Дослідження адаптації першокласників

П.І.__________________________________________Клас________Дата_________

 

Методика «ДЕРЕВО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методика «Кульки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест Керна-Ірасека

 

Субтест №1 Намалюй чоловіка (дадька)

 

 

Субтест №2 Скопіювати зразок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Субтест №3 Змалювати крапки зі зразка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П.І______________________________________Клас____________Дата____________

Графічний диктант

 

 

Розвиток зорово-моторної координації                           

  

                    

                                                                       

 

 

 

Тест «БУДИНОЧОК»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перемалювати будиночок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тест. Мотивація до навчання

1-	6-
2-	7-
3-	8-
4-	9-
5-	10-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення мотивації школяра до навчання у школі(О.Ануфрієв, С.Костроміна)

КЛАС ______________ Дата:_____________                Обстежено____осіб (за обліком_____)

 

№	П.І. учня	Сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність 25—З0 балів	Ставлення до себе як до школяра практично сформоване 20—24 бали	Позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами 15—19 балів	Ставлення до себе як до школяра не сформовано 10—14 балів	Ставлення до школи негативне менше 10 балів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
%

 

 

Визначення мотивації школяра до навчання у школі

(О. Ануфрієв, С. Костроміна)
 

Матеріали: текст анкети О. Ануфрієва та С. Костроміної. Дітям пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді «так», «ні», «не знаю».
 

Обробка та інтерпретація результатів. За кожну відповідь, що стоїть в анкеті на першому місці, дається 3 бали, на другому місці — 1 бал, на останньому місці — 0 балів. Максимальна оцінка — ЗО балів. Зі зростанням кількості балів підвищується рівень мотивації.
 

25—З0 балів — сформоване ставлення до себе як до школяра, висока навчальна активність;

20—24 бали — ставлення до себе як до школяра практично сформовано;

15—19 балів — позитивне ставлення до школи, але школа більше приваблює позашкільними справами;

10—14 балів — ставлення до себе як до школяра не сформовано;

менше 10 балів — ставлення до школи негативне.

 

Діагностика шкільної мотивації
 

Анкета
1. Тобі подобається у школі?

Так; не дуже; ні.
 

2. Уранці ти завжди охоче йдеш до школи, чи все ж часто волієш залишитися вдома?
Іду з радістю; буває по-різному; краще залишуся вдома.

 

3. Якщо б учитель сказав, що завтра йти до школи необов’язково, ти б пішов чи ні?
Пішов до школи; не знаю; залишився б удома.
 

4. Тобі подобається, коли відміняються які-небудь уроки?

Не подобається; буває по-різному;  подобається.
 

5. Ти б хотів, щоб не задавали ніяких домашніх завдань?

Не хотів би; не знаю; хотів би.
 

6. Ти хотів би, щоб у школі залишилися одні перерви?

Ні; не знаю; хотів би.
 

7. Ти часто розповідаєш про школу своїм родичам і друзям?

Часто; інколи; не розповідаю.
 

8. Бажав би ти мати іншого, не такого суворого вчителя?
Мені подобається наш учитель; точно не знаю; так, хотів би.
 

9. У тебе у класі багато друзів?

Багато; мало; немає друзів.
 

10.Тобі подобаються твої однокласники?

Подобаються; не дуже; не подобаються.

 

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА “ДЕРЕВО”

Методика спрямована на дослідження шкільної мотивації та адаптації. Вона була створена для школярів з метою перевірити, як вони освоїлися в школі за перші три роки. 

Методика була запропонована на семінарі шкільних психологів в Одесі англійськими психологами Джоном і Дайаной Лампен (1997r) для забезпечення можливості більш повного вивчення особистості учня.

Форма проведення: групова.

Час проведення: 10-15 хвилин.

Обладнання: бланк, червоний і синій олівці.

Інструкція для дітей: Учням пропонуються аркуші з готовим зображенням сюжету: дерево, на якому розташовуються чоловічки. Кожен учень одержує лист із таким зображенням (але без нумерації фігурок). Завдання дається в наступній формі: “Розглянете це дерево. Ви бачите на ньому і поряд з ним безліч чоловічків. У кожного з них – різний настрій і вони займають різне положення. Візьміть червоний фломастер і обведіть того чоловічка, що нагадує вам себе, схожий на вас, має такий же настрій як у вас. Ми перевіримо, наскільки ви уважні. Тепер візьміть зелений фломастер і обведіть того чоловічка, яким ви хотіли б бути і на чиєму місці ви хотіли б знаходитися”.

Інтерпретація результатів: Позиції, які вибирає учень є ототожненням свого реального і ідеального положення, чи є між ними розходження?

Вибір позицій № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод;

№ 2, 19, 18, 11, 12 – товариськість, дружню підтримку;

№ 4 – стійкість положення (бажання домагатися успіхів, не переборюючи труднощі);

№ 5 – стомлюваність, загальна слабість, невеликий запас сил, сором’язливість;

№ 9 – мотивація на розваги,

№ 13, 21 – відстороненість, замкнутість, тривожність;

№ 8 – характеризує відстороненість від навчального процесу, відхід у себе;

№ 10, 15 – комфортний стан, нормальна адаптація;

№ 14 – кризовий стан, “падіння в прірву”.

Позицію № 20 часто вибирають як перспективу учні з завищеною самооцінкою й установкою на лідерство.

Методика «Дерево»

Дата________________Клас_________

Обстежено_____(за списком_____) хлопчиків______, дівчаток______

 

Інтерпретація результатів		№	П.І. (учня)	Я-реальне (Я схожий на №)	Я-ідеальне (Я хочу бути схожим на №)
№ 1,3,6,7- Установка на подолання перешкод		1
		2
№ 2,11,12,16,17,18,19 - Має активну життєву позицію, демонструє показники комунікабельності, дружньої підтримки, взаємопорозуміння, взаємодопомоги, інколи нехтування власними інтересами заради інших, альтруїст.		3
		4
		5
		6
№ 4 – Стійкість позиції (бажання досягти успіху без подолання перешкод)		7
		8
№ 10, 15 – Впевнений у власних силах , комфортний стан, нормальна адаптація, досить високий статус в колективі.		9
		10
№ 9 - Має яскраву мотивацію до розваг		11
№ 13,21 – Має потребу у зміні діяльності, у відпочинку; демонструють замкнутість, тривожність, відчуженість, образу, гнів, що може бути проявом серйозних проблем у колективі або особистих труднощів		12
		13
		14
		15
№ 5 – Свідчить про стомлюваність, загальну слабкість, невеликий запас сил		16
		17
№ 8 – Свідчить про усування від колективних справ, заглиблення в себе, замкнутість, самотність.		18
		19
№ 20 – Має безпідставне бажання бути лідером, «командувати», «щоб моє було зверху», прагне досягти лідерства в мікрогрупах; простежується завищена самооцінка й установка на лідерство		20
		21
		22
		23

 

 

 

 

 

Методика «КУЛЬКИ»

Ця методика сприяє визначенню рівня самооцінки учнів

 

Інтерпретація:

 

1.  Лідер
2. Лабільний (добре пристосовується до будь якої ситуації);
3. Рятівник;
4. Слабкий (залежний, потребує підтримки та захисту);
5. Самотній, ізольований.

 

 

 

ПОЗИТИВ (+)	Колір	НЕГАТИВ (-)
Любов, активність, натхнення, сила волі	ЧЕРВОНИЙ	Агресія, ненависть, прагнення до влади, небезпека
Спокій, прихильність, дисципліна, порядок	СИНІЙ	Ірраціональність, уникнення неуспіху
Прагнення до спілкування, активність, допитливість	ЖОВТИЙ	Імпульсивність, заздрість, жадібність, брехливість, честолюбство
Особистісна зрілість, радість, енергія, сила	ПОМАРАНЧЕВИЙ	Прагнення до боротьби та війни
Наполегливість, самоповага, завзятість, надія	ЗЕЛЕНИЙ	Упертість, амбітність, незрілість, самовпевненість
Рівновага, інтуїція, фантазія, творчість	ФІОЛЕТОВИЙ	Внутрішня тривога, протест, меланхолія
Потреба в розслабленні, земля	КОРИЧНЕВИЙ	Тривога, напруженість, засмучення
Гідність, урочистість, протест	ЧОРНИЙ	Заперечення, смерть, неприйняття
Слабкість, замкнутість, низька самооцінка, небажання проявляти себе	СІРИЙ	Невизначеність, туман, депресія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Діагностика рівня психологічного комфорту дітей у класному колективі та усвідомлення власного місця і соціальної ролі в ньому серед учнів ____ класу

Методика «КУЛЬКИ»

Дата:

№	П.І.учня	Колір	Інтерпритація	Результат
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

 

Діагностика рівня адаптації до навчання в школі у 1-_____ класі

Обстежено_____ (за списком______), хлопчиків________, дівчаток_______

№	П.І. (учнів)	Графічний диктант		Тест «Будиночок»	Дослідження самооцінки	Тест Керна-Ірасека
						Субтест №1		Субтест№2	Субтест№3
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Графічний диктант			Тест «Будиночок»				Дослідження самооцінки
Низький рівень -			Низький рівень -				Низька -
Середній рівень -			Середній рівень -				Адекватна -
Високий рівень -			Добрий рівень -				Висока -
			Високий рівень -
Тест Керна-Ірасека
Субтест№1			Субтест№2				Субтест№3
Низький рівень -			Низький рівень -				Низький рівень -
Середній рівень -			Середній рівень -				Середній рівень -
Високий рівень -			Високий рівень -				Високий рівень -

 

Звернути особливу увагу на: _____________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тестова методика включає три завдання: а) намалювати фігуру чоло­віка за уявою; б) списати із зразка (скопіювати, змалювати) просте словосполучення; в) відтворити за зразком (змалювати, скопіювати) групу крапок.

Усі три завдання мають характер графічного тесту, вони спрямовані на з'ясування ступеня зрілості дрібної (тонкої) моторики дитини, а також коор­динації її зору і рухів руки. За концепцією авторів, існує тісний взаємозв'язок між глобалізацією, узагальненням у малюванні та інтеграцією у психічній діяльності. Звідси випливає, що перший субтест дозволяє отримати орієн­товну оцінку загального розумового розвитку.

Вправи на наслідування писемних букв та змальовування групи крапок є в тесті «завданням» у справжньому розумінні цього слова. Щоб виконати їх, дитина має виявити вміння вольовим зусиллям змусити себе виконати інструкцію у малопривабливому завданні і, що не менш важливо, висидіти протягом певного часу на занятті, а все це є необхідною передумовою для включення у шкільне навчання.

Під час відтворення форми писемних букв і геометричних фігур, які для дітей дошкільного віку є чисто абстрактними, вдається з'ясувати, чи досягла дитина такого рівня психічного розвитку, зокрема розвитку сприймання, ана­лізу наочно поданого зразка, моделі, виокремлення її певних елементів та їхніх зв'язків, спостережливості, здатності звіряти власні дії із зразком, кон­тролювати результат, зіставляючи його із зразком, щоб бути здатною зрозу­міти принцип завдання на відтворення (наслідування) зразка та реалізувати його в своїй діяльності.

Якщо тест проводять у групі (в присутності одночасно двох-трьох дітей), то вдається ще перевірити, наскільки здатна дитина підпорядковуватись пра­вилам роботи в колективних умовах, як цього вимагає школа.

Оцінка виконання тесту (від 1 до 5)

 

Завдання 1. Малюнок чоловічої фігури:

1.Намальована фігура мас голову, тулуб, руки і ноги. Голову з тулубом з'єднує шия, вона не більша за тулуб. На голові - волосся (або шапка, капе­люх) і вуха, на обличчі - очі, ніс і рот. Руки закінчуються кистю з п'ятьма пальцями. Ноги унизу загнуті. Намальовано відповідний чоловічий одяг.
Фігуру зображено з використанням так званого синтетичного способу .

2.  Відповідність малюнка усім вимогам, як у пункті 1, окрім синтетичного способу зображення. Три відсутні частини (шия, волосся, один палень руки, але не частина обличчя) можуть бути виключені з вимог за умови, що це врівноважується синтетичним способом зображення.

3. В малюнку мають бути голова, тулуб, руки, ноги. Руки і ноги намальо­вані подвійною лінією. Допускається відсутність шиї, вух, волосся, одягу, пальців та ступнів ніг.

4. Примітивний малюнок фігури з тулубом. Руки і ноги зображено всього лише однією простою лінією.

5. Не вистачає чіткого зображення тулуба (так званий «головоніг») або обох кінцівок.

 

Завдання 2. Наслідування писемних букв:

1.                Абсолютно задовільне (в розумінні - таке, що прочитується) насліду­вання написаного зразка. Розмір букв не більший за подвійний розмір зраз­ка. Початкова буква має досить помітну висоту великої букви. Букви добре з'єднані у три слова. Над буквою «і» обов'язково має бути крапка, Переписа­не речення не відхиляється від горизонтальної лінії більше, ніж на 30°.
2.                Досить виразне наслідування написаного. Розмірів букв і горизонталь­ності дитина не дотримується.
3.                Передано поділ не менше, як на дві частини. Можна розібрати хоча б чотири букви зразка.
4.                На зразок схожі хоча б дві букви. Ще - цілісно передано лінійку письма.
5.                Черкання.

Завдання 3. Змальовування групи крапок

1. Майже досконале наслідування зразка. Допускається лише дуже не­ значне відхилення однієї крапки з ряду чи зі стовпчика. Зменшення малюнка
   є допустимим, а збільшення не повинно бути .більшим, ніж у половину.
   Малюнок має бути паралельним зразку.
2. Кількість та розташування крапок мають відповідати зразку. Можн допустити відхилення навіть трьох крапок на половину ширини відстані між рядами чи стовпчиками.
3. За контуром ціле схоже на зразок. За висотою і шириною воно не пере­важає його більше, ніж удвічі. Кількість крапок не відповідає зразку, однак їх не має бути більше двадцяти або менше семи. Допускається будь-який поворот, навіть па 180°.
4. Малюнок за своїм контуром не схожий на зразок, однак він усе ж скла­ дається з крапок. Розмір малюнка і кількість крапок не мають значення. Інші форми (лінії) недопустимі.
5. Черкання.

Загальний результат тесту - це сума балів за всі завдання. Кращою буде найменша сума, гіршою - найбільша.

 

 

Тест «Будиночок» (змальовування за зразком)

 

Методика розроблена Н. І. Гуткіною і являє собою завдання на змальовування картин­ки, що зображує будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв.

Ціль дослідження: визначити здатність дитини копіювати складний зразок. Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно його копіювати, визначити особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координа­ції й тонкої моторики руки. Визначається рівень шкільної зрілості.

Вікові категорії: методика розрахована на дітей 5— 10 років і може використовуватися при визначенні готовності дітей до шкільного навчання.

Матеріали і устаткування: зразок малюнка, аркуш паперу, простий олівець.

Інструкція. «Перед тобою лежать аркуш паперу і олівець. Я прошу тебе на цьому аркуші намалювати точно таку картинку, як на цьому аркуші (перед випробуваним психолог кладе аркуш із зображенням будиночка). Не квапся, будь уважний, постарайся, щоб твій малюнок був такий же, як на цьому зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай ні гумкою, ні пальцем (необхідно простежити, щоб у дитини не було гумки). Треба замість неправильного або поруч намалювати правильно. Тобі зрозуміле завдання? Тоді приступай до роботи».

Процедура дослідження. По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати: 1) якою ру­кою малює дитина (правою чи лівою); 2) як працює зі зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки, чи звіряє зроблене зі зразком чи, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті; 3) швидко чи по­вільно проводить лінії; 4) чи відволікається під час роботи; 5) висловлення і запитання під час малювання; 6) чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

Під час малювання запитуємо, якої форми будиночок, віконце, у який бік йде дим і т. д. Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, її просять перевірити, чи все намальовано правильно. Якщо дитина побачить неточності у своєму малюнку, то може їх виправити, але це повинно бути зареєстровано експериментатором.

Обробка й аналіз результатів

За помилки відтворення малюнка присвоюються бали (по 1):

•      неправильно зображений елемент (ліва й права частини пар­кану оцінюються окремо);
•      заміна одного елемента малюнка іншим;
•      відсутність елемента;
•      розриви між лініями;
•      значне збільшення малюнка (більше ніж у 2 рази).

 

Бал	Рівень
0	Високий
1	Вищий за середній
2	Середній
3	Нижчий за середній
4 - 5	Низький

 

 

При аналізі дитячого малюнка необхідно звернути увагу на проективне значення, на­приклад, характер ліній: дуже жирні або «кошлаті» лінії можуть свідчити про стан тривож­ності дитини. Але висновок про тривожність у жодному разі не можна робити на підставі одного лише малюнка. Виниклу підозру необхідно перевірити спеціальними експеримен­тальними методами з визначення тривожності.

Методику «Будиночок» можна розглядати як аналог II й III завдань тесту Керна-Йирасека, а саме: змальовування письмових літер (II завдання) і змальовування групи точок (III завдання). Зіставлення результатів зазначених методик дозволило зробити висно­вок, що методика «Будиночок» виявляє ті ж психологічні особливості в розвитку дитини, що й II та III завдання тесту Керна-Йирасека.

Методику «Будиночок» можна проводити як індивідуально, так і в невеликих групах.

Результат виконання методики в балах обраховується не стільки для порівняння однієї дитини з Іншою, скільки для простежування змін у сенсомоторному розвитку тієї самої ди­тини в різному віці.

Експеримент не можна проводити з дітьми, що погано бачать.