Доповідь "Естетичне виховання учнів музичних шкіл"

Естетичне виховання учнів музичних шкіл.

Проблема естетичного виховання учнів музичних шкіл. належить до проблем соціального характеру, оскільки вона стосується формування особистості. Діти - майбутнє народу, і від того, які в них будуть моральні та естетичні ідеали, як вони залучатимуться до визначних надбань культури, залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст його ціннісних орієнтацій і художніх смаків. Саме тому естетичне виховання учнів музичних шкіл треба розглядати як компонент всебічного виховання. Воно передбачає вироблення відповідних критеріїв, на основі яких формується ставлення людини до дійсності.

Колективними зусиллями українські вчені науково обгрунтували концепцію формування естетичної свідомості у школярів, у якій визначено широкий спектр цілеспрямованих впливів. Найважливіше місце в концепції відводиться системі залучення дітей до різних видів діяльності, внаслідок чого в них має розвинутися здатність естетично освоювати явища мистецтва і життя.

Нині, коли відбувається активний процес оновлення змісту освіти і переоцінка суспільних цінностей взагалі, виникає необхідність удосконалити систему естетичного виховання учнів. Але передусім треба усвідомити, що потяг до мистецтва з'явиться в учнів лише тоді, коли в них достатньою мірою будуть розвинені естетичні потреби. Діти, які прийшли навчатися до музичної школи, мають розвинути свої музичні здібності та отримати гідне естетичне виховання в закладі мистецької освіти. Розвивати ж їх належить у музичній школі спираючись на засобами музичного мистецтва і дійсності сьогодення. У цьому плані й треба переосмислити навчальну програму, оновити форми й методи вивчення навчального предмету, науково обгрунтувати критерії художньо-естетичного розвитку учнів засобами музичного мистецтва. Якщо раніше при вивченні музичних творів основний акцент робився на знання учня, то тепер слід віддавати пріоритет вихованню, зокрема естетичному. Суспільству потрібні люди, здатні творити красу і вносити її безпосередньо в сферу людських стосунків, побут, виробництво. Без грунтовної естетичної освіти не можна забезпечити гуманізацію особистості всього суспільства.

Естетичне виховання - це цілеспрямований, систематичний процес впливу на особистість дитини з метою розвитку у нього здатності бачити красу навколишнього світу, мистецтва і створювати її.

Естетичне виховання - поняття дуже широке. У нього входить виховання естетичного ставлення до природи, праці, суспільного життя, побуті, мистецтву. Однак пізнання мистецтва настільки багатогранно і своєрідно, що воно виділяється із загальної системи естетичного виховання як особлива його частина.

Питання формування зовнішньої та внутрішньої культури особистості було і буде актуальним, тому що від рівня культури кожної окремої людини залежить рівень культурного розвитку суспільства взагалі. Щоб насолоджуватися красою та створювати її, потрібно мати якості, що у своїй сукупності складають естетичну культуру особистості. Первоосновою вирощування цієї культури є естетичне почуття, особлива емоційна чуйність прекрасного. Але цього замало. Щоб повною мірою сприйняти гарне чи проявити себе у художній творчості, потрібен певний фонд теоретичних і конкретних знань, з урахуванням яких розвиваються уявлення та поняття естетичних цінностей, тобто естетичний кругозір.

Естетичне виховання тісно пов'язане з сучасністю і багато в чому визначається нею. Естетичне виховання дійсності передбачає близькість до життя, прагнення перетворити навколишній світ, суспільство, природу, предметне середовище.

Викладач повинен вести дитину від сприйняття краси, емоційного відгуку на неї до розуміння, формування естетичних уявлень, суджень, оцінок. Це робота копітка, вимагає від викладача вміння систематично, ненав'язливо, на уроках пронизувати життя дитини красою, всіляко облагороджувати його оточення.

Завдання і методи естетичного виховання

Завдання естетичного виховання учнів можна представити двома групами.

Перша група завдань спрямована на формування естетичного ставлення дітей до навколишнього. Передбачається наступне: розвивати вміння бачити і відчувати красу в природі, вчинках, мистецтві, розуміти прекрасне; виховувати художній смак, потреба в пізнанні прекрасного на уроках спеціальності, фольклорі, оркестрі, ансамблі, хорі. музичній літературі.

Друга група завдань спрямована на формування художньо-естетичних умінь у сфері музичного мистецтва: навчання дітей співу на уроках по хору, сольфеджіо, розвиток словесної творчості на уроках з фольклору, музичної літератури.

Названі групи завдань дадуть позитивний результат лише за умови їх тісному взаємозв'язку в процесі реалізації.

Провідними методами для вирішення завдань першої групи є показ, спостереження, аналіз, приклад дорослого. Показ як метод виховання використовується при первинному знайомстві з предметом естетичної дійсності. Викладачу важливо визначити об'єкт показу і створити умови для того, щоб увага дітей було зосереджено на тому, що їм показують, пропонують послухати, відтворити, зіграти на інструменті.

При використанні цих методів дуже важливо, щоб викладач умів показувати свої почуття, своє ставлення, володів способами вираження почуттів. Виразність і чистота музичної інтонації при емоційному виконанні пісні на хорі, щирий захват з приводу гарної мови при розповіді біографії композитора на уроках з музичної літератури, непідробне засмучення при зустрічі з недбалістю в підготовці домашніх завдань, яскравий емоційний прояв викладачами своїх почуттів служить активним методом впливу на учнів, тому що спирається на особливість дитинства - наслідування.

Умови та засоби естетичного виховання

Естетичне виховання учнів музичних шкіл здійснюється засобами музичного мистецтва, шляхом ознайомлення учнів з естетикою гри на інструменті (на уроках спеціальності), з прекрасним у праці (наполеглива робота в досягнення результатів гри), колективному музикуванні (спілкування і творчі виступи у колективах музичної школи: хорі, оркестрах, ансамблях) тощо. Навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, засобами музичного мистецтва - велика й важка задача, яка вимагає тривалої роботи викладачів музичних шкіл.

Багатогранним і невичерпним засобом естетичного виховання є музичне мистецтво. Раннє залучення дітей до навчання в музичній школі та знайомство з високим мистецтвом, сприяє зародженню у дитячій душі воістину естетичного сприйняття дійсності.

Не все можна виразити словами. Є такі відтінки почуттів, які глибше і повніше за все можуть бути виражені в музиці. Музика загострює емоційну чуйність. Вона необхідна дитині. «Дитинство так само неможливо без музики, як неможливо без гри, без казки» - в цьому був переконаний В. О. Сухомлинський.                                                                                                                   

Основні напрямки естетичного виховання:

спираючися на засоби музичного мистецтва формувати у дитини естетичну свідомість;

розвивати почуття прекрасного під час процесу розвиваючого навчання;

ознайомлювати учнів з мистецькими скарбами (наприклад, українськими піснями і танцями, творами видатних композиторів, які є в навчальній програмі, тобто доступні для виконання учнями музичних шкіл;

залучення учнів до публічних виступів на різноманітних фестивалях та конкурсах;

вивчення через призму творів українського фольклору, національних традицій.                                                                                                                     

Форми роботи:

• лекції-концерти;
• виховні бесіди з концертом;
• концертні програми;
• проведення концертів приурочених до знаменних дат;
• залучення учнів до участі у ярмарках-талантів;
• проведення конкурсів виконавської майстерності;
• заохочення учнів за творчі досягнення (нагородження дипломами, творчі змагання обдарованих дітей;
• грамотами, подяками).                                                                                       

Висновок

Розвивати художньо-творчі здібності дітей, їх діяльність, пов'язана з музичним мистецтвом, завжди повинна бути невимушеною, насиченою радісним устремлінням, творчою уявою, ініціативою. Чим більш естетично розвинений дитина, тим міцніше його художні вміння і навички, тим повніше розвивається його творча діяльність.

Таким чином, естетичне виховання позитивно впливає на учнів , розвиває їх пізнавальну і творчу діяльність , виховує почуття поваги та відповідальності, виховує вміння знаходити прекрасне у всьому, що нас оточує , розвиває кругозір дитини, творчі і пізнавальні здібності.

Отже, естетичне виховання як виховання засобами музичного мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання. Система естетичного вихованн будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності учнів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи.

Список використаної літератури

1. А. А. Адаскіна «Особливості прояву естетичного ставлення при сприйнятті  дійсності» 1996р.

2. Басова Н.В. Педагогіка і практична психологія. - Ростов-на-Дону, 1999.

3. Лихачов Б.Т. Теорія естетичного виховання школярів. - М.: Просвітництво, 1985.

4. Макаренка О.С. Вихованням. - М.:Политиздат, 1988.

5. Неменский Б.М. Мудрість краси: Про проблеми естетичного виховання. - М.: Просвітництво, 1981.

6. Педагогіка: Педагогічні теорії, системи, технології. - М., 1999.

7. Сластенин В.А. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - М.: Академія, 2002.

8. Естетичне виховання школярів. / Під ред. А.І.Бурова іБ.Т. Ліхачова. - М., 1974.