Дослідження "Академічна доброчесність: думки учнів"

Про матеріал
Дослідження розуміння учнями поняття "академічна доброчесність" та причин її порушення
Перегляд файлу

Академічна доброчесність: думки учнів

Юхимович О.А., вчитель навчально-виховного комплексу №10 м.Хмельницького, Заслужений вчитель України

Основними особливостями ХХІ ст. можна вважати стрімкий розвиток  технологій передання  інформації,  розвиток науки, необхідність швидкого обміну новими знаннями, глобалізацію.

 «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору», - зазначається в Законі України «Про освіту» 1

Провідним завданням національного виховання школярів, окресленим Державною національною доктриною розвитку освіти,  є утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі. 2

Від того, які  випускники виходять зі школи, залежить яких студентів отримають завтра наші виші та яких громадян отримає наше суспільство. Саме у школі  підлітки не тільки здобувають необхідні знання, уміння та навички для успішної реалізації їхньої подальшої діяльності та відповідності мінливим вимогам сучасного світу, а й формують  інтелектуальні, соціальні і моральні якості, правил поведінки, розуміння моральних цінностей, що будуть служити підґрунтям  їхньої  успішної  діяльності  та  поведінки впродовж усього життя.

Одним із регуляторів формування моральних цінностей у школярів в останні роки  є «академічна доброчесність» – термін, який нещодавно увійшов до наукового кругообігу.

Хоча, поняття доброчесності відоме українцям ще з часів Київської держави і воно увійшло  у виховання на основі християнської етики як «ціломудрія, моральна й тілесна чистота». Ще у  1106 р. великий князь Київський Володимир Мономах склав «Повчання» своїм дітям – перший дидактично-художній твір княжої Русі, в якій засуджувалися князівські міжусобиці й закликалося до об'єднання. Повчання Мономаха не абстрактні, доброчесність дітей, на його думку, допоможе їм жити по справедливості, думати про бідних, сиріт і удовиць, не дозволяти сильним зневажати людей. У сучасному світі все частіше виникає необхідність звернутися до  цього давнього поняття, оскільки основні складові поведінки людини: чесність, порядність, шляхетність – нівельовані прагматичністю та корисливістю соціуму.

Що ж таке «академічна доброчесність»? «Чесність є першою главою книги мудрості», зазначав 3-й президент США Томас Джефферсон.

Словники української мови пропонують визначення «доброчесності» як «високої моральної чистоти» певної особи. Як синоніми вживають терміни «чеснота», «чесноти», «чесність», «моральність», «добропристойність»3, «добропорядність» 4, «порядність», «людяність»; «добродійність» 5, «доброчинність»6.

В українському законодавстві дотримання авторського права та захист інтелектуальної власності мають гарантувати Конституція, Кодекс про адміністративні порушення, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, а також закон «Про авторське право та суміжні права». У 2017 році у ст. 42 закону «Про освіту» на офіційному рівні ввели термін «академічна доброчесність» та визначили основні засади її дотримання.

«Доброчесність ‒ це не явище природи, воно не змінюється з часом та не залежить від пори року. Доброчесність ‒ це внутрішній стан, і коли ви подивитесь на нього, ви побачите людину, яка не поводиться не доброчесно за жодних обставин, і ніколи не буде»,-  писав американський письменник Джон Данн МакДональд.7

 

Фундаментальні цінності академічної доброчесності8:

Чесність

(англ. – honesty)

Беззаперечна основа навчання, викладання, здійснення досліджень та обов’язкова передумова для довіри, чесності та взаємної відповідальності у будь-якому соціумі. Важливо, аби академічні правила і практики давали чіткі вимоги та пояснення того, що фальшування даних, обман, шахрайство, крадіжка і будь-які нечесні вчинки є неприпустимими.

Довіра

(англ. – trust)

Явище, що є надбудовою чесності, і формується з часом, коли дії та вчинки стають важливішими за слова. Довіра формується викладачами, які чітко пояснюють вимоги та очікування до учнів, базуючись на цих вимогах та очікуваннях. Довіра є основою співпраці, обміну інформацією та новими ідеями. Довіра гарантує суспільству, що академічній спільноті, її відкриттям та висновкам можна вірити, а дослідження, викладання, формальні академічні досягнення та ступені є вартісними

Справедливість

(англ. – fairness)

Важливий чинник для становлення етичних взаємин у спільноті. Чесне, прозоре та незаангажоване оцінювання є дуже важливими в освітньому процесі, чесність в оцінюванні є основою у становленні довіри між викладачем/вчителем та здобувачем освіти. Також важливо, аби вчителі та адміністрація навчальних закладів теж розуміли, як їх оцінюють не лише учні, але і колеги.

Повага

(англ. – respect)

Освітні спільноти можуть бути успішними лише тоді, коли їхні члени поважають одне одного і приймають точку зору одне одного, навіть якщо ті є кардинально протилежними.

Відповідальність

(англ. –

responsibility)

Категорія, яка підтримує реалізацію доброчесності, вона є водночас індивідуальною і груповою. Кожен представник спільноти (студент, учень, викладач, адміністрація) несе відповідальність за доброчесність у навчанні, викладанні, здійсненні наукової роботи. Бути відповідальним означає опиратися тискові колег, якщо вони намагаються вчинити нечесно, та відстоювати доброчесні практики та правила.

Мужність

(англ. – courage)

Риса, яку демонструють ті, хто чинить за правилами доброчесності, незважаючи на страх чи тиск оточення. Бути мужнім означає діяти згідно з власними принципами та переконаннями.

 Втілення академічної доброчесності у життя передбачає:

- самостійне виконання завдань та завдань підсумкового та поточного контролю;

- дотримання норм законодавства про авторське право та суміжні права;

- коректне  цитування  та посилання на джерела інформації;

- надання достовірної інформації про особистий внесок в дослідження, результати навчальної та дослідницької діяльності та джерела інформації.

В сучасній школі  нікого не здивуєш масовим списуванням,  масовим використанням ГДЗ та розв'язників до завдання ДПА, рефератами, які школярі скачують з Інтернету, не даючи покликання на джерело, яке вимушено толерують вчителі, оскільки критерії оцінювання навчальних досягнень школярів не містять навіть згадки про академічну доброчесність чи її порушення. Слід зазначити, що лише при написанні наукових досліджень Малої академії наук юні науковці підписують Декларацію академічної доброчесності, яка передбачає відповідальність за виявлення фактів неоригінальних авторських наукових робіт.

Чому так відбувається? Мабуть тому, що «крадіжка» чужих текстів, ідей чи думок, а відсутність у роботі адекватного посилання на першоджерела є прямим порушенням лише етичних норм, внутрішньої моралі. Та й відомі науковці подають молоді поганий приклад. Згадаймо, що ще до призначення виконуючим обов'язки міністра освіти Сергію Шкарлету закидали плагіат у його наукових роботах.9 А у вересні 2020 р. комітет з етики Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) підтвердив наявність плагіату у роботах С. Шкарлета. При цьому до відповідного аналізу були залучені як українські, так і закордонні експерти. Сергій Бабак, голова Комітету з питань науки, освіти та інновацій  Верховної Ради, став плагіатором 2019 р. У його докторській дисертації виявили текстові запозичення.10

 А про вжиті заходи, позбавлення вчених звань, нерукоподатність мабуть ніхто з присутніх не чув.

Та все ж ми повинні вчити дітей брати приклад з успішних, порядних, доброчесних. Слід мотивувати учнів до навчання, оскільки від їх успішності безпосередньо залежать результати здачі ЗНО, а в подальшому вибір престижного навчального закладу, отримання омріяної професії та побудова кар'єри.

Учнів можна мотивувати на якісне отримання знань зміною підходів до викладання предметів: використання великої кількості інтерактивних завдань, вправ, тестів, розміщених на електронних освітніх ресурсах. Проте,  зовсім невелика кількість цих ресурсів вживають засоби захисту від плагіату. З найбільш популярних сьогодні лише освітній проєкт «На урок» фіксує перехід учнем під час виконання завдання на іншу сторінку та знижує за це бали.

  Для з'ясування мотивів порушення академічної доброчесності нами було проведено анонімне опитування учнів 10 класів НВК №10 м.Хмельницького, проведене  за допомогою GoogleForms. 100% опитаних відповіли, що поняття «академічна доброчесність» їм знайоме. 57% опитаних дізналися про нього з мережі Інтернет, 38% - від вчителів і 5% - від друзів. На запитання «Як Ви вважаєте, що таке академічна доброчесність?» ми отримали наступні відповіді: «це сукупність визначених законом правил, якими мають керуватися учні під час навчання», «це етична або моральна політика академічної спільноти», «Чесність до свого рівня знань перед собою та суспільством» тощо. Проте, навіть відповідаючи на це запитання  8 респондентів дали визначення «це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання», тобто дослівно, як визначено це поняття у Вікіпедії.

«Чому, на вашу думку,  учні  навчальних закладів вдаються до списування?», -було наступне наше запитання. Серед відповідей ми отримали такі: «через бажання покращити свою оцінку», «через розуміння того, що вони можуть легше заробити оцінку і нічого не вчити. Людям лінь щось робити самотужки, якщо вони розуміють що можна зробити це легше», «деякі учні просто не вчать уроки (можливо із-за того, що їм не цікаві деякі предмети), тому вони списують, щоб отримати гарну оцінку», «тому що не потрібно думати, за вас вже все зроблено». Далі ми поцікавилися «Чи доводилось вам списувати?», і 38% опитаних відповіли ствердно, 62% іноді користуються цим прийомом. Тобто, серед опитаних не знайшлося жодного учня, який ніколи не списував. За яких же умов учні готові відмовитися від списування? «Якщо тема буде зрозумілою і буде ясно, де можна використовувати цей матеріал в майбутньому», - так відповіли майже 30% опитаних. Тобто третина учнів переконана, що матеріал, який вивчається у школі їм ніколи не згодиться в подальшому житті. І тут явне недопрацювання вчителів.

На запитання «Якби у вас була можливість обирати предмети, які вам справді цікаво вчити, чи менше б ви списували?», 95% школярів відповіли ствердно. 97% опитаних на запитання «чи  може академічна недоброчесність вплинути на ваше подальше майбутнє?» відповіли ствердно. Всі опитані порушення академічної доброчесності вважають важливою проблемою українського суспільства. 93% респондентів переконані, що академічна доброчесність привести учня до життєвого успіху, 5% вважають, що «Ні. Успіх учня визначає він сам. Точніше його амбіції і бажання ...» або «50/50». Цікавою є така розгорнута відповідь: «Може, якщо учень вчиться зі шкільного віку формувати особисту думку і правильно її виражати, у подальшому в житті це неодмінно йому допоможе у створенні новаторських проектів, робіт, повідомлень. І при цьому, ще маючи розумовий потенціал, така людина завжди буде на крок попереду» .

Результати опитування не здивували. Однак слід зазначити, що вища школа значно просунулась порівняно з закладами загальної середньої освіти в протидії академічній недоброчесності. Кодекси академічної доброчесності, прийняті в кожному навчальному закладі, програми перевірки на плагіат курсових та дипломних робіт – це лише кілька кроків, які на часі зробити в середній школі.

Адже, впровадити принципи академічної доброчесності не можна за рік чи два. Для цього потрібен значно більший час та, найголовніше, бажання більшості учасників навчально-виховного процесу.  І в той час, коли вчителі та діти здебільшого готові до цих кроків, існує протидія з боку батьків. На жаль, значна частина батьків виховувалась в інших умовах, де важливо було отримати високий результат за будь-яку ціну. Причому, високий результат не знань, а оцінок.  Тому перше питання, яке адресують батьки вчителю не «Чому моїй дитині не вдалося засвоїти цю тему?», а «Чому у моєї дитини така погана оцінка?». І поки питання буде стояти саме так, а батьки та вчителі будуть по різні сторони барикад, боротьба за доброчесність буде тривалою та кровопролитною…Найголовніше, що постраждають від цього діти, за яких і ведеться ця боротьба.

Підсумовуючи, слід наголосити, що академічна доброчесність, чесне здобуття якісної освіти є ключем до успіху нашої країни, а молодь готова зробити крок на зустріч змінам і почуватися більш комфортно, висловлюючи власну думку, здобуваючи якісну освіту та будуючи кар’єру, покладаючись на власні сили. «Чесність і доброчесність є абсолютно необхідними для успіху в житті. Хороша новина полягає в тому, що їх може розробити кожен,» - вважає американський письменник і мотиваційний оратор Зіг Зіглар 11. Не можна з цим не погодитися.

Тільки об'єднавши зусилля усієї шкільної громади,  можна закласти засади успішного майбутнього школярам, випускникам, абітурієнтам, студентам, громадянам.

 

список використаних джерел:

 

  1.               Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс].Режим доступу:   https://osvita.ua/legislation/law/2231/
  2.               НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА  РОЗВИТКУ ОСВІТИ. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text
  3.               Доброчесність. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ: «Наукова думка», 1971. Т. 2. С. 326.
  4.               Доброчесність. Практичний словник синонімів української мови / укл. С. Караванський. 2-ге вид., доп. й опр. Київ: «Українська книга», 2000. С. 90.
  5.               Даниляк Р. Виховання загальнолюдських чеснот як складова морального виховання молодших школярів засобами дитячої періодики. Педагогічна освіта: теорія і практика. Зб. наук. праць. Кам’янець-Подільський, 2018. Вип. 24. Частина 1. С. 81.
  6.               Іваниця Г.А. Модель добродійності молодших школярів у контексті структурнокомпонентного аналізу. Освітологічний дискурс. 2015. № 3. С. 140–152.
  7.               Довідник  з  академічної  доброчесності  для  школярів  /  уклад. М. В. Григор’єва,  О. І. Крикова,  С. Г. Пєвко ;  за заг. ред. О.   О.   Гужви. — Х. : ХНУ імені В. Н.   Каразіна, 2016. — 64 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.univer.kharkov.ua/docs/work/dovidnyk-SAUP.pdf
  8.               Фундаментальні цінності академічної доброчесності: переклад українською.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.academicintegrity.org/wp-content/uploads/2019/04/Fundamental_Values_version_in_Ukrainian.pdf
  9.               Чому в Україні досі не карають за плагіат у наукових роботах. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.dw.com/uk/chomuvukrainidosinekaraiutzaplahiatunaukovykhrobotakh/a-55251125
  10.           Плагіатором 2019 року став Сергій Бабак – голова освітнього комітету ВР. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2019/12/18/239373/
  11.          Ті, у кого є магія, не потребують хитрощів. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.larafornm.com/magic-need-no-tricks-2040
doc
Додано
8 квітня
Переглядів
121
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку