Дослідницький проект "Вплив екологічних проблем на розвиток бджільництва"

Про матеріал

Готовий дослідницький проект включає розв'язання усіх послідовних етапів від постановки мети до завдань, методів, аргументації актуальності, опису методик експериментів, висновків та практичного використання. Базується на реальній роботі на місцевому матеріалі села Чижиків Пустомитівського району Львівської області.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відділ освіти Пустомитівської райдержадміністрації

Чижиківська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Науково – дослідницька робота

Вплив місцевих екологічних проблем на розвиток бджільництва у

с. Чижиків

Виконала:

Учениця 8 класу

Івахів Іляна

Керівник:

Вч. хімії і біології

Тютько Н.І.

Чижиків - 2014

Зміст

1. Вступ. Актуальність теми…………………………………………………………………….…......2

1.1. Значення продуктів бджільництва для людини……………...……....2

1.2. Симбіоз бджіл та ентомофільних рослин……………………..….......4

2. Короткий екскурс в історію бджолярства в с.Чижикові………………..5

3. Вплив екологічно напружених ділянок с.Чижиків на життєдіяльність бджіл………………………………………………………………………......6

3.1. Забруднення лісу та зникнення ранньовесняних медоносів………....6

3.2. Взаємозв'язок між вирубуванням дерев та продуктивністю нектаро- та пилконосів…………………………………………………………………..…7

3.3. Катастрофічні наслідки глобального потепління для бджільництв…10

3.4. Отрутохімікати — загибель бджільництва……………..……………..16

3.5. Спалювання сухостою — небезпека для бджіл………………..…….. 19

4. Висновки………………………………………….………………………...21

5. Пропозиції та співпраця з владою………………………………….……...22

6.Література…………………………………..………………………………..24

7. Додатки…………………………………………...………………………….25

Вступ. Актуальність теми.

Значення продуктів бджільництва для людини. Методика виявлення фальсифікованого меду.

Бджільництво є не тільки важливою галуззю сільського господарства, але й одним із найзахопливіших занять для людей, які не байдужі до природи і власного здоров'я. Робота з бджолами захоплює людину, яка ступила на пасіку вже з першого кроку.

Для більшості людей найціннішим продуктом бджільництва є мед. Наші предки не знали бурякового цукру. Для приготування страв, напоїв, ліків вони використовували мед.

Ще 150 років тому цукор був продуктом дорогим і малодоступним. Навіть варення готували на меду. Поступово цукор дешевшав і витіснив мед. Тепер мед на нашому столі — делікатес або ліки. А він набагато корисніший за цукор. Адже мед містить понад 300 речовин, у тому числі глюкозу, фруктозу, сахарозу. До його складу входять 23 амінокислоти, багато калію, фосфору, кальцію. В ньому виявлено понад 40 мікроелементів: калій, фосфор, кальцій, хлор, сульфур, магній, купрум, манган, йод, цинк, алюміній, кобальт, нікол. Мед містить значну кількість вітамінів В, С, К, Е, ферментів, фолієву кислоту, близько 200 ароматичних речовин, гормональні та антибактеріальні речовини. Наприклад, фолієву кислоту пропонують вагітним жінкам для задовільного розвитку мозку плоду. Проте ефірні масла можуть спричинити алергічні реакції у маленьких дітей.

Від бджіл також одержують дуже цінні і незамінні продукти: віск, квітковий пилок, пергу, маточне молочко, прополіс, забрус, бджолину отруту, гомогенат із личинок трутнів. Деякі люди лікувались препаратами із мертвих бджіл. Відомі також цілющі властивості повітря пасіки в активний період, яке наповнене пахощами меду, воску, перги, прополісу, багате на фітонциди. Тому перебування на пасіці сприяє поліпшенню самопочуття, лікуванню багатьох хвороб, нормалізації кровообігу, рівновазі нервової системи, профілактиці онкологічних захворювань.

Шкода, та ми можемо зустріти фальсифікований мед, до якого додають мед для збільшення маси та крейду для зниження кислотних властивостей.

Методика визначення крохмалу та крейди у меді

Обладнання і матеріали: пластмасовий штатив з пробірками, скляні трубки, дистильована вода, розчин хлоридної кислоти, йод.

Хід роботи

Помістити у пробірки розчинений мед. Додати до однієї краплину йоду, до другої – хлоридну кислоту.

За наявності крохмалу розчин посиніє(якісна реакція на йод); у пробірці з медом із крейдою виділиться газ(закипання на поверхні).

СаСО₃ +2 НСl = CaCl₂ + H₂O + CO₂↑

Цікаво, що прополіс є не лише лікувальною речовиною, але може стримувати розвиток вірусів мозаїки огірків, проростання насіння пшениці. А, наприклад, терапевтичні дози бджолиної отрути стимулюють роботу гіпофіза, органів кровотворення, лікують радикуліти, тромбофлебіти, атеросклерозні захворювання.[7] Щодо маточного молочка, то його вважають майже панацеєю від проблем старіння. Використовують його як лікувальний засіб при неврозах, стенокардії, спазмах мозку, гіпотонії, атеросклерозі, діабеті, патології щитовидної,залози, гастритах, хронічних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки. Але воно протипоказане при алергії.

Отже, для людини бджоли — джерело здорового життя та довголіття.

Симбіоз бджіл та ентомофільних рослин.

Та у нашій дослідницькій роботі ми хочемо акцентувати на іншому значенні бджіл у природі.

Почнемо з того, що у кожній екосистемі продуцентами, що акумулюють сонячну енергію та є джерелом живлення для інших живих організмів - консументів, є рослини. У сучасній природі, коли панують Покритонасінні рослини, зросла роль бджіл як запилювачів при перехресному запиленні левової частки рослин.

А також хочемо звернути увагу слухачів на розв’язання такої екологічної проблеми сучасності як глобальне потепління через парниковий ефект. Звісно, ми не претендуємо на абсолютне вирішення цієї проблеми. Але вважаємо, що кожна людина може внести свою лепту в її розв’язання. По-перше – це насаджування рослин, особливо, дерев, які здійснюють фотосинтез, поглинаючи вуглекислий газ із атмосфери:

6 СО₂ + 6 Н₂О = С₆Н₁₂О₆ + 6 О₂

По-друге – сприяння розведенню бджіл, які запилюють і цим забезпечують розмноження рослин.

Отже, процеси перехресного запилення рослин ми вивчили ще у сьомому класі. І цю частину роботи залишимо нашим молодим друзям. А нас цікавить вплив бджіл як на рослинний світ, так і на життя людини. А з іншої сторони – проблеми антропогенного впливу на життєдіяльність бджіл та спроба внести свої пропозиції щодо покращення екологічної ситуації в рідному селі Чижиків.

Почати роботу ми хочемо із слів Лоренцо Лоррейна Лангстрота «Станьте перед вуликом і подивіться, з якою енергією ці ветерани –робітниці тягнуть свої важкі ноші, працюючи поряд зі своїми молодими товаришами, і подумайте: чи маєте ви право, якщо ви ще можете бути корисними, залишатися в бездіяльності. Хай гудіння,яке супроводжує їх роботу, збудить у вас добрі прагнення про те, як славно закінчити вік під тягарем праці при виконанні обов’язків багато корисного життя. »[2]

Вивчаючи бджіл та спілкуючись із пасічниками- любителями нашого села, ми знайшли цікаві закономірності між змінами у довкіллі, нектароношенням рослин та життєдіяльністю бджіл. Окрім літературних джерел, спостережень та дослідів ми спілкувались із бджолярами села Чижиків та використали їх досвід у своїй дослідницькій роботі.

Короткий екскурс в історію бджільництва в с. Чижикові.

Отже, історичні вибірки бджільництва у селі Чижиків. Ми змогли сягнути 1891 року. Це рік народження знаного бджоляра Дацка Павла Романовича (1891 – 1980). Пасіка дісталась йому у спадщину від батька. Зі спогадів його дочки, Дацко Надії Павлівни(1935 р. н.) у батька було власне бджільництво у садку із 50 вуликів(на ці роки вулики у с. Чижиків називали «пеньками» ). Він був єдиним бджолярем у нашому селі, відвідував виставки, був талановитим практиком. З часу заснування у Чижикові колгоспу ім. М. Хрущова (50-ті роки) Павло Романович віддав більшу частину бджолосімей до колгоспу та організував у колгоспі пасіку, яка налічувала 100 вуликів. Цікаво, що основними медоносними культурами у колгоспі були гречка, а пізніше ще і буркун ( за спогадами Надії Павлівни). Бджоли, живлячись не лише нектаром, а і пилком рослин, запилювачами, наприклад, такі ягідні культури, як полуниці (1932-1944 роках їх здавали у великих кількостях державі).

Чоловікові допомагала дружина Дацко Пелагія Матвіївна, про що свідчить довідка у додатках.

Ми також хочемо наголосити, що ранніми медоносами, які підтримували життєдіяльність бджіл весною до періоду масового цвітіння основних рослин-медоносів були медунки лісові у місцевому лісі. Про ці рослини як ранньовесняні медоноси згадують у своїх працях і автори[1,6]. Щодо садово-ягідних культур Надія Павлівна згадує аґрус. І на той час жодних грибкових захворювань даної рослини вона не пригадує.

Ми зумисно стільки часу приділили таким історичним фактам, щоби порівняти з ними наші сучасні спостереження.

Вплив екологічно напружених ділянок с. Чижиків на життєдіяльність бджіл.
1. Забруднення лісу та зникнення ранньовесняних медоносів.

Свою роботу ми визначили у таких напрямках:

Вплив забруднень побутовими відходами лісу с. Чижиків на кількість ранньовесняних лісових медоносів ( на прикладі медунки та фіалки лісової). Таким чином, на жаль, не дивлячись на зусилля нашого сільського голови Пухальського Миколи Павловича, депутатів сільської ради, ще є факти вивезення побутового сміття на територію лісу с. Чижиків. У результаті цих забруднень, а також негативного впливу кислотних дощів, засух кількість рослин медунки лісової та фіалки лісової різко знизилась. Не дарма ці рослини занесені до Червоної книги України. Методика визначення кількості даних рослин у лісі описана у розділі 3.3. Основні медоноси с. Чижиків.

Таким чином підтримувати ранньою весною бджіл може мати-й-мачуха і верба. Проте надто холодні весни 2013-2014 років спричинили недостатнє і запізніле цвітіння даних рослин. Тому бджолярі змушені були підгодовувати бджіл спеціальним кормом (за матеріалами інтерв’ю з пасічником Бараном Петром Анатолієвичем).

3.2. Взаємозв'язок між вирубуванням дерев та продуктивністю нектаро- та пилконосів.

Вирубування дерев у лісосмугах, на узбіччях польових доріг призводить до серйозних проблем у бджільництві. По-перше, втрачається захист рослин нектаро- та пилконосів від вітру, а також знижується відносна вологість грунту. Адже більшість рослин нашого регіону оптимально виділяє нектар при відносній вологості повітря

60-80 %[1]. Наприклад, у 1990-1992 роках були зрізані практично всі тополі уздовж вулиць та польових доріг, що ведуть до лісу, до урочища Кучіна та вирубано значну кількість дерев у сільському саду і дерева, що тягнулися від лісу до цього саду. А тополя чорна і тополя біла є прекрасними весняними пилконосами, тобто слугують для годівлі пчіл і розплоду. Також загинули липи, акації білі, що були основними деревами-медоносами. На ці роки припадає практично ліквідація бджолярства у Чижикові. Лише збереглися бджолосім’ї з радгоспу Винниківський у бджоляра Білика Михайла Володимировича (1934 р.н.).

Тут ми хочемо додати, що у селі Чижиків є невелика ділянка(~2 га) акаційного лісу. Проте акація, згідно літературних даних [6] краще виділяє нектар при освітленні тобто на відкритих місцевостях. Про цю рослину ще хочемо додати .

$G:\Robina9146.jpg$

Акація біла (Robinia pseudoacacia L.) належать до родини бобових. Добре росте на чорноземах, каштанових і піщаних грунтах, використовують для протиерозійних насаджень. Суцільні квітучі масиви акації білої забезпечують один з головних медозборів, який пасічник не повинен втрачати. Цвіте у травні протягом 10-12 днів, нектаропродуктивність досягає 500 кг/га. Мед – один з кращих, має ніжний приємний аромат, прозорий, повільно кристалізується. Він є добрим кормом під час зимівлі бджіл. Мед з білої та жовтої акації довго не кристалізується через високий вміст фруктози. Вирощування акації білої не лише забезпечить кормову базу бджільництва, а і захистить сільськогосподарські землі від ерозії та допоможе підтримати оптимальну вологість грунту.

Аналогічно, за даними інтерв’ю Кмитя Володимира Степановича (1955 р.н.), Пелехатого Сергія Михайловича (1977 р.н.), Коростіля Олега Олександровича (1988 р.н.), Білоуса Богдана Степановича цінним, одним з головних літніх нектароносів є липа.

В Україні поширені два види липи: серцелиста та широколиста. Липа серцелиста має серцеподібні, з зубчасто-пилчастими краями листки,квіти дрібні, жовто-білі, зібрані в суцвіття. Цвіте у червні-липні протягом двох тижнів. Медопродуктивність суцільних насаджень – близько 1000 кг/га. Мед кристалізується ,стає жовтуватим, приємний на смак,із ніжним ароматом.

Липа широколиста (Tilia platyphyllos Scop.) відрізняється великими яйцеподібними з серцеподібним вирізом листками з загостреними зубцями. Квіти світло-жовті, цвіте з червня по липень, нектар виділяє не кожного року, нектаропродуктивність у два рази нижча ніж у липи серцелистої.

$G:\imgpreviewCARZZFB2.jpg$

Заслуговує на увагу розширення площ під насадження липи гібридної, яка належить до пізньоцвітніх, цвіте кожного року, виділяє багато нектару. Велику роботу з вирощування та поширення цієї рослини проводить кандидат сільськогосподарських наук Я.М. Лесів із села Ярушинці Стрийського району Львівської області. Але знову ж вирубування та засмітчення різко зменшили кількість дерев у селі.

Тому основними медоносами у Чижикові стали садово-ягідні культури, а їх нектаропродуктивність не висока[1]

Культура	Строки цвітіння	Тривалість цвітіння,днів	Нектаропродуктивність, кг/га
Аґрус	Середина квітня	10 -15	70
Абрикос	Квітень - травень	5 – 7	40
Алича	Квітень - травень	5 – 7	20 – 40
Черешня	Квітень - травень	7 – 9	40
Вишня звичайна	Квітень - травень	5 – 7	30 – 35
Слива	Травень	6 – 8	20
Малина садова	Травень - червень	20 – 30	120 – 150
Яблуня	Травень	10 – 12	25 – 30
Груша	Квітень - травень	10 – 12	20 – 25
Порічки звичайні	Травень	8- 10	15 – 20
Смородина чорна	Квітень - травень	8 – 10	15 – 20
Суниці	Травень - червень	12 - 15	20 -25

До цієї таблиці хочемо додати результати власних спостережень. Ми вивчали кількість деяких з цих рослин на вулиці Зеленій.

Кількість господарств

Яблуні (шт.)

Вишні (шт.)

Смородина(шт.)

Порічки

(шт.)

Суниці

(га)

61(з них) доглянуті, зрілі, що плодоносять – 43, запущені – 9, молоді – 9

Min – 0

Max - 8

17(з них)

зрілі – 8, молоді – 9,

Min – 0

Max - 3

49(з них) зрілі – 23, молоді – 18, запущені – 8,

Min – 0

Max -5

28(з них) зрілі – 18, молоді -4, запущені -6

Min – 0

Max -2

0,22

На жаль слив ми зустріли лише 3 дерева, жодної груші і лише одну черешню.

Звісно, у такій ситуації дикорослі медоноси та пилконоси стають основними у життєдіяльності бджіл.

3.3.Катастрофічні наслідки глобального потепління для бджільництва.

Цим рослинам ми хочемо приділити особливу увагу. У першу чергу – це буркун, медонос, який масово росте на урочищі «Іподром» та звіробій – основний пилконос цього ж урочища.

Мед з буркуна має високий вміст фруктози, тому не кристалізується упродовж року, темно-жовтий з коричневим відтінком колір. А також з нього бджоли збирають темно-коричневий пилок.

Окрім того на даній площі росте значна кількість звіробою, що є важливим пилконосом. Ми знайшли в літературі методику обчислень кількості рослин-нектароносів, рослин-пилконосів, нектаропродуктивності певної місцевості.

Методика облікових ділянок

теріали61111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111 $G:\9.jpg$

Обчислення середньої кількості нектароносів та пилконосів проводиться методом облікових ділянок 1*1м, на яких проходять по діагоналі, підраховуючи через кожні 100 метрів кількість рослин, які досліджують. Пізніше знаходять середню арифметичну кількість рослин на 1м² і перемножують на площу угіддя(у м²).

Кількість облікових ділянок — 6.
Середня кількість звіробою на одній ділянці — 11.
Площа урочища «Іподром» — 15 га(150000 м²).
Середня кількість звіробою в урочищі — 1650000.

У селі Чижиків урочище «Іподром» є однією із екологічно найсприятливіших територій. Лісозахисна смуга шириною 200 метрів відділяє луку від шосе Львів – Тернопіль. Річка Білка та її невеличкі притоки забезпечують грунт водою. Плюс це одне із найнижчих місць у селі (232-234м над рівнем моря). Сільськогосподарські угіддя, які могли б оброблятись отрутохімікатами є на відстані більше 2 км. Це дуже важливо. Адже максимальний радіус перельоту бджоли степової, популяція якої на Львівщині є переважаючою, становить 2 км.

Умовні позначення

▬межі гідрогеологічних районів

I. Ступін ь екологі чного ризику

□ Ризик незначний

□ Ризик помірний

□ Ризик значний

□ Ризик катастрофічний

За даними [3] Львівщина є територією, де між містами Винники та Золочів незначний ступінь екологічного ризику. Але це дані за 2007 рік. А теперішні наші дослідження, нажаль невтішні.

Проте ми хочемо зауважити, що глобальне потепління змінило клімат і у нашому селі. Наприклад, у 2008 році з 4 по 26 липня проходили постійні сильні дощі з грозами. На Західній Україні були значні повені. У нашому селі вийшла з берегів річка Білка, різко піднявся рівень води, затопивши повністю урочище Межиріки та Іподром. За спогадами бджолярів Барана Петра Анатолієвича та Паска Богдана Петровича вода в урочищі піднялась до середини вуликів. Практично загинув весь розплід та більшість бджолосімей.

$F:\мама\IMG_0004.jpg$ $F:\мама\IMG.jpg$

Зміна клімату через парниковий ефект завдала величезної шкоди у 2011-2014 роках. Та, щоб довести це, ми розкажемо про ще одного бджоляра Суха Ореста Васильовича(1947 р.н.). Ця унікальна людина записує щодня дані про погоду починаючи з січня місяця 1984 року. Ми попросили пана Ореста Васильовича проконсультувати нас щодо температурного режиму 2011-2014 років.

Отже від травня по жовтень 2011 і 2014 рокві у Чижикові за винятком 3-4 днів не було жодних опадів. Вода у криницях різко знизила рівень. Повністю висох ставок Саджівка у центрі села Чижиків. Така засуха спричинила мінімальне виділення нектару, адже для оптимального нектароношення повинна бути відносна вологість повітря 60% і висока вологість грунту при температурі до 30⁰С. Бджолярі зібрали незначну масу меду, якої недостатньо для зимової годівлі бджіл. Сільська рада допомогла бджолярам у придбанні цукру для підтримки бджолосімей. На цей рік припадає низький урожай яблук, ягід, гарбузів.

$G:\Неля ІВАНІВНА\DSCN2060.JPG$ $G:\Неля ІВАНІВНА\DSCN2066.JPG$

Глобальне потепління спричинило підвищення температури,сухі гарячі вітри, різке зниження вологості повітря та грунту. Згідно літературних даних[1]сильні вітри та температура повітря вище 30⁰С веде до збільшення концентрації цукру у нектарі більше 70%. Такого нектару бджоли не беруть. А у 2012 році у червні, липні та серпні більшість днів температура повітря була вища 30⁰С, ба, навіть вища 35⁰С. За літературними даними[6] при температурі 36—38⁰С гине практично весь розплід бджіл. У таку суху гарячу погоду бджоли вилітають із вуликів на нижній льоток, утворюють фігуру у вигляді трикутника і помахами крил здійснюють вентиляцію розплоду у вулику( із спостережень бджоляра Білика Михайла Володимировича). Отже, практично три літні місяці бджоли не займалися збором нектару та пилку, а провітрювали вулики. Отже, знову загибель розплоду, зменшення кількості бджолосімей, зниження урожаю плодово-ягідних культур, інших ентомофільних рослин. Таким чином, проблема зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері, а , відповідно, глобального потепління впливає як на життєдіяльність бджіл, так і на розповсюдження і урожай рослин. А, отже, і на наше життя та здоров'я.

Отрутохімікати — загибель бджільництва.

Наступна проблема, на яку хочемо звернути увагу — це застосування отрутохімікатів у сільському господарстві та вивезення побутових відходів на луки, побіля полів та городів. За даними літератури [2,4] гербіциди та фунгіциди небезпечні для бджіл протягом 5 годин. При пониженні температури і підвищенні вологості токсичність цих препаратів зберігається довше. При зборі води, що містить понад 1% кухонної солі, а також нектару і пилку з рослин, оброблених отрутохімікатами, а нерідко і при зборі паді гинуть від отруєння дорослі бджоли й частково розплід.

$G:\Неля ІВАНІВНА\DSCN2047.JPG$

$G:\Неля ІВАНІВНА\DSCN2050.JPG$

А серед сміття бувають аерозолі, фарби, лаки, які викидають після будівельних робіт. Такі продукти містять спирт, кислоти, органічні розчинники, які призводять до загибелі бджіл. Ми висунули гіпотезу, що органи бджоли побудовані з білків, як і у інших тварин. Щоби не проводити досліди з живими комахами, ми обрали білок курячого яйця. За будовою він близький до інших тваринних білків. Дослід 1. Дія розчинів кислот і спирту на курячий білок.

Методика проведення досліду.

Обладнання: кристалізатори, скляні трубки, банки.

Речовини: сульфатна кислота, дистильована вода, спирт, мірний стакан.

Хід досліду.

У кристалізатори відділити білок.
Скляною трубкою прикапують 1-2 краплі концентрованої кислоти на білок.
Другою трубкою на білок капаємо спирт.
При дії кислоти білок звертається миттєво; при дії спирту через 20 с..
Приготувати розбавлені розчини: кислоти 1:9 і спирту 1:9.
Повторити дослід. Звертання білка через 14 хв.

Висновок. Речовини, що містять спирти та кислоти ведуть до денатурації білкових молекул як у тілі бджіл, так, можливо і у пилку( адже у ньому містяться білки та амінокислоти).

$C:\Documents and Settings\Administrator\Desktop\Новая папка\DSCN2078.jpg$

$C:\Documents and Settings\Administrator\Desktop\Новая папка\DSCN2069.jpg$ $C:\Documents and Settings\Administrator\Desktop\Новая папка\DSCN2080.jpg$

3.5.Спалювання сухостою – небезпека для бджіл.

Спалювання сухих рослин – шкідливий антропогенний чинник довкілля. Одне це питання настільки широке, що може перерости в окрему роботу. Але ми акцентуємо лише на негативному впливі газів, що утворюються при спалюванні сухостою, на дихальну систему бджіл, на розповсюдження насіння деяких рослин – медо- та пилконосів.

Адже у рослинному організмі містяться фосфоліпіди, целюлоза, деякі амінокислоти. Розглянемо схему горіння бодай однієї з цих речовин. Наприклад, абсолютно незамінною для людини серед інших є амінокислота метіонін., що міститься у пилку рослин.

4NH₂- CH-COOH + 35O₂ = 20CO₂ + 22H₂O + 4SO₂ + 4NO₂

(CH₂)₂ – S-CH₃

При згорянні 1 молекули метіоніну у повітря виділяється 112 л вуглекислого газу та по 22,4 л Сульфур (IV) оксиду і Нітроген (IV) оксиду. Обидва оксиди отруйні речовини, що негативно впливають на дихальну систему. А ми хочемо зауважити, що ці речовини мають різкий запах. За літературними даними [5] запах на тілі бджоли зберігається упродовж 3 днів. Як зауважують досвідчені бджолярі, бджоли охоронці розпізнають комах із свого вулика за запахом, не пропускають бджіл із іншими запахами. Отже комаха, що потрапила у радіус газів, які утворились при спалюванні сухостою, не може швидко та вільно потрапити до вулика. Таким чином, масове спалювання сухих лучних трав, трав у захисних смугах та інших, призводить до загибелі бджіл, до різкого порушення режиму їх життєдіяльності.

Методика проведення досліду.

Термін збереження запаху на тілі бджоли. (Досліди проводились на мертвих бджолах).

Обладнання: кристалізатори, скляні трубки, годинник, колби.

Матеріали: етиловий спирт, бензин, папір, кераміка, бджоли.

Хід роботи

Розмістили на кристалізаторі бджоли. Додали 1-2 краплі бензину на тіло бджоли, скло, папір та керамічний тигель.

Термін збереження запаху:

Керамічний тигель – 2,6 год.
Скло - 30 год.
Папір - 47 год.
Тіло бджоли 75 год.

При дії концентрованого спирту на бджоли їх тіло чорніло, немов обвуглювалось.

Ми ставили собі за мету лише екологічні дослідження, тому решта спостережень залишаємо для наших друзів з інших класів. А ми із задоволенням поділимось досвідом.

4.Висновки.

Продукти бджільництва зберігають здоров'я людини, підтримують імунну систему, продовжують життя.
Існування 80% ентомофільних рослин не можливе без бджіл.
Екологічні проблеми сучасності прямо або опосередковано впливають на життєдіяльність бджіл.
Забруднення лісів та лісосмуг побутовими відходами знищує весняні нектароноси, що підтримують бджолосім’ї.
Вирубування лісів веде до загибелі дикорослих пилконосів та зниження вологості грунту.
Глобальне потепління спричиняє скорочення бджільництва, зменшення кількості та сортів меду та веде до різкого зменшення урожаю садово-ягідних рослин.
Застосування отрутохімікатів у сільському господарстві може знищити бджільництво.
Спалювання сухостою – смертельна небезпека для бджолосімей.

5.Пропозиції та співпраця з владою.

Весною 2013 - 2014 років разом із бджолярами за сприяння депутатів Чижиківської сільської ради насадили липові та акацйні алеї уздовж річки Білка, довкола футбольного стадіону.

Ми уже допомагали насадити 50 акацій біля дороги між селами Чижиків та Глуховичі. Шкода, що при спалюванні жителями сухостою частина молодих дерев загинули.

Під час Дня довкілля щороку очищаємо місцевий ліс та розширюємо насадження ранніх нектароносів, особливо, на пришкільній ділянці.
Проводити у школі та Народному домі екологічні диспути, консультації школярам та батькам щодо цивілізованого санітарного режиму села Чижиків.
Нам приємно додати, що депутати сільської ради, серед яких є бджолярі, разом із сільським головою уклали договір з ПП «Комунальник-2012» ( директор Гриб В.Я.) « Про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів».
Рекомендувати односельчанам застосовувати у сільському господарстві сучасні технології оброблення землі: а) мульчування грунту для збереження вологості та зменшення кількості бур'янів; б) висівання рослин-сидератів для збагачення грунту мінеральними солями та органічними речовинами; в) у боротьбі з комахами-шкідниками застосовувати давні рецепти (настої з сухих лусок цибулі, листя лопуха і ін.); г) бур'яни не висушувати і спалювати, а закопувати у компостні ями.
Учням 9-11 класів активно цікавитись бджільництвом, допомагати старшим і самим створювати невеличкі пасіки.
Запропонувати фермерам, які мають земельні угіддя в с. Чижиків, перед оброблянням культур отрутохімікатами повідомляти через сільську раду усіх бджолярів( за проханням бджолярів с. Чижиків.)
За словами Приймака Григорія Михайловича – почесного пасічника України

«Місцеві бджоли – це золото дідів та батьків наших».

Тож не занедбаймо такого скарбу безгосподарним відношення до природи.

Література

1.Баламутов М.С. Універсальна енциклопедія практикуючого бджоляра. — Донецьк : ТОВ: ВКФ«БАО», 2010,- 336 с.

2.Біологія: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально – методичний посібник. — 2-ге видання. — К.: Літера ЛТД, 2010. — 656с.

3.Матолич Б.М. Екологічний атлас Львівщини. — Львів 2007.

4.Межжерін С.В. Біологія : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / С.В.Межжерін, Я.О.Межжеріна. — К.: Освіта, 2011. — 336с.

5.Петрук В.Г. Основи екології. Курс лекцій. — Вінниця: ВНТУ, 2006. — 133с.

6.Приймак Г.М. Бджільництво: запитання та відповіді. — К.:УААН.— 2003. — 600с.

7.Світко О.В. 800 років рецептам здоров'я. К.: Дім, сад, город. 1999.— 48с.