Доповідь "Інтеграція змісту кількох навчальних предметів навколо природничої теми"

Доповідь на ШМО

«Інтеграція змісту

кількох навчальних предметів навколо природничої теми»

                                                                                                        Підготувала

                                                                                                        вчитель

                                                                                                        початкових класів

                                                                                                        Вітрук Г.В.

м. Подільськ

      Оновлення змісту освіти у ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. На сьогоднішній день світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, виникає потреба у вмінні розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Тому головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін.

     З досвідом роботи стає зрозуміло, що не можна дати знання якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

    Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу коментував великий педагог Я. А. Коменський:"Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках".

    Інтегроване навчання є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Воно зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

    Через інтеграцію здійснюється особистісно - зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам може обирати "опорні" знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю.

     Можливості впровадження інтеграції в навчальний процес:

- поєднання спорідненого матеріалу кількох предметів навколо однієї теми, усунення дублювання у вивченні ряду питань;

- ущільнення знань, тобто сконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте підвищує якість навчального уміння;

- опанування з учнями значного за обсягом навчального матеріалу, досягнення цілісності знань;

- залучення учнів до процесу здобуття знань;

- формування творчої особистості учня, його здібності;

- дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

    Переваги інтегрованого навчання  для учнів і вчителів :

- створюються умови для формування цілісного образу світу і розгляду явищ з декількох сторін;

- створюються умови для самореалізації, самовираження, прояву творчості, розкриття здібностей;

- навколишній світ дітей пізнається ними у різноманітті та єдності;

- розвивається потенціал, активізується пізнавальна активність;

- налагоджуються міжпредметні зв'язки, передбачені навчальними програмами;

- надається свобода вибору теми, змісту, засобів навчання;

- передбачається можливість нестандартних уроків, форм і прийомів навчальної діяльності.

   Важливим принципом інтегрованого навчання є міжпредметні зв’язки.

   Вони впливають на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів. Ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючу роль: впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу, підручників, на відбір методів і форм навчання. Систематичне їх застосування, створює можливості широко користуватися дидактичними матеріалами та засобами наочності (підручниками, таблицями, приладами, картами, презентаціями, відеороликами), які належать до одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. В організації навчання виникає потреба в комплексних формах, що мають міжпредметні зміст. Такі форми вимагають координації діяльності вчителів, вивчення навчальних програм з родинним преметам, взаємовідвідування уроків.

   Напрямки досліджень:

- науковий;

- дидактичний;

- моніторинг (соціологічні дослідження);

- психологічний (особливості сприйняття інтегрованої інформації та специфіка креативного мислення при цьому);

- практичний (перевірка на практиці ефективності результатів досліджень та творчих доробок).

Структура роботи над проблемою

Вивчення теорії і методики інтегрованого навчання

Вивчення ППД з інтегрованого навчання

Розвиток традиційних і пошук нових форм інтегрованого навчання

Вивчення навчальних програм та їх співставлення

Проведення моніторингу

Вивчення психо - емоційного стану особистості в ході творчого процесу

Створення авторських програм

Презентація досвіду роботи членів творчої групи на засіданнях РМО

Розробка дидактичних матеріалів

Моделювання уроків і позакласних заходів, проектів

Створення банку методичних розробок

Публікація творчих доробків в методичних виданнях

   Важливим етапом є обмін досвідом вчителів щодо проведення саме інтегрованих заходів

  Інтегровані уроки більш цікаві, тому що не кожний день на уроці присутні два викладачі одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, педагогічні програмні засоби навчання.

  Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.

  Отже, потрібно, щоб між учителями природничих предметів існував тісний зв’язок (під час складання календарно-тематичного плану уроків, вивчення програм).

   Спільність структурних компонентів навчальних предметів та навчальної діяльності служить джерелом міжпредметних зв'язків у процесі навчання. Порівняння основних видів знань в структурі навчального предмета й у структурі навчальної діяльності учнів виявляє їх певну аналогію.

  Міжпредметні зв'язки посилюють узагальнюючий характер змісту навчального матеріалу, який вимагає зміни і методів навчання. Вони приводять в дію всі стимули пізнавального інтересу, пов'язані з навчальною діяльністю: вносять проблемність, елементи дослідження і творчості, урізноманітнюють форми самостійної роботи, спонукають до оволодіння новими вміннями. Перетворюючи методи навчання, міжпредметні зв'язки впливають на зміну і його організаційних форм. Виникає потреба у колективних формах організації навчальної роботи, які найкращим чином забезпечують вирішення міжпредметних проблем, створюючи умови для прояву знань та інтересів учнів з інших предметів. У процесі формування пізнавальних інтересів учнів міжпредметні зв'язки (змістовні, операційно - діяльні, організаційно - методичні) виконують багатопланові функції. Перш за все вони виступають як стимул інтересів учнів до уроків, заломлюючись у всіх інших позитивних стимулів, що йдуть від змісту, діяльності та відносин. Навчальна діяльність з опорою на міжпредметні зв'язки викликає безпосередній інтерес до уроків. Здійснюючись систематично, вони стають умовою формування стійких пізнавальних інтересів школярів.

   Методи анкетування учнів та інтерв'ю з вчителями показали зростання інтересу до предметів, викладання яких грунтується на широких міжпредметних зв'язках.

  У своїй практичній діяльності вчителями використовувались такі форми

- інтегрованого навчання:

- урок та його різновиди;

- семінари, лекції, лабораторні заняття, факультативи, заліки;

- конференції, екскурсії, практичні заняття та ін.

   Важливим фактором використання інтеграції в навчально-виховному процесі є формування наступних компетенцій.:

- ціннісно-смислових (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми);

- загальнокультурних (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідну місцевість);

- інформаційних (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);

- комунікативних (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, ).

    Інтегровані уроки бувають цілісні і фрагментарні. Але частіше варто проводити фрагментарні інтегровані уроки, що пояснюється повністю об’єктивними причинами:

- неспівпаданням загальних навчальних тем з різних навчальних предметів за часом вивчення;

- неможливість провести цілий урок інтегрованим, тому що на цьому уроці необхідно проходити і інший програмний матеріал, який не може бути інтегрованим з цим предметом.

   Вчителями спільно визначається тема, мета, задачі уроку, спільні для обох предметів та специфічні для кожного. Проведення уроку доцільне лише за умови наявності спільної мети. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначається його тип. У відповідності до теми, задач, типу уроку добираємо фактичний і дидактичний матеріал. Обирається найбільш ефективне поєднання методів і прийомів - відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу. Обмірковується структура уроку.

   Акцент робиться на самостійній пізнавальній діяльності учнів (а не заучуванні готових висновків), створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін. Визначається ступінь участі кожного з вчителів: або обидва працюють на рівних (відбувається діалог), або хтось із них "включається" в урок епізодично.

    Практикуються проведення бінарних уроків (від лат. binaries - подвійний) – тобто такий різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох предметів, наприклад, хімії та математики, географії та математики, фізики і хімії, тощо.

   Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяють на:

- уроки вивчення нового матеріалу;

- уроки систематизації та узагальнення знань;

- комбіновані уроки.

   Звичайно, проведення інтегрованих і бінарних уроків потребує серйозної підготовки вчителями.

    Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

- правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

- високі професійні якості педагогів, що забезпечать творчу співпрацю вчителів і учнів при підготовці уроку;

- включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

- використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

- продумане поєднання індивідуальних, парних, групових форм роботи;

- обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

    Алгоритм оцінювання ефективності інтегрованого уроку:

- якість знань учнів з виучуваної теми (повнота, системність тощо);

- на яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці;

- які форми мислення, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.) застосовувалися на уроці;

- які творчі процеси ініціювались вчителями;

- чи мало місце проблемне навчання;

- яка була роль усієї групи й кожного окремо учня у вирішенні кожної з проблем;

на скільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів;

- який був емоційний тонус уроку та рівень духовного спілкування вчителів і учнів;

- якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання і виховання.

Алгоритм оцінювання діяльності учнів на уроці:

- глибина й міцність одержаних ними знань;

- здатність до мислення;

- спроможність розуміти суть явищ, робити висновки й узагальнення;

- розуміння глибоких, а не поверхневих зв’язків між інтегрованими предметами.

Алгоритм оцінювання діяльності вчителя:

- особистісні якості вчителя, які сприяли реалізації основної мети й задач уроку;

- рівень ефективності дидактичної діяльності щодо об’єднання знань учнів у галузі інтегрованих предметів;

- міра володіння вчителем поняттями інтегрованих дисциплін.

   Використання інтегрованих уроків вносить певний вклад в підвищенні професійної майстерності вчителів, самоосвітній діяльності, сприяє прагненню та свідомій зацікавленості учнів в оволодінні загальноосвітніми предметами. Це впливає на рівень освідченості майбутніх випускників, їх конкурентоспроможність.

   Різні види діяльності, які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, посилюють пізнавальний інтерес до навчання, допомагають активізувати розумову діяльність учнів. На таких уроках яскраво виражена прикладна спрямованість. Вони допомагають формувати науковий світогляд, сприяють встановленню логічних зв’язків між поняттями.

   Застосовуючи в навчально-виховному процесі інтеграцію наукових знань, реалізуючи її в системі освіти, можна досягти таких результатів:

- знання учнів набувають системності;

- уміння стають узагальнюючими, сприяючи комплексному застосуванню знань, їхньому синтезу, перенесенню ідей та методів з однієї галузі науки до іншої, що, по суті, покладено в основу творчого підходу до наукової діяльності людини в сучасних умовах;

посилюються світогляд на направленість пізнавальних інтересів учнів;

- більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток особистості;

інтегровані уроки сприяють інтенсифікації, оптимізації навчальної і педагогічної діяльності.

   Ініціатива інтеграції продовжується і в позакласній роботі. Вона відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню учнівської молоді у дусі найкращих людських цінностей.

    Практика роботи показує плідність інтеграції, виявляє перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці педагогів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

   Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

    Зважаючина те, що інтегровані уроки (як і нестандартні) не мають чітко вираженої структури, пропонуємо розглядати інтеграцію в аспекті як змісту навчального матеріалу, так і форм організації роботи — видів діяльності учнів. Об’єднання навколо однієї теми навчального змісту кількох предметів — ефективний шлях методичного збагачення уроків. Їх мета — створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища; формування системного мислення; збудження уяви, підвищення рівня пізнавальних можливостей учнів.