Доповідь.Презентація.

 

 

 

 

 

 

Доповідь з теми:

«Мотивація учнів до навчання.

Навички тайм менеджменту.

Дедлайни.»

 

 

підготувала

вчитель англійської мови

ШЗШ № 5

Ільченко Ю.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021 р.

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного впливу.

(Слайд 2)

Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини.

Розрізняючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися, але це може і не спонукати його до навчальної діяльності.

Мотивація - система спонукань, які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість.

Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес.

Найкращі уроки, книги і матеріали в світі не змусять дітей навчатися і старанно працювати, якщо у тих відсутня мотивація.

(Слайд 3)

Навчальна мотивація має свою структуру і характеризується спрямованістю, стійкістю, динамічністю.

Структуру навчальної мотивації утворюють:

Навчальну діяльність школярів спонукає комплекс мотивів, у якому можуть домінувати внутрішні мотиви, пов'язані з її змістом і виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов'язані з потребою зайняти певну позицію у системі суспільних відносин. З віком потреби і мотиви та їх структура зазнають відповідних змін.

Мотивація — як внутрішня, так і зовнішня — є запорукою успіху учнів на всіх етапах навчання. Учителі можуть зіграти ключову роль в забезпеченні мотивації й заохоченні своїх учнів. Звісно, це значно легше сказати, ніж зробити, оскільки у кожного мотивація своя. Учителеві необхідно багато витратити часу й докласти зусиль, щоб усі діти в класі захопилися його предметом, старанно працювали і прагнули успіхів.

Ми не повинні робити так, щоб діти полюбили наш предмет. Ми повинні зробити так, щоб дитина могла отримані знання перевіряти, щоб вона розуміла: це лише один з інструментів взаємодії. Щоб дитина не запитувала “навіщо мені англійська мова?”. Далі вона розбереться сама.

Ні для кого не секрет, що далеко не всім дітям подобається вчитися. Чому? Причини різні: відсутність зацікавленості, лінь, складнощі у засвоєнні матеріалу, психологічний стан тощо. Але результат один: немає мотивації до навчання – немає хороших знань.

Чи можна цьому зарадити? Можна! Звісно, змушувати вчитися, розповідаючи про те, що це дуже корисно та колись у майбутньому точно знадобиться – це найгірший спосіб досягти мети. До того ж, існують більш дієві способи мотивування школярів до навчання. Що може переконати учнів навчатися та стимулювати їх інтерес? (Слайд 4)

ВИДИ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ:

 І. Широка соціальна мотивація.

1. Кожна освічена людина повинна знати англійську мову (для загального розвитку; її необхідно знати як найпоширенішу у світі).

2. Вивчаю як програмний предмет, хочу мати хорошу оцінку.

3. Не хочу бути гірше товаришів.

4. Не хочеться засмучувати мого вчителя.

Практичний мотив:

5.Без знання англійської неможливо прочитати жодної іноземної вивіски, реклами, пакувального ярлика.

6. Англійська подобається більше, ніж будь-яка інша, тому що в ній більше цікавого, незнайомого.

ІІ. Мотивація пов'язана з перспективним розвитком особистості.

1. Вивчаю, так як це обов'язково знадобиться в житті.

Практичний мотив:

2. Англійська мова може стати в нагоді в інституті (у роботі, у житті), може стати предметом гордості.

 ІІІ. Комунікативна мотивація.

1. Подобається спілкування в класі на іноземній мові.

2. На уроці англійської цікаво. А про інші мотиви я не замислююся.

3. Англійська мова служить засобом задоволення моїх позаурочних інтересів (комп'ютер, електронний зв'язок інтернет , сучасна музика, відео).

Практичний мотив:

       4. Хочу навчитися писати листи англійською мовою.

      5. Подобається, коли читаємо листи з англомовних країн.

     6. Хочу листуватися з однолітками - іноземцями, як сусід - старшокласник.

 IV. Мотивація, породжена самою навчальною діяльністю.

1. Цікавлюся англійською як предметом: подобається перекладати тексти, вивчати нові слова, виконувати вправи, відчувати успіх у навчанні.

Практичний мотив:

2. Подобається, коли ми граємо.

3. Мені легко запам'ятовуються англійські слова.

4. Подобається вивчати вірші.

5. Люблю готувати картки  до уроку, малюнки.

Приклади мотиваційної діяльності: (Слайд 5)

1.              Гра «Fortune Teller».

Проведення гри.

Кожний учень пише на картці, що чекає його сусіда по парті у майбутньому, після чого вони обмінюються картками, та читають пророцтва.

2.               Останнім часом дедалі більшого поширення набуває метод позасвідомого вивчення іноземних мов — метод так званого «25-го кадру», за яким інформація подається часто, але ненав’язливо, між іншим, майже непомітно для свідомості. Гра створює подібні умови, коли іноземні слова, літери, правила читання, звороти засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення в той час, коли дитина захоплена самим процесом гри.
3.                 Залюбки грають учні і в рольові ігри: ‘‘продавці’’ продадуть ‘‘клієнтові’’ все, що вони захочуть; «шеф-повар» ознайомить з рецептами традиційних українських страв,‘‘поліцейські’’ відшукають ‘‘загублену дитину’’ за описом зовнішності; на ‘‘сімейній раді’’ ‘‘батьки’’ вам дадуть пораду, яку краще професію обрати у майбутньому; ‘‘експерти з екології’’ дадуть відповіді на запитання стосовно забруднення навколишнього середовища, а при вивченні теми ‘‘Видатні діячі науки, культури, літератури’’ до вас ‘‘завітають’’ самі ‘‘герої’’, із задоволенням поспілкуються з вами, розкажуть про свою біографію та творчість, ‘‘майбутні президенти’’ України захистять свої передвиборчі програми.  
4.               Для дискусій, диспутів, ‘‘круглих столів’’ намагаюсь обирати теми, які дійсно можуть викликати інтерес у учнів : ''Is it easy to be young? '', '' Is it possible to buy happiness? '', '' Is it worth being famous? '', '' What is the perfect friendship? '', '' Where better to live: in the city or in the villages? '', '' Advantages and disadvantages of TV (Internet) '', '' Why do you need education? ''.

Ідеї для мотивації учнів: (Слайд 6)

Дозвольте учням обирати самостійно.

Щоби діти зосереджено й захоплено працювали, надайте їм можливість навчатися в своєму темпі. Цей прийом є насправді одним із найкращих способів мотивації школярів. Наприклад, учні самостійно вибирають тип завдання або проблему для вивчення. Вони відчують, що контролюють процес, і це мотивуватиме їх намагатися краще виконати роботу.

 

Повідомте мету.

Для учнів може бути дуже складно виконати завдання або навіть поводитися в класі, якщо немає чітко визначених правил, мети і меж. Учні хочуть і повинні знати, чого від них очікують, аби виникло бажання працювати. На початку навчального уроку повідомте мету, правила й очікування, щоб уникнути плутанини, й учні розуміли, чого слід прагнути.

  Створіть безпечне середовище.

Звісно, можна карати дітей за порушення правил. Проте похвала впливає краще, ніж погрози. Учитель має створити безпечне, сприятливе для навчання середовище й постійно повторювати, що він вірить у здібності учнів. Це мотивує значно краще. Наприкінці навчального дня учні неодмінно виконають очікування, які дорослі на них покладають. Тому краще зосередити увагу дитини на тому, що вона вміє, а не на тому, чого не вміє.

Змініть декорації.

Класна кімната — гарне місце для навчання, але сидіння за партою день у день може змусити деяких учнів уважати школу трохи нудною. Щоб відновити інтерес до предмета або до навчання загалом, виведіть учнів із класу. Здійсніть екскурсії, привезіть доповідачів або просто вирушайте в бібліотеку робити дослідження. Мозок любить новизну, тому нові умови можуть бути саме тим, що потрібно учням, аби прагнути навчатися свідомо.

Пропонуйте різноманітний досвід.

Враження від уроку кожен учень складає своє. Для декого виконання практичних завдань може бути найкращим. Інші полюбляють спокійно читати статтю підручника або працювати в групах. Щоб зацікавити кожного, будуйте уроки так, аби учні з різними уподобаннями постійно зосереджувалися на тому, що їм подобається найбільше.

Використовуйте здорову конкуренцію.

Конкуренція в класі не завжди погана річ, а інколи вона може змусити учнів працювати щосили, аби досягти успіху. Працюйте над створенням духу дружнього змагання на уроках. Використовуйте будь-які засоби, щоб учні продемонстрували свої знання.

Нагороджуйте.

Усім подобається отримувати нагороди, адже вони — відмінний засіб мотивації. Перегляд фільмів чи навіть така проста річ, як наліпка у зошиті, можуть змусити учнів працювати старанніше і дійсно прагнути мети. Обираючи нагороди, ураховуйте тип особистості й потреби кожного учня.

Дайте учням відповідальні завдання.

Даючи учням доручення під час уроку, можна згуртувати колектив і створити мотивацію. Більшість учнів сприйматимуть відповідальну діяльність як привілей, а не як тягар, тому будуть ретельно працювати, аби довести, що вони й інші — гідні учні. Також учням корисно по черзі грати роль лідера або надавати допомогу іншим, аби кожен почувався важливим і цінним.

Хваліть, коли заробили.

Найкраще мотивує заохочення. Навіть будучи дорослими, ми жадаємо визнання й похвали, тому учні в будь-якому віці не є винятком. Учителі можуть щедро мотивувати дітей, публічно винагороджуючи за успіх, хвалячи за добре виконане завдання і демонструючи взірцеву роботу.

Заохочуйте саморефлексію.

Більшість дітей хочуть домогтися успіху, їм просто необхідно допомогти з’ясувати, що їм слід зробити для цього. Один зі способів мотивувати учнів — змусити їх зрозуміти свої сильні та слабкі якості. Часто відверта критика самих себе створює для учнів більшу мотивацію, ніж коли вчитель робить це за них, оскільки вони відчувають відповідальність за постановку мети і завдань.

Висновки

Підсумовуючи сказане, хотілося б підкреслити ще раз важливість розвитку позитивної мотивації в навчанні у дітей. Саме вона дозволяє придбати дітям через учбову працю ті навики співпраці, які можуть стати для них необхідними в подальшому житті. Прагнення дітей до колективних досягнень важливе для гармонійного виховання особи.

Навички Тайм-менеджменту. Дедлайни. (Слайд 7)

У кожної успішної людини є свої секрети досягнення гарних результатів. Одним із таких секретів є правильне планування власного часу, тобто тайм-менеджмент.

Тайм-менеджмент – це низка методик, спрямованих на підвищення працездатності, ефективності виконання поточних та запланованих задач. Простіше кажучи, це вміння розумно керувати власним часом.

Основні правила тайм-менеджменту (Слайд 8)

1. Робота у відповідні години. Проаналізуйте свій звичайний день та зробіть висновки про періоди активності. Саме в цей час можна виконати більшу частину запланованих справ.

2 .Пріорітети. Потрібно точно розташувати завдання за пріорітетність.

3. Фільтрація інформації. Це економить значну частину часу. Тому радимо освоїти метод швидкісного читання. Або при першому прочитанні виділяйте головні думки. Наступного разу вам буде простіше самому знайти і загострити увагу учнів на потрібних деталях. Особливо якщо у вас є інтерактивна дошка, то фрагмент можна легко виділити іншим кольором або навіть скопіювати в окремий документ.

4 .Автоматизація ручної роботи. Зрозуміло, що у кожного вчителя є завдання, які потрібно виконувати щодня. Одне із них – перевірка домашнього завдання. Пропонуємо вам ввести онлайн тестування в якості домашньої роботи. По-перше – це швидко можна перевірити, по-друге – учні працюють з уже звичними для них інструментами.

Підготовка до наступного уроку. Робіть план або конспект для заняття в електронному вигляді. Не хочете постійно носити з собою флешку, використовуйте хмарні середовища для зберігання інформації. Інтерактивні сервіси допоможуть підлаштувати ваш план під конкретну тему уроку.

А ще існують соціальні мережі, в яких створені групи та спільноти саме для вчителів. В таких групах можна попросити про допомогу та пораду у будь-якій ситуації. Ви і самі можете поділитися з колегами власним досвідом та напрацюваннями.

5. Концентрація на одній задачі. Коли ви займаєтесь кількома справами одночасно, ваша продуктивність падає. При складанні плану на день, обов’язково робіть помітку скільки часу будете займатися кожною справою.  Так ви точно будете контролювати свій час та уникните перевтоми.

6.Спочатку найважче. Робіть складні справи на початку дня. Відкладаючи справу, ви ризикуєте взагалі її не зробити. Та й почуття незавершеності вам не буде набридати весь день.

7. Працюйте на роботі. Продуктивно працювати на роботі, можуть далеко не всі. Тому, виділіть додатковий час та попрацюйте в школі. За годину роботи в школі ви встигнете набагато більше ніж вдома.

8. Чистий стіл. Нехай говорять, що безлад на столі це ознака творчої людини, але вам потрібно все швидко знаходити. Підтримка порядку на робочому місці – це необхідний ритуал для продуктивної праці. (Слайд 9)

Дедлайн (від англ. deadline) — англіцизм, який має таке ж значення, як і українське слово речене́ць: крайній термін (дата або/чи час), до якого має бути виконано певне завдання.

Чому терміни мають значення? (Слайд 10) Як правило, ми маємо дедлайни з однієї з наступних причин:

1. Для того, щоб ми завершили свою роботу. Легко відкласти або забути завдання, яке не має узгодженої кінцевої точки. Терміни допомагають цього уникнути.
2. Заохочувати безперебійний хід роботи. Дедлайни допомагають нам співпрацювати над досягненням спільної мети та утримувати складні багатоетапні проекти на шляху.
3. Щоб встановити очікування. Дедлайни чітко визначають, що ми очікуємо і коли. Це означає, що ми можемо взяти під контроль свою роботу, без плутанини.

Невиконання терміну може також мати серйозні наслідки. На особистому рівні це може завдати шкоди вашій репутації та завдати шкоди вашим кар’єрним перспективам, особливо якщо це станеться більше одного разу.

Швидше за все, більшість з нас просто приймають термін, який нам дають. Але важливо добре розглянути кінцеві сроки, перш ніж погодитися на це.Люди часто недооцінюють, скільки часу потрібно для завершення проектів, тому встановлений вами термін може бути нереальним.

Отже, що ви повинні зробити, перш ніж встановити кінцевий термін? Нижче наведено п’ять кроків: (Слайд 11)

1.          Оцініть, що потрібно.

По -перше, ви повинні точно зрозуміти, що передбачає завдання

В ідеалі, Ви, повинні  враховувати складність роботи.

2. Отримайте потрібні ресурси

Далі переконайтеся, що у вас є все необхідне для швидкого виконання роботи. Чи будуть у вас готові та вчасно доступні люди, технічна підтримка, обладнання, навчання чи матеріали.

3. Дозвіл на проблеми

Речі не завжди йдуть за планом, тому розумно подумати про потенційні проблеми. Наприклад, як хвороба, вихід з ладу обладнання чи несподівано термінове та важливе конкуруюче завдання вплинуть на ваші плани?

4. Детально плануйте

Наступним кроком є ​​створення детального розкладу. Хороший підхід - це часто розбивати завдання на дрібні складові та встановлювати терміни виконання кожного з них. В результаті ви можете виявити, що вам знадобиться більше часу, ніж дозволяє загальний термін.  Уміння бачити, як ви просуваєтесь, може бути дуже мотивуючим, і це може допомогти вам негайно визначити невиконані завдання.

5. Обмежте шкоду пропущеного терміну.

Незважаючи на всю вашу наполегливу працю та продуманість, ви все одно можете пропустити дедлайн. Якщо це станеться, зберігайте спокій і докладіть всіх зусиль, щоб обмежити шкоду.

Однак пропуск строку може мати більш широкі наслідки. Це також може завдати шкоди вашій репутації. У будь-якому випадку обов’язково візьміть на себе відповідальність, уникайте виправдань і зосередьтесь на тому, щоб якомога швидше зробити все можливе.

Вправа Матриця Ейзенхауере(Слайд 12)

Напишіть справи, які вам потрібно зробити;
Визначте більш і менш пріоритетні.

Поради, що допоможуть управляти часом, перевірені вчителями: (Слайд 13)

•                 Організуйте спеціальну коробку чи теку для паперів, напишіть на ній «На завтра».
•                 З вечора готуйте матеріали, які будуть потрібні завтра, і складайте в ту спеціальну теку.
•                 Спробуйте знайти у кожному класі учня-помічника.
•                 Використовуйте спеціальні додатки на телефоні, комп’ютері, інтерактивній дошці.
•                 Розділяйте папери за категоріями: читати, заповнювати, оцінювати тощо.
•                 Користуйтесь порадою, яку даєте своїм учням: не відкладайте на пізній вечір підготовку до уроку.
• Передбачайте кризу. Ви знаєте, коли в навчальному семестрі у вас найбільше навантаження, підготуйтесь до нього заздалегідь. (Слайд 14,15,16)