Доповідь соціального педагога на педраді «Командний підхід в системі запобігання і протидії булінгу в освітньому середовищі»

Засідання педагогічної ради на тему

 «Комфортне освітнє середовище –

одна з умов розвитку вчителя і учня»

Доповідь соціального педагога на педраді

«Командний підхід

в системі запобігання і протидії булінгу

 в освітньому середовищі»

Цілі: надати інформацію про булінг як прояв насильства; показати системну роботу і залученість усіх учасників освітнього процесу до протидії булінгу; розвивати вміння пошуку шляхів виходу із складної життєвої ситуації; узагальнити розуміння про місце та можливості педагогів у системі протидії булінгу.

Час: 60 хв.

Обладнання та необхідні матеріали: ноутбук, мультимедійний проектор, фліпчарт, бланки для кожної пари учасників, ручки,  скотч, папір для фліп-чарту, маркери.

1.    Брейн - стормінг «Ідентифікація понять»

Обладнання та необхідні матеріали: бланки для кожної пари учасників /ДОДАТКИ/, ручки, маркери.

Інструкція: об’єднайтеся в пари за вільним вибором та опрацюйте визначення понять. Оберіть, на вашу думку, правильний варіант визначення відповідному поняттю.

Запропоновані поняття: дискримінація, насильство, булінг (цькування), безпечне освітнє середовище, мобінг.

2.    Інформаційне повідомлення «Нормативно-правові акти щодо протидії насильству та булінгу»

Обладнання та необхідні матеріали: ноутбук, мультимедійний проектор, додатки.

Ведучий/ведуча. 18 грудня 2018 року було прийнято Закон України №2657 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Одне із основних завдань цього закону – сприяти впровадженню антибулінгових методик в освітньому середовищі, а також протидіяти цькуванню й захищати осіб, які постраждали внаслідок булінгу. Норма Закону вносить зміни до низки нормативно-правових актів України. Колективне опрацювання інфографіки «Хто і як відповідає за булінг  в Україні». /ДОДАТОК 2/

Ведучий/ведуча інформує учасників та учасниць тренінгу про основні нормативно-правові акти щодо протидії насильству та булінгу.

До уваги ведучого/ведучої!

•        Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

•        Кодекс України про адміністративні правопорушення. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
•        Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року 2657-VIII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19/print
•        Лист Міністерства освіти і науки України 1/11-881 від 29.01.2019 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року 2657-VIII. Режим доступу: http://www.soippo.edu.ua/images/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2019/02/04/novost2/1_11-881%201.pdf

3.    Вправа «Карта суб’єктів випадків булінгу»

Інструкція: ведуча коментує та аналізує разом з учасниками та учасницями заняття «карту суб’єктів випадків булінгу в закладі освіти», а саме на яких рівнях взаємостосунків та які особи можуть бути залучені до ситуацій булінгу у закладі освіти.

Ведуча робить висновок, що в закладі освіти в ситуації булінгу центральним суб’єктом є дитина.

Тобто:

•                              діти можуть потрапляти в ситуацію булінгу (бути постраждалими) від інших дітей, педагогіч- них працівників, обслуговуючого персоналу, батьків здобувачів освіти, інших осіб, тобто всіх учасників освітнього процесу;
•                              діти можуть виступати в ролі кривдника по відношенню до інших дітей, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу, батьків здобувачів освіти, інших осіб, тобто всіх учасників освітнього процесу.

Норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» №2657 – VIII від 18 грудня 2018 року не регулюють відносини між педагогічними працівниками, персоналом закладу освіти, батьками здобувачів освіти, іншими особами.

Відносини між педагогічними працівниками, персоналом закладу освіти, батьками здобувачів освіти, іншими особами тощо регламентуються іншими відповідними нормативно-правовими актами.

4. Інформаційне повідомлення «Ознаки булінгу (цькування)»

•        систематичність (повторюваність) діяння;
•        наявність сторін – кривдник (булер),
•        потерпілий (жертва булінгу),
•        спостерігачі (за наявності);
•        дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

5. Мозковий штурм «Психологічні причини виникнення булінгу»

Інструкція: присутнім необхідно визначити основні чинники, які можуть провокувати виникнення булінгу

•        Особистісні ( - це індивідуальні особливості особистості: фізичні психічні, інтелектуальні, зовнішність) /повнота, ластовиння, порушення мовлення, запахи, колір волосся, замкнутість, носіння окулярів,…/
•        Сімейні (брак близьких стосунків, відсутність уваги в результаті чого дитина самостійно вирішує які їй діяти ) /малозабезпечені сім’ї, алко-, наркозалежність членів сім’ї, віросповідання, діти із сімей, які потрапили в СЖО, агресія в сім’ї, вседозволеність, гіперопіка, статки, зміна статусу родини,…/
•        Соціальні (- це стереотипи, соціальні і культурні норми) /гендерні стереотипи, великі вимоги батьків до дітей, коло друзів, музичні вподобання, популяризація насильницької моделі поведінки, негативний вплив оточення, орієнтація,…/
•        Оточення ( - це найближче середовище) /відсутність контролю з боку педагогічного персоналу, батьків, результат «кола насильства», виокремлення вчителем однієї дитини, мікроклімат в колективі, належність до субкультур, вплив Інтернету, ігнорування, авторитетні стосунки,…/

6. Аналіз правових ситуацій « Види булінгу»

Цілі: формувати вміння розрізняти види булінгу, агресора і жертву, спостерігачів ситуації.

Інструкція: Пропоную вам об’єднатися в 5 груп. Кожна група отримує історію з життя дітей (за зверненнями дітей на Національну дитячу «гарячу лінію»), а вам необхідно визначити:

•         вид булінгу,
•         хто потерпає від булінгу,
•         хто вчиняє булінг
•         спостерігачів
•         наслідки булінгу для дитини

1.    Доброго вечора! Мене звати Наталя. Я вам телефоную зі Львівської області. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому через соціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?
2.    Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Я проживаю в Києві. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Я відчуваю, як мої однокласники стараються вижити мене з класу. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.
3.    Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Це мій однокласник Саша. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають старшокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старшокласники йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.
4.    Світлана як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Вона спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

І знову порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласниці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

5.    Привіт мене звати Сашко. У мене багато друзів.  Я з задоволенням проводжу з ними час та можу годинами спілкуватися на різні теми. Але карантинні обмеження внесли певні зміни в моє життя і «живе» спілкування змінилося на спілкування по  - інтернету. Так ми почали віддалятися один від одного. І одного разу я помітив на своїй сторінці в Інстаграмі меми на мої фото в неті.  

•        Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.
•        Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
•        Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
•        Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.
•        Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).

7. Дискусія   «Портрети учасників булінгу (цькування)» :

Інструкція: об’єднати учасників у три групи та за допомогою колажу запропонувати скласти «портрет» учасника булінгу,  а потім презентувати його. Присутнім уважно вислухати усі відповіді учасників та учасниць, за потреби прокоментувати  їх та при необхідності доповнити.

Типові риси кривдників (булерів ): /ДОДАТОК 3/

•        відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;
•        імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
•        не виявляють співчуття до своїх жертв;
•        зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові риси потерпілих (жертви булінгу): /ДОДАТОК 4/

•        полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;
•        часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з до- рослими, ніж із однолітками;
•        можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Типові риси спостерігачів: /ДОДАТОК 5/

•        відчуття провини;
•        відчуття власного безсилля;
•        небажання/нерозуміння власної ролі.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Хто може бути агресором або агресоркою:

•        вони зазвичай фізично сильніші за інших;
•        виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
•        вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
•        мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Хто може бути жертвою булінгу:

•        діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
•        невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
•        діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
•        діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
•        діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Хто може бути спостерігачами:

•        діти з кола кривдника або кривдниці;
•        однокласники або однокласниці;
•        випадкові учні або учениці;
•        всі, хто бачить ситуацію булінгу

 Агресором та постраждалим може бути/стати будь хто, навіть не у відповідності до переліку!!!

8.    Мозковий штурм  «Порядок реагування на випадок булінгу» /ДОДАТОК 6/

9.      Коворкінг «Наслідки булінгу»

 Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)

•                Замкнутість
•                Страх
•                Безсоння
•                Низька самооцінка
•                Агресія
•                Погіршення здоров’я
•                Тривожність
•                Залежності
•                Потрапляння під вплив
•                Самотність
•                Суїцидальні настрої та інші негативні наслідки

Кривдник або кривдниця (булер)

•                Агресивна поведінка
•                Прояви насильства
•                Скоєння правопорушення
•                Відторгнення колом друзів, однокласників
•                Байдужість до почуттів інших
•                Невміння спілкуватися спокійно
•                Сприймається оточуючими, як агресор
•                Постійне перебування в конфлікті
•                Непорозуміння з батьками/педагогами
•                Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки

Спостерігачі

•                Некомфортне оточуюче середовище
•                Небезпечне освітнє середовище
•                Втрата довіри
•                Втягнення в ситуацію насильства
•                Втягнення в ситуацію булінгу
•                Пригнічений стан
•                Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки
•                Почуття провини
•                Депресія

10. Методичний брифінг «Особливості спілкування  з дітьми, які постраждали від насильства»

Інструкція: учасники мають подумати якими фразами вони розкриють кожен пункт алгоритму, аби налагодити контакт

•    встановити довірливі стосунки між дитиною і дорослим
•    проявити співчуття
•    зменшити відчуття провини
•    підтримати і схвалити поведінку дитини
•    знайти резерви підтримки і допомоги
•    створити умови для припинення насильства і виробити стратегію поведінки
•    підтримати в рішучості звертатися про допомогу та за підтримкою щоразу, коли є потреба

Все, що загрожує життю і здоров’ю клієнта не є конфіденційним!!! Спільно з ним потрібно дійти до думки, кому потрібно про це повідомити!!!

11.        Вручення учасникам семінару пам’ятки «Кроки взаємодії педагога з учнем»  /ДОДАТОК 7/

Додаток 1

Брейн - стормінг «Ідентифікація понять»

Обладнання та необхідні матеріали: бланки для кожної пари учасників, ручки.

Інструкція: в парах опрацюйте визначення понять, та оберіть, на вашу думку, правильний варіант визначення відповідному поняттю.

Запропоновані поняття: дискримінація, насильство, булінг (цькування), безпечне освітнє середовище, мобінг.

Додаток 2

Додаток 3

Типові риси кривдників (булерів ):

Додаток 4

Типові риси потерпілих (жертви булінгу):

Додаток 5

Типові риси спостерігачів:

Додаток 6

Алгоритм дій працівника закладу освіти

в разі виявлення випадку булінгу над дитиною:

 1. Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

2. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

4. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Крім того, згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Додаток 7

Пам’ятка «Кроки взаємодії педагога з учнем»

Крок 1. Об’єктивний опис поведінки дитини

   Це означає уміння:

*Збирати та точно формулювати факти.

*Уникати суб’єктивних оцінок.

*Складати конкретний, а не загальний опис того, де, коли, як часто та що конкретно робив учень. Слова: «завжди», «ніколи», «нічого», «весь час» не можуть фігурувати в об’єктивному описі поведінки.

Крок 2. Розуміння мотиву «поганої» поведінки

      Порушник дисципліни не усвідомлює. Що за цим порушенням стоїть одна із чотирьох цілей:

*привернення уваги;

*бажання влади;

*помста;

*уникання невдачі.

       Привернення уваги – деякі учні обирають «погану поведінку», щоб отримати особливу увагу вчителя. Вони весь час хочуть бути у центрі уваги, тим самим не даючи учителю проводити урок, а дітям – розуміти вчителя.

        Бажання влади  - деякі учні «погано» ведуть себе, тому що для них важливо бути головним. Вони намагаються встановити свою владу над учителем, над усім класом. Своєю поведінкою вони фактично кажуть: «Ти мені нічого не зробиш» та руйнують тим самим встановлений класний порядок.

        Помста. Для деяких учнів головною метою їх присутності у класі стає помста за реальну або надуману образу. Мститися вони можуть як учителеві, так і комусь із дітей або усьому світові.

        Уникання невдачі – деякі учні так бояться повторити свою поразку, невдачу, що обирають стратегію нічого не робити. Їм здається, що вони не відповідають вимогам учителів, батьків та своїм власним надмірно завищеним вимогам. Вони мріють, щоб всі залишили їх у спокої, та залишаються в ізоляції, неприступні та «непробивні» ніякими методичними хитрощами педагога.

Крок 3. Вибір техніки педагогічного втручання для екстреного припинення  «витівки» на уроці

         Обираючи те чи інше педагогічне втручання, пам’ятайте, що суть справжнього педагогічного впливу – не покарання. Педагогічний вплив переслідує дві мети: зупинити неприйнятну поведінку у той момент, коли вона має місце, та вплинути на вибір учнем більш прийнятної поведінки у майбутньому.

         Вплив повинен бути швидким (не означає імпульсивним, спонтанним, агресивним. Має зупинити проступок тут і зараз та правильним (враховує справжню ціль «поганої» поведінки дитини див.Крок 2). Вплив повинен бути неминучим, обов’язковим. Це означає, що учитель повинен видавати відповідну реакцію щоразу, коли учень здійснив проступок.

Крок 4. Розробка стратегії підтримки учня для підвищення його самооцінки

 Самоповага школяра формується, коли він:

*відчуває свою здатність у навчальній діяльності (інтелектуальну);

*вибудовує та підтримує прийнятні стосунки з учителем та однокласниками або має хоча б якісь стосунки;

*привносить свій особистий вклад в життя класу то школи.

         Змінивши свою традиційну поведінку підтримкою, учитель змінює свою установку стосовно учня. Тепер він очікує від учня гарних вчинків та помічає його гарні вчинки. Оскільки відношення педагога до учня стає позитивним, змінюється і відношення учня до вчителя. Ріст його самоповаги приємно здивує вас; просто дитина почне отримувати те, що їй необхідно, нормальними прийнятними способами.

Крок 5. Залучення батьків та колег – педагогів до реалізації програми