Досвід: "Формування інформаційно - комунікативної компетентності учнів засобами наочності під час уроків історії"

Досвід:

«Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів засобами наочності під час уроків історії» 

Завдання роботи – навести приклади, із власного досвіду,  використання наочності в процесі формування інформаційно-комунікативної компетентності під час уроків  історії.

І. Навчання інформативній грамотності.

1. Урок Вступ до історії України та громадянської освіти. Тема: «Види історичних джерел. Завдання : «Створити власний електронний продукт із зображеннями різних видів історичних джерел». І обов’язково треба пояснити суть принципу академічної доброчесності .

2. Урок громадянської освіти у восьмому класі. Питання про українські звичаї та традиції як складову нашої національної ідентичності.

Завдання перше.

      Під час уроку, в запропонованій презентації вчителя,  назвати державні та народні символи в Україні. 

Завдання друге. Назвати українські народні звичаї та традиції, що зображені на слайді.

Завдання третє.

 Створити власний електронний продукт із зображенням українських звичаїв та традицій, про які не йшлося під час уроку.

3. Урок громадянської освіти, 8 клас, аналіз питання про важливість збереження національної пам’яті.

Завдання перше.

Вчитель, в своїй презентації, демонструє портрети героїв, які віддали своє життя за незалежність України і коротко розповідає про цих людей. Важливо, показати портрети героїв сьогодення та портрети земляків, що загинули, чи воюють в сьогоднішній війні.

Домашнє завдання.

Створити письмове повідомлення про членів родини, що воювали, чи воюють за Батьківщину сьогодні. Діти в своїх роботах надсилають безліч безцінних фактів, включаючи розповіді про сьогоднішніх захисників України.

4. Урок Громадянської освіти, 10 клас. Тема: «Борці за права людини».

Підручник пропонує інформацію про історичних персоналій світового рівня.

Дітям пропонується створити власну презентацію про українських борців за мир, включаючи, сучасних політичних лідерів України.

ІІ. Навчання комунікативній компетентності.

Завдання перше. Урок Всесвітньої історії, 10 клас, питання: «Геноцид вірмен в роки Першої світової війни. Вчитель пропонує:

а) Виконати роботу в парах під час уроку. На основі аналізу фактів по темі, що аналізуються в учительській презентації, скласти повідомлення, відповідаючи на питання і презентувати результати :

- Що?

- Де?

- Коли?

- Як? (депортація та масові вбивства)

- Наслідки подій.

Завдання друге.

 Той самий урок: на основі аналізу питань про суть нацистського голокосту євреїв під час Другої світової війни, депортації  кримських татар, голодомору в Україні в 1932 – 1933 рр., зробити власний висновок про схожість нацизму та сталінізму (назвати спільні риси).

Завдання третє.

Порівняти картинки «Пам’ятник дітям, загиблим  в Бабиному яру» і фото понівечених дитячих іграшок біля українських житлових будинків, і надати відповідь на питання: «Що спільного в нацизмі і рашизмі?»

ІІІ. Навчання ІКТ-компетентністі (технологічна складова).

     Володіння сучасними цифровими інструментами (комп’ютер, смартфон, інтернет, хмарні сервіси тощо) для сучасних школярів не є проблемою, особливо для дітей, що вже четвертий рік працюють дистанційно. Наші учні вдало користуються ШІ-інтелектом, але тут хочу зауважити, що вважаю за потрібне, ще в п’ятому класі, вчити учнів не просто копіювати надані матеріали, а використовувати їх творчо. Наприклад, в п’ятому класі на уроці по темі «Історичні джерела» надаю картки із зображеннями історичних джерел і по 6 питань для аналізу цих зображень. Завдання: «Відповісти на питання, використавши шпаргалку із ШІ». При цьому учні не просто копіюють інформацію, а вибирають необхідне.

IV. Навчання критичному мисленню. 

        Завдання перше. Порівняння наданих зображень. Для того, щоб вчити дітей методу порівняння, треба перш за все, навчати вибору критеріїв порівняння. Наприклад, щоб порівняти депортацію вірмен, як складову геноциду 1915 – 1918 рр. і депортацію кримських татар 1944 р., треба визначити критерії: Де? Коли? Чому? Як?   Створивши відповідну таблицю, учні легко зможуть в ній дати відповіді на питання і зробити висновок про те, що в обох випадках ми бачимо прояви злочинності влади проти цілих народів, що є, по суті, геноцидом. Коли діти зрозуміють, як формулювати питання для порівняння, тоді можна давати їх завдання робити порівняння самостійно. Наприклад, 10 клас, тема: «Фашизм в Італії та нацизм в Німеччині». Тут, звичайно, треба наголосити на відмінність - наявність расової теорії  в нацистів, що робить цю ідеологію найстрашнішою із тих, що колись існували.

6. Навчання соціально-культурній складовій
   • розуміння особливостей спілкування в різних культурних і соціальних контекстах;
   • дотримання норм етики, толерантності й взаємоповаги під час комунікації.

Під час роботи з учнями,  в умовах сьогодення, ми повинні бути прикладом для них в прояві поваги і розумінні нових культурних і соціальний умов, в яких опинилися наші учні. Багато хто з них вже четвертий рік живе в іншій країні, а це чужа мова, культура, традиції. Діти  навчаються прилаштовуватися до нових умов і ми маємо з повагою до цього ставитися. Наприклад, на уроках громадянської освіти, вивчаючи аспекти української ідентичності, можна запропонувати дітям завдання, в якому вони покажуть  культуру і традицій тої країни, де вони зараз перебувають.

Отже, формування інформаційно -комунікативної компетентності із застосуванням наочності дає  широкі можливості  для глибокого діяльнісного підходу учнів в навчальному процесі.