Доповідь "Кубик Блума"

      Сучасна освіта вимагає змін. Навчання має стати ефективнішим на основі кращих здобутків минулого та за рахунок упровадження нових інтерактивних технологій, що у свою чергу забезпечить формування творчої особистості та стимулюватиме розвиток в учнів критичного творчого мислення. А допоможуть формувати вільне критичне мислення в учнів стратегії (прийоми), розроблені та апробовані різними вченими та педагогами.

     Як розвивати в дитині навички критичного мислення ? Які прийоми і технології використовути? Одним з популярних прийомів технології критичного мислення, розроблених американським вченим і психологом Бенджаміном Блумом, є  " Куб Блума " .

     Бенджамін Блум відомий як автор унікальної системи алгоритмів педагогічної діяльності . Запропонована ним теорія, або "таксономія " у 1956 році, розділяє освітні цілі на три блоки: когнітивну, психомоторну і афективну. Простіше кажучи, ці цілі можна позначити блоками "Знаю ", " Творю " і " Вмію ". Тобто, дитині пропонують не готове знання, а проблему. А він, використовуючи свій досвід і знання, повинен знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

     У 1999 році Андерсен та Д.Кратволь переглянули цю таксономію в книзі "A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives"  (Таксономія для навчання, викладання та оцінювання: перегляд Блумівської таксономії освітніх цілей). Вони виділили когнітивні (мисленнєві) процеси й способи вимірювання рівня знань.

     Нагадаємо, що якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку, а наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку. Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, цей інструмент допомагає нам у кожний момент уроку бути свідомими того, чи розвиваємо ми дійсно критичне мислення наших учнів.

     Мета цієї технології – навчити  такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інфор­мацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне су­дження.

     Пізніше у 1980 році токсономію Блума переглянули автори Кован та Кован. Цю стратегію навчання вони назвали "кубуванням". Цей прийом передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або оклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки:

1. Опишіть. 2. Порівняйте. 3. Встановіть асоціації. 4. Проаналізуйте. 5. Знайти застосування. 6. Запропонувати аргументи «за» або «проти».

     Алгоритм роботи за стратегією (вказівки на кожній з граней):

1. Опишіть

Описати зовнішній вигляд об’єкту в цілому.

– Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте

Додати нові характеристики об’єкта, про які згадали в процесі порівняння з іншими об’єктами.

– На що це схоже? Від чого це відрізняється?

3. Встановіть асоціації

Дописати нові ознаки, які “висвітилися” в процесі нелінійного асоціативного мислення.

– Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

4. Проаналізуйте

Опис складових елементів об’єкта у світлі загального сприймання та розуміння. Характеристика структури, будови, частини, окремої деталі того, що описується.

– Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не обов’язково це знати, ви можете це вигадати.

5. Знайти застосування

Описати, як це знадобиться в житті, кому, коли, в якому обсязі.

– Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Запропонувати аргументи “за” або “проти”

Опис власних суджень з приводу теми: це добре чи погано, правильно чи неправильно згідно з власними та колективними стандартами.

– Як ви ставитеся до цього? Поясніть чому?

     Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використовувати й інші слова, наприклад:

1. Як це виглядає? Замість “Опиши це”.

2. На що це схоже, а від чого відрізняється? Замість “Порівняй це”.

3. Про що це змушує тебе думати? Замість “Які в тебе виникають асоціації?”.

4. З чого це зроблено? Замість “Проаналізуй це”.

5. Як би ти це використав? Замість “Знайди цьому застосування”.

6. Добре це чи погане? Чому? Замість “Наведи аргументи “за” та “проти”.

     Прийом критичного мислення "Кубик Блума" універсальний. Його може використовувати не тільки будь-який вчитель-предметник, а й викладачі ВНЗ, психологи, соціологи. Можливі два варіанти цього прийому: 

1. Питання формулює сам учитель. Це більш легкий спосіб, який використовується на початковій стадії - коли необхідно показати учням приклади, способи роботи з кубиком. 

2. Питання формулюють самі учні. Це варіант вимагає певної підготовки від дітей, так як придумати питання репродуктивного характеру легко, а ось питання-завдання вимагають певного досвіду.

     Пам’ятайте: запитання важливіше за відповідь! У сучасному світі набагато легше знайти інформацію, ніж поставити запитання, що допоможуть розв’язати проблему! Питання на гранях кубика можна варіювати за своїм бажанням. Важливо тільки, щоб вони торкались різних аспектів заданої теми.

     Наприклад, на підсумковому уроці з української мови в четвертому класі з теми "Повторення вивченого про іменник" вчитель може запропонувати учням текст із виділеними словами – іменниками. Не даючи запитань школярам, а лише демонструючи грані куба, на яких написано тільки початок питань, вимагаємо учнів використати свій досвід з цієї теми:

Що таке ... ?
Які є ... ?
За чим ... ?

Який ... ?

Чим є ... ?
Яке ... ?

     Ще один приклад. На гранях кубика написані фрази. Це можна застосувати під час вивчення будь-якої мовної теми.

- Придумай зимові прикметники.

- Назви морфологічні ознаки прикметника.

- Чому прикметник зв’язаний з іменником?

- Поясни, чому прикметник у реченні зазвичай виступає другорядним членом?

- Запропонуй речення з цими прикметниками.

- Поділись своїми думками про змінюваність прикметників.

     Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:
1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)
2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)
3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)
4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)
5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)
6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

     Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору мисленнєвої діяльності) до більш складних. Використовуючи цю стратегію в початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагається, у доступних для них формулюваннях.

     ВАЖЛИВО! Деякі вчителі використовують атрибут стратегії “Кубування” – кубик без використання завдань, які потребують критичного мислення. Це репродуктивні запитання на пригадування інформації. Наприклад, на гранях куба для аналізу слова “веселого” вказано: частина мови, початкова форма, число і т.д. Атрибут стратегії – КУБИК, а за сутністю – звичайна репродуктивна вправа.

     Чи необхідно “проходити” всі шість сторін кубу з учнями початкової школи? Для молодших школярів стратегію “Кубування” краще впроваджувати поступово. Запропонуйте учням першого класу розглянути конкретний предмет та продемонструйте лише перші дві-три грані куба. Надалі продовжуйте поступово відкривати всі грані.

Наприклад,  складання твору "Кролик" на уроці розвитку мовлення в 1-му класі.

1. Опишіть.

Учитель. Розгляньте кролика на малюнку. Опишіть його.

• Кролик великий чи маленький? Запишіть речення.

• Кролик пухнастий чи ні? Запишіть речення.

• Кролик сірий, білий, рудий? Запишіть речення.

• Якого кольору ніс у кролика? Якої форми? На що схожий? Запишіть речення.

• Які вушка в кролика? Запишіть речення.

• Який хвостик у кролика? Запишіть речення.

2. Порівняйте.

Учитель. Розгляньте кролика та котика на малюнку. Порівняйте їх.

• Назвіть, що спільного у кролика та котика? (Пухнасті, звірята, є хвостики тощо.) Запишіть речення.

• Назвіть, чим відрізняється кролик від котика? (У кролика довгі вушка і короткий хвостик, а у котика маленькі вушка і довгий хвостик. Котик п’є молоко та ловить мишей. Кролик їсть травичку, тоненькі гілочки і листя дерев, моркву і буряки). Запишіть речення.

Можливий зразок твору: "Кролик маленький, пухнастий, сірий. У нього чорний трикутний носик, схожий на ґудзик. У кролика маленький і м’який хвіст. Вушка у кролика чутливі. Він живе біля людини. Кролик любить траву і моркву."

     Чи необхідно проходити всі сторони кубу послідовно, чи можна встановлювати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб? Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення молодших школярів, то краще дотримуватись порядку, який передбачає перехід від менш складного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі «Кубування» повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума.

     На якій стадії уроку можна застосувати цю стратегію? Стратегію можна застосувати на всіх стадіях уроку, але краще на стадії актуалізації та рефлексії. Стратегію «Кубування» варто застосовувати до розгляду чогось, що учні добре знають, отже, необхідно дуже ретельно ставитись до обрання теми. Тобто тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати.

     Використання прийому “Кубик Блума” тільки на перший погляд здається важким. Але практика показує, що прийом дуже подобається учням, вони швидко освоюють техніку його використання. А вчителю цей прийом допомагає розвивати навички критичного мислення та в активній і цікавій формі перевіряти знання і вміння учнів.