Збірка завдань"Нові форми роботи з філологічно обдарованими дітьми"

Нові форми роботи

з

філологічно обдарованими

учнями

    Одна з найважливіших проблем сучасної освіти – збереження і розвиток обдарованості.  Філологічно обдаровані діти чітко виявляють потребу в дослідницькій і пошуковій  активності – це одна з умов, що дозволяє учневі зануритися у творчий процес навчання, виховує в ньому жагу до знань, прагнення до відкриттів, активної розумової праці та пізнання.

   У збірнику  зібрано цікаві вправи з української мови та літератури, що мають велике значення для розвитку та активізації мовлення та мислення учнів; вони поширюють їхній словниковий запас, привчають проводити аналітико-синтетичну роботу над словом і реченням, поліпшують фонематичний слух, розвивають творчу уяву і креативне мислення.

     Наведені завдання використовують на всіх етапах уроку, дають учням можливість застосувати здобуті знання на практиці.

Вправа1.

 Микола Вінграновський «Сіроманець» 

Робота у малих групах.

Завдання. Скласти інформаційне гроно до характеристики образів вовка, Сашка, Чепіжного. 

      Мисливець Чепіжний 

• боязливий і бездушний
• наполегливий
•  самовпевнений
• жорстокий і  брехливий
• улесливий і хитрий
• досягає мети будь-якою

                   ціною

                     Сашко

• допитливий
• чуйний і добрий
• любить природу і все живе
• винахідливий
• кмітливий
• відвертий і гуманний
• ненавидить браконьєрів  

                  Сіроманець

• бувалий, обізнаний
• господар лісу
• спостережливий
• допитливий
• здатний на самопожертву
• справжній друг хлопчаків
• бореться з небезпекою
• розуміє довкілля

Вправа 2.         

Гра «Зберіть пелюсточки» 

Завдання.   Що таке епітет, метафора?  На партах лежать підготовлені пелюстки. Діти повинні виписати епітети та метафори з поезії   М.Рильського «Дощ» і зібрати квіточку.

Вправа 3.

Вікторина «Чи уважний ти читач?»

Завдання.  Уважно прочитай подані речення, що стосуються казки В.Короліва-Старого «Хуха Моховинка». Якщо твердження правильне, відповідай «так»,  якщо такої дії не було, відповідай «ні».

•            Хуха Моховинка народилась ранньою весною.

         ( ні )

•            Хухи з роду в рід живуть по різних місцях.(ні)
•            Моховинка зробила собі хатку між корінням високого дуба.( ні )
•            Домівку Моховинки зруйнував дід у великих валянках. ( так )
•            Хуху Моховинку ніхто зродичів не запросив до себе.  ( ні )
•            Моховинка, побачивши кіз, злякалася. ( ні )
•            У нещасті з козою Лискою винна Моховинка.

          ( ні)

•            Хух можуть бачити не всі. ( так )
•            Моховинка потоваришувала з дітлахами. ( так )
•            Хуха так і лишилася жити в людей. (ні)
•            Моховинка врятувала діда від лютої смерті, бо  мала добре серце.

( так )

•            Дід переконував усіх, що хухи – це добрі створіння. ( так )

Вправа 4.

Гра «Асоціації»

Завдання1. Як пов’язати подані ілюстрації зі змістом оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник»?

1.  2.               3.

4.  5. 6.

Завдання 2.

До поданих малюнків підібрати усталені народні порівняння з довідки.

1.2. 3.

 4.      5. 6.

7.         8.       9.

10. 11.   12.

Довідка

Завдання 3.

Відгадайте, який фразеологізм «заховався» на малюнку.

5.        6.   7.        

 8.9.10.

Завдання 4.

Розв’яжіть кроссенс і спробуйте передбачити, слова яких груп за значенням будемо вивчати сьогодні на уроці.

Приклад розв’язання кроссенса ( по периметру):

1-2 замок – замок -  омоніми;

2-3 замок – фортеця - синоніми;

3-6 фортеця – паланка - укріплення навколо Січі -   синоніми;

6-9 паланка - житло – чайка - засіб пересування козаків - історизми

9-8 чайка – човен  – чайка – птах  -   омоніми;

8-7 чайка – оселедець -  зачіска козаків, що пересувалися на човнах;

7-4 оселедець – зачіска –  оселедець -  риба – омоніми;

4-1 оселедець – замок – ці слова, як і слово ключ відносимо до омонімів.

Вправа 5.

Відтворення деформованого тексту

Завдання 1. Відтворити текст, намагаючись підібрати замість пропусків слова (максимально наближені авторських).

• У Миколи в зіницях синім полум’ям радість (  що робила?)… ( цвіла)
• В поле вийшов косар ( коли?)…( на світанні ), ждуть його жита

( які?)… ( обважнілі).

• Косий ( який?)… ( сірий ) дощ ( що робить?)…(періщить) у шибку, земля (що робить?)…(кисне) у воді.
• Зранку довелось не йти, а ( що робити?) …( чалапати ) по сніговій каші.

Завдання 2.  Повторення до теми «Словозміна повнозначних частин мови». Пов’яжіть слова у реченні, змінюючи граматичні форми слів. Запишіть чотири рядочки віршованих рядків.

Де, рідний, річечка, бистрінь,             Де рідна  річечка бистрінню

Мій, човен, переганяти,                       Мого човна переганя, 

На, дно, в, хатинка, з, каміння,           На дні, в хатинці із каміння

Жити, маленьке, соменя.                      Живе маленьке соменя.

Завдання 3. Вкажіть неправильно утворені слова та синтаксичні конструкції. Виправте помилки.

• У діях футболістів була помітна неузлагодженість.
• Боєць довго лежав знепритомлений.
• З допомогою мене Сашко розв’язав задачу.
• Слухаєш і боїшся пропустити жодне слово.
• Якщо людина прагне до певної мети, то вона здійсниться.
• Хворий попросив подати собі води.
• Покупка батька хлопчикові сподобалась.
• Де раніше росли чагарники, а тепер на їх місці колоситься жито.
• Серед вийшовши людей не було Миколи Вікторовича.
• Як бачимо, що завдання виконали всі.

Вправа 5.

Переклад текстів

Завдання 1. Перекладіть уривок. Виразно прочитайте, зберігаючи правильну інтонацію. Вкажіть значення вставних слів і визначте стиль тексту.

    Для чего люди читают? Очевидно, можно выделить три причины, побуждающие людей к чтению. Во-первых, они читают для овладения какой-нибудь специальностью. Во-вторых, читают, чтобы удовлетворить свои художественные запросы, из любви к прекрасному. Наконец, мы читаем, чтобы получить информацию об окружающем мире.

   Правда, может быть, есть и еще одна причина – «убить время».

 К сожалению, есть еще люди, которые не знают, куда себя деть. Таким образом, чтение может приносить огромную пользу, но может и не оставить заметного следа в уме и сердце человека. Все дело в умении читать.

Завдання 2. Перекладіть слова українською мовою, правильно наголошуючи їх.

   Диалог, загадка, дефис, случай, низкий, експерт, сантиметр, показ, выразительный, задание, кроить, квартал, зритель, пропуск, торжественный, доска, дыхание, ольха, середина, ветеринария, едкий, решето, обруч, помолчать, ясеневый, крайности, мокренький, розбрат, разведка, русло, спина, фартук, каталог, чтение, олень, черствый, щипцы.

Завдання 3. Перекладіть українською мовою словосполучення. Визначте рід перекладених слів. Порівняйте категорію роду в обох мовах.

Вправа 6.

Творчі диктанти-завдання

Завдання 1. Записати речення і виконати завдання за такою схемою:

1.По снігу стелились довгі тіні дерев.

2. У садку зеленіли крислаті яблуні.

3. Червоні черешні полум’ям горіли на сонці.

4. На пароплаві довго чулися чудесні народні пісні.

5. Велетенські морські хвилі били об берег.

6.Стояли теплі осінні дні.

Завдання 2. Записати речення, замінюючи називний відмінок займенників потрібним за змістом відмінком.

1. Мова йшла про (я, ти, він ).
2. Ми подружилися з ( ти, він ).
3. На уроці вчителька запитала ( я, ти, він).
4. Батько подарував ковзани (я, ти, вона ).

Завдання 3. До поданих іменників додати відповідні дієслова. Підкреслити закінчення у дієсловах.

    Доміно складається з 28 карток, на яких написано слова або частини слів. У грі беруть участь від двох до семи учнів  Кожен бере собі однакову кількість карток. Гру починає той, у кого є чиста картка. До неї підставляється інша картка, перша половина якої чиста, а друга – з початком нового слова. Картка із закінченням цього слова підставляється до попередньої, щоб вийшло слово, і т.д.

    Учасники гри ставлять свої картки одна за одною за годинниковою стрілкою. Той, хто не має потрібної картки, пропускає хід. Виграє той учасник гри, який першим виставить усі свої картки.

Завдання 1. Доміно «Правопис слів з апострофом»

Завдання 2.  Доміно «Перевіряй ненаголошені голосні»