1.ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

"Критичне мислення - це мислення про мислення,

коли ви мислите задля того, щоб удосконалити мислення"

(Ричард Паул).

 

Метою освіти на сучасному етапі, є формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, спроможної повноцінно реалізуватися у дорослому житті та головне, особистістю, яка володіє  навичками ХХІ століття.

Урок зарубіжної літератури один з небагатьох, який дає змогу повноцінно формувати  критичне мислення в учасників освітнього процесу  різними видами навчання:

ü      Пошуковою діяльністю; ü Діалоговими технологіями; ü Комп’ютерним навчанням.

У навчанні, особливе місце займає саме впровадження комп’ютерної освіти у традиційні уроки зарубіжної літератури.

Як же вдало поєднати інноваційні комп’ютерні методи  та традиційний підхід до вивчення художнього твору, аби учні розуміли різницю між баченням автора та режисера, могли протиставляти та критично аналізувати? Ще й розвивали одні з головних компетенцій сучасного здобувача освіти – мультимедійну грамотність та критичне мислення?

Для цього доречне  впровадження  мультимедійного супроводу уроків.

Звичайно, мультимедіа на уроках літератури ідея не нова. Використання презентацій, аудіотекстів, інтерактивних дошок, звукових ілюстрацій,  віртуальних екскурсій на уроках літератури – завжди було запорукою успішного уроку.

Для сучасних підлітків характерною ознакою є кліпове мислення, яке знижує засвоєння навчального матеріалу, особливо це стосується читання.

Тому треба шукати нові підходи та методи які зацікавлять учнів до читання та аналізу творів літератури.

І саме інноваційний метод мультимедійного супроводу допомагає учасникам освітнього процесу успішно засвоювати навчальну тему.

За допомогою документальних, художніх відеоматеріалів ми маємо змогу перенести образи з сторінок літературних творів на екран.

Звичайно, кінофільм або аудіокнига ніколи не замінить художній твір, але для глибшого аналізу образу літературного героя, ілюстрації тієї чи іншої історичної епохи, створення національного колориту відеоматеріали незамінні.

Тому вчителю треба творчо підійти до вибору засобів, вдало поєднати мультимедіа, текст та методики розвитку критичного мислення, щоб зробити їх союзником при вивченні творів літератури. 

Перевагами уроку з використанням мультимедійних інформаційних технологій

є:

ü    Зацікавленість учнів;

ü    Продуктивне сприйняття програмового матеріалу;

ü    Заощадження навчального часу під час уроків для вивчення, закріплення та повторення навчального матеріалу;

Будь який урок, який супроводжується мультимедіа, ділиться на три основні етапи: 

ü    Вступна частина;

ü    Основна;

ü    Підсумкова частина.

Для кожного етапу використання мультимедійних технологій характерні певні умови.

Вступна частина (мотивація або актуалізація навчальної діяльності) будь-якого уроку, який покликаний розвивати критичне мислення у учнів, є виклик. Щоб мотивувати учнів на цьому етапі, необхідно спонукати їх до активізації набутих знань або створити ґрунт для отримання нових. Для цього актуальним буде використання відео фрагменту, після якого буде поставлений ряд актуалізуючи запитань.

Під час етапу осмислення (усвідомлення) навчального матеріалу здобувачам освіти має надаватись новий матеріал, але з мотивацією до пошукової роботи. Відеоматеріали повинні бути підібрані таким чином, щоб учні відчували  необхідність пошуку потрібної інформації під час вивчення  нової теми, аналізували власне розуміння викладення навчального матеріалу. Також на етапі усвідомлення доречними будуть випереджальні завдання.

Проблемні, творчі, інтерпретаційні та уточнювальні запитання – одна з провідних технологій розвитку критичного мислення. Метод запитань вдало поєднується з мультимедійним супроводом на уроках зарубіжної літератури. І саме використання інноваційних мультимедійних технологій є запорукою мотивації учнів до цього.

Що стосується впровадження екранізації, існує ряд умов, які є запорукою успішного сприйняття навчального матеріалу:

ü    Підготовленість учнів до сприйняття екранізації;

ü    Мотивація до читання літературного твору;

ü    Проведення паралелей між художнім твором та екранізацією; ü Мотивація до висловлення власних суджень та обміном думок.

Сучасні методисти виказують твердження про те, що жоден твір не може бути засвоєний сучасними здобувачами освіти, якщо він не має екранізованого аналогу. Тож і нам, сучасним вчителям, слід прислухуватись до цього твердження та активно впроваджувати екранізацію у свій предмет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

 

 ВИКОРИСТАННЯ ЕКРАНІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ КАРТОК

МУЛЬТИМЕДІЙНОГО СУПРОВОДУ

Сучасна освіта передбачає використання ряду різних методів викладання навчального матеріалу на уроках літератури. Основним залишається метод творчого сприйняття, тобто читання творів художньої літератури.

Та задля виклику конфлікту, критичного аналізу та пошукової діяльності,  доречне використання екранізації твору. 

Це дає змогу учням поглянути на вивчений твір з іншої точки зору, провести паралелі між думкою автора та режисера, та врешті решт спонукати до пошуку та висловлення власної думки.

Цікавою і продуктивною є робота з інноваційним інструментом – карткою мультимедійного супроводу. Використання такої картки на уроці зарубіжної літератури дає можливість учням ширше поглянути на викладений матеріал.

 Спрощений варіант використання мультимедійного супроводу є систематизація фрагментів та завдань до них у мультимедійну презентацію. 

Для роботи з таким матеріалом, за основу беруть художній текст та його екранізований аналог. Кінофільм нарізають на необхідні фрагменти, за допомогою обраної  комп’ютерної програми.

Щоб вдало обрати відповідні уривки треба звернути увагу на наступне:

•              Чи є відповідний у художньому творі;

•              Фрагмент повинен мотивувати до аналізу;

•              Бути логічним;

•              Після перегляду учні повинні відчувати потребу пригадати наступний

епізод;

•              Спонукати учасників навчального процесу до додаткових дій та висновків;

•              Фрагмент повинен викликати ряд запитань до твору;

Алгоритм дій під час використання мультимедійного супроводу має бути простий та логічний.

Декілька прикладів використання картки мультимедійного супроводу: Приклад 1:

1.                 Перегляньте фрагмент.

2.                 Як поводить себе головний герой?

3.                 Знайдіть відповідний уривок у тексті. Прочитайте його.

4.                 Чи спільне бачення ситуації у автора та режисера?

 

Приклад 2:

1.                 Перегляньте  фрагмент.

2.                 Пригадайте з прочитаного вдома, що буде відбуватись далі.

3.                 Чому герої повели себе саме так?

4.                 Уявіть себе автором, як би ви змінили фінал твору.

Завдяки аналізу, пошуку та висновкам розвивається критичне та творче мислення, вміння критично аналізувати, висловлювати власні судження.

Картка мультимедійного супроводу, являє собою систематизовані фрагменти екранізації твору,  які сховані у QR кодах, та ряд питань або завдань до них.

Таким чином учні не лише розвивають критичне мислення, а й одну з головних навичок ХХІ століття – мультимедійну грамотність.

Для створення QR можна використовувати будь-який сервіс.

Картку мультимедійного супроводу створюють у  наступних програмах:  ü Word;      

ü       PowerPoint ; ü Publisher.

Учні можуть використовувати картку мультимедійного супроводу як для індивідуальної, так для парної або групової  роботи. 

Зазначу, що використання інноваційного методу використання карток мультимедійного супроводу, зацікавило учнів і значно підвищило успіхи здобувачів освіти у вивченні художніх творів на уроках зарубіжної літератури. Учні почуваються комфортно під час роботи на уроці, адже більшість завдань вони виконують самостійно, а вчитель лише корегує їх діяльність та вмотивовує до критичного аналізу та пошуку. 

Таким чином навіть викладення  нового навчального матеріалу дає змогу вчителю відійти від сталого образу лектора, а дати змогу учням до самостійних дій, беручи за основ інструменти, які їх цікавлять.

Інноваційну технологію використання картки мультимедійного супроводу, доречно запроваджувати серед учнів середньої та старшої ланки. Адже саме здобувачі освіти 10 – 16 років можуть на достатньому рівні володіти навичками використання смартфонів для зчитування QR кодів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ВИСНОВОК

Використання екранізації та карток мультимедійного супроводу – вимога часу. Звичайно мультимедіа не повинні замінювати живого слова, але використання цієї техніки робить урок значно ефективнішим, цікавим та сучасним.

Активне впровадження карток мультимедійного супроводу підвищує інтерес учнів до навчання, розвиває творче та критичне мислення, формує правильне відношення до мультимедійної освіти та самоосвіти, а також відкривають учасникам навчально-виховного процесу зручний та систематизований доступ до потрібної інформації.

 

Поєднання читання твору та використання мультимедійного супроводу на уроках зарубіжної літератури підвищують:

 

Методично правильний та інноваційний підхід до викладання зарубіжної літератури, поєднання різних технологій та методів, забезпечує повноцінне сприйняття художнього твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.     Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності.  Українська мова та література. 2004. Берез. №10. С. 3-7.

2.     Машбиць Є.І. Психолого-педагогічні проблеми комп’ютризації навчання. М.: Педагогіка, 2010. 191 с.

3.     Олейник Т. О. Розвиток критичного мислення.  Педагогічні науки. Суми, 2001.

4.     Онкович Г.В. Технології медіаосвіти. Новітні засоби навчання: проблеми впровадження та стандартизації. http://www.uchni.com.ua/informatika/9964/index.html  (дата звернення: 04.02.2012)

5.     Титар Ольга Валер’янівна., Пінчук Галина Геннадіївна. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів. https://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/24899/ (дата звернення: 04.02.2020)

6.     Шуляр В.І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. 136 с.