Презентація "Формування інклюзивного середовища в освітньому закладі"

Формування інклюзивного середовища в освітньому закладі

Знайомство з учасниками тренінгу. Вправа «Асоціації»Учасники мають знайти предмет серед особистих речей, який би їх найліпше охарактеризував. Вправа спрямована на встановлення атмосфери довіри; учасники дізнаються цікаву інформацію про колег.

Інклюзивне навчання – навчання, яке охоплює УСІХ дітей навчального закладу В ліцеї 2 класу- 3 учні: 4 кл-1 учень, 7 кл-2 учні.

Методика «Фішбоун»Мета завдання: за допомогою методики «Фішбоун» у малих групах визначити особливі потреби дітей з різними особливими потребами та шляхи організації освітнього середовища, використовуючи стратегії універсального дизайну. Учасники отримують роздавальний матеріал. Учасники в парах або у малих групах визначають особливі потреби дітей та шляхи організації освітнього середовища, використовуючи стратегії універсального дизайну. Презентація групових робіт «Галерея думок», обговорення.

Принципи та структура універсального дизайну навчання — інклюзивного дизайну. Принципи універсального дизайну:принцип рівності та доступності середовища для кожногогнучкість у використанні середовищапростота та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, рівня освіти користувачів, мовленнєвого рівня та вікусприйняття інформації, незважаючи на сенсорні можливості користувачівтерпимість до помилок користувачів – дизайн зменшує можливі наслідки несподіваних і ненавмисних дійне призводить до втоми – дизайн розраховано на незначні фізичні ресурси користувачів.наявність необхідного простору при різних підходах донавчання,  незважаючи на фізичні особливості  та мобільність користувача.

Індивідуальний і традиційний підходи{69 CF1 AB2-1976-4502-BF36-3 FF5 EA218861}Традиційний підхідІнклюзивний підхід. Діти з особливими освітніми потребами можуть навчатися тільки у спеціальних закладах освіти чи у спеціальних класах. Діти навчаються у закладах загальної середньої освіти, в яких створені структури (наприклад, робоча група з розробки ІПР) і додаткові освітні послуги підтримки. Відмінності між учнями замасковані або помічені тільки тоді, коли вони стали проблемою. Відмінності між учнями вивчаються і є фундаментом для планування освітнього процесу. Домінує єдине визначення поняття «хороший учень». (Визначення «кращий учень» — це той, хто засвоює зміст загальної навчальної програми з усіх предметів).«Хороший учень» характеризується індивідуальним розвитком, з певної точки відліку (всі учні гарні, відзначається прогрес у розвитку, в залежності від індивідуальних особливостей розвитку). Навчальні цілі однакові для всіх. Навчальні цілі встановлюються індивідуально, залежно від потенціалу учня (індивідуальна навчальна програма). Час на виконання завдань строго обмежений. Час на виконання завдань гнучкий, залежить від освітніх потреб дитини. Оцінювання шкільних результатів реалізується відповідно до загальних вимог на базі єдиних вимог з оцінювання. Шкільна успішність розглядається в перспективі розвитку, враховуючи прогрес у розвитку дитини. Оцінювання проводиться за єдиним підходом до всіх. Учитель використовує велику кількість різних стратегій оцінювання. Батьки є пасивними спостерігачами освітнього процесу. Батьки беруть активну участь в освітньому процесі, маючи

 Комплексний підхід до організації корекційно-педагогічного процесу у роботі із сім’ями мають брати участь різні спеціалісти навчального закладу: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, практичний психолог, соціальний педагог.

Цілеспрямоване формування стосунків:1.партнерство з батьками – педагог сприймає батьків не як об’єкт свого впливу, а як рівноправних партнерів у вихованні дитини

Важливо !!!!Батькам надавати спочатку позитивну характеристику дитини – передусім слід концентрувати увагу батьків на позитивних, збережених якостях їхньої дитини, перспективних можливостях її розвитку, лише після цього говорити про вади і труднощі.

Мультфільм «Про Діму»

- Кожна людина має свої особливості. Ти бігаєш, а Дмитрик пересувається на візочку. Це нормально – бути різними. Адже тоді нам цікаво дружити і щось дізнаватись про інших людей. - Дмитро має інвалідність і їздить на візочку. Він любить грати в м’яч, так само, як ти. Йому важче це робити, ніж тобі. Тому що він не може (так швидко) бігати. Але він може так само влучно закидати м’яч у сітку. Важливо акцентувати увагу на тому, що нас об’єднує. Що ми маємо спільного?

Формування інклюзивного середовища. від супротиву до прийняття

Вправа «Теремок»

Об'єднайте учасників у групи та пригадайте пригадати казку «Рукавичка» ( «Теремок»). Запропонуйте обрати роль казкового персонажу із казки та «вжитися» в роль. Жителям «Теремка» необхідно побудувати план будиночка, площа якого 12 кв.м (12 стікерів) на великому аркуші паперу: передбачити кімнати для кожного, кімнати спільного перебування та ін. Скласти 5 правил спільного проживання. Хід виконання

1. Обирати правильні слова: Запам’ятайте правило прийменника «з». Дитина з інвалідністю, а не інвалід. Хлопчик з аутизмом, а не аутист. Дитина з синдромом Дауна, а не даун.

2 . Уникати слова «хвороба», «хворий». В дитячій уяві хвороба – це коли ти в ліжку, з термометром і чаєм. Вона має початок та кінець. Буває явна – коли її видно. Наприклад, якщо в дитини дитячий церебральний параліч. Або неявна – коли інвалідність не видно одразу (дитина з аутизмом).

3. БАЧИТИ НАСАМПЕРЕД ДИТИНУ, А НЕ визначення або діагноз. Не використовуйте крайностей - надмірна увага до особливостей дитини або намагання зробити вигляд, що особливості не помічають (якщо вони дуже явні).

4. ПІДТРИМУВАТИ, А НЕ ЖАЛІТИПідтримка – це розмова на рівних.- Я знаю, що тобі важко. Я поруч, щоб допомогти, якщо тобі буде потрібно.

Побудова ефективних взаємовідносин між учителем та асистентом учителя. Вправа «Малюнок наосліп»Мета вправи вказати на  те, що труднощі в комунікації можуть виникати у всіх людей, адже у кожного власне сприйняття, світогляд, бачення тих чи інших речей. Необхідне обладнання: один аркуш з малюнком на вибір тренера, чистий аркуш та маркер. Запросіть двох учасників у центр приміщення. Їм необхідно сісти спинами один до одного. Перший учасник повинен, не називаючи фігур та зображеного малюнку, пояснити іншому, що там намальовано. Завдання другого учасника — відтворити малюнок. Після виконання вправи зауважте, що від того, наскільки дії учасників були скоординованими, від того наскільки вони намагались зрозуміти один одного в процесі малювання, залежав кінцевий результат. Так відбувається і у взаємовідносинах учителя та асистента вчителя. Проведіть обговорення з учасниками щодо того, як ефективно побудувати взаємовідносини між учителем та асистентом.

Практичне завдання. Необхідні матеріали: аркуші паперу, маркери. Завдання: об’єднати учасників на 3 групи, роздайте аркуші паперу, маркери та картки, на яких міститься певний підхід до спільного викладання у контексті моделі співпраці. Потрібно скласти план-конспект уроку в класі з інклюзивним навчанням, згідно того підходу спільного викладання, який зазначений на картці. На виконання цього завдання групи учасників мають до 10 хвилин. Після виконання учасникам необхідно представити загалу своє бачення такого уроку, провести обговорення.

1. Перед початком співпраці вчителеві та асистенту необхідно виокремити основні правила роботи, вирішити загальні організаційні питання.

2. Далі слід перейти до обговорення більш конкретних речей, починаючи від того, як буде розпочинатися урок, закінчуючи тим, як буде відбуватись спілкування з батьками. 

Рефлексія

Дякую за увагу!