4 клас
Анатолій Бортняк
Зламана гілка
Зламав Івасик гілку ясеневу |
І кинув геть, | коли награвся нею. ||
Веселий, | він побіг собі додому. ||
Вона ж лежить | на гнилищі рудому. ||
В самотині зітхає гілка тяжко: |
Уже на ній не сяде більше пташка. ||
Вже вітерець її не захитає, |
"Хитати ще?" | - її не запитає. ||
В її прожилках не бродити соку, |
Не гріти мрію, | ніжну і високу! ||
Івась у ліжку | спить спокійно, | тихо,
Невже не знає він, | що скоїв лихо? ||