14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Дослідження історії романів м.Чернівці.

Про матеріал

Доступно, цікаво, інформативно. Допоможе вчителю легко підготуватися до уроку, зберігти свій час, та просто та цікаво пояснити учням, перевірені джерела, нові факти, аналіз причин, висновки які варто заппм'ятати та проаналізувати для себе.

Перегляд файлу

                                                                        Роми міста Чернівці.

Особливістю етнічного складу населення області є його багатонаціональність. За данними останнього перепису на території Буковини проживають 78 різних національностей. Однією з таких меншин є Роми. Вона цікава, насамперед, своїм статусом в соціальній структурі краю, що у сприйнятті оточуючих етнічних  груп ставив циган у становище осіб частково виштовхнених із традиційного соціуму.  З огляду на це, документи XV-XVIII ст. та етнографічні й літературні тексти ХІХ- початку ХХ ст. служать важливим джерелом до аналізу стереотипізованих моделей сприйняття циган у ті часи. Висвітлення даних питань дасть змогу аналізу дискурсів та механізмів соціального включення та виключення на конкретному прикладі циганської спільноти Буковини, яка неоднозначно сприймалася оточуючими на різних етапах історії краю, а також виявить у ставленні до неї безпосередню авторську рефлексію тогочасних письменників та дослідників, що створювали стереотипізований образ цигана для австрійського читача.Появу циган на території Буковини дослідники відносять до XV ст. Саме в той час їх присутність на території краю фіксують офіційні документи канцелярії молдавського господаря. Ще у 1417 р. господар Олександр Добрий дозволив циганам «вільне повітря і землю, щоб сюди переїхати, вогонь та залізо, щоби кувати».Протягом багатьох століть більшість циган Молдови перебували в принизливому становищі рабів-холопів. Вони, здебільшого, були власність окремих господарів або монастирів. Оскільки цигани приносили користь і чималий прибуток, їхня вартість також була високою. Наприклад, у XVII ст., як зазначає Й.Полек, циганська сім’я оцінювалась в 40 гульденів, у XVIII ст. навіть від 300-400 леїв. Соціальна сертифікація циганської спільноти була досить строкатою. Так, державні цигани поділялися на ложкарів, поводирів ведмедів-урсарів, золотарів, кочовиків або шатрюків та йолопів. А цигани-раби, що перебували у приватній власності ділилися на кочових та осілих-ватрашів.  Осілі роми або раби складали майже 3% населення краю.Одразу після запровадження у Буковині австрійської військової адміністрації, генерал Г. фон Сплені запропонував поділити всіх циган на дві категорії і змусити платити податки: для осілих встановлену до цього часу суму 1фл. 30кр., а для кочових – 5 фл. з сім’ї. Проте центральний уряд на перших порах не вважав доцільне втручатися в усталені звичаї краю і рому запровадження реформ по систематизації станів серед місцевого населення, що поширювалось і на циган, розпочалося лише після приходу на посаду керівника краю генерала Карла фон Енцберга. За пропозицією останнього було прийнято постанову про сплату податків державі циганам в розмірі 1фл. 30кр. Плюс додатково 30кр. циганському капітану. Ті цигани, які мали поле, повиггі були платити як звичайні селяни,а ті, що не маючи поля батракували – 3фл.1 листопада 1783р згідно указу царя Йосифа ІІ цигани були звільнені з рабського становища. Звільнення їх від рабства генерал К. Енцерберг називав «рівноцінним пограбуванням господарів». Не дивно, що незабаром «ображені власники циган» звернулися, захищаючи своє надбання, до Надвірної військової ради. З причини побоювання невдоволення серед представників аристократії 17 березня 1784р. Надвірна військова рада надіслала роз’яснення до закону, згідно якого господарям й надалі дозволялось мати у власності циган , проте із забороною їх в подальшому продавати, обмінювати та власне називати циганами. Енцерберг, турбуючись про власну репутацію та повагу серед буковинського населення, якій могло зашкодити прийняття, а потім скасування таких важливих законів відіслав запит від 25 травня 1784 р. голові Надвірної військової ради – графу Гадіку. Той 19 червня 1784 року відповів вибаченням перед Енценбергом за незручнісмть становища, в яке генерал був поставлений необхідністю зміни законів, і одночасно наголосив, що недостатняч кількість робочої сили, нерозвиненість сільського господарства, низькій рівень індустрії, недостатній грошовий обіг змушують зважати на інтереси місцевих господарів. Черговий наказ, що стосувався циган, які належали колишнім монастирям і були передані релігійному фонду вийшов 8 жовтня 1785р. В ньому говорилось, що звільнені цигани набувають такого ж статусу, які інші землероби та ремісники і змушені сплачувати такі самі податки.Із року в рік кількість звільнених від рабства циган збільшувалась. Після натуралізації вони частково влаштувалися довкола монастирів, як селяни. Що стосується кочових циган, то, внаслідок провадження регламентованих станів, а особливо виданих постанов і законів щодо суворого поводження з ними в Австрійській імперії, їх частково витіснили в Молдову, частково призвели до осілості. У 1800р. на Буковині нараховувалось 627 осілих сімей, що було на 125 більше, ніж у 1775р. Численні скарги про утиски циган зумовили зібрання спеціальної комісії, результатом якої було прийняття вказівки від 2 липня 1802р., яка забороняла в’їзд чужих циганських сімей, що не бажали осідати на території; для всіх же інших була встановлено останній термін осідання – 1 листопада 1803р. Антропологічні, історичні та соціально-економічні фактори суттєво вплинули на соціальний статус, спосіб життя, заняття та культуру циган Буковини. Колишнє рабське становище циган в молдавський період, не дивлячись підвищення їхнього статусу цісарською владую, й надалі залишило їх вигнанцями суспільства у сприйнятті інших спільнот Буковини, що знайшло відбиток у  етнографічній літературі.За даними перепису 1890р. в краї проживало близько 5500 осіб циганської національності. Висока мобільність і невизнання частиною ромів своєї національності завжди заважали точному підрахунку. Велика кількість ромів сезонно мігрує на заробітки до Чернівців (на Калинівський ринок) з інших     областей, зокрема із Закарпатської.

 Вони є народом, що проживають у багатьох країнах світу.     У період СРСР цей народ вважали кочовим, 5 жовтня 1956 року вийшов указ Президії Верховної Ради СРСР “Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом”, що забороняв кочовий спосіб життя та прирівнбвав його до дармоїдства. За цим законом Ромів могли позбавити волі строком до 5 років. До речі у 20 роках ХХ століття 81.3% ромів були осілими. На вільних землях у 1927 році оселилось близько 500 кочових родин. Прото насильна колективізація припинила процес осідання. Розселення відбувалося по всій території України, але найбільше припало саме на Західну Україну.У період з 1939 по 2001 чисельність меншини збільшила у шість разів на території Чернівецької області. Рівееь урбвнізації циганів у м.Чернівці входить у четвірку по Україні, разом з Донецькою, Луканською та Харківською областями і дорівнює приблизео 94,8%. У зв'язку з урбанізацією традиції ромів набували видозмін, наприклад багато з них зараз сповідвють християнство, та святкують більшість християнських свят, зокрема Патраді, Русаня, Кучуно тобто Пасха, Трійця і Різдво відповідно. Але зберігають свої традиції, наприклад як “уникання” – чоловіки сідають окремо від жінок. До тогож Роми вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фолькльор, зокрема, у ділянці народної поезії (особливо казки), музики, танцю. Не зважаючи на це, вони належать до народів, які легко сприймають елементи культури населення, серед якого проживають. Циганський фолькльор мав вплив на українських писемників, у тому числі буковинських. Найчастіше ромів сприймають як людей, що “-Займаються крадіжками коней, барижництвом, а жінки ходят по селам і містам і ворожуть”. Насправді така реакція на романів пішла ще у період СРСР, де вважалося, що людина не може вести кочовий спосіб життя . У данний момент можно точно сказати, що більшість романів Чернівецької області займаются вирощуванням коней, через що є чудовими знавцями цих тварин. Також зараз поширення набула торгівля. А жінки тим часом продовжують традиції, тобто ворожуть на руці, на картах, воску, кввсолі дзеркалі, адже це популярно навіть у наш час. У зв'язку з інтеграцією у суспільство втрачається циганська культура – особливо у містах, адже 81,4% романів на території Буковини вважають своєю рідною мовою українську. Не дивлячись на це їх до сих пір не визнають правовою національність. Згідно з опитуванням громадської думки, що проводив Інститут соціології Національної академії наук у 2002 році, ступінь толерантності до ромів оцінили у 22 бали із 100. Середньо статистичний українець згоден бачити їх у містах як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноцінних громадян. Підозри до ромів з боку корінного населення спричиняють випадки дискримінації на роботі, у медобслуговуванні, навчанні, що породжує зустрічну агресію від романів. Представники ромчькою меншини у Чернівцях продовжують залишатися однією з найбільш вразливих соціальних груп, яка піддається систематичній маргіналізації, стигмвтизації та дискримінації. Серед найбільших проблем, з якими стикаються роми Буковини є ускладненний доступ до медицини, соціальних послугі освіти. Вражаюча цифра близько 75% чернівецьких ромів до 30 років є неписьменними. Приблизно половина ромських дітей не відвідує середню школу взагалі, а з тих, хто відвідує, атестат про закінчену середню освіту отримує приблизно 30% учнів ромської громади. Причини не зважаючи на дискримінацію учнують такі:

  • Тотальна бідність ромських родин.
  • Старше покоління є повністю неписьменним, і від цього не розуміння важливості бвтьками відвідування дитсвдків та шкіл.
  • Діти часто беруть участь у домашньому господарстві.
  • Вони змалку привчаються до заробітку, що спричиняє відсутність у самих дітей бажання навчатися.

Важливою причиною несприйнятта ромів суспільством є кримінал, щоб упевнитись достатньо вести у пошуку “Роми Чернівців” новини будуть такі:

  • У Чернівцях активізувалися шахраї роми. (Новина від 09.04.2017)
  • Розлючені цигани напали на дітей з сокирами. (Новина від 05.05.2016)
  • У Чернівцях роми намагвлися продати дитину. ( Новина від 08.05.2010)

Поєднання кочового способу життя, потреби здобувати засоби для існуванняі труднощі при працевлаштуванні призвело до частих порушень місцевих законів. Найбільш поширенними злочинами які вчинають роми, були шахрайство і крадіжки, зараз додалися ще торгівля наркотиками і органами. Згідно з підрахунками не менше 30% наркоринку у Чернівцях контролюють роми. У зв'язку з саме цим роми розподілилися за соцівльним статусом, ромське населення Чернівців на кілька соціальних підгруп, залежно від таких факторів, як регіон, мова спілкування, професійна належність ( Що склалася історично). Крім того, той факт, що більшість ромів живуть у бідності, також створює поділ, за соціально майновим статусом у середині ромської спільноти.

 

 

 

 

 

До  жорсткої кастовості ромів віднесені:

  • Еліта, ромська інтелігенція – це переважно люди з вищою освітою, музиканти, артисти, лікарі, письменники які мають певний статус у суспільному житті країни.
  • Лідери, барони таборів - які обираються громадоюй відповідвють за функціювання табору, контролюють його контакти із “зовнішнім світом”
  • Пересічні роми – мешканці таборів, осілі цигани, які мають свої будинки, квартири.

Існує ще четверта категорія, яка стоїть найнижче по ієрархії і не належить до громади – це цигани “з вулиці”

Отже, радянська думка ще залишається в Україні, в часності на Буковині, але населення з обох сторін розуміє, що вони населяють одну територію, і намагаються жити один з одним у соціумі. Як приклад можно привести “День Романа” в Україні, що святкується кожно рлзу 08.04. А Роми розуміють, що їх дітям потрібна освіта, тому ромські діти спокійно навчаються у бідь-якій школі Буковини. На мою думку не можна на цьому зупинятися, треба продовжувати навчатися бути толерантними один до одного

 

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
14 січня 2019
Переглядів
221
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку