Доповідь на тему: «Використання інтелектуальних карт на уроках»

Доповідь на тему:

«Використання інтелектуальних карт на уроках»

Підготувала:

Вчитель початкових класів

Голубієвицької ЗШ І-ІІІ ступенів

Савчук Альона Станіславівна

«Слова або інші засоби мови, промовлені або написані, напевне,

не відіграють значної ролі в процесі мислення.

Фізичною сутністю, що функціонує як елемент мислення,

являються певні знаки і більш-менш чіткі образи,

які можуть добровільно відтворюватися або комбінуватися.»

Альбер Енштейн

Термін «інтелектуальні карти», або карти знань, (Mind Map) був запропонований Ентоні Б`юзеном, який зробив значний внесок для впровадження технології використання таких карт в освіті та управлінні. У перекладах термін може перекладатися як «карти розуму», «інтелект-карти», «карти пам'яті» або «ментальні карти». Найбільш дослівний переклад - «схеми мислення». Карти знань - діаграми, схеми, в наочному вигляді представляють різні ідеї, завдання, тези, пов'язані одне з одним та об'єднані загальною ідеєю. Карта дозволяє охопити всю ситуацію в цілому, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість інформації, щоб  демонструвати зв'язки між окремими частинами, запам'ятовувати інформацію та відтворювати її навіть через тривалий термін.

Тоні Б`юзен провів багато років над досідженнями процесів в головному мозку, вивчав й нейрофізіологію.  Не випадково, напевне, «його бачення» інтелектуальних карт нагадує структуру нейрону. Назви відображають основну ідею техніки — побудову «дерева асоціацій», у якому: в центрі розміщено базовий образ, від якого відходять кілька товстих гілок — рішення, безпосередньо пов’язані з базовим образом від останніх може відходити нескінченне число малих гілочок, які будуть відносно першообразу вторинними, третинними і т. д.

Інтелектуальні карти - це популярний освітній інструмент, що сприяє максимально запам’ятовувати інформацію завдяки синергетичному синтезу:

• візуалізації
• систематизації
• класифікації
• асоціації.

Інтелект-карти є проекцією тих процесів, що відбуваються в нашому мозку під час запам’ятовування нової інформації. Так, новий біт даних, що надходить до мозку, можна зобразити у вигляді цілісного ядра, від якого відходять численні промені — наші асоціації, дотичні до цієї нової інформації. При цьому кожна асоціація перебуває у нерозривному зв’язку з безліччю інших, безпосередньо непов’язаних з первинним бітом. І якби вдалося сфотографувати всі ті зв’язки, що утворюються з асоціацій, то отримали б інтелект-карту обраної предметної області.

Для вивчення кожного окремого поняття, проблеми чи зображення ідеї потрібно будувати специфічну для цього ментальну карту.

Глибинне (майже 100%) засвоєння нового матеріалу відбувається завдяки тому, що:

• дитина кожне нове для себе поняття запам’ятовує крізь призму уже відомих для себе образів
• записи у вигляді деревовидних схем є тотожними «мові» людського мозку.

Виокремимо поради Т. Б’юзена щодо техніки створення ментальних карт:

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Гілки мають бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу (створення карт знань). Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об’єктів.
2. Потрібно писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може призвести до нових ідей.
3. Довжина лінії має дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.
4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.
5. Варіюйте розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.
6. Обов’язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.
7. Часто використовуйте малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов’язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.
8. Прагніть такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.
9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.
10.            Розташовуйте лист горизонтально. Таку карту зручніше читати

 Також диференціюйте застосування інструментів залежно від:

• віку школярів
• вимог навчального процесу

Зокрема, карти пам’яті можуть використовуватися:

• класом
• окремими групами класу
• індивідуально.

Ментальні карти можна створювати по-різному. Перші прототипи створювалися вручну на папері у вигляді схем, що за своєю структурою нагадували «дерево». Але сучасний рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, дозволяє створювати карти знань on-line, робити їх інтерактивними, використовуючи on-line ресурси. Нині, існує досить великий ряд онлайн-сервісів для створення карт знань. Найпоширенішими з них є: FreeMind, XMind, Bubbl.us, Mindmeister, Zoho, Mindomo, Gliffy, Mind42 та багато ін.

Створення власних карт за допомогою кожного з цих сервісів має ряд переваг і недоліків. Зокрема, процес створення ментальної карти за допомогою on-line сервісу Mindmeister передбачає:

• можливість імпортувати та експортувати карти з FreeMind;
• можливість зберігати карти на сервері і мати до них доступ з будь-якого комп’ютера;
• можливість прикріплювати файли до гілочок;
• доступність безкоштовної версії Baisic Free version (з функціональними обмеженнями).

Виділимо недоліки роботи з даним сервісом, а саме:

• графічні символи маленькі за розміром і вибір їх невеликий,
• немає можливості змінювати колір ліній і їх форму,
• потрібна реєстрація для доступу до ресурсу,

Розглянемо методику створення ментальної карти на прикладі on-line сервісу Mindmeister.

1) Увійти на ресурс midmeister.com. Потрібно зареєструватися, проте зручніше увійти на сайт, використовуючи електронну пошту на Gmail або Facebook, натиснувши на відповідний значок Відкриється кабінет, де зберігаються особисті карти, також будуть представлені деякі цікаві карти, які можна переглянути.

2) Натиснувши на вкладку «Моя новая ментальная карта» ‒ відкриється діалогове вікно для створення карти знань. У центральній частині даного вікна розміщується фігура – це і є ключове (головне) поняття майбутньої карти.

3) З ключового поняття будуються розгалуження. Для цього, виділивши поле від якого буде відходити відгалуження, натиснемо на значок «+» на верхній панелі. Аналогічним чином можна створити другорядні відгалуження, і таким чином сформувати «дерево» карти знань.

Використовуючи бокову панель редагування можна змінювати оформлення, типи шрифтів у блоках, додавати зображення, коментарі до блоків, гіперпосилання, імпортувати відео, тощо.

Після завершення створення та редагування карти знань, її можна експортувати на комп’ютер у вигляді картинки, презентації, PDF-документа або ж публікувати її в мережі для спільного чи приватного доступу.

Створені, таким чином, карти знань учитель може використовувати як план-конспект лекції, коли відкриваючи коментарі до блоків ментальної карти, переглядаючи картинки, відео файли, відкриваючи інші on-line ресурси з гіперпосилань, учитель покроково розкриває перед учнями певну тему, використовуючи при цьому елементи наочності. За допомогою такої карти матеріал стане набагато цікавішим і краще сприйматиметься учнями.