Засідання педагогічної ради на тему
«Комфортне освітнє середовище –
одна з умов розвитку вчителя і учня»
Доповідь соціального педагога на педраді
«Командний підхід
в системі запобігання і протидії булінгу
в освітньому середовищі»
Цілі: надати інформацію про булінг як прояв насильства; показати системну роботу і залученість усіх учасників освітнього процесу до протидії булінгу; розвивати вміння пошуку шляхів виходу із складної життєвої ситуації; узагальнити розуміння про місце та можливості педагогів у системі протидії булінгу.
Час: 60 хв.
Обладнання та необхідні матеріали: ноутбук, мультимедійний проектор, фліпчарт, бланки для кожної пари учасників, ручки, скотч, папір для фліп-чарту, маркери.
Обладнання та необхідні матеріали: бланки для кожної пари учасників /ДОДАТКИ/, ручки, маркери.
Інструкція: об’єднайтеся в пари за вільним вибором та опрацюйте визначення понять. Оберіть, на вашу думку, правильний варіант визначення відповідному поняттю.
Запропоновані поняття: дискримінація, насильство, булінг (цькування), безпечне освітнє середовище, мобінг.
№ |
Поняття |
Визначення поняття |
|
Насильство |
|
|
Дискримінація |
|
|
Мобінг |
|
|
Булінг |
|
|
Безпечне освітнє середовище |
|
Обладнання та необхідні матеріали: ноутбук, мультимедійний проектор, додатки.
Ведучий/ведуча. 18 грудня 2018 року було прийнято Закон України №2657 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Одне із основних завдань цього закону – сприяти впровадженню антибулінгових методик в освітньому середовищі, а також протидіяти цькуванню й захищати осіб, які постраждали внаслідок булінгу. Норма Закону вносить зміни до низки нормативно-правових актів України. Колективне опрацювання інфографіки «Хто і як відповідає за булінг в Україні». /ДОДАТОК 2/
Ведучий/ведуча інформує учасників та учасниць тренінгу про основні нормативно-правові акти щодо протидії насильству та булінгу.
Інструкція: ведуча коментує та аналізує разом з учасниками та учасницями заняття «карту суб’єктів випадків булінгу в закладі освіти», а саме на яких рівнях взаємостосунків та які особи можуть бути залучені до ситуацій булінгу у закладі освіти.
Особи |
Рівні залучення (кривдник/кривдниця, потерпіла особа, спостерігачі ) |
Особи |
|
Здобувачі (діти) |
освіти |
|
Здобувачі освіти (діти) |
Здобувачі (діти) |
освіти |
|
Педагогічні працівники |
Здобувачі (діти) |
освіти |
|
Батьки |
Здобувачі (діти) |
освіти |
|
Персонал закладу освіти |
Здобувачі (діти) |
освіти |
|
Інші особи, які залучені до освіт нього процесу |
Ведуча робить висновок, що в закладі освіти в ситуації булінгу центральним суб’єктом є дитина.
Тобто:
Норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» №2657 – VIII від 18 грудня 2018 року не регулюють відносини між педагогічними працівниками, персоналом закладу освіти, батьками здобувачів освіти, іншими особами.
Відносини між педагогічними працівниками, персоналом закладу освіти, батьками здобувачів освіти, іншими особами тощо регламентуються іншими відповідними нормативно-правовими актами.
4. Інформаційне повідомлення «Ознаки булінгу (цькування)»
5. Мозковий штурм «Психологічні причини виникнення булінгу»
Інструкція: присутнім необхідно визначити основні чинники, які можуть провокувати виникнення булінгу
Цілі: формувати вміння розрізняти види булінгу, агресора і жертву, спостерігачів ситуації.
Інструкція: Пропоную вам об’єднатися в 5 груп. Кожна група отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»), а вам необхідно визначити:
І знову порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласниці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.
Інструкція: об’єднати учасників у три групи та за допомогою колажу запропонувати скласти «портрет» учасника булінгу, а потім презентувати його. Присутнім уважно вислухати усі відповіді учасників та учасниць, за потреби прокоментувати їх та при необхідності доповнити.
Типові риси кривдників (булерів ): /ДОДАТОК 3/
Типові риси потерпілих (жертви булінгу): /ДОДАТОК 4/
Типові риси спостерігачів: /ДОДАТОК 5/
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.
Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.
Хто може бути агресором або агресоркою:
Хто може бути жертвою булінгу:
Хто може бути спостерігачами:
Агресором та постраждалим може бути/стати будь хто, навіть не у відповідності до переліку!!!
Інструкція: учасники мають подумати якими фразами вони розкриють кожен пункт алгоритму, аби налагодити контакт
Все, що загрожує життю і здоров’ю клієнта не є конфіденційним!!! Спільно з ним потрібно дійти до думки, кому потрібно про це повідомити!!!
Додаток 1
Брейн - стормінг «Ідентифікація понять»
Обладнання та необхідні матеріали: бланки для кожної пари учасників, ручки.
Інструкція: в парах опрацюйте визначення понять, та оберіть, на вашу думку, правильний варіант визначення відповідному поняттю.
Запропоновані поняття: дискримінація, насильство, булінг (цькування), безпечне освітнє середовище, мобінг.
№ |
Поняття |
Визначення поняття |
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
5 |
|
|
Додаток 2
Додаток 3
Типові риси кривдників (булерів ):
Додаток 4
Типові риси потерпілих (жертви булінгу):
Додаток 5
Типові риси спостерігачів:
Додаток 6
Алгоритм дій працівника закладу освіти
в разі виявлення випадку булінгу над дитиною:
1. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
4. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.
Крім того, згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Додаток 7
Пам’ятка «Кроки взаємодії педагога з учнем»
Крок 1. Об’єктивний опис поведінки дитини
Це означає уміння:
*Збирати та точно формулювати факти.
*Уникати суб’єктивних оцінок.
*Складати конкретний, а не загальний опис того, де, коли, як часто та що конкретно робив учень. Слова: «завжди», «ніколи», «нічого», «весь час» не можуть фігурувати в об’єктивному описі поведінки.
Крок 2. Розуміння мотиву «поганої» поведінки
Порушник дисципліни не усвідомлює. Що за цим порушенням стоїть одна із чотирьох цілей:
*привернення уваги;
*бажання влади;
*помста;
*уникання невдачі.
Привернення уваги – деякі учні обирають «погану поведінку», щоб отримати особливу увагу вчителя. Вони весь час хочуть бути у центрі уваги, тим самим не даючи учителю проводити урок, а дітям – розуміти вчителя.
Бажання влади - деякі учні «погано» ведуть себе, тому що для них важливо бути головним. Вони намагаються встановити свою владу над учителем, над усім класом. Своєю поведінкою вони фактично кажуть: «Ти мені нічого не зробиш» та руйнують тим самим встановлений класний порядок.
Помста. Для деяких учнів головною метою їх присутності у класі стає помста за реальну або надуману образу. Мститися вони можуть як учителеві, так і комусь із дітей або усьому світові.
Уникання невдачі – деякі учні так бояться повторити свою поразку, невдачу, що обирають стратегію нічого не робити. Їм здається, що вони не відповідають вимогам учителів, батьків та своїм власним надмірно завищеним вимогам. Вони мріють, щоб всі залишили їх у спокої, та залишаються в ізоляції, неприступні та «непробивні» ніякими методичними хитрощами педагога.
Крок 3. Вибір техніки педагогічного втручання для екстреного припинення «витівки» на уроці
Обираючи те чи інше педагогічне втручання, пам’ятайте, що суть справжнього педагогічного впливу – не покарання. Педагогічний вплив переслідує дві мети: зупинити неприйнятну поведінку у той момент, коли вона має місце, та вплинути на вибір учнем більш прийнятної поведінки у майбутньому.
Вплив повинен бути швидким (не означає імпульсивним, спонтанним, агресивним. Має зупинити проступок тут і зараз та правильним (враховує справжню ціль «поганої» поведінки дитини див.Крок 2). Вплив повинен бути неминучим, обов’язковим. Це означає, що учитель повинен видавати відповідну реакцію щоразу, коли учень здійснив проступок.
Крок 4. Розробка стратегії підтримки учня для підвищення його самооцінки
Самоповага школяра формується, коли він:
*відчуває свою здатність у навчальній діяльності (інтелектуальну);
*вибудовує та підтримує прийнятні стосунки з учителем та однокласниками або має хоча б якісь стосунки;
*привносить свій особистий вклад в життя класу то школи.
Змінивши свою традиційну поведінку підтримкою, учитель змінює свою установку стосовно учня. Тепер він очікує від учня гарних вчинків та помічає його гарні вчинки. Оскільки відношення педагога до учня стає позитивним, змінюється і відношення учня до вчителя. Ріст його самоповаги приємно здивує вас; просто дитина почне отримувати те, що їй необхідно, нормальними прийнятними способами.
Крок 5. Залучення батьків та колег – педагогів до реалізації програми