Доповідь на тему: « Мораль, як соціальний регулятор системи « індивід – індивід», « індивід – суспільство»

                                   Доповідь на тему:

«  Мораль,  як соціальний регулятор системи

                           « індивід – індивід», « індивід – суспільство»

                                                                                                     Учитель етики:

                                                                                             Довга Людмила Вікторівна

      Успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед них  одне з провідних місць посідають  духовне відродження, гармонізація соціального життя народу. В цьому контексті проблема формування духовності учнів належить до найважливіших проблем сьогодення, оскільки пов’язана  з таким поняттям, як формування особистості.

    Дуже часто можна почути слова про піднесення національної свідомості людини, про заохочення до сталого розвитку та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, перш за все, виховання духовної особистості.

   Необхідно змалку дбати про духовний світ дитини. Тоді країна буде бачити молодь як майбутнє нашої нації, рушійну силу, що спроможна вирішувати проблеми держави, зі своїми вищими моральними, естетичними цінностями та ідеалами. Від ставлення молоді до надбань культури залежить духовне оновлення нашого суспільства, зміст її ціннісних орієнтацій і майбутнє.

       Наше століття - це час бурхливих подій та динамічного розвитку  суспільства. В умовах шаленого ритму життя людство намагається отримати якомога більше інформації про навколишній світ і зовсім не цікавиться знаннями про саму людину.

       Хаос сучасного життя негативно впливає як на фізичний, так і духовний стан людей. На жаль, наше  українське суспільство почало морально деградувати… Холодні вітри соціальних змін обдувають незахищену, відкриту душу українця, перетворюючи на черствий сухар. На перехрестях нашого століття нелегко залишитися Людиною, важко бути собою. В умовах постійної , а нерідко і грубої, зміни декорацій епохи Людина має зберегти себе як особистість – цілісну і самодостатню.

    А сьогодні дуже важливо для нашої держави, щоб кожен її громадянин піднявся над своїми  проблемами і намагався збагатитися духовно – етично.

    Тому головною метою загальноосвітньої школи є переосмислення та переорієнтація на  формування високоморальної громадянської позиції, національної свідомості, потягу до прекрасного.  І, в свою чергу, сучасний учитель має переосмислити й переорієнтуватися , відійти від уставлених у суспільстві канонів щодо моральних цінностей, оновити сої форми  й методи вивчення предмета.

Отже, духовно – етичне виховання має спрямуватися на « піднесення серця» дитини як центру духовного життя( Песталоцці). Воно являє собою процес організованої, цілеспрямованої як зовнішньої, так і внутрішньої( емоційно – духовної) дії педагога на духовно – етичне сферу особистості, точніше не дії, а цілеспрямоване створення умов для становлення духовно – етичної сфери особистості, оскільки пряма дія не завжди має той результат, до якого прагне педагог.

   Традиційно, змістом духовно – етичного виховання є система цінностей, засвоєння яких  забезпечує духовно – етичне становлення молодої  людини.

    Змістом духовно – етичного виховання має стати  той духовний і етичний досвід, який отримується дитиною та « зрошується» педагогом у процесі педагогічної взаємодії, а саме:

• Досвід відчуття високого духовного стану;
• Досвід усвідомлення своєї внутрішньої духовної реальності і розуміння самоцінності духовного світу іншої людини;
• Досвід визначення вихованцем актуальних для нього етичних проблем;
• Досвід індивідуального і соціального сенсонародження і сенсобудівництва;
• Досвід розв’язання етичних проблем;
• Досвід змістовного, духовного спілкування;
• Досвід визначення і реалізації своїх ціннісних пріоритетів в мистецтві, в духовно – практичній діяльності( творчість, спілкування, допомога людям, соціальне служіння, добродійність, волонтерство).

    Тільки у такому спілкуванні, де кожен розкриває свої цінності – сповідається, а інший відповідає своєю сповіддю, у цій зустрічі двох душ народжуються духовно – ціннісна, світоглядна єдність, спільність віри, надії і любові, життєвих настанов і поведінкових устремлінь, ідеалів і цінностей.

  Все це припускає використання в педагогічному процесі методів, що апелюють не тільки до мислення, але і до емоційного світу людини, - що створюють проблемні ситуації ціннісного вибору, діалогу і дискусії, які забезпечують духовно - етичне сприйняття явищ життя і культури, активізують емоційну пам'ять і повторне відчуття, розвивають здатність співпереживати, створюють умови для рефлексії своїх внутрішніх станів. Ці методи є доволі ефективними засобами досягнення цілей уроку.

      На своїх уроках використовую метод « мозкового штурму». Так під час вивчення теми « Як розрізняють добро і зло» пропоную учням коротко описати ситуацію із казок, мультфільмів чи дитячих кінофільмів, де герою треба робити вибір між добром і злом.

    Під час вивчення теми « Як правильно спілкуватися на відстані» використовую прийом « рольова гра», в якому пропоную учням розіграти телефонні розмови.

    Прийом «незакінчене речення»  часто поєдную з «мікрофоном», що дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівняно з іншими. Наприклад, під час вивчення теми « Чим керується людина у своїх вчинках і поведінці» прошу учнів пояснити, як вони розуміють виловлювання:

 « Добрі наміри – ніщо, коли вони не стають добрими вчинками»,

« Ніколи не турбуй іншого тим, що можеш зробити сам».

 А під час вивчення теми « Якими є моральні правила відносин між людиною і природою»  прошу закінчити речення:

Найважливішою екологічною проблемою є….,

Якщо хтось поводитися жорстоко з  тваринами………,

Якщо б мій друг ( подруга) викинула на вулиці пляшку  від кока – коли, я б……

    Дуже жваво і з великим ентузіазмом діти сприймають роботу у                       « групах». Так, наприклад при вивченні теми « Як пов’язані довкілля і здоров’я людини» діти готують виступи на теми : 1 група « Які основні шляхи зміцнення здоров’я» , 2 група « Чому палити шкідливо?», 3 група   « До чого приводить вживання алкоголю?».   Вивчаючи тему» Як розрізняють добро і зло» протягом 5 хвилин прошу кожну групу навести якомога більше прислів’їв про добру людину.       

      Активно використовую на практиці методи проблемного навчання: завжди намагаюсь   заінтригувати дітей якимось незвичайним питанням і надати запропонованій темі полемічного характеру, щоб учні шукали «золоту середину» у виборі шляхів вирішення проблеми і надавали перевагу найбільш прийнятному для себе відтінку кольористики сучасного життя. У дітей не може бути однієї спільної думки, єдиного погляду на світ, адже кожна особистість – неповторна, індивідуальна. Ефективність проблемного навчання на уроках етики полягає у тому, що почуття дитини мусять за щось зачепитися, спонукати до внутрішньої боротьби, до неспокою у пошуку істинної сутності життєвих цінностей

    Завжди пам’ятаю, що етика об’єднує такі на перший погляд протилежні поняття як духовне та раціональне начала. Мої учні – юні дослідники,не лише розумні та допитливі, але й емоційні, чутливі. На уроках етики постійно намагаюсь мобілізувати духовний та інтелектуальний потенціал дитини. Навчальний матеріал не повинен засвоюватись на рівні сухої теорії, нудної та нецікавої. Ні, це неприпустимо для кожного педагога, який себе поважає як професіонала. Завжди намагаюся, щоб мої уроки завжди були змістовно цікавими,а форми роботи з дітьми різноманітними.

     Зміст морального виховання учнів зумовлений потребами і вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на ці чинники, завдання морального виховання в школі - формування національної свідомості й самосвідомості, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обов'язку та відповідальності, поваги до закону, до старших, до жінки.