Дослідження та Результати школярів

Поліпшення результатів школярів у  набутті знань та вмінь під час вивчання ,  предмета фізична культура завдяки об'еднання теорії та практики.

У загальному освітньому процесі, в умовах спочатку епідеміологічних

обмежень, а надалі військової агресії, пріоритетів набуває дистанційна форма

навчання. Методологія навчання за цією формою, звісно, ще не має чітко

визначених дефініцій та науково обґрунтованого алгоритму Загалом робота он-

лайн доволі часто проводиться без урахування відмінностей між теоретичними,

семінарськими, практичними або контрольними заняттями. Звісно проведення

кожного з цих занять має відповідну специфіку, яка тільки поглиблюється у

дистанційному форматі. Відповідно до специфіки викладання фізичної культури у

школі ми концентруємо увагу нашого дослідження саме на практичні заняття. Але

повна відсутність теоретичного матеріалу суттєво знижає ефективність викладання

нашої дисципліни. Треба зауважити, що сама по собі організація якісних

практичних занять з фізичного виховання (саме у цьому форматі), з адекватним

обсягом фізичних зусиль та навантажень, це досить складне завдання. Тож перед

нами постало завдання збалансовано поєднати теорію і практику у навчальному

процесі. Оптимальне вирішення цього завдання потребує визначення ключових

аспектів даного педагогічного конструкту, аналізу та синтезу напрацьованого

практичного досвіду та відповідного системного підходу, у контексті специфіки

нашої дисципліни. З урахуванням зазначеної проблематики і представлена наша

робота.

Мета. Розглянути проблемне поле ефективності процесу фізичного

виховання в умовах дистанційної форми навчання.

Методи дослідження. Аналіз практичного досвіду, аналіз спеціальної

літератури, експлікація власних логічних схем.

Результати дослідження Дистанційні заняття школярів з фізичної

культури безпосередньо здійснюються за допомогою технічних засобів та

інформаційних ресурсів (Viber, Telegram, Zoom, Class room і.т.). Надання власне

навчального матеріалу, залежно від змісту та логіки викладання, може

реалізовуватися у трьох варіантах:

− в он-лайн режимі;

− у вигляді послідовно пов`язаних завдань (з елементами зворотного зв`язку);

− у змішаному (гібридному варіанті);

Практичні заняття з фізичної культури вирізняються від інших навчальних

занять безпосереднім впливом на функціональні системи організму людини з

відповідними процесами стомлювання та відновлення. Тож контроль за цими

впливами є одним з основних елементів практичних занять з фізичної культури у школі. Ми розглянули досвід роботи у дистанційному форматі за наступними

показниками:

−візуальний контроль;

−пульсометрія;

−хронометраж.

Аналіз доступних нам матеріалів щодо означеної тематики, та узагальнення

відповідного досвіду дозволяє нам припустити, що в умовах дистанційної форми

навчання вчитель незалежно від обраного варіанту викладання, має делегувати

частину контрольних заходів школярам. Тобто посилюється роль самоконтролю (у

першу чергу за фізичним станом), з акцентом на формування особистої

відповідальності учня.

Наступний суттєвий аспект – зворотний зв`язок. Головна вада саме он-лайн

практичного заняття, це відсутність продуктивного зворотного зв`язку.

У випадку з варіантом послідовно пов`язаних завдань з`являється

можливість налагодження зворотного зв`язку, але ефективність та інформативність

такої комунікації залежить від наявності відповідно оформленого документа. Без

розробки такого документа завдання сприймаються школярами як побажання

вчителя (без відповідного самоконтролю та самооцінки).

Треба додати, що дистанційний формат викладання фізичного виховання

потребує самостійного сприйняття алгоритму курсу зазначеної дисципліни, що

неможливо без відповідного теоретичного компоненту. Власне і виконання змісту

практичних занять з фізичного виховання зміщує акцент педагогічних впливів на

самопримус та самооцінку студента. На допомогу учню у цих діях і спрямована

наша робота.

Висновки. Ефективність практичних занять з фізичної культури у

дистанційному форматі має негативну тенденцію.

Виправлення такої тенденції передбачає розробку певного варіанту

викладання саме таких занять.

Он-лайн заняття досить ефективні для теоретичної складової дисципліни.

Он-лайн практичні заняття не є оптимальним варіантом дистанційної форми

навчання. Відповідно потрібне науково обґрунтоване визначення балансу теорії та

практики у дистанційному форматі.

Тема потребує подальших досліджень та розробки організаційно-

методичних положень.

Література

1.Журавльов С.О., Кондратович А.Б., Кривенда В.С. Підвищення ефективності
фізичного виховання для студентів в умовах дистанційного навчання / Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: Матеріали XVI Міжнар. наук.-метод. конф. за заг. ред. І.І. Вржесневського. – К.: НАУ, 2021. С. – 63-67.

2.Яхина Е.П. Информационные технологии управления: учеб. пособие. Барнаул:
АГУ, 2004. 167 с.

3.Шарко А.В. Актуальні проблеми дистанційного навчання з фізичної культури в
закладах вищої освіти / Матеріали Регіональної наук. інтернет-конф. «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту в сучасних умовах»: зб. наук. праць. – Дніпро: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020. С. – 190-195.