишіть словосполучення у дві колонки : 1 – із прямим додатком, 2 – із непрямим додатком.  

1.Змалюй дуби  могутні і крислаті.

2.Там повен двір любистку.

3.Я скучила за дивним зойком слова.

4. У відблисках меча читаю древню книгу.

5.Лиш паук снує там сіть паучу.

6.Мій Дон-Кіхот шукає вітряка.

7.Літо клеїть віконця.

8.А я дивлюсь і думаю про вірші.

9. Душа належить людству і епохам.

10. Іван косив траву.

11. Згадай мене колись.

12.Годую білочку з руки.

                                       ( Л. Костенко)

                         Із других букв першої колонки  прочитаєте продовження вислову «Без… немає майбутнього»     

Із чого видно навіть без запитань, що тут немає прямих додатків?

Грати у футбол, вірити в себе, сходити по хліб, побачити  за вікном, працювати над проектом, сидіти за комп’ютером , привітати зі святом.

Продовжіть кожен рядок 3-4 власними прикладами.

1. Опанувати науку…

2. Наказати мовчати…

3. Оволодіти знаннями…

Відшукайте «зайвий елемент» у кожному рядку.

Обґрунтуйте свій вибір.

1. Вдарився об стіл, заспівати пісню, розв’язати задачу.

2. Відчинити вікно, розбити лоб, пишатися успіхами.

3. Вирішив не чекати, попросив принести, запобігти нещастю.

Перебудуйте стверджувальні речення на заперечні. Як зміниться при цьому форма прямого додатка?

Я брав твій планшет.

Брат купив собі ноутбук.

Я взяв книжку.

Сашко зловив щуку.

Випишіть лише ті словосполучення, у яких додатки вжито в правильній формі.

Зазначте, прямі вони чи непрямі.

Згідно з наказом – згідно наказу.

Зрадити друга – зрадити другові.

Згідно із законом – згідно закону.

Радіти успіхам – радіти з успіхів.

Пробачити кривдника – пробачити кривдникові.

Орієнтуватися по зірках – орієнтуватися по зіркам.

Учитель «кидає» у клас  слово, а учні – «відбивають», доповнюючи його прямими додатками.

Обламати …

Посіяти …

Налити…

Відвідати …

Похилити …

Списати …

Насипати …

Змалювати …

Принести…

Перевірити…

Не бачити …

Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі.

Зазначте   їхній відмінок, підкресліть  як члени речення.

Восени ліс наповнюється численними (грибники). Це дуже цікаве і захопливе заняття, що приваблює (дорослі), (діти). Але не кожний знає назви і (властивість) (гриби). Адже серед (вони) трапляються отруйні й небезпечні для (життя) людини. Найпідступніший ворог (грибники) – бліда поганка, яка дуже схожа на (шампіньйон). Розпізнати (вона) можна за пластинками внизу шапки – у (шампіньйон) вони блідо-рожеві або темно-коричневі, а в (поганка) – білі. Ніжка в (поганка) потовщена, із широким, плівчастим (кільце) і цибулиноподібним (утворення).

Але небезпечна не тільки поганка. Багато отруйних (гриби) подібні до їстівних, тому ніколи не беріть невідомі (ви) гриби або ті, які викликають сумніви ( З календаря)

Перепишіть афоризми Г. Сковороди, підкресліть головні члени.

Визначте в реченнях додатки.

Після кожного додатка запишіть у дужках запитання.

1. Більше думай і тоді вирішуй.
2. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру.
3. З видимого пізнавай невидиме.
4. Не за обличчя судіть, а за серце.
5. Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце.
6. На новий путівець шукай нові ноги.
7. Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
8. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий.

Прочитайте вислови, поясніть, як ви їх розумієте.

Упишіть у відповідну колонку таблиці додатки.

Якими частинами мови найчастіше виражаються додатки?

1. Бідному всяка одежина личить. 2. Зробив з дуба шпичку. 3. Дурному море по коліна. 4. Усякому своя сорочка ближче до тіла. 5. В один чобіт не взуєш дві ноги. 6. Навчить біда плакати. 7. Ситий голодному не товариш. 8. Брехня і приятелів робить ворогами. 9. Дружній череді вовк не страшний. 10. Семеро одного не ждуть. 11. Чужим не розбагатієш. 12. Не випробовуй глибини річки відразу обома ногами. 13. Від ласкавих слів затихає гнів. 14. Прийде коза до воза сіна просити (Нар. тв.).

Відновіть фразеологізми, змінивши одне слово.

Підкресліть їх як члени речення.

1. Гордій справді вмів перед везти, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко).

2. Хома ніяк не міг убгати в торбу думку, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші (М. Коцюбинський).

3. Од неї не одступали паничі, бігали, просили до танцю, запам’ятовували кожне її слово, слідкували очима за нею (І. Нечуй-Левицький). 

4. Іваниха кілька разів підозріло косилася на нього, ніяк не могла кинути до тями, що він задумав (Б. Харчук).

5. Людина завжди потребує когось, кому б могла випити своє горе і віднести душу (В. Козаченко).

Відновіть із поданих хаотично розташованих слів прислів’я.

Підкресліть у них додатки, у дужках зазначте їхній вид.

1. Не ловить, муха, орел.
2. Не вирубати, написане, сокира. 
3. Не перепливеш, ночви, море.
4. Не випрямити, дерево, криве, сокира, найбільша.
5. Не зрубати, дерево, крик. 
6. Стіл, не порожніє, працьовитий, у.
7. Бульйон, курка, не хвалити.
8. Люби, дорожи, хвилина, життя, і.
9. Мовчанка, гасити, гнів.
10. Словечко, гостре, сердечко, колоти.

Виберіть лише ті речення, де правильно поставлені запитання до слів.

Обґрунтуйте свій вибір.

1. Холоднуватий (хто?) вечір ворушиться навколо (кого?) нас, (де?) під колесами попискують вологі колії, шелестить і шипить (що?) листя.
2. Нема (на кому?) на тебе, шибайголово в спідниці, (кого?) ні грому, ні блискавки.
3. Моя (хто?) мати перша (у чому?) у світі навчила (кого?) мене любить (кого?) роси, легенький ранковий (що?) туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінні горобину і калину.
4. Так (чого?) чогось гарного хочеться в світі і для себе, і (для чого?) для людей.
5. Дідусь широко відчиняє (що?) ворота, і я виїжджаю з подвір’я.
6. Я досі завжди (з чим?) з хвилюванням входжу в передосінню золотисту втому(чого?) полів.
7. (Чого?) Нічого кращого в світі не знайдеш (за що?) за любов і (за кого?) працю.
8. Поміж (чим?) людьми я жив і ріс, поміж людьми шукав я (що?) щастя.
9. (Чим?)Хитрістю і дурисвітством тепер не звікуєш (За М. Стельмахом).

Знайдіть у тексті непрямі додатки, поставте до кожного запитання.

Уведіть їх до самостійно складених речень.

1. Він не виносив сміття з хати , щоб хтось комусь не мовив щось.
2. Любить людей мене навчила мати.
3. Ви чуєте народу віщі думи, його тривоги берете в серця. 
4. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас.
5. Мене ліси здоров’ям напували.
6. Вітер пісню співа стоголосо.
7. Україно, ти для мене диво.
8. Не жартуй наді мною, будь ласка.
9. Жоден вітер сонця не остудить.
10. Маю я просте синівське право з матір’ю побуть на самоті (За В. Симоненком).

Уведіть слова життя, совість, день у речення так, щоб у першому випадку вони були підметом, а в іншому – додатком.

                        Під ногами шурхотіло опале листя. – Вітер згрібав у купки опале листя.

Доведіть, що виділені слова виконують роль різних членів речення.

Доберіть власні приклади.

Душа належить людству і епохам. Чому ж її так раптом потрясли осінні яблука, що сумно пахнуть льохом, і руки матері, що яблука внесли (Л. Костенко).

Поясніть, чому в першій колонці виділені слова є підметами, а в другій – додатками.

Знайдіть у реченнях додатки.

Згрупуйте їх, заповнивши відповідні комірки таблиці.

1. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня. 
2. Я в людей не проситиму сили, я нічого в житті не просила.
3. Поезія згубила камертон.
4. Зіграй мені осінній плач калини. Зіграй усе, що я тебе прошу.
5. Найвище уміння – почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.
6. Мене ізмалку люблять всі дерева.
7. Вечірнє сонце, дякую за день.
8. Ідуть віки. Бджола збирає мед.
9. Митцю не треба нагород. Його судьба нагородила.

10. Чатує вітер на останнє листя старого дуба.

11.  Гроза мені погрожує громами.

10.Не встигнеш людям передати й досвіду (Л. Костенко)

З’ясуйте, у яких словосполученнях роль залежних слів виконують іменники у формі:

а) знахідного відмінка; б) родового відмінка; в) інших непрямих відмінків.

Заповніть таблицю.

Цінувати дружбу, охороняти природу, гордитися Вітчизною, долати труднощі, захоплюватися музикою, закінчити роботу, поговорити з товаришем, розповісти казку, не підводити очей, насипати борщу, не написав твір, з’їсти хліба, випити чаю, запобігти нещастю, спертися на плече,  не  чекати на обід, не було листя.

Відтворіть прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з іншої колонки .Запишіть.

Поясніть вживання розділових знаків.

Визначте спосіб вираження додатків.