Історія України 10 клас Практичне заняття. Голодомор 1932-1933 рр. мовою документів, свідчень та чисел.

Про матеріал
Історія України 10 клас Практичне заняття. Голодомор 1932-1933 рр. мовою документів, свідчень та чисел. Очікувані результати: - встановлювати хронологію перебігу подій Голодомору 1932-1933 рр.; - аналізувати причини, мету та наслідки Голодомору 1932-1933 рр.; - пояснювати та застосовувати поняття: Голодомор, геноцид, «чорна дошка», колективізація, розкуркулення, хлібозаготівлі; - розкривати сутність поданих історичних документів; - застосовувати здобуті знання та навички з теми у нестандартних умовах.
Перегляд файлу

Історія України         10 клас

Практичне заняття. Голодомор 1932-1933 рр. мовою документів, свідчень та чисел.

Дидактичні задачі уроку:

  •                  розкрити  передумови,  мету  та  характер  Голодомору  1932-1933 рр.;
  •                  характеризувати   основні   причини  Голодомору   1932-1933 рр.;
  •                  з’ясувати наслідки Голодомору 1932-1933  рр. для населення та країни;
  •                  формувати вміння та навички роботи з ілюстраціями, історичними та інформаційними текстами;
  •                  покращити вміння логічно мислити та аналізувати історичні факти;
  •                  формувати інформаційну, комунікативну та громадянську компетентність;
  •                  розвивати вміння аналізувати здобуту інформацію, чітко будувати свою відповідь;
  •                  вдосконалювати вміння використовуючи технологію «скетчноутінг», стисло та швидко викладати свої знання в усній та письмовій формі.

Очікувані результати:

  •                  встановлювати хронологію перебігу подій Голодомору 1932-1933 рр.;
  •                  аналізувати причини, мету та наслідки Голодомору 1932-1933 рр.;
  •                  пояснювати та застосовувати поняття: Голодомор, геноцид, «чорна дошка», колективізація, розкуркулення, хлібозаготівлі;
  •                  розкривати сутність поданих історичних документів;
  •                  застосовувати здобуті знання та навички з теми у нестандартних умовах.

Тип уроку: комбінований урок.

Форма уроку: урок-конференція.

Обладнання: ноутбук, проектор, фліп-чарт, папір для фліп-чарту, стікери, маркери, копії: історичні  документи,  статті з газет, фотографії, плакати, записи з щоденників очевидців, карта «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.».

Структура уроку

І. Підготовчий етап. ( 8 хвилин)

Організаційний момент.

Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

Актуалізація опорних знань.

Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Основна частина. (30 хвилин)

Вивчення нового матеріалу.

Осмислення знань і умінь.

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчих рівнях.

ІІІ. Підсумковий етап. (7хвилин)

Підведення підсумків уроку, рефлексія.

Інструктаж до виконання домашнього завдання.

Перевірка знань і умінь.

 Хід уроку.

І. Підготовчий етап.

Організаційний момент.

Привітання з учнями. Перевірка готовності учнів до уроку.

(Класна кімната підготовлена до уроку: столи розставлені по кімнаті об’єднані в 5 груп, на дошці прикріплені світлини часів Голодомору тощо)

Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

Учитель: Тема нашого сьогоднішнього уроку «Голодомор 1932-1933 рр.». Основна мета на основі історичних документів, свідчень очевидців та фото з’ясувати причини та наслідки Голодомору, покращити ваші вміння аналізувати інформацію та викладати свої знання за допомогою технології «скетчноутінг».

Актуалізація опорних знань.

Учитель: Для більш продуктивної роботи сьогодні пригадаємо, що ви вже знаєте про становище українських земель у 20-30 рр. ХХ ст.

Орієнтовні питання:

  •                  Що таке колективізація?
  •                  Що таке колгоспи?
  •                  Вступи до колгоспів були добровільними?
  •                  З якою метою створювалися колгоспи?
  •                  Для чого були потрібні хлібозаготівлі?

(Відбувається у формі бліцопитування за ланцюжком. Перше питання задає вчитель, учень після своєї відповіді ставить коротке питання другому, другий – третьому і так далі. Час на відповідь кілька секунд.)

Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: сьогодні ми перегорнемо чи не найстрашнішу сторінку історії нашого народу. В минулому нашої держави вже був голод, але чому на вашу думку голод 1932-1933 рр. називають голодомором? У чому неординарність цього явища? Які емоції у вас викликає цей термін? (Відповіді учнів)

ІІ. Основна частина.

Вивчення нового матеріалу.

Для вивчення нового матеріалу учитель розподіляє учнів на 5 груп. Для поділу на групи можливо використовувати простий розрахунок, жеребкування або руханку «Молекули».

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми розглянемо яким був Голодомор для різних верств населення. Для цього необхідно розділитися на групи, кожна з груп отримає різні завдання та матеріали для опрацювання.

Результатом вашої роботи стане з’ясування передумов, причин та наслідків Голодомору 1932-1933 рр. та умови дізнаєтесь про умови життя населення в ті страшні роки. Кожна група  по закінченню часу презентує свої відповіді, їх вам необхідно  занотовувати за допомогою технології «скетчноутінг».

Скетчноутінг - це спосіб фіксування інформації, який дозволяє не записувати 100% почутого або прочитаного тексту, а, навпаки, виділяти з отриманої інформації тільки саму суть і миттєво фіксувати на папері (короткий запис-малюнок). Скетчі одночасно активують і візуальні, і вербальні режими.

Групи:

  1. Політики.
  2. Психологи.
  3. Журналісти.
  4. Історики.
  5. Дипломати.

Завдання та інструкції для груп:

  1. Політики – після опрацювання копій документів періоду Голодомору визначити його причини та дії радянського керівництва, що призвели до погіршення ситуації на постраждалих територіях.(Додаток 1)
  2. Журналісти – на основі поданих матеріалів скласти тези до статті в газету з метою поширення інформації про Голодомор серед світової спільноти.
  3. Психологи – на основі фотографій та свідчень очевидців визначити загальні настрої та наслідки для народу, постраждалого від Голодомору.
  4. Дипломати – на основі запропонованих матеріалів скласти план допомоги постраждалим регіонам та вимоги до керівництва СРСР щодо припинення дій, що призвели до Голодомору.
  5. Історики – опрацювавши запропоновані матеріали визначити найбільш постраждалі регіони та наслідки Голодомору для України.

Групи оформлюють свої відповіді на папері для фліп-чарту за допомогою технології «скетчноутінг».

Осмислення знань і умінь.

Робота в групах, пошук відповідей. За необхідністю вчитель консультує учасників групи.

Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Презентація отриманих результатів групами.

ІІІ. Підсумковий етап.

Підведення підсумків уроку, рефлексія.

Створити СЕНКАН.

1 рядок – іменник (тема)

2 рядок – 2 прикметники, що розкривають тему

3 рядок – 3 дієслова, що описують дію

4 рядок – речення, в якому висловлене ставлення до теми

5 рядок – слово-резюме (синонім теми)

На вибір вчителя учні створюють СЕНКАН у визначених раніше групах або індивідуально.

Перевірка знань і умінь.

Перевірка знань і умінь відбувається за допомогою вправи «Життєвий урок». Учні відповідають на питання вчителя:

  • Які висновки можна зробити після вивчення події цієї страшної трагедії?
  • Чи було комусь «вигідно» штучно створити умови для початку Голодомору?
  • Які наслідки цієї події були для народу?

Інструктаж до виконання домашнього завдання.

  1. Опрацювати параграф підручника §21-22. Вивчити дати та визначення.
  2. Перша група-  написати листа до керівних органів СРСР з порадами, критикою або своїми зауваженнями до їхніх дій під час Голодомору 1932-1933 рр.
  3. Друга група - за допомогою підручника скласти хронологічну таблицю з теми: «Голодомор 1932-1933 рр.»

Учитель: Голодомор – це покарання українців за прагнення незалежності і свободи під час революції 1917-1921 рр., спроба зламати його волю до спротиву, позбавити національної ідентичності. Як наслідок – українське село замовкло. Ніхто відкрито не протестував.

У душах мільйонів українців пережитий голод залишив травму, яка сковувала їх десятиліттями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

  1. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К.: Генеза, 2005. – 318 с.
  2. Голодомр 1932-1933 років в Україні: злочин влади – трагедія народу: документи і матеріали / ред.кол.: О.А.Удод (голова), С.В.Кульчицький, Р.Я. Пиріг, Ю.І.Шапокал. – К.: Генеза, 2008. – 504 с.
  3. Офіційни веб-портал Державної архівної служби України – http://www.archives.gov.ua
  4. Архівні документи про Голодомор 1932-1933 років. - http://incognita.day.kiev.ua/arxivni-dokumenti-pro-golodomor-1932-1933-rr.html
  5. Україна 1932-1933 геноцид голодом. Брошура. Матеріали підготували Український інститут національної пам’яті, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Міністерство закордонних справ України та Міністерство інформаційної політики України. https://85holodomor.in.ua/%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%80%D0%B0/
  6. Пам’ять про Голодомор 1932-1933 років. Офіційний веб-сайт Українського інституту національної пам’яті. http://www.memory.gov.ua/page/pamyat-pro-golodomor-1932-1933
  7. Історія України (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / В.С. Власов, С.В. кульчицький. – К.: Літера ЛТД, 2018.  – 256 с.

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
15 січня 2019
Переглядів
9098
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку