Документ "Позакласна робота з інформатики в початковій школі"

Позакласна робота з інформатики в початковій школі

Розділ 1. Методика проведення позакласної роботи в початковій школі

1.1 Позакласна робота - одна з форм підвищення знань з інформатики

позакласний методика школа

Позаурочний час може використатися вчителями-предметниками для рішення комплексу завдань по залученню школярів у дивний світ науки. Розширення й поглиблення знань і вмінь по предмету, підвищення інтересу учнів до інформатики, як одному із предметів природничого циклу, підвищення рівня мотивації навчальної діяльності, реалізація на практиці основних принципів особистісно-орієнтовного навчання, створення умов сприятливому прояву знань і вмінь у нестандартних ігрових ситуаціях.[ 10,с.13]

Вибір того, як часто проводити огляд результатів роботи факультативів, гуртків, наукових суспільств школярів і інших форм позаурочної роботи із предметів - тиждень, місяць або декада - визначається планом роботи школи й сформованих традицій.

Зміст роботи рік у рік повинні змінюватися, тому що в іншому випадку, при використанні того самого програмного матеріалу, може спостерігатися деяка одноманітність у завданнях.

Наприкінці року бажано організувати свято знань, де необхідно підвести підсумки змагань між класами, нагородити переможців.

Основними вимогами до організації позаурочної роботи зі школярами є:

•                  Залучення всіх учнів з урахуванням їх інтересів і здібностей;
•                  Органічна єдність навчальної й позаурочної діяльності;
•                  Захопливість всіх позаурочних занять;
•                  Підвищення ролі самих дітей і органів дитячого самоврядування;
•                  Взаємодія школи з позашкільними установами.

Інтереси людини різноманітні, як різноманітний навколишній світ. Однак з різноманіття предметів, явищ навколишнього світу в інтересах кожної особистості вибірково відбивається саме те, що важливо, коштовно для самих особистостей, що пов'язане з її індивідуальним досвідом і розвитком.

Виходячи з теорії психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу, постійний і стійкий вплив на формування особистості, її психічного й інтелектуального розвитку роблять знання, засновані саме на пізнавальному інтересі.

Пізнавальний інтерес найтіснішим чином сполучений з формуванням різноманітних особистісних відносин: виборчого відношення до тієї або іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участі в них, спілкування зі співучасниками пізнання. Саме на цій основі пізнання предметного світу й відносин до нього, науковим істинам формується світорозуміння, світогляд, світовідчування.[5,с.56]

Специфіка позакласної роботи полягає в тому, що вона проводиться за програмою, обраною вчителем і звичайно погодженої з учнями, з обліком їхніх інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів.

Дидактикою затверджується, що самостійна діяльність учнів у придбанні нових знань за власною ініціативою понад програму шкільного предмету можлива лише при наявності серйозного інтересу до предмету.

Сучасне подання про придбання нових знань має необмежені можливості, які можна реалізувати, тільки маючи весь необхідний інструментарій для пошуку й відбору інформації. Предмет «Інформатика» такі можливості надає, особливо коли до реалізації інтересу дитини притягнуті професійно підготовлені педагогічні кадри.

Тому важливо мати не тільки документ про педагогічне утворення із вказівкою відповідного профілю, але постійно вдосконалювати свою майстерність, щоб бути цікавим дітям.

«Смертельний гріх учителя – бути нудним» (Гербарт). Цей афоризм часто визначає розуміння вчителем місця пізнавального інтересу в навчанні, що розглядається їм як інструмент пожвавлення навчального процесу, що перебуває в його руках. І саме тому так важлива наявність експерименту в освітній установі, як умови для розвитку й удосконалювання всіх його учасників.

Вплив майстерності вчителя на пізнавальний інтерес учня - незаперечний факт. У руках учителя перебуває доля пізнавальних інтересів учнів. Виборче відношення до навчальних предметів у першу чергу залежить від вчителя, від його особистості й від ступеня його майстерності.

Виходячи з теорії розвитку пізнавального інтересу, насамперед, шукаємо серед дітей допитливих і послідовно ведемо їх інтерес до необхідності теоретичних знань, до пізнання складних теоретичних питань і проблем конкретної науки з використанням їх як інструмента пізнання.

На уроках інформатики є чимало можливостей зацікавити школярів змістом тієї або іншої науки. Разом з тим, основна мета уроків складається з навчання певному комплексу процедур інформатико-математичного характеру, цікавість викладу повинна бути підлегла цій мети. Однак розвиток здатностей учнів відбувається в рамках вивчення обов'язкового матеріалу. На цьому наголошує дидактика - від простого до складного.

Додаткові можливості для розвитку здатностей учнів і прищеплювання їм інтересу до інформатики і її додатків надають різні позакласні форми занять з інформатики. Вони можуть бути націлені на розвиток певних сторін мислення й рис характеру учнів, іноді не переслідуючи, як основна мета розширення або поглиблення фактичних знань по інформатиці. Таке розширення відбувається як би саме по собі, як результат виниклого інтересу до предмета. [ 7,с.201-202]

Таким чином, під «позакласною роботою» з інформатики треба розуміти заняття, проведені в позаурочний час, засновані на принципі добровільної участі й покликані вирішувати три основні завдання:

1.   поглибити теоретичні знання й розвивати практичні навички учнів, виявити математичні здібності;
2.   сприяти виникненню в більшості учнів, залучення деяких з них у ряди «аматорів» інформатики;
3.   організація дозвілля учнів у вільне від навчання час.

Позакласні заняття з інформатики можуть бути побудовані як на матеріалі лише побічно зв'язаному зі шкільною програмою, так і на матеріалі, що безпосередньо примикає до роботи в класі, але не дублюючи цю роботу в рамках загальнообов'язкового мінімуму.

Між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню позакласної роботи, і навпаки, позакласні заняття, що дозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу в класі, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.

Говорячи про зміст позакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначаємо наступне:

•                   Традиційна тематика позакласних занять звичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за рамки офіційної програми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями.
•                   Різноманітна подача матеріалу емоційно впливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального характеру сприяють активності учнів, що є рішенням основної проблеми в одержанні якісних знань.[6 ,с.158]

1.2 Форми позакласної роботи

Широтою й розманітністю змісту позакласної роботи обумовлене й багатство її форм.

Форми позакласної роботи - це ті умови, у яких реалізується її зміст. Форм позакласної роботи величезна кількість. Це різноманіття створює складності в їхній класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації по об'єкту впливу й по напрямках, завданням навчання й виховання (мал.).

Будь-яка форма позакласної роботи тією чи іншою мірою сприяє рішенню завдань морального, розумового, фізичного, екологічного, економічного, естетичного навчання, виховання й розвитку. У цьому зв'язку будемо розглядати класифікацію форм позакласної роботи з об'єкта впливу.

Індивідуальна робота - це самостійна діяльність окремих учнів, спрямована на самовиховання, на виконання завдань вчителя й доручень колективу, що виходять за рамки навчальних програм.

Крім індивідуальної виділяють гурткові (групові), що поєднують і масові форми позакласної роботи. До об'єднуючих форм роботи ставляться клуби, шкільні музеї, суспільства, тимчасові колективи, тощо.

У позакласній діяльності варто широко використати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, зміцнюють колектив. Масова робота містить у собі більші можливості активізації учнів, хоча ступінь її може бути різної. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного.

Деякі види позакласних заходів :

- Вечір інформатики

- Вікторина по інформатиці

- Класна година

- Клубна діяльність

- Конкурс

- Гурткові заняття по інформатиці

- Предметні тижні, декади, місячники

- Усний журнал

1.3 Особливості позакласної роботи в початковій школі

Варто розрізняти два види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, що відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття); робота з учнями, що проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні з іншими, інтерес і здатності (властиво позакласна робота в традиційному розумінні змісту цього терміна). Говорячи про перший напрямок позакласної роботи, відзначимо наступне. Цей вид позакласної роботи з учнями по інформатиці в цей час має місце в кожній школі.

Разом з тим підвищення ефективності навчання інформатиці повинне привести до зниження значення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадку перший вид позакласної роботи повинен мати яскраво виражений індивідуальний характер і проявлятися лише у виняткових випадках (наприклад, у випадку тривалої хвороби, переходу зі школи іншого типу). Однак у цей час ця робота вимагає ще значної уваги з боку вчителя інформатики. Основною метою її є своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у прогалинах, що вчаться, у знаннях і вміннях за курсом інформатики.

Передовий досвід роботи вчителів інформатики свідчить про ефективність наступних положень, пов'язаних з організацією й проведенням позакласної роботи з відстаючими.

1. Додаткові (позакласні) заняття по інформатиці доцільно проводити з невеликими групами відстаючих (по 3-4 чоловік у кожній); ці групи учнів повинні бути досить однорідні як з погляду наявних у школярів прогалинах у знаннях, так і з погляду здатностей до навченості.

2. Варто максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з таких учнів заздалегідь підготовлене індивідуальне завдання й роблячи в процесі його виконання конкретну допомогу кожному).

3. Заняття з відстаючими в школі доцільно проводити не частіше одного разу в тиждень, сполучаючи цю форму занять із домашньою роботою учнів за індивідуальним планом.

4. Після повторного вивчення того або іншого розділу інформатики на додаткових заняттях необхідно провести підсумковий контроль із виставлянням оцінки по темі.

5. Додаткові заняття з інформатики, як правило, повинні мати навчальний характер; при проведенні занять корисно використати відповідні варіанти самостійних або контрольних робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники (і завдання) програмового типу.

6. Вчителеві інформатики необхідно постійно аналізувати причини відставання окремих учнів при вивченні ними інформатики, вивчати типові помилки, що допускають учнями при вивченні тієї або іншої теми. Це робить додаткові заняття по інформатиці більше ефективними.

Друге із зазначених вище напрямків позакласної роботи з інформатики - заняття з учнями, що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним основним цілям:

1. Пробудження й розвиток стійкого інтересу до інформатики.

2. Розширення й поглиблення знань з програмового матеріалу.

3. Оптимальний розвиток здатностей учнів і прищеплювання їм певних навичок науково-дослідного характеру.

4. Виховання культури мислення.

5. Розвиток в уміння, що вчиться, самостійно й творчо працювати з навчальної й науково-популярною літературою.

6. Розширення й поглиблення подань знань про практичне значення інформатики в житті суспільства.

7. Розширення й поглиблення знань учнів про культурно-історичну цінність інформатики, про ролі інформатики у світовій науці.

8. Виховання почуття колективізму й уміння сполучити індивідуальну роботу з колективною.

9. Установлення більш тісних ділових контактів між вчителем інформатики й учнями й на цій основі більш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.

10. Створення активу, здатного надати вчителеві інформатики допомогу в організації ефективного навчання інформатиці всього колективу даного класу (допомога у виготовленні наочного приладдя, заняттях з відстаючими, у пропаганді знань по інформатиці серед інших учнів).

Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у процесі класних занять, обмежених рамками навчального часу й програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей переноситься на позакласні заняття цього виду.

Разом з тим між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню позакласної роботи, і, навпаки, позакласні заняття, що дозволяють учнем застосувати знання на практиці, що розширюють і поглиблюють ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну роботу, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.

Говорячи про зміст позакласної роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначимо наступне. Традиційна тематика позакласних занять обмежувалася звичайно розглядом таких питань, які хоча й виходили за рамки офіційної програми, але мали багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями. Так, наприклад, традиційними для розгляду на позакласних заняттях по інформатиці були історичні відомості, завдання підвищеної складності по програмуванню, елементи математичної логіки, системи числення й т.д.

За останні роки в інформатиці виникли нові напрямки, що мають практичне значення й великий пізнавальний інтерес - комп'ютерні технології обробки інформації, зокрема, мультимедіа, гіпертекст, Інтернет. Ці питання вже знайшли своє відбиття в програмі по інформатиці, однак практика показує, що кількість відведених годин явно недостатньо, і тому позакласна робота може стати серйозною підмогою в підвищення якості підготовки учнів по інформатиці.

Відновлення, що відбувається у змісті курсу інформатики призвело до виникнення тенденції відновлення змісту позакласних занять по інформатиці, однак це не означає, що варто відмовитися від тих або інших традиційних питань, які становили дотепер зміст позакласних занять і викликають в учнів незмінний інтерес.

Значення позакласної роботи з інформатики в початковій школі.

Значення позакласної роботи з інформатики з молодшими школярами полягає в наступному:

1.                Різні види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви.
2.                Вона допомагає формуванню творчих здатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях відповідних ігор.
3.                Деякі види позакласної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті людини.
4.                Позакласна робота сприяє вихованню колективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску стінгазет за допомогою комп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при організації командних змагань по проведенню ігор і т.д.)
5.                Головне ж значення різних видів позакласної роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити інтерес учнів до вивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів.

2.1 Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи

Форми позакласної роботи із предметів у школі різноманітні. Накопичено величезний досвід позакласної роботи з різних дисциплін. Уміле використання позакласної роботи з різних навчальних дисциплін з використанням специфіки предмета інформатики забезпечать успіх проведення позакласних занять по інформатиці. Форми позакласної роботи класифікуються по різних ознаках: по охопленню учнів, за часом проведення, по систематичності, по дидактичній меті тощо. По систематичності можна виділити епізодичні позакласні заходи й постійно діючі позакласні організації ( що працюють принаймні впродовж навчального року). Проаналізувавши різні форми позакласної роботи можна виділити наступні, що можна проводити з учнями початкової школи, враховуючи їх вікові особливості, рівень знань та навичок роботи з технічними засобами.

1. Підготовка й проведення шкільних конкурсів по інформатиці.

2. Випуск шкільної газети.

3. Проведення позакласних заходів: вікторин, вечорів, КВК по інформатиці тощо.

5. Різноманітні по формах, завданням гуртки по інформатиці.

Аналізуючи досвід роботи вчителів школи, можна визначити, що найбільшим інтересом у дітей користуються заняття ігрового, змагального характеру: вікторини й конкурси.

У школі позакласну роботу можна проводити в такий спосіб:

- тиждень інформатики (разом з математикою, малюванням, трудове навчання тощо);

- створення шкільної газети;

- проведення конкурсів-змагань між класами.

 Щоб дитина мала позитивний результат, заняття повинні бути не стихійними, а мати певну систему. Учитель повинен чітко бачити кінцевий результат і вести до нього школяра.

Немає необхідності доводити, що позакласні заняття підвищують інтерес до предмета, спонукують учнів до самостійної роботи й на уроках, до постійного пошуку чогось нового. Головне - з'являється можливість розкритися й виразити свою творчість.

Висновок

Отже, які ж позитивні результати дає позакласна робота? Так, ВР спрямована здебільшого на розвиток уяви школярів на основі образного матеріалу, що не подається однозначному тлумаченню й ставить перед учнями проблеми, у тому числі й моральному характері. На них реалізуються мнемонічні здатності, розумові операції, вони функціональні, вони можуть часом: “осягнути неосяжне ”; гармонійно об'єднати фактичний і теоретичний матеріал; звичайне сприйняття інформації й творчу роботу; емоційний і логічний способи сприйняття – словом, змусити функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів. Результативністю застосування ВР є наступне: ВР мотивує, стимулює й активізує пізнавальні процеси учнів – увага, сприйняття, мислення, пам'ять, уява; позакласна робота підвищує інтерес до предмета, практично у всіх учнів. Отримані знання стають більше міцними, такі уроки дозволяють розвивати спеціальні здатності учнів до занять технологією, ВР дозволяє гармонійно сполучити емоційне й логічне засвоєння знань, за рахунок чого учні одержують міцні, усвідомлені й відчуті знання.

Незважаючи на високий ступінь ефективності ВР у процесі навчання, у той же час її не треба повністю ідеалізувати. Як відзначає Л. Н. Боголюбов: «Практика проведення позакласних заходів свідчить про те, що вони не можуть замінити традиційну форму й занадто частий обіг може дати зворотний результат.» Від традиційних форм уроків не слід відмовлятися.

Тільки оптимальне сполучення всього різноманіття форм уроку, може сприяти успішному розвитку особистості учнів. Критерієм такої збалансованості є принцип оптимізації процесу навчання. Тобто, повинно бути гармонічне сполучення традиційних і нетрадиційних форм навчання. Так само як не можна відмовлятися від традиційного навчання, так само не можна відкидати позакласне навчання. Навчання цьому процесу починається в школі. Позакласні заходи допомагають вчителеві розкрити свій творчий потенціал незалежно від того, який предмет він викладає, а разом з тим вони допомагають творчо розкриватися самим учням, пробуджуючи в них пізнавальну активність. Готувати на уроці творчо активну особистість, зацікавлену в усьому. І в цьому нам можуть допомогти не тільки відпрацьовані в педагогічній практиці традиційні уроки, але й розповсюджені за останні роки позакласні заходи.

Список використаних джерел

1.      Кузнецов, А. А. Изучение ИКТ в курсе информатики: методические проблемы и пути их решения / А. А. Кузнецов, А. С. Захаров, Т. Н. Суворова // Информатика и образование. – 2007. - №12. – С. 3 - 9.
2.      Матюшкин, А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А.М. Матюшкин.– М.: Педагогика, 2003.- 77 с.
3.      Методика преподавания информатики / М. П. Лапчик [и др.]; под общей ред. М. П. Лапчика. – М.: Академия, 2003. – С. 110 - 114.
4.      Методика преподавания информатики: учеб. пособие для студ. пед. вузов / М. П. Лапчик [и др.]; под общей редакцией М. П. Лапчика. – М.: Академия, 2001. - 624 с.
5.      Никитина, О.Ю. Поговорим о компьютерных играх. Советы педагогам / О.Ю. Никитина // Дошкольная педагогика. – 2007. - №8. – с. 53 – 54.
6.      Могилев, А. В. Информатика: учеб. пособие для студ. пед. вузов / А. В. Могилев Н. И. Пак, Е. К. Хеннер. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2003. – С. 158.
7.      Морозевич, Н. Н. Основы информатики: учеб. пособие / Н. Н. Морозевич, Н. Н. Говядинова. - М.: Новое знание, 2001. – 386 с.
8.      Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003 / В. П. Леонтьев. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. - 957с
9.      Петухов, В. В. Психология мышления: учебно-методическое пособие / В. В. Петухов. — М., 1987. – С. 78.
10. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1986. – 1600 с.