МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 Факультет української філології

Кафедра української мови

 

 

 

 

 

 

 

 Доповідь на тему:

 Когнітивні упередження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             Факультет української філолології

                                                             Підготувала студентка гр. ЗУМЛ м-17

                                                             Сезоненко Ганна Олександрівна

 

 

 

Кривий   Ріг

2022

 

Зміст

 Вступ

I. Основна частина

1.1. Поняття когнітивних упереджень

1.2.  Перелік когнітивних упереджень

II. Практична частина

2.1. Мотивоване  міркування

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Наш мозок – річ дійсно неймовірна. Проте навіть його ресурсів недостатньо, щоб аналізувати абсолютно всю інформацію, яка до нас надходить. Аби відсікти все зайве, підвищити швидкість реакції, дати причини повірити, що наші висновки раціональні й правильні, наш мозок інколи нас обманює. Відбувається цей “обман” через когнітивні упередження – відхилення у судженнях, які супроводжуються можливою нелогічністю при побудові висновків про інших людей та ситуації. Аби спростити собі роботу мозок робить висновки, базуючись на тій інформації та шаблонах, які з’явилися в конкретної людини впродовж її життя.

Мета :   розкрити  поняття когнітивних упереджень. 

Завдання: дізнатися, які бувають когнітивні спотворення, навчитися помічати їх і використовувати собі на благо. Навчитися вирішувати комплексні задачі за допомогою системного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Когнітивне  упередження

1. Основна частина
   1.      Поняття когнітивних упереджень

      Когнітивне упередження («когнітивна ілюзія» або «когнітивне

 спотворення» —  це є тенденція думати певним чином, що можуть призвести  до систематичного відхилення від стандарту раціональності або тверезого судження (чи здорового глузду).

 Часто вивчаються психологією та  поведінковою економікою. 

   Якщо спростити  то це  півсвідомі знання, які впливають на наші свідомі рішення створюючи для нас систему помилковізму, це помилкові вчинки, які відбуваються через надмірну впевненість у собі та страх, обману, за допомогою якого наш розум переконує нас у чомусь, що не є правдою. Люди не завжди мислять раціонально – що поробиш, так працює наш мозок. 

   Людина створює свою «суб'єктивну соціальну реальність» на основі власного сприйняття даних зовнішнього світу. Побудована індивідом соціальна реальність, а не реальні зовнішні дані, може диктувати його поведінку в соціальному світі, іноді призводячи до спотворення сприйняття, неточного судження, нелогічної інтерпретації, або того, що в широкому сенсі називається «ірраціональністю».

   Упередження є природними - вони є продуктом людської природи - і вони існують не просто у вакуумі чи в нашому розумі - вони впливають на те, як ми приймаємо рішення та діємо.

    Хоча існування таких упереджень підтверджено  дослідженнями, науковці все ще сперечаються як їх класифікувати і давати пояснення упереджень.  Деякі упередження є наслідками правил обробки мозком інформації (наприклад, розумові «спрямлення шляхів». Ці правила називаються евристикою і використовуються мозком при прийнятті рішень чи формуванні суджень. Тому ми часто покладаємося на розумові ярлики (так звані евристики), щоб допомогти зрозуміти світ із відносною швидкістю. Як такі, ці помилки, як правило, виникають через проблеми, пов’язані з мисленням: пам’ять, увага та інші психічні помилки.

      Упередження при судженнях чи прийнятті рішень також можуть виникати з мотивацій, наприклад коли переконання викривлені внаслідок прийняття бажаного за дійсне. Деякі упередження мають ряд когнітивних («холодних») або мотиваційних («гарячих») пояснень. При цьому обидва ефекти можуть бути присутні одночасно.

  Термін когнітивна упередженість вперше був уведений ізраїльськими психологами Амосом Тверським та Даніелем Канеманом, які використовували цю фразу для опису помилкових зразків мислення людей у ​​відповідь на судження та проблеми прийняття рішень.

   Дослідницька програма Тверського та Канемана, програма евристики та упереджень, досліджувала, як люди приймають рішення з урахуванням обмежених ресурсів (наприклад, обмежений час, щоб вирішити, яку їжу їсти, або обмежена інформація, щоб вирішити, який будинок придбати).

  Також існує суперечка щодо того, чи є деякі упередження суто ірраціональними чи можливо позитивно впливають на ставлення або поведінку. Наприклад, коли люди знайомляться, часто ставлять одне одному прямолінійні запитання. Це може здаватись упередженим, бо за мету ставиться підтвердження уявлень про співрозмовника, що вже склалися. Такий приклад підтверджувального упередження деякими вченими подається як зразок соціальних навичок, а саме змоги встановити зв'язок з іншою людиною

1.2.  Перелік когнітивних упереджень

    На сьогодні встановлено значний перелік когнітивних упереджень,  але мою увагу привернули саме такі  категорії:

Фундаментальна помилка атрибуції (ФПА). Також відома як упередження відповідності і є тенденцією, за якою люди надають надмірної ваги поясненням, заснованим на особистих якостях, для поведінки, яку вони спостерігають в інших. В той же час люди занижують роль та силу ситуаційного впливу на таку поведінку

Підтверджувальне  упередження. – тенденція помічати інформацію, яка підкріплює власні погляди, і не помічати чи відкидати інформацію, яка суперечить цим поглядам. Підтверджувальне упередження тісно пов’язане із намаганням видавати бажане за дійсне. Одна з причин стійкості хибних переконань і небажання їх змінювати, навіть якщо проти них є серйозні докази, пов’язана з підтверджувальним упередженням, коли людина ігнорує чи викривлено інтерпретує спростовуючу  інформацію.

Упередження корисливості. Тенденція брати більшу відповідальність за успіхи, ніж за поразки. Також може виявлятися у тенденції до того, що люди оцінюють неоднозначну інформацію шляхом, який більше відповідає їхнім інтересам.

Упередження переконань. Оцінювання логічної силу аргументу в залежності від того, вірить особа, яка оцінює, у висновок чи ні.

Ефект обмеження рамками. Використання дуже вузького підходу та опису ситуації або проблеми.

Упередження погляду у минуле.  Деколи також називається ефектом «я так і знав», і є схильністю бачити минулі події як передбачувані

 

2. Практична частина
   1.           Мотивоване  міркування

    На мою думку особливий інтерес викликає  така категорія  упередження як,  підтверджувальне  упередження.  Нам часто трапляються ситуації, коли ми  або хтось із наших знайомих прочитали однакову інформацію, але зробили з неї протилежні висновки. Або ж, дивлячись матч, ми певні, що суддя явно несправедливий до нашої улюбленої команди, а потім з подивом натрапляємо на нарікання котрогось із вболівальників команди-суперника, що насправді суддя безсоромно підсуджував команді, за яку ми вболівали?

В таких ситуаціях наш опонент, а можливо, й  ми, стали жертвами помилки, відомої як підтверджувальне упередження.

    Зараз коли весь світ охопила паніка пандемії  корона вірусу, коли постало особисто мене питання про вакцинацію чи нашкодить воно моєму здоров 'ю. Тоді я розпочала шукати   інформацію, яка б підтверджувала  моє переконання.

    Мною було багато досліджено через різні джерела, про безпечність вакцини, я почала критично ставитися до інформації, яка суперечить правдиву інформацію.   Цей феномен називається мотивоване міркування: я маю   певні переконання і шукаю лише ту інформацію, яка підтримує доказові бази.

   Дійсно, особисто я, через наукові дослідження науковців підтримую думку, стосовно безпечності вакцини це і є – підтверджувальне упередження. 

    Мої знайомі, друзі можуть вірити цій неправдивій інформації і шукати іншу інформацію, яка ще раз підтвердить шкідливість вакцинації. Так когнітивні викривлення можуть  їхні хибні уявлення. Люди, які вірять у небезпеку вакцинації, ризикують своїм життям та життям ч своїх родин. Також вони можуть віддавати свій голос політикам, які підтримують рух проти вакцинації та пропагують відповідну політику, яка може завдати шкоди ще більшій кількості людей.

  Висновок

     Когнітивні упередження властиві кожному, і з еволюційної точки зору вони є дуже корисними, адже допомагають мозку економити ресурси. Проте у нинішньому середовищі умови змінюються настільки швидко, що когнітивні викривлення заважають нам приймати якісні рішення та генерувати інновації.

   Більшість рішень, які ми ухвалюємо у житті, обумовлені когнітивними викривленнями, хоча, найчастіше, ми цього не усвідомлюємо. Наш мозок прагне   за будь - яку ціну уникнути невизначеності, тому обирає «безпечний шлях». Але зворотний бік такого мислення – брак креативності, здатності генерувати нові ідеї.

 Когнітивні упередження часто спираються на минулий досвід, на те, як ми застосовували свої знання раніше. І що успішнішим був досвід, то складніше нам навіть уявити альтернативи.

 

Список використаних джерел

1. Канеман, Даниэль Думай медленно… решай быстро. — Москва: АСТ, 2014. — 653 с. — ISBN 978-5-17-080053-7
2.  Беляева Е. Р., Кунафина Г. А. Роль когнитивных искажений в приобщении индивида к социально-культурной деятельности. Современные проблемы науки и образования. 2016. № 3. С. 224.
3.  Дзюбак Н. М. Когнітивний аспект дослідження помилок. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2015. Вип. 38. С. 134–138.
4.  Дорфман Л. Я. Методологические основы эмпирической психологии: от понимания к технологии: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва: Смысл; Издательский центр «Академия», 2005. 288 с.
5.  Канеман Д. Мислення швидке та повільне ; [пер.з англ. Максим Яковлєв]. Київ: Наш формат, 2017. 480 с.
6.  Карамишева Н. В. Логіка і правознавство. Теоретичні питання та практичні завдання [Текст]: навч. посіб. для студ. юрид. ф-ту ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. 118 с. 6
7.  Кашапова Э. Р., Рыжкова М. В. Когнитивные искажения и их влияние на поведение индивида. Вестник Томского государственного университета. Экономика. 2015. № 2 (30). C. 15–26. 7.
8.  Попов А. Ю., Вихман А. А. Когнитивные искажения в процессе принятия решений: научная проблема и гуманитарная технология. Вестник ЮурГУ. Серия «Психология». 2014. № 1 (т. 7). С. 5–16.
9.  Психологія мислення : підручник / [І. Д. Пасічник, Р. В. Каламаж, О. В. Матласевич, У. І. Нікітчук та ін.]; за ред. І. Д. Пасічника. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. 560
10. Солсо Р. Л. Когнитивная психология ; [пер. с англ. С. Комаров]. 6-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2006.