Доколумбові цивілізації: майя

Доколумбові цивілізації: МАЙЯ

З цієї презентації ви дізнаєтесь про: Культуру Релігію Архітектуру племеніЦікаві факти про Майя

Про Майя. Ма́я — одна з цивілізацій Месоамерика, що відома своєю розвиненою писемністю, приголомшливими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри нові цікаві хибні уявлення, народ мая нікуди не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки; багато в чому вони все ще дотримуються тих самих традицій і мови, що й сторіччя тому. Зникла лише велична у своїй красі класична цивілізація мая. Цивілізація мая почала формуватися у докласичну добу (1999 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.

Зовнішність Майя

Місце проживання Майя. Протягом I-го та початку II-го століття н. е. мая розселилися на величезній території, що охоплює сучасні південні штати Мексики (Табаско, Чіапас, Кампече, Ютакан і Кінтана-Роо), нинішні країни Беліз і Гватемалу та західні райони Сальвадору і Гондурасу. Територія мая ділиться на дві великі зони: високогір'я та низинну. Низини мая охоплюють південь Мексики (штати Чіапас, Табаско, Кампече, Юкатан и Кінтана-Роо), північні департаменти Гватемали, Белізу та частину Гондурасу. За природними умовами це вапнякова низина (90 — 200 метрів над рівнем моря). Найбільші річки течуть на заході (Усумасінта), півдні (Пасьйон) і сході (Ондо, Беліз і Мотагуа), в той час як у центрі знаходяться заболочені місцини і озера.

розташування

Культура Мистецтво мая досягло свого розквіту саме під час класичного періоду (200—900 р. н. е.). Різьблені рельєфні зображення в Паленке і Копані вважаються одними з найкращих. Витонченість і грація зображень людини на цих пам'ятках архітектури мая нагадують класичні форми Стародавньої Греції. Саме тому цей період історії мая і називають класичним. До нашого часу не дійшло багато малюнків виконаних мая. Більшість зображень — фрески і малюнки на кераміці. Бонампак — одне з місць де збереглися чудові фрески мая. Білінгва – пам’ятка культури (свиток, камінь і тп.), на якій один і той самий текст написано на різних мовах. Це дуже спрощує дешифровку, особливо коли одна з мов відома. Так, наприклад, було з давньоєгипетською мовою ієрогліфів. Французький вчений Шампольйон розшифрував Розетський камінь на якому один і той самий текст був написаний єгипетськими ієрогліфами, скорописанням та давньогрецькою мовою.

Писемність майя часто називають гліфами або ієрогліфами через схожість накреслення з ієрогліфами Стародавнього Єгипту Як і в Єгипті, писемність мая являла собою комбінацію фонетичних символів і логограм. З цієї причини її частіше за все класифікують як логографічну писемність. У цій системі знаки мовних складів відіграють важливу роль. У доколумбовому Новому Світі це була єдина система писемності, яка цілком представляла розмовну мову суспільства. Всього майанська писемність мала більш ніж тисячу різних символів, з невеликими відмінностями того чи іншого знаку або значення. Багато з них з'являються в текстах зовсім рідко або обмежені специфічними місцеположеннями. Загалом близько 500 символів було у використанні, приблизно 200, з яких (включаючи варіації), мали різне фонетичне або складове значення. Найперші написи мовою мая датуються 200—300 роками до н. е. Проте, були знайдені ще давніші написи, виконані або сапотеками, або ольмеками. Існують написи, які вчені називають пост-ольмекськими або епі-ольмеськими, і які, на думку вчених, являють собою перехідну писемність між ольмеками і мая. На час прибуття іспанців у Новий світ, писемність мая вже використовувалася не так часто, як протягом класичного періоду. Перші іспанські завойовники ще зустрічали мая, які вміли писати і читати, та знаходили величезні бібліотеки літератури мая. Під впливом релігійних діячів католицької церкви майже вся література мая була знищена іспанськими священиками, зокрема єпископом Дієго де Ланда. З величезної кількості книжок збереглося тільки три і частина четвертої, так званих кодексів мая; з приблизно 10 тис. написів і текстів, що дійшли до нашого часу, — переважна більшість виконана на кам'яних стелах і будівлях.

культура Майя

Релігія Майя. Як і в усіх ранньокласових суспільствах, релігія давніх майя була домінуючою формою ідеології. Вона акумулю­вала в собі всі види духовної діяльності населення, в тому числі й мистецтво. Основними джерелами вивчення релігії майя є численні ієрогліфічні тексти, зображення міфо­логічних персонажів і релігійних обрядів в монумен­тальній скульптурі й пам'ятках живопису, тексти міфо­логічного і культового змісту, що збереглися в записах ла­тиною. Міфологія давніх майя фіксує своєрідну картину світу, споріднену з баченням Всесвіту ацтеків й інших на­родів Мезоамерики. Згідно з міфологією майя, Всесвіт складався з тринад­цяти небес і дев'яти підземних світів. В індійських джере­лах часто згадують групу богів Ошлахунтику, повели­телів цих небес. Відомо лише декілька імен цих богів: "Біла жінка" — богиня Місяця, бог Сонця, божество ос­танніх днів року, бог кукурудзи, бог оленів, бог смерті та інші.

Давньомайські культи з їхніми ритуалами складні та ви­тончені, їх мета — умилостивления божеств і отримання від них різноманітних благ. До цих культів належали куріння ароматичних смол, молитви, культові танці та співи, пости і жертвопринесення. В жертву приносили ягуарів, черепах, індиків, кабанів, квіти, плоди, тканини, вироби з глини, не­фриту, кістки і раковини, пір'я цінних птахів тощо, вима­зуючи їх синьою або блакитною фарбами. Важливими були людські жертвопринесення, про що свідчать розкопки крипти (каплиця, тайник під храмом) Храму написів в Паленці, зображення в Дрезденському і Мадридському рукописах, фрески в Храмі ягуарів, Храмі воїнів (Чиченіца) та ін. Людські жертвопринесення зу­мовлені уявленнями про те, що божество повинно постійно харчуватися людською кров'ю, інакше воно заги­не. Церемонію здійснював жрець-након. Йому допомага­ли чаки (четверо літніх людей) — щоразу нові, обрані для того, щоб тримати жертву за руки й ноги. Жертвами були діти, полонені та раби. Траплялися випадки самопринесень у жертву, найчастіше, щоб залишити по собі пам'ять. Жертва, піднявшись на піраміду, оголошувала причини свого вчинку і кидалася вниз. Жреці у давніх майя, як і в інших народів Мезоамерики, становили спеціальні корпо­рації, де панувала чітка ієрархія від верховного жерця до юнаків-прислужників. Посада верховного жерця переда­валася у спадок.

Особливою шаною користувалися челани (пророки); інколи їх навіть носили на ношах — честь, яку виявляли тільки правителю. У книзі "Челам-Балам із Тисимина" описано процес їх пророкувань. Челан заходив до кімнати свого дому і, вводячи себе в екстаз, лягав на підлозі. Вва­жалося, що його Дух-покровитель в цей час спускався на дах будинку і розмовляв з ним. Інші жреці, які збирались у сусідньому приміщенні, слухали ці откровения з опуще­ними головами. Серед жерців панувала сувора дисципліна: пости, стримання, різноманітні самознущання.

Архітектура Майя. Найбільш відомі своєю архітектурою міста майанської цивілізації: Чичен-Іца, Тікаль, Ушмаль, Паленке та інші. Дослідження і розуміння спільних рис архітектури мая дуже важливо для розуміння еволюції всієї цивілізації мая. Основною рисою архітектури мая є намагання інтегрувати навколишнє середовище в дизайні міст і споруд: міста і будинки розташовані неподалік водоймищ і також у ключових місцях для астрономічних досліджень. У центрі міста як правило знаходилася піраміда, поруч з якою були розташовані інші менші піраміди, державні або релігійні споруди, майданчики для гри в м'яч та інші. На думку археологів більшість міст мая не будувалося за чітким планом, а дещо хаотично впродовж сторіч. Попри це, наявні будинки знаходились у чіткому співвідношенні до небесних тіл та інших астрономічних уявлень мая. Деякі археологи стверджують, що згідно з Довгим Календарем мая, в кінці кожного 52-річного циклу храми й піраміди часто перебудовувались. Також перебудови і зміни в архітектурі міст були частково впроваджені не тільки з огляду до відповідності астрономічним вимогам, а також і політичними, наприклад новим керівництвом міст.

Хоча мая напевно й не мали таких технологічних та інженерних досягнень у будівництві як інші цивілізації, (наприклад, навіть залізо та колесо) будівництво споруд поширювалося завдяки великим людським ресурсам. У будівництві широко використовувалися матеріали з навколишнього середовища, каміння і дерева. Каміння для будівництва видобувалося з місцевих копалин, проте досить часто його заміняв більш придатний і легкий в обробці вапняк. Вапняк використовували не тільки великими блоками, а й дрібний чи помолотий вапняк, який у такому стані набирав якості теперішнього цементу. В деяких містах, де бракувало каміння в будівництві використовувалася глина, дерево тощо.

колаж архітектури майя

Цікаві факти 1.Індіанці майя проживали на територіях, які зараз належать Мексиці, Гватемалі, Гондурасу, Сальвадору.2. Кожне плем’я утворювало незалежне місто-держава, на чолі якого стояв правитель, він обирався довічно і мав необмежені права.3. Медицина майя була досить просунута. Вони зашивали рани за допомогою людського волосся, пломбувати зуби і навіть виготовляли протези. Представники цієї цивілізація неперевершено лікували не тільки переломи кісток, але і були майстерними стоматологами.4. Майя використовували засоби знеболювання. Ці люди для різних релігійних ритуалів використовували галюциногенні ліки, які виготовляли з певних видів грибів, берізки, пейота, а так само з тютюну.5. Майя були завзятими гравцями мезоамериканської гри в м’яч. Майданчики для гри були знайдені у всіх великих містах цивілізації, а сама гра часто пов’язувалася з обезголовлюванням жертви, швидше за все, з команди, що програла

6. Майя були, мабуть, першою цивілізацією, яка використала число 0. Згодом індійські математики вперше використовували його як математичну величину при розрахунках 7. Майя ніколи не використовували залізо або сталь. Їхня зброя була зроблена з обсидіану або вулканічних порід 8. Майя перейнялися ідеєю того, щоб у їхніх дітей були неприродні фізичні риси. Ось приклад: для того, щоб лоб був плоский, до лоба немовляти прив’язували дошку. 9. Спеціально майя формували у дітей косоокість. Для цього батьки постійно тримали перед очима дитини різні предмети. 10. Крім плоских лобів і косоокості майя-дворянин надавав своєму носу форму дзьоба за допомогою спеціальної замазки, а його зуби інкрустували нефритом 11. До речі про зуби: аристократки з племені загострювали свої зуби 12. У їх архітектурі були арки і гідравлічні системи зрошення, для яких потрібно було знати геометрію. Ще майя знали, як робити цемент.

Дякуємо за увагу!