Доповідь "Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін у початковій школі".

Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін у початковій школі

  Сучасне інформаційне суспільство — це період високих технологій, що потребує від освіти формування компетентної та активної особистості.

Ознаки учня, який мислить критично

1 – вміє сприймати думки інших критично

2 – компетентний

3 – небайдужий у сприйнятті подій

4 – самокритичний

5 – допитливий

6 – здатний до діалогу і дискусії

   Використання вчителем стратегій критичного мислення забезпечує позитивні зміни в учнів. А саме:

•  підвищується інтерес до навчання
•  підвищується інтерес до навчання
• зникає боязнь зробити помилку
• виникає прагнення краще  зрозуміти інформацію
• беруть відповідальність за своє навчання на себе
• прагнуть самостійно здобувати знання
• вміють працювати в парі та в групі

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Умови, які спонукають учнів до критичного мислення

Активна позиція учнів у навчанні

                                  Час                                               Віра в учнів

Очікування ідей             Спілкування           Цінування думок інших

Стратегії критичного мислення

1.Сенкан.

2.Порушена послідовність.

3.Методика передбачення.

4. Асоціативний кущ.

5. Кубування.

6. Читання тексту з позначками.

7. Читання тексту з передбаченнями.

     8. Прийом «Денотатний граф».

9. Ромашка «Блума».

10. Діаграма «Вена».

11. Метод ключових еврестичних запитань.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання, а також класифікацію за можливістю їх застосування на уроках в початковій школі.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1. Калина.
2. Червона, гірка.
3. Квітне, цвіте, лікує.
4. Символ дівочої краси та ніжності.

Рослинний символ України

Стратегія «Порушена послідовність» (робота в групах)

1.Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності
 

2.Учні об`єднуються в групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується на дошці або окремих аркушах паперу.
 

3.Читають текст і перевіряють. Обговорюють.

Літературне читання 4 клас Василь Сухомлинський  «Не забувай про джерело»
                 Стратегію „Порушена послідовність” можна провести за схемою:

І. етап. Прочитайте подані речення.

1. Старі люди бралися повчати молодь. (4)
2. Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині. (1)
3. То старовинне козацьке село. (2)
4. Старий звичай забули. (5)
5. Ставок ставав чистіший і глибший. (3)

ІІ.етап. Зробить передбачення запишіть їх (або поставте біля них цифри) в такій послідовності, як вони подаються в тексті.

ІІ. етап. Прослухайте текст, з’ясуйте, чи правильно ви встановили послідовність у тексті.

Стратегія «Передбачення»

Після ознайомлення з назвою тексту, його автором перед читанням ставимо учням питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах).

Можна пропонувати передбачення:

•                    за прислів’ями;
•                    за загадками;
•                    за малюнком;
•                    за опорними  словами;
•                    за назвою твору
•                    за твердженням, догмою;

   Стратегія «Передбачення» використана на уроці літературного читання в 4 класі Василь Сухомлинський «Не забувай про джерело»

Передбачення – головна думка твору.

1.За назвою твору «Не забувай про джерело»

2.За прислів’ями – «На мій вік вистачить».

3. За загадками – « Серед села корито водою налито».

4. За твердженням, догмою – «На мій вік вистачить».

5. За опорними словами – ставок, дотримання ухвали, сім’я Неприкаянних, савок щез.

Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

• Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
• Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
• Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
• Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:

Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

1. Опиши (колір, форма, розмір).

                2. Порівняй (На що схоже?).

      3. Підбери асоціації (Про що змушує думати? Що спадає на думку?)

      4. Проаналізуй (Яким чином це зроблено?)

                5. Як використати? (Знайди застосування)

      6. Запропонуй аргументи «за» і «проти».
 

Приклад «Кубування»

Розвиток зв’язного мовлення 4 клас   

  Переказ тексту Бориса Комара    «Дві груші і одна»

1. Назвіть головних героїв твору. Які вони?
2. Порівняй дівчинку і хлопчика.
3. Що людям більше потрібно: співчуття чи допомога?
4. Як би ви вчинили у подібній ситуації?
5. Чи траплялась з вами подібна ситуація?
6. Чи траплялася з вами подібна ситуація?

Стратегія «Читання з позначками»

   Дана стратегія дозволяє учневі відстежувати своє розуміння прочитаного.  Учнів треба познайомити з маркувальними знаками і запропонувати їм під час читання ставити їх олівцем на полях тексту. Даний прийом вимагає від учнів не пасивного читання, а активного і уважного.

Позначки можуть бути такими:

„V” – це я знаю;

„+” – нова інформація;

„–”  - я думав/думала по-іншому;

„? ” – хочу знати.

Стратегія  «Денотатний граф»
 

 Навчальний прийом, що дозволяє структурувати інформацію. В основі прийому – блок схема. Головний принцип схеми – чергування іменників і дієслів

Приклад використанні стратегії  «Денотатний граф» на уроці  ЯДС

  Тема:«Кровоносна система» 3 клас

Кров

Приносить    Забирає                    Складається                                             Тече

Кисень           Вуглекислий газ       Формені елементи + плазма    Судини(вени і артерії)

Стратегія «Ромашка «Блума»

         Мета цього методу, як і попереднього, – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.

      «Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:

1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».

5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

Які є варіанти використання

Організація роботи за цим методом передбачає, наприклад, наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.

Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.

Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.

   Наприклад, метод можна використати під час вивчення літер в 1 класі на уроках навчання грамоти.

Стратегія « Діаграми «Вена»

 Техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.
           Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які наклада­ють одне на одне.

Дану стратегію можна використовувати на уроках ЯДС, наприклад:

Тема: Рослини, живі організми.

Тема: Природа.

На уроках української мови. Тема: Повторюємо частини мови.

Метод ключових (евристичних) запитань

(істина постає як суперечка про істину, тобто як проблемно-пошуковий діалог).

Вчитель вчить дітей відповідати на евристичні запитання: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Звідки? Як? Чим?

    Метод передбачає три кроки:

• усвідомлення проблеми (активізація життєвого досвіду та набутих знань);
• виділення основних факторів проблеми та осмислення взаємозв’язків між ними;
• осяяння (раптовий діалектичний стрибок від нерозуміння до розуміння, в учнів з’являються гіпотези щодо шляхів розв’язання проблем).

 Приклад використання даного метода на уроках ЯДС Тема: Тварини.

На уроках розвитку зв’язного  мовлення.

    Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду. Які трансформуються в компетенції.

Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова має модель випускника:

• Критично мислить

• Всезнайко
• Дослідник
• Вміє працювати в парі та групі
• Шукач нового
• Працює з інформацією
• Ставить запитання