Іноваційні технології,
сучасний підхід та форми виховної роботи.
Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність, а провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самого себе.
Метою виховання є формування морально-духовної життєво- компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі, як громадянин, сім'янин, професіонал.
Ми виховуємо дитину нового тисячоліття!
Класний керівник - універсальна особистість!Головна рушійна сила інноваційної виховної діяльності !
Компетентний, креативний , ініціативний, активний , має творчі здібності. Враховує психофізиологічні особливості учнів.
Здатний до організації своєї професійної діяльності на інноваційному рівні. Хоче відкрити дітям можливості творчого розвитку.
Це ниточка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. Це вихователь, психолог, соціальний педагог, педагог-організатор.
Мої кредо, як вчителя:
Серце віддаю дітям.( В. Сухомлинський )
Навчаються у тих кого люблять.
Ми навчаємося не для школи, а для життя. (Сенека Молодший )
Класифікація інноваційних виховних технологій
На сучасному етапі розвитку суспільства актуальним завданням системи освіти стало виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати рішення.
Роботодавці констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, не здатні самостійно розв'язувати проблему, не можуть мислити системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого. Їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості.
Як наслідок, виникла проблема пошуку ефективних шляхів розвитку творчого мислення.
Її розглядання віднайшло втілення у створенні технології формування творчої особистості.
Тому що - творча особистість володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, вона вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба у творчості є життєвою необхідністю.
Завданнями технології формування творчої особистості є спрямування роботи вчителя на розвиток дитини за такими напрямами:
Важливим для вчителя є оволодіння вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно приймає рішення. У центрі уваги вчителя стає не середній учень, а кожен школяр як унікальна особистість.
Важливе місце в розвитку творчості учня належить таким здібностям:
- проблемне бачення;
- здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;
- здатність до виявлення протиріч;
- уміння аналізувати, інтегрувати й синтезувати інформацію;
- пошуково-перетворювальний стиль мислення;
- здатність до міжособистісного спілкування;
- здатність до дослідницької діяльності;
- дивергентність мислення.
Технологія особистісно – орієнтованого виховання.
Це подолання суперечності між вихованням «для всіх» і вихованням «для кожного» на основі повороту до особистості, її індивідуальної свідомості, життєвого досвіду, індивідуального творчого потенціалу. За такого виховання вчитель формує неповторну своєрідність людини.
Технологія особистісно – орієнтованого виховання передбачає:
- Педагогічну любов до дітей, зацікавленість їхньою долею;
Технологія “Створення ситуації успіху” ( не зовсім нова, краще сказати модифікована)
Успіх , який переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації її сил.
Отже, головний зміст діяльності вчителя полягає в тому, щоб кожен учень був успішний, це сприяє розвитку впевненості учня в собі, підвищенню самооцінки, розвитку почуття власної значимості.
Завдання педагога— допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.
Всі заходи створення “Ситуації успіху” мають викликати позитивні емоційні почуття.
Для створення ситуації успіху важлива емоційна культура вчителя, його психологічна компетентність, вербальна «інструментовка», наприклад, такі висловлювання педагога:
—Це дуже важливо і в тебе неодмінно вийде...
—Саме ти й міг би зробити таку справу...
—Це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде — нічого страшного...
—Починай же! Я впевнений, ти це добре зробиш...
—Ось ця деталь вийшла в тебе дуже гарно!
Персоніфіковане (індивідуальне) виховання
Спрямоване не тільки на засвоєння знань, умінь та навичок дітей, а й на саморозвиток і самоактуалізацію, почуття власної гідності, усвідомлення та розуміння цілей , цінностей та сенсу життя. Ключовою складовою цього багатогранного поняття є самостійність, тобто повна готовність особистості без додаткових вказівок і допомоги досить успішно та результативно орієнтуватися у нових ситуаціях і вирішувати нові завдання.
Індивідуальні бесіди, доручення, творчі завдання.
Персоніфіковане навчання спонукає особистість до самоактуалізації, яка в свою чергу має на меті формування цінностей у дітей.
Педагог в свою чергу може направити дитину на досягнення того чи іншого результату, який впливає на формування особистості. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє те, яку цінність людина вважає найвищою, визначальною.
Види роботи з класом для формування моральних цінностей
Технологія життєвого проектування дозволяє особистості:
Результат – особистісне зростання, створення оптимальної стратегії поведінки, підвищення творчого потенціалу особистості.
Конкурс кращої презентації на тему “Моє улюблене заняття, або моє хоббі”
Відмінність: переможців обирали самі діти, спираючись на своє власне сприйняття, а допомогою були критерії подані вчителем ( відповідність темі, її розкриття, оформлення, кількість слайдів, доповнення фотографіями).
Колективна творча справа
Справа, яка організовується, планується, проводиться самими дітьми на користь своєму колективу і оточуючим.
Одним із завдань якої є, розвиток дитини як неповторного індивідуму, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Суть кожної справи – це піклування про свій колектив, один про одного, про оточуючих людей.
Справа – творча та колективна, тому, що здійснюється разом – дітьми і дорослими. Вона являє собою спільний пошук кращих рішень життєво важливої задачі, тому, що твориться разом. Вона не перетворюється в догму, не робиться по шаблону, а завжди виступає в різних варіантах.
Виділяють 6 видів колективних справ
Наприклад: Організація та проведення
шкільного конкурсу до дня писемності та мови.
Проектна, ігрова технологія
Одному з послідовників В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Він дав таку класифікацію проектів:
- Створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макету, конструкторською діяльністю тощо.
- Споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, розробка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєзабезпечення класу тощо.
- Проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект).
Робота над проектом — практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд:
Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".
Основні завдання.
1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.
2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).
3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.
Проектна робота нашого класу
Висновок:
Становлення успішної людини – моя ціль педагогічної та виховної роботи в школі. Я маю на увазі, що маю допомагати дитині розвивати самосвідомість, самоактуалізацію, самореалізацію. У сучасній школі відроджується поняття «душі», це зародження і проявів совісті, особистої відповідальності за долю близьких і далеких людей, батьківщини, всієї планети. Це і є основними задачами моєї роботи!