29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Доповідь "Особливості організації самостійної роботи у середній та старшій школі"

Про матеріал

Особливості організації самостійної роботи

у середній та старшій школі

«Повноцінними є тільки ті знання, які

дитина здобула власною активністю»

(Йоганн Песталоцці)

Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів під­вищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Вона займає особливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.

Передові педагоги завжди вважали, що на уроці учні повинні працювати по можливості самостійно, а вчитель – керувати їхньою самостійною роботою.
Перегляд файлу

Особливості організації самостійної роботи

у середній та старшій школі

«Повноцінними є тільки ті знання, які

дитина здобула власною активністю»

(Йоганн Песталоцці)

          Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів під­вищення ефективності уроку, активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Вона займає особливе місце на сучасному уроці, тому що учень набуває знань в процесі особистої самостійної навчальної діяльності.

 Передові педагоги завжди вважали, що на уроці учні повинні працювати по можливості самостійно, а вчитель – керувати їхньою самостійною роботою.              Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Як дидактичне явище, самостійна робота, з одного боку, є навчальне завдання, яке повинен виконати учень, з другого – форма вияву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії раніше отриманих знань.

 Дослідження вчених-педагогів та психологів дозволяють встановити чотири рівні самостійної продуктивної діяльності учнів:

 1. Копіюючі дії учнів за заданим зразком. Ідентифікація об'єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьому рівні здійснюється підготовка учнів до самостійної діяльності.

 2. Репродуктивна діяльність, пов'язана з відтворенням інформа­ції про різні властивості навчального об'єкта. На цьому рівні вже по­чинається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності.

 3. Продуктивна діяльність .Завдання самостійного застосування набутих знань для вирішення завдань, які виходять за межі відомого зразка і потребує здатності до індуктивних та дедуктивних висновків. вчителя — довести якомога більше дітей до четвертого рівня самостійності.

 4. Самостійна діяльність, що виявляється в переносі знань при вирішенні завдань в істотно нових ситуаціях, складанні нових програм прийняття рішень, виробленні гіпотетичного аналового мислення.              Розглянемо основні вимоги до організації самостійної діяльності учнів на уроці. Будь-яка самостійна робота на будь-якому рівні має конкретну мету. Кожен учень знає порядок і прийоми виконання роботи. Самостійна робота відповідає навчальним можливостям учня, а ступінь складності задовольняє принцип поступового переходу від одного рівня самостійності до іншого, забезпечуючи поєднання різних видів самостійної роботи. Призначення самостійної роботи — розвиток пізнавальних здібностей, творчого мислення, ініціативи в прийнятті рішення.

 Зміст роботи, форма її виконання повинні викликати інтерес в учнів, бажання виконати роботу до кінця. Самостійна робота організовується так, щоб вона сприяла виробленню в учнів навичок та звичок до праці. За формою організації самостійні роботи можна поділити на індивідуальні, фронтальні та групові.

 У відповідності з рівнем самостійної продуктивної діяльності учнів виділяють чотири типи самостійних робіт: відтворюючі, реконструктивно-варіативні, евристичні та творчі роботи. Кожний з цих типів має свою дидактичну мету.

 Відтворюючі самостійні роботи за зразком необхідні для запам'ятовування способів дій в конкретних ситуаціях, формування умінь і навичок та їх міцного засвоєння. При виконанні робіт цього типу діяльність учнів не зовсім самостійна, оскільки їхня самостійність обмежується простим відтворенням, повторенням дій за зразком. Однак, роль таких робіт досить значна. Вони формують ґрунт для дійсно самостійної діяльності учня.

 Реконструктивно-варіативні самостійні роботи дозволяють на основі раніше отриманих знань та за даної вчителем ідеї самостійно знайти конкретні способи вирішення завдань. Самостійні роботи цього типу сприяють осмисленому перенесенню знань у типові ситуації, виробленню умінь аналізувати події, явища, факти, формуванню прийомів і методів пізнавальної діяльності, розвитку внутрішніх мотивів пізнання, створюють умови для розвитку розумової активності школярів.

 Евристичні самостійні роботи формують уміння і навички пошуку відповіді за межами відомого зразка. Учень сам обирає шлях вирішення завдання на основі вже відомих йому знань. На даному рівні продуктивної діяльності формується творча особистість учня.

 Творчі самостійні роботи є вінцем системи самостійної діяльності школярів, яка дозволяє їм отримувати принципово нові знання, зміцнити навички самостійного пошуку знань. Психологи вважають, що розумова діяльність школярів при вирішенні проблемних, творчих завдань аналогічна розумовій діяльності творчих і наукових працівників. Завдання такого типу — один з найефективніших засобів формування творчої особистості.

 В практиці навчання кожен тип самостійної роботи представлений різноманітністю видів робіт, що використовуються в системі урочних та позаурочних занять.

 1. Робота з книжкою. Це робота з текстом та графічним матеріалом підручника: переказ основного змісту тексту; складання плану відповіді за прочитаним текстом; короткий конспект тексту; пошук відповіді на раніше поставлені до тексту завдання; аналіз, порівняння, узагальнення й систематизація матеріалу кількох парагра­фів. Робота з першоджерелами, довідниками, науково-популярною літературою, конспектування та реферування прочитаного.

 2. Вправи: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань і їх розв'язання, рецензування відповідей інших учнів, оцінка їх діяльності, вправи, спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок.

 3. Розв'язання різноманітних завдань та виконання практичних і
лабораторних робіт.

 4. Різноманітні перевірочні самостійні роботи, контрольні роботи, диктанти, твори.

 5. Підготовка доповідей та рефератів.

 6. Виконання індивідуальних та групових завдань.

 7. Домашні лабораторні досліди та спостереження.

 8. Технічне моделювання та конструювання.

 Більшість з перерахованих видів самостійних робіт може використовуватися на різних рівнях самостійної діяльності учнів, тобто віднесена до кожного з чотирьох відзначених вище типів самостійних робіт. В розпорядженні ж вчителя є великий арсенал різноманітних самостійних робіт для різних дидактичних завдань.

 Самостійна робота на уроках української мови та літератури має значне навчальне й виховне значення. Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

 Щоб досягнути активності та самостійності на уроках, намагаюсь створити нестандартну ситуацію. Наприклад, під час вивчення у 5 класі лексичного значення слова задаю ряд запитань:

  • Чи бувають слова без значень?
  • Чи існують слова без звукової оболонки?
  • Для чого людині потрібне було слово?

  Подібна робота спонукає учнів замислитись. Разом ми робимо висновки. Так з’ясували, що слово потрібне людині аби називати предмети, їх ознаки, стан, дію, кількість тощо. Людина почала пізнавати світ за іменами. Кожне слово має певне лексичне значення.

  Цікавим і корисним завданням для розвитку мовленнєвої компетенції школярів є виконання перекладу. Цю вправу можна виконувати при вивченні багатьох мовних тем, доповнюючи переклад іншими завданнями, наприклад, перекласти речення українською, пояснити вживання розділових знаків:

  • Самое меньшее благо в жизни – это багатство, самое большое – мудрость.

(Найменше добро в житті – це багатство, найбільше – мудрість.)

  • Война испытывает храбреца, гнев – мудреца, друга – нужда.

( Війна випробовує сміливця, гнів – мудреця, друга – нестатки.)

  При вивченні теми «Займенник» можна дати таке завдання: скласти речення з самих займенників. Учні роблять висновок, що такого речення скласти неможливо. Але я пропоную таке речення записати:

  • Я ніколи й нікому ніде й нічого, але якщо я де-небудь, то що ж мені такого.

  Для учнів це цікава несподіванка, а тому через певний час складають свої речення:

Ми всі будь-коли такі собі, але інколи самі по собі.

  Звичайно, не слід применшувати значення роботи з підручником. На уроці літератури залучаю дітей до складання планів до тексту статей підручника, хронологічних таблиць, узагальнюючих таблиць, схем. Привчаю до вдумливого прочитання художніх творів простих, цитатних планів як до змісту твору, так і до характеристики персонажів.

  З погляду роботи зі словом цікавим вважаю складання власних висловлювань, продовжень до творів, віршів чи сенкану, адже віршувати може вийти не в кожного, а я ставлю на меті довести дітям,  що кожен може бути творцем, даю можливість упевнитися у власних здібностях, отримати задоволення від творчості. Сенкан допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами.

Алгоритм  складання   сенкану

1-й рядок

один іменник – назва поняття (тема)

2-й рядок

два прикметники – опис поняття

3-й рядок

три дієслова – визначення дії

4-й рядок

фраза з 4-х слів, що виражає ставлення до теми

5-й рядок

одне слово – синонім або асоціація до теми

Скласти сенкан на тему: «Любов».

Наприклад:

                         Любов.

                          Вірна, самовіддана.

                          Бентежить, підносить, зваблює.

                          Приносить радість і страждання.

                          Кохання.

Також звертаю увагу на формування орфографічної грамотності учнів. Тому пропоную дітям у ході роботи повторити відомості з орфографії. Наприклад, потрібно утворити із поданих слів прикметники, підкреслити усі відомі орфограми, виділені слова розібрати за будовою, пояснити в них орфограми.

Без причини, без жалю, без користі, без підстави, без характеру, без барв, без зірок, без захисту, без язика, без дна, без межі, без пам’яті.

Виконуючи вправу, учні не тільки пригадали правопис префіксів роз-, без-, а й подвоєння та подовження приголосних, спрощення у групах приголосних, уживання апострофа тощо.

Тож під час виконання завдань учні відновлюють у пам’яті основні правила, застосовують їх на практиці, ця робота спонукає дітей звертатися до довідкової літератури, повторювати вивчене, спонукає до самостійного аналізу.

         «Зайвина» ( 6 клас. Тема. Іменник. Повторення )

Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.

  1. Марш, вежа, круча, плече, надія.
  2. Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
  3. Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.

«Відгадай слово» :

А)Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).

Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).

В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).

Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).

 Самостійна робота в процесі вивчення літератури є, по-перше, джерелом знань, що забезпечує первинне ознайомлення з художнім твором. Так, наприклад, вивчення творів історичної тематики виходить за межі літературознавства у сферу наук, які з ним межують, зокрема історії. Готуючись до уроку, учитель літератури дає самостійну роботу на знаходження необхідної інформації з фактів минулого за історичною та довідниковою літературою, осмислення її та пов'язування з конкретним художнім текстом.

 Розумова активність учнів пов'язана з процесами естетичного сприймання художньо-історичних творів та пізнання історичної правди України. Перечитуючи Шевченкове слово, діти співчувають козакові, в якого «долі немає»(«Думка), і захоплюються оспіваною поетом козацькою звитягою («Іван Підкова»), школярі захоплено повідомляють про запорозьких козаків та їхні походи.

 По-друге, самостійна робота пропонується як засіб поглибленої роботи з твором, а саме: виконання пізнавальних завдань після його прочитання, знаходження цитат на підтвердження думок, підготовку рефератів, повідомлень тощо. 

 По-третє, самостійна робота виконується учнями із метою закріплення, перевірки одержаних знань. Зокрема, школярі виконують такі завдання: складають план, тези, конспект, відповідають на запитання вікторини, тестів, пишуть письмові творчі роботи.

 У 5-му класі для перевірки знань, умінь і навичок можна запропонувати школярам такі види самостійних робіт: скласти усний твір, невелике оповідання, казку, загадку. Починаючи з 8-го класу, учні можуть написати самостійно нарис, оповідання, репортаж, скласти відгук про художню виставку, написати рецензію на прочитану книжку, спектакль чи кінофільм, підготувати літературні портрети цікавих людей тощо.

 Отже, лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати самостійність оволодіння знаннями, творчу особистість учня.

 Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. Згадаю одну давню притчу. В середні віки у французькому місті Шартрі будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу – перевозили камінь, запитали:

 -Слухайте, друзі, що ви робите?

 Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відпові: «Тобі що, повилазило? Не бачиш - камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!»

 Другий спокійно сказав: «Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини».

 А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: «Я будую Шартрський собор!»

 Ідея притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя.

doc
Додано
12 червня 2018
Переглядів
346
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку