Міністерство освіти та науки України

Комунальний заклад «Запорізький інститут післядипломної педагогічної освіти»

Запорізької обласної ради

Кафедра початкової освіти Міністерство освіти та науки України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчання через дослідження за запитами учнів

за певною проблемою

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:Носаченко Н.В.

 вчитель початкових класів

Володимирівської філії 1-2ст.

Приазовської районної ради

Запорізької області

Група №46

 

 

 

 

Запоріжжя

2018

Авторська розробка на тему

«Планування навчання через дослідження за запитами учнів

 (Inquiry based learning)»

«Природня цікавість заохочується, коли вчитель приймає запит!»

ВСТУП

У початкових класах учнів надзвичайно допитливі. Школярів цікавить все, що відбувається не тільки в їхньому найближчому оточенні, але і там, де вони не були.

Як зробити так, щоб на уроках учні могли шукати відповіді на власні запитання? Як правильно ставити запитання? Чи може учень скеровувати власну пізнавальну діяльність самостійно?

На ці та інші питання може дати відповідь ефективна стратегія навчання Inquiry Based Learning.

Inquiry Based Learning - навчання на основі учнівського запиту через дослідження, тобто процес конструювання учнями знань шляхом формулювання власних запитань та пошуку відповідей на них.

Навчання на основі учнівського запиту через дослідження – це робота, під час якої учень ставить запитання, шукає на них відповіді, обговорює результати з іншими учнями, удосконалює власні знання, шукає шляхи їх використання в нових умовах, обдумує процес пізнання та шляхи удосконалення власного мислення.

Запит передбачає залучення, яке веде до розуміння. Крім того, залучення до навчання означає наявність навичок та уявлень, що дозволяють шукати відповіді на питання.

В основі стратегії лежить діяльнісний підхід, коли замість лекцій та коротких відповідей про все, що вимагає програма, діти самостійно висувають гіпотези, проводять власні дослідження, роблять висновки та обговорюють ідеї. Учитель лише стимулює критично ставитися до цих ідей, спиратися на наукові факти й зосереджуватися на вирішенні проблеми.     

Виділяють декілька рівнів навчання на основі запитів:

• Дослідження для підтвердження (використовується для підсилення знань учнів).
• Структуроване дослідження (коли учень повторює процес).
• Дослідження частково структуроване (коли учню надано лише питання для дослідження).
• Відкрите дослідження (коли учень досліджує самостійно за власним запитом).

Учні можуть проводити дослідження за вже існуючими стратегіями з метою набуття власного досвіду – дослідження на пошук інформації. А можуть розробляти власне дослідження за допомогою  експериментування  й опитування за самостійно складеним опитувальником – дослідження орієнтоване на власне відкриття.

Роль вчителя в навчанні на основі запитів: спонукати учнів самостійно ставити запитання, проводити дослідження, формулювати та обговорювати ідеї, робити висновки.

Діти починають розуміти світ, запитуючи. З народження діти спостерігають за обличчям, що наближаються, вони захоплюють предмети, вкладають речі в рот, звертаються до голосів. Процес дослідження починається зі збору інформації та даних шляхом застосування людських почуттів – бачачи, чуючи, торкаючись.

Навчаючи дітей ставити запитання, слід звертати їхню увагу на те, що питання мають бути важливими й цікавими, спрямованими на об’єктивні чинники і не всі можуть спиратися на  факти. Слід дбати й про різноманітність питань: серед них мають бути такі, що спрямовані на виведення висновків на основі отриманої інформації, на передачу  цієї інформації,  на її пояснення, а також такі, які б спонукали учнів висувати гіпотези та перевіряти свої знання.

Також учитель повинен  навчити своїх вихованців алгоритму організації дослідження на основі їхніх запитів:

1. Зацікавлююсь.
2. Що я знаю про це?
3. Запитую.
4. Знаходжу можливі відповіді.
5. Ставлю нові запитання.
6. Шукаю нову інформацію.
7. Створюю.
8. Дискутую, презентую.

Поради вчителю під час кола обговорення:

• Давайте позитивні відгуки під час обговорення в колі. Заохочуйте   учнів робити те ж у групі.
• Намагайтеся не відповідати на запитання безпосередньо.   Заохочуйте учнів самостійно шукати відповіді на запитання.
• Подумайте, що ви запропонуєте учням: відео, книги, інтерв’ю,   малюнки. Так діти зможуть знайти відповідь на запитання.
• Дайте учням час для вивчення теми. У цей час працюйте з групами   учнів по черзі.

Компоненти навчання, заснованого на запитах учнів: запитання, дослідження, обговорення, висновки.

Inquiry Based Learning краще підтримує дитячу допитливість та прагнення бути самостійним у пошуку нових знань, бажання ділитися думками з іншим і мати підтримку значущих дорослих.

Мета такого підходу – формування особистостей, що можуть мислити самостійно і при цьому володіють чіткою системою навичок пізнання.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

ПЛАНУВАННЯ

 Inquiry Based Learning

(навчання на основі учнівського запиту через дослідження)

 

Тема. Чи мають рослини рот?

Предмет Природознавство

Очікувані результати (з програми): учень

• має уявлення про тіла неживої та живої природи;
• називає ознаки організмів;
• розуміє, які умови необхідні для життя;
• провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди;
• розповідає про власні емоції, які виникають під час спостереження та експериментування;
• на основі власного досвіду знаходить підтвердження правдивості відомостей про природу, висловлює свою думку про це;
• створює виріб за зразком (шаблоном) та власним задумом самостійно чи за допомогою дорослих.

 Ідея. Живі істоти мають певні потреби, які допомагають їм залишатися живими. 

 

 

 

Примітки			Коло обговорення			Дослідження та обговорення проводитимемо у невеликих  групах. Складання
Результати	Діти привіталися, налаштувалися на роботу;  вчитель побачив настрій дітей; створив невимушену атмосферу.	Вправа викликала здивування. Діти зацікавлені, що будемо вивчати, досліджувати на уроці (протягом тижня).	Організувати у класі полив рослин та   годування котика, щоденне спостереження за змінами, ведення щоденника дослідника. Залучити  досвід дітей, які спостерігають  за рослинами та тваринами вдома, у бабусі тощо	Ключові слова. Енергія, прісна вода, солона вода, ріст, листя, стебло, коріння, рот, живе, неживе.	Вчитель та діти бачить, які знання мають діти з теми; що вони відчувають; що для дітей цікаво та важливо.	Садимо деревце (горіх) поливаємо, спостерігаємо. Організовано дослідження. Діти у невеликих групах поставили у склянку с водою та в порожню склянку квіти, поливали кімнатні рослини, поїли водою хом’яка для спостереження протягом тижня.
Ресурси		Скринька  з ро-слинами,  котик, пляшка з водою малюнок рота.	Папір для фліпчарту, маркер.	Папір для фліпчарту, маркер.		Матеріали для організації  та проведення до-слідження (склянки, вода,  живці
Види діяльності (вправи)	«Ранкове коло». Вправа-привітання «Усмішка 2@2поколу»	Активність на здивування. Вправа «Скринька @відчуттів»	Збір запитів	Початок формування «башти слів»	Рефлексія	Організація дослідження
Відібрані запити учнів з теми	Чи їдять рослини? Що їдять рослини? До якої природи належать рослини? Що спільного між усіма рослинами?  Що потрібно для життя рослин?
Всі запити учнів з теми	Чи є рослини живими? Чи їдять рослини? Чи можна годувати рослин? Що їдять рослини? Яка улюблена їжа рослин? Чому одні рослини  великі, а інші маленькі? Чому ростуть рослини? Чим їдять рослини? Рослини істоти чи неістоти? Для чого потрібні рослини? З чого складаються рослини? Де живуть рослини? Де у рослин знаходиться рот? До якої природи належать рослини? Що рослини роблять на Землі? Чому рослини м’які? Звідки беруться рослини?

 

Висновки зробимо усім класом.				Можна принести фотографії, організувати фотогале-рею
		Замальовка або запис першого кроку у «Щоденник дослідника»	Повертаємось до запитів, чи є питання, на які знайшли відповідь. Про що діти хочуть дізнатися більше? Діти розповідають, про що дізналися, що здивувало, зацікавило, що це означає для них, як для учнів, чому це важливо. Що відчували?	Учні розповідають, що відбувається з рослинами у різні пори року, коли їх поливати, коли не поливати. З’ясовуємо, що потрібно для життя рослин, чим вони живляться. Деякі учні розповідають про клумби, квітники, рослин-хижаків (росянка).
водою і годували котика,    кімнатні рослини в горщиках,  поїлка.	Папір для фліпчарту (з попередніми записами словника), маркер.	Щоденник для запису спостережень (альбоми, блокноти тощо), кольорові олівці	Фліпчарт із запитами учнів	Папір для фліпчарту (з попередніми записами словника), маркер
	Поповнення «башти слів»	Організація «Щоденника дослідника»	Підсумки. Рефлексія	Розповіді учнів про рослини та тварин, яких вони бачили вдома або у бабусі тощо. Поповнення «башти слів»
На кого схожі рослини? Кому потрібні рослини? Чи можуть рослини рухатися? Чи набирають вагу рослини? Рослини-хижаки: хто це або що це? Чи п’ють рослини воду? Що спільного між усіма рослинами? Скільки часу можуть прожити рослини без води? Чи є у рослин зуби? Чому рослин назвали рослинами? Чому людина не може жити без рослин? Чому рослини різні? Що потрібно для життя рослин?

 

Попросити ді-тей підписати малюнки у що-деннику
Замальовка або запис наступного кроку у «Щоденник дослідника»	Повертаємося до запитів. На які питання вже знайшли відповідь? Чи виникли нові запитання ? що важливо знати? Учні розповідають, що думають і знають зараз, що це для них означає, чому це важливо.	Учні обговорюють результати спостережень у групах; за «Щоденниками досліджень» розказують, що побачили під час спостереження, на що звернули увагу. Фронтально робимо висновки.	Виготовлення лепбуку  «Чи мають рослини рот?»	Повертаємося до запитів. Обговорюємо питання, на які знайшли відповідь. Учні розповідають, що думають і знають зараз, що це для них означає, чому це важливо.
Щоденник для запису спостережень, кольорові олівці	Зібрані запити.	«Щоденники дослідника»	Альбоми, аркуші А-4 кольорові олівці, фломастери, кольоровий папір, ножиці
Заповнення «Щоденника дослідника»	Підсумки. Рефлексія	Аналіз та висновки на основі спостережень.	Практична робота	Підсумки тижня. рефлексія

 

 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Висновок: Навчання на основі запитів – це школа зростання знань дитини. Діти розповідають про те, які дії вони повинні зробити, та які дії вони вже зробили і для чого. Важливо те, що діти один одному дають поради і пояснення. Отримують більш глибокі знання, а також стабільні навички отримання і аналізу інформації.

Фото дослідження – https://drive.google.com/open?id=17wX2-hbj4ghOvvd6AOpbZeQb7qgWC4wR

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Державний стандарт початкової освіти (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 )

2.     Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017,        № 38-39, ст.380), прийнятий 05.09.2017 р.

3.     Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.

4.     Inquiry-based learning From Wikipedia, the free encyclopedia https://en.wikipedia.org/wiki/Inquiry-based_learning

5.  MON-EDERA-OSVITORIA: ST101 Онлайн-курс для вчителів початкової школи. Модуль 4

https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:MON-EDERA-OSVITORIA+ ST101+st101/courseware/c13a66cbe4de47069f7fe097183834e1/a5bb6d411f914e6e9799e8cc507d06ca/

6.     What is inquiry-based learning? https://www.thirteen.org/edonline/concept2class/inquiry/index.html

7.     10 Benefits Of Inquiry-Based Learning. https://www.teachthought.com/critical-thinking/10-benefits-of-inquiry-based-learning/