Документ "Іменник як частина мови. Символіка української вишивки та писанки, орнаментики глиняних виробів, фресок та мозаїк Софії Київської, книжних мініатюр як бачення світу"

Мовна тема: Іменник як частина мови

Українознавчий компонент: Символіка української вишивки та писанки, орнаментики глиняних виробів, фресок та мозаїк Софії Київської, книжних мініатюр як бачення світу українцями.

Наголошуй правильно!

Ро́зкіш, добро́бут.

Завдання 1. Прочитайте текст про українську вишиванку. Які слова чи словосполучення із тексту допомагають увиразнити уявлення про українську вишиванку? Визначте роди виділених іменників та запишіть у три стовпчики.

       З давніх давен вишита сорочка вважається оберегом. Є символом краси, здоров’я, щасливої долі, родової пам’яті, святості та любові. 

       Кожна мати змалку вчила своїх доньок вишивати. Така сорочка наділяє людину цілющою силою рідної землі, захищає від усього лихого.  Вишивають її кольоровими нитками. Червоний колір символізує любов, чорний – журбу, білий – надію. Візерунки також мали символічне значення. Калина означала красу та продовження роду, мак – добробут і молодість, барвінок – вірність, волошки – ніжність і скромність, троянди – рух та кохання, соняшник – символ світла та праці. Тому такі сорочки дарують близьким та рідним людям.

    Вишита сорочка є національним вбранням українців. Раніше не всі люди могли мати таку розкіш, зараз же вишиванку одягають на національні свята, в урочисті моменти життя.

Завдання 2. Прочитайте текст про таємниці орнаментів української вишиванки. З другого та третього абзацу тексту випишіть іменники абстрактного та конкретного значення, розподіливши їх у два стовпчики. В тексті знайдіть 5 прикметників та утворіть з них 5 іменників, запишіть.

   Орнамент вишиванки завжди створювався зі змістом. Загалом виділяють 4 типи орнаментів: рослинний (вишивка світу української флори), зооморфний (зображення тварин, птахів чи риб), антропоморфний (орнамент, що нагадує людину) та геометричний (вишивка фігур). Кожен орнамент розповідає історію вірувань або культів, притаманних конкретному регіону, місцевині чи навіть окремій родині.

   Геометричні орнаменти походять від слов’янської міфології. Лінії, хрести, кружечки, кривульки, квадрати, ромби та інші фігури, які отримували кумедні назви типу «сосонка» або «баранячі ноги», пов’язані з тим, як наші пращури бачили світ, будову неба та землі, з чим пов’язували різні явища типу зливи чи веселки.

   Повага та поклоніння світу природи покладено в основу рослинного орнаменту. Такі орнаменти мали нести побажання успіху, щастя, вроди, здоров’я та добробуту. В багатьох квітів, трав та дерев були певні значення. Наприклад, молодій незаміжній дівчині на вишиванці «малювали» барвінок, як символ кохання. Два найбільш багатих орнаменти – це «дерево життя» та Берегиня.

   Антропоморфні орнаменти нагадували людину, яку зображали символічно. При цьому було дуже важливо, аби малюнок не копіювали з вишиванки сусіда чи незнайомця, бо вважалося, що таким чином ти перебираєш на себе чужу долю разом із її бідами та стражданнями.

   Край цікаві зооморфні малюнки на вишиванках, адже вони зображали не тільки певну існуючу тварину або її частину (наприклад, крило птаха чи вовчий зуб), але й фантазійних істот, що жили в стародавніх міфах та легендах, які чула вишивальниця.