Досвід роботи на тему: «Розвиток критичного і креативного мислення молодших школярів»

             

 

 

 

 

 

         Досвід роботи

                 на  тему:

«Розвиток критичного і креативного мислення молодших школярів»

 

 

 

                                                                                             

 

 

 

 

                                                                                  Виконала:

                                                                                  вчитель початкових класів

                                                                                  Краснолуцької філії

                                                                                  Лановецької загальноосвітньої

                                                                                   школи І-ІІІ ст. №2

                                                                                   Сидорук Людмила Василівна

 

 

                                                        2021

 

«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати»                                                                         

                                                                                                                     (Р. Декарт)

 «Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»

(У. Мізнер)

« Я мислю – отже я існую» (Р. Декарт)

 

                                Першочергове завдання  педагога полягає в тому,

                                         щоб відкрити у кожній людині творця, поставити

                     його на шлях самостійної, творчої, інтелектуальної праці

                                                                                                   В. Сухомлинський.

      Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті, що потребує формування компетентної та активної особистості. Сучасному суспільству потрібні громадяни, які здатні орієнтуватися у мінливості життя, приймати нестандартні рішення, творчо підходити до вирішення проблем, самооцінювати результати своєї діяльності, вміти мислити гнучко, динамічно, бути здатним адаптувати своє мислення до мислення інших людей.

        Сучасні роботодавці дедалі частіше шукають не просто виконавців, а людей, які готові мислити поза шаблонами. Працівник майбутнього повинен бачити «крізь час» й втілювати в життя ідеї, котрі до нього ніхто не пропонував.

         І  навіть  всесвітній економічний форум у Давосі в 2016 році запам’ятався особливою увагою до питань освіти й розвитку, де було визначено 10 навичок, що врятують кар’єру в 2020-му. Якщо ви креативний і мислите нестандартно, то готуйтеся підкорювати простори Всесвіту.

        А в 2006 році експерт з питань освіти  сер Кен Робінсон на щорічній конференції TED у США, присвяченій «ідеям вартим поширення», виступив  і висловив ідею про те, що система освіти, яка була створена раніше, віджила свій час, навчати сучасних  дітей потрібно по - іншому. «Ми вчимо дітей під наркозом». «Школа майбутнього» є своєрідним рецептом, який допоможе всім нам почати рухатись у бік нової, якіснішої освіти.

 

        

           Дуже чітко це зрозуміла Нова українська школа.

          Сьогодні народжується  школа, у якій  учень зможе повноцінно жити, проектувати своє майбутнє, свій життєвий шлях, проявляючи власні здібності та можливості, маючи  бажання  до самовдосконалення, самоосвіти та самовиховання. Зміни у філософії освіти  здійснюються на основі чинного Державного стандарту 4-х річної початкової школи, яким передбачено сформувати особистість, яка бажає і вміє вчитися самостійно, яка  сприймає інформацію і вміє  з нею працювати, осмислювати, сортувати, творити. В сучасних умовах становлення України і створення Нової української школи важливе значення має формування творчо і критично мислячих учнів. В цьому розумінні початкова освіта займає  пріоритетну позицію, є підґрунтям формування обдарованої та талановитої  молоді, креативність і творчість якої буде сприяти розвитку суспільства і держави. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти «Держава повинна забезпечувати… розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості».

            Виховання особистості  мислячої, самостійної, творчої — соціальне замовлення сучасного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті — уміння спілкуватися, стає невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.

     Випускник школи,  повинен володіти високим рівнем самостійності, мати розвинену креативну уяву, креативну пам′ять, мислення й абсолютну сформованість ключових компетентностей.

           Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання, на мою думку, — це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технології формування та розвитку критичного  і креативного мислення.

       Сучасний школяр не може бути успішним, затребуваним у суспільстві, якщо йому не властиві такі риси критичного мислення, як усвідомленість, відповідальність, цілеспрямованість, обґрунтованість, контрольованість, самостійність, самоаналіз, самоорганізованість, дисципліна тощо. 

      Сучасні учені визначають творче мислення як таке, що має результатом відкриття принципово нового чи удосконаленого рішення цього або іншого завдання, а критичне мислення – це перевірка запропонованих рішень з метою визначення сфер можливого їх застосування. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне - виявляє їх недоліки та дефекти. Для ефективного вирішення завдань необхідні обидва види мислення.

      Розвиток критичного і креативного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного і креативного  мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.

          Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

          Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

           Працюючи з технологіями розвитку критичного і креативного мислення, я  усвідомила,  що навчити учнів мислити критично і креативно з першого уроку фактично неможливо. Дані типи мислення формуються поступово, вони є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. В учнів формуються дослідницькі навички, що їх використовують у критичному мисленні:

•   Спостерігати – бачити і помічати властивості об'єкта.

 •   Описувати – зазначати, як об'єкт виглядає.

 •  Порівнювати – встановлювати подібності й розбіжності між об'єктами; оцінювати що-небудь і порівнювати з іншими речами.

•  Визначати – показувати чи доводити існування об'єкта; розпізнавати об'єкт як конкретну річ.

• Асоціювати – розумово установлювати зв'язок між об'єктами; з'єднувати об'єкти за принципом їхньої взаємодії.

•  Узагальнювати – робити висновки на основі наявної інформації чи фактів.

• Прогнозувати – передбачати, що відбудеться в майбутньому; пророкувати що-небудь.

• Застосовувати – використовувати у відповідності; отримувати практичну користь від чого-небудь.

      У своїй практиці критичне мислення  я формую та розвиваю під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, визнання своєї помилки, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, на яких це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних форм та методів формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим.

        Але для чого потрібно розвивати критичне і креативне мислення?

Що воно дає людині: 1.Відчуття свободи власної волі. 2.Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим). 3.Можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе. 4.Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб. 5.Сміливість приймати рішення. 6.Гнучкість та краща адаптація до змін. 7.Врівноваженість та спокій (людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно – менше жаліти та розчаровуватися у зробленому). 8.Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення. 9.Вміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції. 10.Толерантність до думок іншого. 11.Екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм. 12. Мотив і вміння створювати новий «продукт»(креативне мислення).

       Всі перелічені вище пункти можуть збагатити життя як вчителя, так і учня. Звісно, для їхнього досягнення потрібна щоденна практика для нашого мислення. При цьому для учнів потрібні свої інструменти для розвитку критичного і креативного мислення, а для вчителя – свої.

        Формування особистості  і  її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

-  створення позитивного настрою для навчання;

-  відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

-  усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

-  можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

-  вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

         Усім цим  умовам відповідають креативні технології, які відносять до інноваційних. По-перше,  креативне навчання  -  це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.  По-друге, призначення креативного навчання полягає у тому, щоб передати знання,  усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення. По-третє, креативне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання,  недопущення домінування однієї думки над іншою.

       Під час своєї діяльності переконалась, що педагог не навчає, виховує та розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети – розвинути критичне і креативне мислення в особистості молодшого школяра, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

         Розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути критичне мислення, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.     

          Інтерес до критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні, як і в інших пострадянських державах, близько десяти років тому. Натомість в освіті США і Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Значна кількість ідей і положень цього напряму витримали перевірку часом і сьогодні потребують поширення і запровадження у наших школах. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення. Важливим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів.

       Психологія креативного мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень креативного мислення.

       Психолог Джой Гілфорд виділив два типи мислення: конвергентне і дивергентне. Конвергентне мислення веде пошук правильного рішення. А дивергентне дозволяє генерувати іновативні, нові рішення. Два типи мислення: дивергентне і конвергентне. Дивергентне (також знане як креативне або горизонтальне) – рух від запитання до багатьох ідей. Конвергентне (також знане як критичне, вертикальне, аналітичне, лінійне) – рух від фактів до правильної відповіді.

       Увага до цієї проблеми розвитку критичного і креативного мислення не послаблювалась у психолого-педагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. Їй були присвячені дослідження видатних вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема Л.С.Виготського, П.П.Блонського, Н.О.Менчинської, Г.О.Люблінської, М.М.Шардакова, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Г.С.Костюка і ін.  За визначенням Е. Фрома, креативність - це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.

     Дитяче мислення трактувалось (і трактується досі) як наочно-дійове і наочно-образне, а логічні форми розвиваються у дітей на більш пізніх етапах навчання. Так, у своїх дослідженнях, які були присвячені вивченню психологічного розвитку першокласників, я зрозуміла, що мислення дітей у цьому віці має деякі особливості, а саме: до школи дитина мала б самостійно мислити й висловлювати думки про предмети і явища їй доступні, проте часто лише повторює те, що говорять або роблять інші. Наприклад, складаючи задачі, діти роблять це «за зразком», подібно до тих, які вже розв'язували в класі з учителем. У їхній мислительній діяльності спостерігається тенденція до заміни предмета, але число, як правило, залишається незмінним.  Це прив'язаність до конкретного, вже знайомого і зрозумілого - яскраво виражена риса мислення першокласників.

        Те ж саме спостерігається й у читанні. Діти можуть вдало відтворити прочитане (наприклад, оповідання «Сам себе покарав»). Проте, коли вчитель намагається провести прочитане через життєвий досвід учнів, це, як правило, не вдається: діти не можуть «прикласти» чужий досвід до свого власного.

         Я вважаю, що саме від мене залежить якою стане дитина у подальшому житті. Тому мету своєї роботи вбачаю у тому, щоб формувати творчу особистість, розвивати критичне і креативне (нестандартне) мислення учнів, активізувати навчальну діяльність, розвивати лідерські навички. Зрештою, критичність і творчість учнів сприяє й формуванню морально-етичних та вольових якостей. Критичність і креативність школярів благотворно впливає на їхній фізичний та естетичний розвиток, оберігає від моральної деградації.

         Творчі здібності існують в кожній дитині. Творчість - це природна функція мозку, яка виявляється і реалізується у діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретній діяльності. Тому задача педагога - побачити індивідуальну креативність учня і прагнути розвивати її. Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності.

         За основу своєї педагогічної діяльності беру технологію особистісно зорієнтованого навчання. Головна мета навчальної діяльності - це формування самодостатньої комунікабельної особистості, істотне підвищення загальної культури кожного учня, розвиток індивідуальних здібностей і обдарувань дітей.

         Дану тему досліджувала з метою вдосконалення процесу навчання, пошуку оптимальних шляхів розвитку критичного мислення, творчих здібностей дітей, формування позитивної  мотивації до навчання учнів початкових класів.

       Метою моєї роботи є розкриття прийомів, форм, методів за яких дитина буде критично мислити, матиме бажання творчо підходити до розв’язання різних завдань, які перед нею ставить школа, а потім життя. Тому роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, а це стимулює розвиток здібностей кожної дитини.

         Під час підготовки уроків враховую такі принципи:

•                   принцип відкритості завдань, який означає,що деякі вправи мають не один, а декілька варіантів розв’язань;
•                   збагачення пізнавального простору найрізноманітнішими предметами і стимулами;
•                   надання учням можливості активно задавати запитання, пізнавальної активності в цілому;
•                   допомога дітям у вираженні їх ідей;
•                   доброзичливе ставлення до дітей;
•                   створення  позитивної психологічної атмосфери.

            Пропоную такі умови для розвитку критичності і креативності особистості школяра:

*створення комфортного, пізнавального навчального середовища;

*створення емоційної, доброзичливої атмосфери у процесі виконання учнями будь-яких  завдань( ситуація успіху);

*здійснення організації діяльності учнів з розв’язання завдань з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливості, здібності (відсутність шаблонності);

*вирішення творчих завдань через пробудження в кожного школяра дослідницької активності, поглиблення інтересу до творчої діяльності, спонукання до успішних дій та досягнення поставленої мети.

        Створюю сприятливі умови для творчого розвитку дітей, враховую    індивідуальні і вікові відмінності дітей. Своєрідність, здібностей кожної дитини, її особистісних якостей, що дозволяє більш ефективно здійснювати навчально-виховний процес.

         Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність. І це «через» означає, що різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особисті риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності. Саме такий учитель покликаний розвивати критичні і  креативні здібності учнів. Їхнє головне завдання - не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними. Учитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від учителя вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоби зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації.

Педагоги аналізують відповіді дітей і непомітно ведуть їх до розв'язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв'язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину.

         Робота в системі дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв'язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова проблема... І знову починається пошук...

          Основною ідеєю досвіду є творча свобода школяра, уміння приймати нову точку зору, здатність відійти від шаблону, тобто сприяти  формуванню успішної особистості.

Розвиток креативного мислення здійснюю через творчу діяльність учнів.

Для реалізації цієї проблеми перед собою ставлю такі завдання:

•                  вчити учнів ставити запитання, перемагати сумніви;
•                  допомагати розвивати позитивне ставлення та сприйняття завдань, які виконуються в класі, відчувати їх цінність та цікавість;
•                  мати особисту точку зору  і вміти її аргументувати;
•                  застосовувати знання для розв’язання життєвих проблем;
•                  мати культуру спілкування, тобто працювати в команді;
•                  розвивати різні види пам'яті;
•                  розвивати уяву і фантазію;
•                  розвивати увагу, спостережливість;
•                  формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;
•                  розвивати творче мислення;
•                  навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
•                  виховувати національну самосвідомість, духовність.

          Планую свою діяльність  так, щоб найповніше задовольнити проблеми кожного учня, дбаючи про високий рівень знань своїх учнів. Ставлю перед собою завдання не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими.

          Пріоритет в організації освітнього процесу надаю особистості учня, його вмінню самостійно здобувати знання. Тому заохочую до активної пізнавальної діяльності учня, створюю умови для виявлення зацікавленості, стимулюю до висловлювань без побоювань помилитися, формую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи, навчаю аналізувати та виявляти учнівську ініціативу, самостійність у самовираженні. Тобто розвиваю в учнів критичні і креативні якості:

•                   аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•                   бачити проблеми, ставити запитання;
•                   висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•                   робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його;
•                   уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв'язання проблеми;
•                   спроможність нестандартно працювати з матеріалом;
•                   бажання експериментувати;
•                   потребу імпровізувати, розкривати зміст твору;
•                   здатність творчо засвоювати навчальний матеріал;
•                   прагнення до самозбагачення інтелектуальної, моральної, емоційно-вольової, естетичної сфери

          Важливою умовою моєї педагогічної діяльності є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової, індивідуальної роботи. Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вчителя, а і своїх однокласників. Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини, ніж спілкування з дорослими. Діти тренуються в мистецтві слухання спочатку у своїй маленькій компанії, а вже потім відважуються постати перед усім класом. Доводиться відмовлятись від звички працювати з дітьми «фронтально», звертаючись одразу до всіх і ні до кого персонально.

        У класах є учні, які ніколи не піднімають руку, мало посміхаються, на виклик до дошки реагують зі страхом. А вчителі й не запрошують їх до дошки поодинці. Діти можуть вибрати собі надійного товариша і виходять удвох. Навіть найтривожніша дитина в такій компанії почуватиметься впевнено і через деякий час переконається, що нічого страшного біля дошки з нею не станеться. При відповіді вони можуть перемовлятись один з одним. Давши час на обговорення, я на перших порах раджу: «Якщо ти знаєш відповідь, скажи сусідові пошепки. Якщо він згоден, то киває на це, подає тобі руку». Діти беруться за руки, подаючи сигнал: «Ми готові». - Шумно?! На кілька хвилин у класі не буде «мертвої» тиші. Але ж у класі на одне й те ж запитання народжуються нові варіанти відповіді, адже діти у грі талановитіші за своїх учителів. Дитячі знахідки обов'язково оголошуються, обговорюються, заохочуються, виділяються найбільш раціональні. Кожний, хто відповідає, звертається до всіх учнів. Кожний, хто слухає, може бути захопленим, згодним (+), незгодним (-), незадоволеним відповіддю.

        Мета всього цього - звести до мінімуму пасивне перебування дітей на уроці. Учитель для них - партнер, лише більш досвідчений.

Завдання педагогів - навчити дітей самостійно міркувати, уміти сперечатись, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативним у набутті нових знань.

       Для мене головне дати учневі відчуття, що він сам в результаті самостійного пошуку прийшов до потрібного висновку:

•                  Стиль спілкування
•                  Ідея вільного вибору
•                  Комп’ютерні технології навчання
•                  Пошуково – проблемний стиль мислення

         Вважаю, щоб сформувати критично мислячу і креативну особистість, потрібно розвинути структурні компоненти. Компоненти особистості: мотиваційний, інтелектуальний, емоційний та комунікативний. Для їх розвитку розширяю рольовий простір кожного учня та включаю його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин. Мотивація  поведінки складається в ранньому дитинстві; вона пов'язана з переживанням почуття(«Я можу», «У мене не виходить»), з прийманням (не відторгненням) власних недоцільних бажань.

    Технологія критичного мислення  дає вчителю можливість:

•            активізувати мислення; 

•              формулювати цілі навчання;
•              залучати учнів до плідного обговорення;
•              мотивувати навчання учнів;
•              активно залучати учнів до начального процесу;
•              стимулювати міркування про здійснену роботу;
•              розкрити різні точки зору;
•              допомагати учням ставити власні запитання;
•              заохочувати самовираження;
•              забезпечити обробку інформації;
•              заохочувати прояви критичного мислення.

       Роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі, вчитель залучає усіх учнів до активного одержання знань, складання схем, до творчої діяльності. Усі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться.     

     Будова уроку для розвитку критичного мислення має три етапи.

              Перший етап – актуалізація ( заохочення, викликання ).

              Другий етап – усвідомлення.

              Третій етап – міркування.

       Розвиток мислення – завдання, яке стоїть переді мною на кожному уроці. З цією метою я  впроваджую дані методики і прийоми критичного мислення.

       Працюючи над розвитком критичного мислення у своїх учнів, я використовую такий інструмент як таксономію навчальних цілей і результатів Бенджаміна Блума(класифікація від простого до складного): знання, розуміння, використання знань і вмінь, аналіз, синтез і оцінювання.

   У своїй роботі я використовую основні методи і прийоми теорії розвитку критичного мислення:

– складання запитань і відповідей –це і ромашка Блума, фішбоун, кластер, дерево передбачень, оцінне вікно і ін..

-навички ведення дискусії: рольова гра, метод кутів, 6 капелюхів, перехресна дискусія…

-представлення своєї точки зору: вільне письмо, есе, сенкан, діаманта, «Крісло автора»…

- прийоми по розвитку навичок і розв'язання проблем: карусель, мозковий штурм, акваріум і ін..

          Використовуючи  стратегії критичного мислення забезпечую позитивні зміни в учнів – це    і підвищується інтерес до навчання;
*зникає боязнь зробити помилку;
*беруть відповідальність за своє навчання на себе;
*вміють працювати в парі та в групі і ін..

        У своїй практиці застосовую методику передбачення: за загадкою, за ключовими словами, за малюнками і ін….

 Методика «Кероване читання з передбаченням»

1.Після ознайомлення з назвою тексту та його автором, перед читанням, вчителька ставить дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні  висловлюються, працюючи у парах чи групах).

2.Текст розподіляє на частини, і далі читають його учні частинами (вона заздалегідь попереджує учнів, щоб вони не читали весь текст наперед). Зупинки робить на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування.

3.Після читання кожної частини учням ставить запитання, причому  уникає буквальних. Також пропонує спробувати зробити прогноз стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізує.

   Наприклад, українська мова, ми опрацьовували оповідання за Оксаною Лущевською «Читання». Назва цього оповідання дала можливість дітям зробити припущення, про що саме може йти мова у цьому оповіданні. А далі учні читали  оповідання частинами, до того місця, яке я для них визначила. І знову – припущення, що буде далі… .

 Методика « Передбачення» (пропонує передбачення):

•                 за прислів’ями;
•                 за загадками;
•                 за твердженням;
•                 за ключовими словами, тощо.

   Наприклад, оповідання  А.Григорука «Хто міняє, той нічого не має». Діти роблять припущення за прислів’ям.

Порушена послідовність, коли учням пропонується кілька речень у порушеній послідовності, кожна група пропонує свій варіант, далі учні читають текст і звіряють свій варіант з оригіналом.

 Алгоритм «Порушена послідовність».

 

1.Учням пропонує кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

2.Учнів об’єднує у групи. Кожна група  пропонує свою послідовність поданих речень. Результат  вчитель фіксує  на дошці.

3.Читають  текст і перевіряють  результати попередньої роботи.

4.Обговорення.

    Урок української мови .Опрацювання вірша Наталі Забіли «Кожен місяць, кожну пору…». Я записала на дошці вірш з порушеною послідовністю рядків. Діти працюють в групах і заповнюють відновлену послідовність . Записують їх у картки в правильній послідовності.

1.На землі нове вбрання

2. Й ми самі не ті, що вчора

3. Кожен місяць, кожну пору

4. Ми зростаємо щодня

№ речень	Визначення послідовності	Контрольна   рамка
1	2	3
2	3	1
3	1	2
4	4	4

   Результати роботи я записую у зведеній таблиці на дошці, а тоді діти  читають вірш з підручника.

Усім відома методика гронування, стратегія асоціативного куща, при якій обирається центральне слово, а тоді фіксуються думки, які виникають у дітей відносно слова, а потім встановлюються зв҆ язки між ними.

Метод «Вільне письмо». Методика «Ґронування»

     Методика «Ґронування» є методикою навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. «Ґронування» я  використовую як на етапі актуалізації, так і на стадії усвідомлення.

  Етапи «Ґронування» :

1. Пишу центральне слово посередині дошки.

2.Записую слова та фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записую стільки ідей, скільки дозволить час.

3.Коли всі ідеї записані, встановлюю, там де це можливо, зв’язки між поняттями.

 Правила, яких  дотримуюсь:

•                 Записую все, що спадає на думку учнів.
•                 Не зупиняюся, доки є час чи ідеї.
•                 Встановлюю якомога більше зв’язків.

 Цю методику я застосовую:

- на уроках української мови (наприклад, під час вивчення теми  іменник, записала на дошці слово «іменник», а діти – зв’язані з цим словом  асоціації).

- на уроках я досліджую світ( наприклад, під час вивчення  теми «Рослини», на дошці, перед вивченням нового матеріалу, записала слово «рослини», а діти – все, з чим їм асоціюється це слово).

- на уроках математики:

 Методика„Ґронування”

                сума                                                                доданки      

          збільшити на                                                    разом

 

                   всього                                                     знак +

                      склад числа            перевіряється  дією    віднімання

       Кожен із дітей хоче себе спробувати у ролі поета чи письменника і саме із стратегією сенкан є можливість.

     На уроках української мови, я досліджую сіт, основ християнської етики  спочатку учні з моєю допомогою складають  сенкани, а потім – самостійно.

 Приклад сенкану (синквей)-5-рядковий вірш

Ось деякі з них:

1.Іменник.                                                 1. Сонце.

2.Власний, загальний.                             2. Гаряче, яскраве.

3.Називає, відповідає, виступає.            3.Світить, гріє, пестить.

4.Означає назву предмета.                      4. Без сонця неможливе життя.

5.Частина мови.                                        5. Світило.

1)Рушник.

2) Гарний, полотняний,  різнокольоровий.

3)Зацікавлює, дивує,  зворушує, приваблює.

4)Бережімо, пишаємося, даруємо.

5)Оберіг, зв'язок з  минулим.

    Я доповнила цей вид роботи малюнком, коли діти пояснюють свої асоціації.

1.Совість.

2.Чиста і правдива.

3.Контролює, прокидається і губиться.

4.Допомагає залишитись людиною.   5. Мораль.

Зобразили у вигляді піраміди, тому що вона вибудовується як піраміда.

 У 4 класі використовую діамант або даймонд – семирядковий вільний вірш.

   Метод «Прес»  (Учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки.)

    Учням необхідно роздати матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу «Прес» (інструкцію):

Позиція: «Я вважаю, що…»;

Обгрунтування:  «Тому що…»;

Приклад: «…наприклад…»;

Висновки:  «Отже (тому) я вважаю…»  

      Ефективно впроваджую на уроках математики у роботі над задачами.

Наприклад. У садочку росло 7 груш, а яблунь на 2 більше. Скільки яблунь росло у садочку?

1-й учень. Я вважаю, що ця задача розв'язується за допомогою дії додавання:

7 + 2 =9

2-й учень. Ми додаємо, тому що в умові сказано: «Яблунь на 2 більше».

3-й учень. Наприклад, Маринка намалювала 4 трикутники, а кружечків на 2 більше.

Скільки кружечків намалювала Маринка?

4-й учень. Отже, якщо в умові задачі сказано: «На стільки більше від якогось числа», ми додаємо.

     Метод «Прес» можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови дотримання чотирьох етапів.

     Наступна стратегія, яка дуже подобається дітям – це INSERT (інтерактивна система запису ефективного читання і розмірковування) - читання з позначками. Діти опрацьовуючи інформацію визначають і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:

  + Я це знав

 - Я це не знав/ Я думав інакше

 ? Це мене здивувало 

! Я хотів би дізнатися про це детальніше

    Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку .

     Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння прочитаного порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

   Застосовую і у свої роботі спрямоване читання.

    Одним із механізмів формування навичок критичного мислення є формування запитань.

      Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в інформації. Мислення високого рівня – вміння ставити питання по суті.

Можна з упевненністю сказати, що запитання стимулюють критичне мислення. У своїй практиці застосовую різні види запитань. Але важливо є те, що потрібно учнів навчити не тільки відповідати на запитання, але і  ставити запитання.

    Одна із форм навчання дітей ставити питання різного типу є «Ромашка Блума», яка в своїй структурі має 6 запитань від простого до творчого.

Наприклад: українська мова.(Ромашки запитань до поезії «Після грози» Вадима Скомаровського.)

Прості питання: Які природні явища описані в поезії ?

І, наприклад, творчі: Що змінилося б у природі, якби зникло таке природнє явище як гроза?

     Процес навчання ставити запитання є непростим. Спочатку учитель напротязі 1 і 2 класу учням дає зразок і показує як ставити запитання, кінець 2 класу і 3 клас – учні запитання складають колективно. І аж у 4 класі – ця робота стає самостійною.

      Досить корисною є стратегія «Дошка запитань»- це місце в класі, де можна вивішувати (записувати) питання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Для цього може бути виділена частина класної дошки або ж це може бути великий аркуш паперу, на якому ви просите учнів записувати питання, які їм спадають на думку. На дані питання шукається відповідь і на уроці, і на перерві, а також це може бути взаємодопомога один одному. Я використовую «Паркан думок».

«Знаємо - Хочемо дізнатися – Дізналися». Метод зручно вписується у структуру уроку і охоплює всі 3 його частини.

     Тож 1 частина доречна на початку уроку, друга – з переходом від наступної та основної, а остання – на підсумковій частині.

    «Кубування» є методом навчання, що полегшує розглядання різних сторін теми. Це навчальна методика, яка пропонує учням відповісти на 6 запитань різних типів, що стосуються теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожній грані вказівками щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, можливі такі вказівки на гранях:

1.Описати це (колір, форму, розміри).

2.Порівняти це ( На що це схоже? Від чого це відрізняється?).

3.Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв’язку з цим?).

4.Проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?)

5.Знайти застосування цьому (Яким чином це може бути застосовано?.

6.Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Займіть певну позицію, використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).

      Кубування — це приклад ігрової методики, а також один із методів навчання, що полегшує всебічне розглядання теми. Учні можуть виконувати кубування в парі, потім об’єднатися в групи. Слід провести через кубик слово.

   І застосовую я цей метод при вивченні  математичної галузі, мовно - літературної, природничої, здоров҆ язбережувальної, громадської і інших галузях.

      Наприклад,на уроці української мови, я досліджую світ. Я використала метод «Кубування», взявши за основу слово «сніг».

До третьої грані куба я  застосувала  метод «Асоціативний кущ».

Всі асоціації записала  на дошці.

 

1.Опишіть сніг. - Що ви бачите? - Колір, форма, розмір і т. п.	4.Проаналізуйте це. - Як сніг утворився? (записати на дошці все, що знають діти)
2.Порівняйте сніг. - На що він подібний? - Від чого і чим він відрізняється?	5.Знайдіть застосування. - Яке значення снігу в житті природи  ( і  живої, і неживої) ?
3.Встановіть асоціації. - Про що змушує думати? - Який настрій?	6.Запропонувати аргументи «за» і «проти». - Потрібен сніг чи ні?

 

 А ось ще деякі вказівки на гранях, які використовую на своїх уроках:

        Слово

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Числа: 24, 48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Стратегії критичного мислення змінюються і доповнюються.

      На практиці використовую прийом, який створила особисто, використовуючи матеріал сайту «Розвиток дитини» і   кубування – це «Склади історію».

     У своїй практиці застосовую і маловідому методику «Вісім квадратів»

     Ця методика є корисним інструментом для збирання інформації. Аркуш поділено на 8 частин. У кожній частині аркуша зазначено, яку інформацію необхідно отримати. Діти рухаються класом і шукають однокласників, які б могли записати своє ім’я в певному квадраті. Далі учні презентують інформацію в загальному колі.

      Подобається моїм учням і стратегія монофон.

    Монофон  (моно – один, фон – звук).  Невеликі зв’язні  тексти, кожне слово яких починається на одну й ту ж літеру.

Зразок.            Прогулянка

      Приємно пізньою порою пройтися парком. Погодувати принесеним пшоном птахів.

    Посидіти, погомоніти про природу. Порадіти прекрасним передчуттям. Помріяти про пригоди.

      Потім повільно прогулятися, помилуватися парком, пронизаним  погасаючими променями. Пошепки попрощатися… Повернутися… Піти…

                                       

                            Січневий спокій

   Січень снігом сипле, січе. Стелить стежки, сліди стирає. Сонце світить суворе, скупе. Сонно снують срібні сніжинки. Синичка скрадливо скубе сальце.                          

   Сусіди схопили санчата, сполохали спокій самотнього саду.

    Варте уваги і вільне письмо, яке також практикую у своїй роботі – це і письмо в малюнках, речення з відкритим кінцем, есе і ін..

   Викорстовую у практиці особисто створений прийом – складання «паспорта» літературного персонажа. Наприклад.

 1. Ім’я персонажа.                      1.Шипшина.

2. Його творець.                        2. Ліна Костенко.

3. «Прописка».                             3. Поезія «Шипшина важко віддає плоди…»

 4. Місце першої зустрічі            4. Природа.

      з читачами.

5. Головна особистісна якість.   5.Щедрість.

6. Мрія.                                            6. Прикрасити своїми плодами                

                                                            осінь і  вгостити усіх бажаючих.

     Подобається учням і прийом «Співавтори».  Групі учнів пропонується скласти текст певної тематики, але ніхто не бачить попереднього речення, тому що аркуш паперу згортається. Обов'язково ставиться певна умова. (Наприклад, тема: «Яким я уявляю ідеального вчителя», використати у тексті однорідні члени речення.)

     Люблять діти і гру «Так чи ні», яка є виявом стратегії «Істинне чи хибне висловлювання», яку використовую під час освітнього процесу.

     Застосовую і метод різнокольорових капелюхів Едварда де Боно, або «Шість капелюхів, що мислять». Цей метод у нашій практиці заснований на методі, що розробив французький психолог Едвард де Боно. Метод навчає думати у різні способи, по-різному оцінювати ситуацію, прогнозувати події.

    Стратегію «Перемішайтесь — замріть — об’єднайтеся у пари» допомагає мені залучити до обговорення чи навчання всіх учнів класу.

     Стратегії «Круговий огляд», «Збережіть останнє слово за мною», «Доповідач – респодент», «Джигсоу» дають можливість кожному учневі висловити свою думку, поділитися з однокласниками своїми знаннями, повчити одне одного.

Методика «Джигсоу -1» (мозаїка)

1.Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів в групі залежить від кількості частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

2.Текст поділяється на логічно завершені частини.

3.Кожна частина тексту вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картинками тощо.

4.Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуючись донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі. Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти увесь текст вцілому.

5.Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

6.Перевіряється засвоєння змісту вцілому всіма учнями (ставиться питання всьому класу).

     Цю методику я використовую на уроках я досліджую світ.

Наприклад,  при вивченні теми «Різноманіття рослин у природі»  (квіткові рослини, хвойні, папороті, хвощі, мохи, водорості). Кожна експертна група працювала над певною статтею. Після цього свої знання передала  учням постійної  групи.

   Часто дану методику я застосовую на уроках  української мови.

 Тема: Г. Дацюк «Рушник, що вміє промовляти»

1. Словник: витвір мистецтва, повитуха.
2. Робота в експертних групах

1.         група— 1 і 2абзаци;
2.         група — 3 абзац;
3.         група — 4 і 5 абзаци;
4.         група — 6,7, 8 абзаци;
5.         група —9,10,11,12 абзаци;

 6  група — 13,14 абзаци.

3. Навчання в первинних групах.
4. Перевірка засвоєння тексту йшла за допомогою буквальних питань.

 -  Про що саме згадується при вишиванні?

 -   Як використовувались рушники?

 -  Що означали на рушнику кривульки, ламані лінії, чотирикутники?

 -  У чому чарівна сила рушника?

       -  Що ви можете сказати про Париж і рушники?

      Навчити учнів аналізувати текст, провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявити її причини і наслідки, зробити правильні висновки, допомагає мені стратегія фішбоун, при якій використовую схематичну діаграму у вигляді скелету риби, де голова це тема, проблема, верхні кістки – причини, а нижні – наслідки, факти, хвіст – висновок(відповідь на поставлене питання).

     Використовую стратегію на цілому уроці, а також і як певну частину.

 (Потрібно взяти до уваги, що як і причин може бути більше, так і наслідків.)

Наприклад: проблема-вплив способу життя на зоров'я людини.

Причини: тютюнопаління   - наслідки: хвороби легенів і серця

       Алкоголь- хвороби печінки, мозку

        Наркоманія – стреси, депресія

        Ігроманія – злість, агресія

       Шкідлива їжа, напої – хвороби шлунку, маса тіла…

Висновок: Потрібно вести здоровий спосіб життя.

     Успішно застосовую  взаємне навчання, люблять діти і дискутувати: Т-схема, сітка Елвермана, займи позицію, «лінія цінностей», метод «Плюс, мінус, цікаво», «6 «чому?», метод «Метаплан».

     (Учитель пропонує учням зайняти певну позицію стосовно того матеріалу, що вивчається. Обравши позицію, учень фіксує на папері докази на її користь. Після завершення цього етапу формуються групи прихильників обраної думки. Під час спільної роботи учні добирають переконливі аргументи на її захист. Від кожної групи виступає спікер. Зрештою кожен учень записує в зошит усі точки зору й основні аргументи, робить власний висновок щодо остаточного погляду на проблему. Стратегія спрямована на формування вмінь прислухатися до того, що говорять інші, формувати точку зору й відстоювати її. Для роботи вчитель добирає відкрите запитання.)

Тема уроку: Частини основи: корінь, суфікс, префікс.

Комунікативна вправа «Добре – погано». Клас поділила на дві команди. Кожна команда на дві підгрупи «Добре» і «Погано».

Перша команда аналізувала слово «вітер», друга команда – «хмара».   

      Наприклад.

       Перша команда:

Добре, що дме вітерець, адже він дає прохолоду в сонячний день.

Погано, коли дме вітер узимку – холодно.

Добре, що вітер приганяє до нас хмаринки – буде довгожданий дощ.

Погано, коли вітер сильний, він робить багато шкоди.

Вітерець запилює дерева.

Погано, коли вітер затоплює кораблі.

Друга команда:

Із хмаринки іде потрібний рослинам дощ.

Погано, коли хмара закрила все небо. Нема сонечка і тепла.

Хмара взимку – пухнастий сніг, а сніг – це радість для дітвори.

З хмари – дощ, а дощ – мокра земля і брудно.

       У першому класі дітям подобається метод «Доміно».

 Дітям кожної групи роздаються комплекти карток зі словами. Останній склад кожного слова є початком слова на наступній картці. Учні мають стати у коло за годинниковою стрілкою так, щоб утворилася вервечка слів. Першим стає учень, у якого перше віконечко вільне, а останнім той, у кого вільне друге віконечко.    Виграє група, яка першою правильно виконала завдання. Картки можуть бути такими:

БУК

ВА

СЕ

ЛО

ЗО

ШИТ

ВІ

ТЕР

КО

ЗАК

 

     Вартує уваги і стратегія «кластера», яку можна використовувати під час вивчення усіх галузей. Кластер можна використовувати на різних етапах уроку. На стадії актуалізації — для стимулювання розумової діяльності школярів. На стадії осмислення — для структуризації навчального матеріалу. На стадії рефлексії — для підбиття підсумків того, що учні вивчили. Ця стратегія критичного мислення може бути використана для організації індивідуальної та групової роботи як в класі, так і вдома. Зміст її полягає в спробі систематизувати знання з певної проблеми. Кластер — це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля певного поняття. Слово «кластер» у перекладі означає «пучок», «сузір’я». Складання кластеру дає змогу учням вільно і відкрито розмірковувати з приводу будь-якої теми. У центрі аркуша записують ключове поняття, від нього накреслено стрілки-»промені» в різні боки. Вони сполучають це слово з іншими, від яких, у свою чергу, «промені» розходяться далі. Використання стратегії «кластер» надає необмежені можливості для «гри» з інформацією.

     Захоплює дітей прийом «Слово» і стратегія «Історія з шостим словом».

Її мета – створити текст, використовуючи певні слова.

Наприклад: подаються 5 слів, які підказують сюжет казки «Горобець та Билинка»: горобчик, вітерець, вовк, лисиця, люди; з шостим словом, наприклад, багаття.

       Історія може бути такою:

Вітерець сильніше подув. Горобчик упав з дерева. Лисиця з вовком захотіли з’їсти сіренького. Люди розклали багаття. Вогонь налякав хижаків.

    На етапі рефлексії у своїй практиці застосовую «Діаграма (кола) Венна» (Цю стратегію можна використовувати на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Варто пам’ятати, що важливим етапом роботи є синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.)  Використовую на різних уроках. Наприклад, «іменник і прикметник» (на уроці української мови) - спільними рисами обох частин мови будуть:

- частини мови;

-в реченні можуть виступати другорядним членом речення;

 -змінюються за числами і відмінками.

Математика      

 Чотирикутник                                                             Трикутник

 

                                              многокутники

           4 сторони             сторони           3 сторони

           4  вершини             вершини         3 вершини

                    4 кути            кути              3 кути

 

 

      Популярним методом у моїй практиці на етапі рефлексія є і метод «Рюкзак».( Метод етапу рефлексії дає можливість залучати кожного учня до роботи на цьому етапі, зокрема кожен учень стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань і умінь, що отримано на уроці, він візьме із собою для використання на інших уроках, для виконання домашнього завдання?». Аркуші із відповідями складають у рюкзак (уявний чи справжній). Вибірково ознайомлюються із ними.

Метод дає можливість: • виділити головне, визначити важливість матеріалу; 

• вносить в урок елемент гри;

 • дає можливість залучити до роботи всіх учнів;

 • надає вчителеві інформацію про кожного учня, про методи роботи, що сподобались їм;

• створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.).

      Цікавими для учнів  є   «Сюрприз», «Дерево знань (припущень)», «Кошик ідей», «5 відчуттів», «Незавершені речення».

       Окремої уваги заслуговує  скрайбінг (з англійської scribe – робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому.

        Варті уваги і технології візуалізації, наприклад, «Хмаринки слів», «Діамант», «Ментальні карти».

       Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням  здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання мультфільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення даного предмету. Саме QR-коди можуть бути змістовним доповненням  уроків. QR-коди включають три квадрати, що призначені для орієнтації та визначення меж всього закодованого зображення, та окремі пікселі, які розташовані в області між цими квадратами. Пікселі, власне, несуть закодований зміст.

        Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, аудіофайл, книгу тощо. Або у такий спосіб може бути закодовано невеличкий текст чи номер телефону, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі інтернет.

      Переваги використання QR-кодування:

• швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;
• зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296 символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту);
• просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).

       За допомогою QR-кодів я урізноманітньою навчальний процес наступним чином:

-кодування посилань на домашні завдання;

-проведення квесту, підказки до кожної схованки якого будуть зашифровані у вигляді відповідного QR-коду;

-розміщення кодів на підручниках чи книгах у бібліотеці з посиланнями доступу до електронної версії відповідного видання;

- перегляд відео на YouTube;

- прослуховування аудіофайлів.

      Комунікативна діяльність «Розминка»

      Саме в шкільні роки учні адаптуються до тих видів і форм діяльності, в яких їм доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умов комунікативно – діяльнісного підходу до навчання.

     Я широко  реалізовую особливі комунікативні завдання.

     Комунікативні вправи виконують декілька функцій:

1. Навчальну – розвиток уміння сприймати інформацію різної модальності.

2 Релаксаційну – усунення емоційного напруження, створення сприятливої атмосфери на заняттях.

3. Розвивальну – гармонійний розвиток особистісних якостей.

4.Виховну – психотренінг і психокорекція в ігрових моделях життєвих ситуацій.

       Комунікативна  діяльність допомагає мені зробити клас інтерактивною групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки. В результаті створюється стимулююча, творча атмосфера.

    Багато видів діяльності використовую на етапі рефлексії, а також як розминку під час ранкової зустрічі.

       Одним з видів комунікативної діяльності є «розминка». Я використовую її  для того, щоб фізично об’єднати учнів, заохотити їх спілкуватися одне з одним,

встановити довірливі стосунки між дітьми.

   У своїй діяльності використовую:

       « Зазирни у дзеркало»

Кожен з учнів, дивлячись у маленьке дзеркальце, каже собі лагідні, привітні слова.

           «Який ти»

    Назви тварин пишуться на чистому папері та пришпилюються по периметру класної кімнати. Діти вибирають тварину, яка найбільше відповідає їх типу, характеру, і збираються біля свого листка.

   Кожна група біля свого листка пише на ньому характерні риси, які пов’язують їх з певною твариною. Потім пояснюють свої думки, свій вибір.

           «Уяви себе»

     Діти намагаються уявити себе на місці якогось предмета: маленького куща, легенької хмарки, першого проліска, весняної бруньки. Перевтілюючись в образ, відповідають на питання:

-Що бачиш навкруги? Що чуєш?

-З ким дружбу ведеш? Кого боїшся?

- Про що ти мрієш? Що любиш?

1. Я – берізка.
2. Бачу навкруги багато моїх сестер. Чую щебетання птахів, шум вітру.
3. Дружу з берізкою, яка росте поруч. Боюся людей, які пробивають в мені отвори і з мене витікає сік.
4. Мрію жити довго-довго і очищати повітря для всього живого. Люблю літо, сонечко, дощик.

1. Я-пролісок.
2. Бачу навкруги струмочки талого снігу. Чую дзюрчання струмків.
3. Дружу з іншими пролісками. Боюся не опинитися у вазі.
4. Мрію дарувати красу і ще довго милувати погляди людей. Люблю сонечко і весну.

1. Я - листочок дуба.
2. Бачу навкруги ліс, різні рослини і тварини, свого татуся-дуба і братиків-листочків. Чую як шумить ліс, співають пташки, шелестять листочки на дубі.
3. Дружу з жолудем, що росте поруч. Боюся зірватися і впасти на землю.
4. Мрію бути завжди зеленим і ніколи не опадати. Люблю, коли дощик обливає мене, коли теплий вітерець похитує гілочку, на якій я росту.

1. Я - маленький кущик.
2. Бачу навкруги великі дерева, кущі, зелені трави, квіти. Я у лісі. Чую шелестіння листочків, стукіт дятла, кування зозулі.
3. Дружу з зайчиком, який ховається під моїми гілочками. Боюся хлопчиків, які ламають мої гілочки задля забави.
4. Мрію вирости гарним кущем зі смачними ягодами. Люблю теплий дощик, лагідне сонечко.

                              «Додай речення»

 Мені весело, коли… . Я люблю… . Я хочу… . Мені сумно, коли… .

 Мені соромно, коли… . Мені цікаво, коли… . Мені боляче, коли…

                           «Кому і за що»

    Діти по черзі передають іграшку чи квітку і кажуть, кому і за що дарують її. Наприклад: «Я хочу передати цю квітку Тетянці за те, що вона першою відгадала загадку на уроці. Я хочу передати цю квітку Миколці за те, що він гарно грає на скрипці.»

                         «Логічний ланцюжок»

     Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає своє слово і пояснює, як воно пов’язане з першим.

  Наприклад, виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (теж зроблена з фарфору) – вода (наливають у вазу) – ріка (тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.

                              «Добре-погано»

    Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Клас поділяється на дві команди «Добре» і «Погано». Наприклад, аналізується слово дощ.

Добре, що пішов дощ. Це означає прихід весни.

Погано, що він холодний.

Добре, що дощ змиває пил з вулиць.

Погано, що розмокне земля.

Добре, що почне рости травичка.

Погано, що не йдеш на прогулянку.

                      «Навпаки»

     Діти працюють в групах чи парах. Називають слова: явища, дії, предмети, їх ознаки, протилежні за значенням (антонімічні пари).

Наприклад: глибоко-мілко, ніч-день, білий-чорний тощо.

                      «Хто більше?»

     Діти поділяються на команди. За 1-2 хвилини необхідно записати якнайбільше назв предметів, які є в приміщенні.

                     «Опиши навпаки»

     Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, змінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

                     «Група слів»

     Ведучий пропонує групи слів (за кількістю команд), які необхідно використати при побудові зв’язного тексту. Багато з них, на перший погляд, ніяк не пов’язані за змістом, але їх необхідно об’єднати у невеликий текст.

  Наприклад:

• хлопчик, дерево, олівець, ведмідь, озеро;
• хмарка, береза, зайчисько, мотузка, мисливець;
• річка, сонечко, зірки, посмішка, багаття.

                       «Ситуація»

     Я називаю нескладну ситуацію. Діти повинні придумати причини її виникнення, а також розвинути ситуацію далі. Щоб показати її наслідки. Наприклад:

- учень запізнився до школи;

- дівчинка загубила книгу;

- хлопчик не виконав домашнього завдання.

                         «Хто це»

      Мета цієї гри – навчити учнів за допомогою асоціацій діагностувати характери своїх товаришів, а також нетрадиційним шляхом висловлювати своє ставлення до них.

  Ведучий задумує когось з учнів, не називаючи його імені. Всі інші за допомогою питань і відповідей ведучого з’ясовують кого саме він задумав. Кожен має право на одне пряме питання. Наприклад: «Це Олена?». На початку в ролі ведучого виступає учитель.

                       «Дзеркало»

      Ця вправа розвиває спостережливість. Ведучий показує різноманітні рухи, а діти, що виконують роль «дзеркала», повинні їх точно повторити.

                      «Знайди схожий предмет»

      Учитель називає будь-який предмет. Учням необхідно знайти і назвати якомога більше предметів, які схожі з ним за різними ознаками (форма, колір, розмір, матеріал, властивості).

                       «Скажи своїми словами»

      Ведучий називає нескладну фразу. Кожна група повинна передати її зміст іншими словами.

                         «Ми – фантазери»

       Це вправа для розвитку уяви. Діти об’єднуються в пари, групи, фантазують на запропоновані вчителем теми, по черзі презентують свої роботи.

Наприклад:

*уявіть, що корови мають крила і придумайте, як пасти таких корів; збирати їх для доїння; запобігти зіткненню корів з літаками.

*уявіть, що було б, якби до телецентру для участі в дитячій телепередачі зайшов крокодил;

*поєднайте слова так, щоб утворився фантастичний предмет. Придумайте, як його можна використати:

-«шафа», «ковбаса» (шафа із ковбаси, шафа для  ковбаси, ковбаса  у   шафі, шафа в ковбасі);

-«шафа», «собака» (шафа собаки, собака за шафою,собака з шафи);

       Прослідкуйте, як від слова «небо» можна пройти до слова «чай»: небо – земля – вода – напій – чай.

       Утворіть у такий спосіб логічний ланцюжок між словами «літак» і «тварини», уявіть, що всі тварини уміють розмовляти людською мовою, і з’ясуйте позитивні і негативні наслідки цієї ситуації.

    Діти, працюючи в міні-групах, довільно додають префікси і деформують слово за рахунок власної фантазії:

Анти :антипарасолька, антиклей;

Три: трикорова, бінокль – тринокль;

Віце: віце-пес;

Супер: суперсірник;

Мікро: мікропотам, мікрохмарочос;

Міні: міні-кросівки;

Максі: максі ковдра.

                  «Склади речення»

(Ця вправа – на розвиток синтетичних навичок. Діти працюють у парі.)

Придумайте три слова, обміняйтеся ними з сусідом і складіть із ними речення.

                 «Закінчіть розповідь»

      Я  пропоную дітям початок речення або дві-три фрази розповіді.

Наприклад: «Я пішов до ванної кімнати вмитися, відкрив кран, і тут раптом…». Завдання гравців – скласти якомога більше оригінальних варіантів його закінчення.

                        «Запитай»

     Я  називаю будь-які два предмети, наприклад, «м’яч» і «кіт». Дітям необхідно скласти якомога більше різноманітних запитань, в яких обов’язково використовувались би ці слова, при цьому запитання мають бути по можливості кумедними, незвичайними.

Так, діти  можуть придумати запитання: «Чи грають коти у футбол?», «Якщо кіт буде багато їсти, то чи стане він круглим, як м’яч?» тощо.  

      Формуючи  креативність розвиваю такі характеристики творчого мислення:

- продуктивність - багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблем;

- гнучкість - здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу об'єктів до іншого;

- оригінальність - рідкісність, незвичайність, унікальність способу розв'язання певної проблеми.

         Ефективними методами роботи  є методи креативного навчання.

До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій (метод синектики, «морфологічного аналізу»). Їхня мета-побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції. Наступний вид креативних методів-метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.

До креативних методів належать також:

-  метод вигадування-спосіб  створення невідомого  учням  раніше  продукту за результатами певних розумових дій;

-  метод «Якби…»  - учням пропонується скласти опис та  намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться (виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову  реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні  основи різних наук);

-  образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття  і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються;  відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення(учень під час  такої роботи не тільки думає різними масштабами,  співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває  значення реальності, що зображена);

-  гіперболізації  –  збільшується  чи  зменшується  об’єкт пізнання,  його окремі частини або якості;

-  аглюцінації  –  учням  пропонується  поєднати  непоєднувальні  у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль,

- реконструкції - створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою, властивістю «домислюється» цілісний образ.

       У процесі навчання зв'язок методу з іншими  компонентами  є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм  навчання; водначас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, настільки «дозволяють» йому рухатися уперед застосовані методи.

 

Формуючи креативність учнів, в практиці роботи використовую:

-інноваційні технології (квестові технології, проектні технології, ігрові технології, диференційоване навчання, розвивальне навчання, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – комп’ютер, інтернет, програмне забезпечення, мультимедійні презентації), QR-кодування;

-інтерактивні методи та прийоми: технології кооперативного навчання (робота в парах, ротаційні трійки, два - чотири – всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум); колективно-групової діяльності (обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, навчаючи - учусь, мозковий штурм, ажурна пилка, вирішення проблем); ситуативного моделювання (імітаційні ігри); опрацювання дискусійних питань (метод «ПРЕС»,  займи позицію);

-рівневу диференціацію,

- проблемне викладання ( створення проблемної ситуації – проблемний діалог – традиційні пояснення заміняють «відкриттям знань»),

- задачі практичного змісту;

- нестандартні уроки (урок-змагання, урок-казка, круглий стіл, інтегровані уроки, урок-подорож, урок-диспут, урок-гра, урок – КВК, урок- кейс, урок  розвитку критичного мислення, квести і т.д.);

- логічні задачі, кросворди, ребуси,

- особистісно орієнтоване навчання ( підтримка та розвиток природних якостей учня, його здоров’я, індивідуальних здібностей; допомога у становленні його суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості);

- міжпредметні зв’язки;

-заохочування, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги –  прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів.

-психологічний супровід – створення емоційного настрою на початку уроку, релаксація, фізкультхвилинка, рефлексія

         З метою активізації навчальної діяльності учнів використовую  різноманітні вправи, які сприяють формуванню комунікативно-мовленнєвих   та творчих  компетентностей   учнів:   «Мікрофон»(застосовую   на підсумковому етапі уроку); «Вилучи зайве», «Роз’єднай слова»(для мотивації навчальної діяльності); «Дешифрувальник», «Морський бій»(під час оголошення теми та завдань уроку). Досить улюбленими вправами учнів є «Незакінчені речення», «Тестування».

        Як один з прийомів створення проблемної ситуації широко використовую «хвилинки міркування», що сприяють розвиткові  креативного  мислення.

Відкриття, які учні роблять на уроках незначні, але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створюється для учнів ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І креативні здібності вихованців зростають.

Роботу з учнями по активізації пізнавальних інтересів будую на уроках в такій послідовності: ЦІКАВО – ЗНАЮ – ВМІЮ.

Намагаюсь зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. Навіть звичайні буденні вправи перетворюю на такі, що спонукають до креативного мислення.

            Щоб привчити учнів до креативного мислення, насамперед спонукаю дітей до нього. Це означає, що я не просто нав’язую виконати якесь завдання, а, включивши учня у відповідну діяльність, гарантую мотив.  Процес створення будь-якого завдання проходить такі етапи: мотив, відчуття завдання, внутрішня програма дії і її реалізація, планування висловлювання в конкретній формі. Все, що я роблю, я виконую з якоюсь метою і для чогось.

Для того щоб стимулювати розвиток креативного мислення молодших школярів, створюю зовнішні ігрові умови та формую необхідні мисленнєві операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини може створювати нові ідеї, конструкції, об’єкти, продукти. Які вдосконалюють уже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось нове. Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички у змінені умови. Застосовувати їх у нестандартних умовах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях. За О. Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні, конструктивні та творчі. Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення, деформування, створення гіпотез, вербальні ігри. Вони стимулюють активну пошукову мовленнєву діяльність учнів. Також застосовую у практиці  лего, яка стала однією з відомих і поширених на сьогодні педагогічних систем, що використовує моделі реального світу і предметно-ігрове середовище навчання та розвитку дитини. Основним принципом навчання є принцип «навчання через дію» — діти отримують знання під час побудови та дослідження моделей із конструктора.

Необхідним фактором виступає забезпечення емоційного благополуччя учнів у мовленнєвій діяльності, створення ситуацій успіху.

       Під творчим потенціалом, як правило, розуміють здатність людини нестандартно мислити. В. Моляко у структурі творчого потенціалу серед інших складових вирізняє вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати. У школі треба формувати в учнів такі вміння й починати цей процес слід з початкових класів. Йдеться про розвиток уміння учнів спрямовувати мислення, хід своїх думок у певному напрямку: за аналогією до відомого або шляхом перестановок, об’єднання чи роз’єднання, суттєвих замін і змін, тобто шляхом комбінування. Для того, щоб розвинути мовлення учнів, треба розвинути їх мислення. Недаремно К. Ушинський зазначав: той, хто хоче розвивати в учнів мовні здібності, повинен розвивати в них насамперед уміння мислити. З проблемою розвитку мовлення тісно пов’язане насамперед питання інтелектуального розвитку особистості. Не випадково практично всі видатні психологи та педагоги приділяли велику увагу інтелектуальному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких всесвітньо відомих педагогів, як Ян Амос Каменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський, які були не тільки видатними педагогами, а й учителями рідної мови, методистами, авторами навчальних і художніх книг з рідної мови для молодших школярів, застосування креативних завдань у навчальному процесі має на меті навчити учнів молодшого шкільного віку розв’язувати нові незвичні завдання шляхом аналізування й комбінування; активізувати для цього свої інтелектуальні та творчі сили, спрямовувати їх на знаходження рішення нового завдання, а також вивчати й повторювати навчальний матеріал незвичним та ефективним способом. Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови.

Учні початкових класів здатні аналізувати і комбінувати. Необхідно рекомендувати їм вправи на реконструювання.

        Розумовий розвиток дитини залежить від того,  наскільки  вона  бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна  діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній  діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу.

         Залучаю  дітей до таких видів художньої діяльності:

-  зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

-  музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

-  художньо  –  мовленнєва  діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

-  театралізована діяльність (інсценізація казок).

       Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі починаючи з першого класу.

        У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна  –  Україна», у рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних відносин між учасниками освітнього процесу було проведено розвиваючо-інформативний тренінг, учні взяли участь у акції «16 днів проти насильства», акції  «Всесвітній день української хустки», з нагоди Міжнародного дня прав людини в  класі проведено квест «Подорож до країни права», метою якого було поглибити знання дітей про права і свободи людей,  конкурс малюнків «Новорічний настрій», «Здоровим бути  –  модно», конкурс малюнка на спортивну тему до Дня Святого Миколая, яку проводив Тернопільський обласний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх», «Зима  - чарівниця», виставка-конкурс «Замість ялинки-зимовий букет» та ін. Усі  роботи, що  їх  готували  діти,  були  оформлені у нестандартній формі.

          Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною,  тому  що  краса,  яка  не сприймається,  -  мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ. 

         Враження шкільного  дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості. Тому залучаючи  дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо  працюючу особистість.

           Розв’язання проблемного питання «Формування креативного мислення учнів» планую поетапно.

          І етап (1 клас). Визначення початкового рівня креативності дітей за допомогою тестування, спо­стереження за учнями, робота з батьками, розвиток наочно-дійового мислення учнів. На першому етапі дітям пропонуємо завдання, пов'язані з наочно-дійовим мисленням: визначити зайве слово; назвати відмінності; згрупувати слова; визначити об'єкти за описом можливих дій з ними; розгадати ребус, крос­ворд; розв'язати анаграми; прочитати деформова­ний текст.

         II етап (2-3 класи). Розвиток креативності на уро­ках мови, читання, природознавства. Другий етап передбачає розвиток причинного мис­лення, у цей період у дітей формується вміння передбачати наслідки взаємодій об'єктів і явищ. На заняттях цікавим є таке завдання: назвіть якомога більше подій, що можуть відбутися через названу причину. (Уяви, що ти мо­жеш зменшитися до розмірів мурашки, або уявити себе заввишки 3 м. Вигадай історію про своє дивне перевтілення).

         Наступним кроком на цьому етапі є навчання дітей встановлювати логіку причинно-наслідкових відносин. (На уроці я досліджую світ  пропонується продовжити речення: «У горах не можна галасувати, тому що...», «Птахи полетіли на південь, тому що...», «Птахи почали вити гнізда, то­му що ...»).

          Також використовуються вправи на розуміння та застосу­вання образного порівняння . (На уроках української мови пояснити, що означає: «Хлопчик, не­наче тополя», «Вчитель, мов грозова хмара», «Трава, наче килим», «Ноги, наче ватні»).Питання типу: «Чому з темної хмари іде дощ, а з хмаринки - ні?», «Чому масло тане на розжареній сковорідці?», «Чому вода перетворюється на лід?» -допомагають  формувати у дітей компетентності.

       Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках української мови.

У ході роботи над текстом з метою розвитку креативного мислення учням пропонуються такі завдання:

1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

4. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.

5. «Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання.

6.Застосування методики  «Читання з маркуванням тексту»

+ - „Я це знаю.”

! – „Нова інформація!”

? – „Не розумію.” 

     Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:

Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)

- Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: (Хто? Що? Де? Коли? і так далі);

- усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;

- вміння відрізняти головне від другорядного;

- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;

- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.

Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:

1. «Склади текст». Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці.

Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

2. «Дай назву».

Вибери влучний заголовок.

3. «Знайди вказану частину».

4.  «Постав запитання».

 Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5.  «Здогадайся що далі?».

Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті. Варто звернути увагу на емоційно – вольову сферу діяльності дітей, оскільки завдання уроків  полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення, а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.

          Неможливо собі уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, почуттями людини як певної сходинки людського мислення. Діти можуть складати казки, їм це дуже подобається. Можна пропонувати скласти казку спочатку всім класом, а потім поодинці. Це не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе. Симпатія дітей завжди на боці позитивних героїв. Добро перемагає, зло карається, а це у свою чергу є добрим виховним моментом під час уроку. Дуже полюбляють діти креативні завдання над казкою:

-придумати за початком продовження казки,

- придумати казку за опорними словами або поміняти характери героїв казки, наприклад, у казці про Попелюшку її мачуха дуже добра жінка, яка всіх любить, всіма опікується, а Попелюшка справжня ледацюга.

        Написані казки можна інсценізувати, драматизувати, зробити до них ілюстрації, намалювати їх на асфальті. Треба дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, не ставити дитину в рамки. Скільки фантазії, доброго гумору панує на уроці, коли маленькі казкарі створюють «казку-ланцюжок», де потрібно по черзі продовжити казку, в якій було тільки два слова: « Жили-були…» або « Одного разу». Драматизація в свою чергу допомагає вибрати прихильну інтонацію, тон голосу, міміку, жести. Робота над казками є хорошим засобом розвитку креативного мислення, розвиває, збагачує мову. Дозволяє збуджувати фантазію, уяву, стимулювати продуктивне мислення. Вигадування казок викликає в дітей великий інтерес, дає можливість задовольнити потребу у креативності, гарантує успіх кожному.

Для розвитку творчих здібностей використовую:

-  словесні творчі завдання на добір рими, складання початку  чи закінчення вірша;

-  складання чистомовок;

-  використання анаграм, метаграм;

-  словесне малювання;

-  вилучення зайвого;

-  скоромовки і ін..

         Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку української мови. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.

          Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо  слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами,  характерними  для  різних  типів,  стилів  і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.

         Уміння учнів викладати свої думки в писемній формі у значній мірі залежить від того, наскільки вони уміють робити це усно. Проте лише усні вправи,  якщо вони не закріплені писемними,  не забезпечують міцних знань і навичок з мовлення. Тому система писемних робіт з розвитку мовлення охоплює і систему усних вправ, закріплює  їх результати і сприяє дальшому піднесенню мовної  культури учня.

«Ланцюжок слів» (для розвитку мовлення) – пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно «тягнути» за собою наступне.. В кого найдовший ланцюжок – той і переміг.

«Добре – погано» (знайомство з протиріччями) – одна група дітей знаходить в об’єкті позитивні риси, інша група – негативні.

«Кола на воді» (розвиток мовлення) – діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів – речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.

Анаграми (за методикою В.Едігея) і деформовані тексти.

      Використовую я і нову  методику «Щоденні 5»,  створюю умови для розвитку читацьких умінь та навичок, прищеплення любові до читання, збагачення словникового запасу, для навчання дітей бути самостійними під час читання й письма, щоб мати можливість працювати з учнями індивідуально та в малих групах відповідно до учнівських потреб. Вправи системи є надзвичайно різноманітними, що збільшує мотивацію та інтелектуальну зайнятість учнів.

        Система Daily 5 розроблена, щоб навчати учнів виробляти витривалість та самостійність у кожному з її компонентів для того, щоб вони могли бути повністю зайнятими змістовним, автентичним читанням та письмом протягом тривалого проміжку часу.

    Творчі завдання  на розвиток креативного мислення  молодших школярів на уроках математики.

         Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити  -  це  найголовніша мета,  до  якої я прагну у зв’язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

-  безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

-  практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв’язання пізнавальних завдань;

-  вправляння в пошуках оригінальних рішень;

-  багатогранна творча діяльність  школярів,  яка  спрямована на формування навичок пошукової праці.

           Для вирішення цих завдань  я використовую різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти,  дидактичні  ігри,  загадки,  ребуси,  які  в свою чергу передбачають:

1) встановлення суперечності; 

2) встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 

3) встановлення схожості та різниці між об’єктами, що порівнюються; 

4) зіставлення різних варіантів та дії вибору;

5) виділення певних закономірностей в навчальній інформації; 

6) доведення правильності виконаних практичних або розумових дій; 

7) пошук і виправлення припущених помилок;

8) висування гіпотез, пропозицій, здійснення певного прогнозу.

     Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку  творчого мислення, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні  задовольняти наступним умовам:

1.  Бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику.

2.  Зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям.

3.  Види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів.

4.  Завдання повинні викликати інтерес.

5.  Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати.

6.  Завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні.

7.  Вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично.

8.  Творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок.

9.  Дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів.

10.  Задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом.

     Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко  встигаючих і забезпечити  розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.  Використання творчих вправ  урізноманітнює проведення уроків математики.

Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках математики:

                            Загадки

Загадки розвивають кмітливість,  інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Відгадування загадок розвиває уміння зіставляти, порівнювати предмети та явища, дають багато можливостей для мовного розвитку дітей, прилучення їх до словесної мовної творчості, збагачують уявлення про навколишній світ.

▪ Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

▪ Встане – в метр висотою,

Сяде – в метр шириною;

Я уже розгадку дав,

Та ніхто не відгадав. (Метр)

▪ Дві сестри ідуть-ідуть

І ніколи не зійдуться. (Стрілки годинника)

▪ Дванадцять братів один за одним ходять,

Один одного не обходять. (Місяці року)

▪ Летів птах

На дванадцяти ногах

Та одне яйце зніс. (Місяці року, рік)

           Задачі-жарти.                                                                                                             Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики). Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості.  Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами.  Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища. У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку. 

Рибалка за 2 хвилини спіймав 4 рибини. За скільки хвилин може спіймати рибалка 8 таких рибин?

Мій товариш ішов, п’ятак знайшов. А якщо ми підемо, скільки знайдемо?

Коли гусак стоїть на двох лапках, його маса 4 кг. Яка маса гусака, якщо він стане на одну лапку?(4 кг).

         Задачі-головоломки.

Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів.  Розв’язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її. 

 Є посудини місткістю 5 л і 3 л. Як ними набрати 4 л води?

 Як набрати рівно 1 л води, користуючись банками місткістю 3 лі 5 л? 

Буханка хліба важить півкілограма і півбуханки. Скільки важить ціла буханка? (1 кг)

           Задачі з логічним навантаженням.

Задачі  з логічним навантаженням сприяють розвитку творчих здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час  проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.

 Батькові 46 років, а синові  –  10.  Через  скільки  років  батько буде втричі старший за сина ? (Через 8 років)

Периметр земельної ділянки  прямокутної форми дорівнює 900м, а ширина її на 44 м менша, ніж довжина. Знайти ширину і довжину ділянки. (203м, 247м)

Графічні диктанти – готують руку дитини до письма, розвивають довільну увагу, просторову уяву, координацію рухів, вчать орієнтуватися в зошиті).

-Ігри розвивального характеру («Забий гол», «Хто швидше», «Математична естафета» тощо).

      Дидактичні ігри, з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам’яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого, розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку креативного мислення дітей і вивчення матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь і навичок. Гра стимулює пізнавальну активність учнів, викликає в них позитивні емоції у процесі навчальної діяльності, сприяє розвитку креативного мислення та фантазії.

         Підтримати інтерес до навчання, розвивати критичне і креативне мислення дозволяє мені і інтеграція уроків. Останнім часом такий урок, як інтегрований, набуває популярності в сучасній школі( я досліджую світ). Я цілком свідомо та обґрунтовано використовую на практиці інтеграцію, бо саме такий тип уроку сприяє всебічному розвитку учнівської особистості в процесі формування передбачених програмою знань, умінь та навичок, і водночас – вихованню в учнів людських чеснот, бажання творити, вміння помічати красу довкілля. Крім того, навчальний матеріал завдяки інтеграції на уроці сприйматиметься маленькими школярами легше, бо їхня зацікавленість не зникає через стомленість, адже у разі інтеграції тип діяльності учнів постійно змінюється. Отже, ефективність навчання зростає.

        Музика, образотворче мистецтво, основи  християнської етики - предмети, які сприяють формуванню творчості, креативності, гнучкості мислення, розвитку художньо-образного мислення, аналітичного, логічного, критичного мислення; розвитку духовності, моральності; виховують любов, повагу до національних традицій, звичаїв, історії українського народу та народів світу.

Уроки художньо-естетичного циклу найкраще сприяють виявленню та розвитку творчих та креативних  здібностей учнів. На цих уроках діти швидко захоплюються новою ідеєю і починають творити – вводити свої новації, зміни, доповнення – і задоволені тим, що зробили. Але я не  розглядаю творчість як самостійний етап уроку. Вона повинна гармонійно поєднуватись з іншими видами діяльності на уроці та якнайширше запроваджуватися у навчальний процес.

     Підтримати інтерес до навчання, відчути «ситуацію успіху», побачити свої поступки, розвивати критичне і креативне мислення дозволяє мені і створення портфоліо.

        Відкривається простір для креативного мислення на різноманітних позакласних заходах. Виховна робота з класом має не менше значення, ніж навчальна діяльність. Діти  з великим задоволенням приймають участь у позакласних заходах. Але всім виступам передує велика підготовча робота, розвиток творчих здібностей учнів на уроках, під час виховних заходів. Учням класу дуже подобаються класні години, пов’язані з творчими завданнями, різноманітні турніри, вікторини, тренінги. Вони завжди із задоволенням беруть у них активну участь.

     Організацію позакласної роботи спрямовую на формування в учнів загальних естетичних понять, набуття ними певної системи знань, умінь і навичок у сфері мистецтва з орієнтацією на добро, красу й істину, що мають скеровувати особистість на самопізнання й саморозвиток, виховувати естетичне ставлення до дійсності, високі духовні ідеали та художній смак.

       Один із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

   Взаємодія батьків, учня, педагога і керівника школи – незамінна для формулювання індивідуальних освітніх траєкторій та втілення їх в індивідуальних навчальних планах кожного учня

    Завдяки ефективній спільній діяльності вчителя, учня, батьків, креативним прийомам та нетрадиційним формам роботи стараюсь  досягти найвищого результату – активний та згуртований колектив, здатний до інноваційної діяльності.

       Присутність батьків у школі діє благотворно. Залучення батьків до роботи в класі дає вчителю можливість спостерігати, як батьки спонукають своїх дітей до навчання, як допомагають їм вирішувати проблеми, зрозуміти навчальне завдання, як батьки й діти узгоджують свої інтереси.

      Залучення батьків допомагає мені досягти мети індивідуалізації. Завдяки спілкуванню з батьками збираю інформацію про кожну дитину в класі. Залучення батьків дає вчителю шанс бути менш ізольованим. Учителі та батьки можуть взаємно підтримувати один одного у забезпеченні цікавої діяльності та реалізації проєктів дітей, що було б неможливо здійснити лише одному вчителю. Коли батьки відчувають, як позитивно впливають результати вивчення дітей, вони приходять віддячити зусиллям учителя, підказуючи новий шлях впливу. Їх зворушливість породжує нові ідеї та позитивні сподівання вчителя. 

      У своїй практиці використовую такі форми роботи із батьками, індивідуальні бесіди, анкетування, класні збори, педагогічний всеобуч, тренінги, дискусії, круглий стіл, тематичні консультації  і інші види, проте пандемія внесла свої корективи. Спілкування відбувається в онлайн форматі або телефоному режимі.  

       Щоб розвивати критичне і креативне мислення учнів, потрібно учителеві також розвиватись і удосконалюватись. Одним з показників професійної компетентності педагога є його здатність до самоосвіти, яке проявляється в незадоволеності, усвідомленні недосконалості цього положення освітнього процесу і прагненні до зростання, самовдосконалення.   Я вважаю, що кожен сучасний учитель має усвідомити, що самоосвіта – це не лише професійне самовдосконалення, а й усвідомлена потреба, яка захищає його від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких рис людини або її навичок, це постійний пошук, зростання, розвиток.

Зі слів В.Сухомлинського: «Творчість народжуєтся там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи…» Якою б талановитою не була людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим     педагогом.

      Самокритичність, самоаналіз - стимул саморозвитку, самоудосконалення...

     Дані слова для мене є рушійною силою, тому я у постійному пошуку чогось нового і цікавого: вебінари, тренінги, дистанційні курси, конкурси, дослідження, проєкти, майстер - класи, відкриті уроки, курси підвищення кваліфікації, опрацювання методичної літератури, олімпіади, поширення свого досвіду, участь у творчій групі, оволодіння   інноваційними технологіями, сертифікація...

Дуже часто я є учасником вебінарів освітнього проекту «На Урок» (свідоцтва): «Інтерактивні технології в освіті: залучаємо учнів у процес навчання за допомогою інтернет-сервісів Розвиток навичок 21 століття через проектно-зорієнтоване навчання», «Кейс-технологія як форма інтерактивного навчання молодших школярів в умовах НУШ», «Інструменти для розвитку критичного і креативного мислення дітей», «STEAM — драйвер розвитку в учнів ключових компетентностей і навичок майбутнього», «Критичне мислення для вчителів: навчання через досвід», «Технологія ТРВЗ: розвиток творчого мислення та активізація пізнавальної діяльності учнів», «Пальчикові ігри: розвиваємо дрібну моторику», «Робота з дітьми з розладами аутистичного спектру в інклюзивному класі», «Використання сервісу Zoom для проведення дистанційних занять»,   

« Гейміфікація уроку як засіб підвищення ефективності навчання», «Як зробити вивчення математики цікавим і веселим», «Онлайн-сервіси для дистанційної роботи: Google Meet, Skype, Zoom», «Спільне конспектування: досвід використання Padlet під час дистанційного навчання», «Новітні підходи до навчання: скетчноутінг та комікси для учнів початкових класів (і не тільки)», «Онлайн-сервіси для створення інтерактивних карт»; конференцій: «Проектні методи навчання», «Мислення логічне, креативне, критичне», «Змішане навчання: очікування та досвід упровадження STEM, STEAM, STREAM: від концепції до практичного втілення і ін.»; курсу: Педагогіка довіри (Авторський курс «Педагогіка довіри» допоможе сучасним педагогам сформувати довірливі взаємини між усіма учасниками навчального процесу, що сприятиме створенню комфортних психологічних умов для навчання і формуванню життєво необхідних компетентностей у наших учнів.) Проходила я і навчання у Всеукраїнській Віртуальній школі «Ранок»(сертифікат). Була учасником вебінарів, які проводило цифрове видавництво МСFR (сертифікат)

  Приймала участь у вебінарах «Всеосвіти»: «Кейс ТРВЗ завдань до інтегрованого курсу «Природничі науки» », «Творчий підхід до навчання. Лепбук як засіб ефективного всебічного розвитку здобувачів освіти»

       Проходила онлайн-навчання і тестування на веб-платформі Міністерства  цифрової трансформації України «Дія», «Про100»: «Сервіси WEB-2.0-інструмент для творчості», програми, які опрацювала занотувала у падлеті із інструкцією і прикладами, а також поширила в мережі Інтернет для загального користування (https://uk.padlet.com/sidorukludmila1): Створення інтерактивної дошки  Padlet; сервіс для створення дидактичних ігор Рurposegames; створення пазлів та кросвордів; програма для скриншотів PicPick; створення електронної книги; редактор Offnote. AutoCollage; мультимедійний інтерактив за допомогою LearningApps.org; створення скрайбінг-презентацій; електронні книги в 3D форматі; EasyQuizzy - генератор і редактор тестів знань; як зберегти презентацію PowerPoint у відео; Скетчноутинг та комiкси на уроках. Візуалізація ідей;  ресурси для створення коміксів;   пазли онлайн;   з'єднання відео.

Була учасницею (Громадська організація «ЕдКемп Україна» СЕРТИФІКАТ № oEU 2020 / _2850_ ) конференції у форматі EdCamp, за напрямами: інноваційність, навчання впродовж життя, використання інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі.

 Успішно завершила онлайн-курс (СЕРТИФІКАТ) «Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами», курс розроблений ГО «Смарт Освіта» та студією онлайн-освіти EdEra в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

     Успішно закінчила курс (СЕРТИФІКАТ) «Критичне мислення для освітян», наданий Сергієм Терно, Наталією Степановою та Сергієм Горбачовим через платформу масових відкритих онлайн-курсів Prometheus і курс (СЕРТИФІКАТ) «Освітні інструменти критичного мислення», наданий викладачем Сергієм Терно через платформу масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, успiшно пройшла онлайн-курс «Теоретичні основи компетентнісного навчання за інтегрованим курсом «Я досліджую світ» обсягом 24 академiчні години (http://autta.org.ua/ua/Course_YaDS/).

Була учасником вебінару й отримала теоретичні знання та навички  за темою: «Креативність і освіта:новий погляд і можливості» 15.12.2020, який проводила Дистанційна Академія видавничої групи «Основа».

 

Висновок

        Як бачимо, проблема розвитку критичного і креативного мислення у школярів сьогодення є безперечно актуальною, оскільки високий показник рівня сформованості критичного і креативного мислення забезпечує успіх у будь-якій діяльності, серед яких на першому місці – навчальна. Креативний інтелект є міцним підґрунтям для майбутнього зросту особистості у всіх відношеннях. Проте формування креативної особистості перешкоджає існуючий у багатьох школах стандартний, типовий підхід у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку креативного мислення дітей і т.ін.

         Творчий розвиток особистості виступає  основною передумовою суспільного прогресу. Головне завдання, яке ставлю перед собою - це бачити в кожній дитині її приховані можливості, і головне, допомогти цим можливостям реалізуватися.

        Розвиток критичного мислення і творчих здібностей є провідним принципом моєї роботи, він пронизує і об’єднує всі сторони діяльності учнів.

          Проблема творчого розвитку і критичного мислення  є досить актуальною. Вона широко висвітлюється в моїх роботах на сторінках освітніх сайтів:

• освітній портал «Урок»,

• Всеукраїнський портал «Початкове навчання»,
• http://UROK-UA.com
• Всеосвіта

       Величезну роль у формуванні критичного мислення і креативності  відіграють умови розвитку молодшого школяра. Сучасні тенденції розвитку початкової ланки освіти передбачають орієнтацію на індивідуальні особливості дитини. В процесі навчання і виховання   максимально враховуються  інтереси і творчі здібності кожного учня. А сам освітній процес  сприяє всебічному розвитку. Для того, щоб якомога ширше розкрити можливості розвитку активізую роботу вдалим підбором найефективніших методів і прийомів навчання і виховання: словесні (розповідь, опис, бесіда); наочні( ілюстрація, демонстрація, використання ІКТ); практичні( завдання, вправи для творчого розвитку, припущення, використання цікавинок, організація змагань, КВК, різні ігри, заходи творчого характеру).

        Педагогічна цінність досвіду полягає в практичній реалізації ідей розвивального навчання на рівні добре продуманих і систематизованих прийомів роботи, які дозволяють протягом цієї початкової ланки на різному предметному змісті сформувати в учнів критичне мислення і творчу активність. Лише безпосереднє залучення учнів до освітнього процесу потребує застосування зусиль розуму, волі, почуттів, забезпечує набуття кожним учнем творчої активності.  Стараюсь залучати кожного учня до творчої діяльності, до пошуку істини, зацікавлюю і спонукаю до розвитку своїх інтересів і уподобань, бо, на мою думку, саме творчі інтереси- основні фактори успішного навчання.

       Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проєктного навчання на основі постійного розвитку креативного і критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

       Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

      Плідна робота над даною темою допомогла мені зробити важливий висновок: для вирішення будь-яких завдань слід, насамперед, організувати роботу вчителя в якості фасалітатора освітнього процесу і максимально активізувати діяльність учнів, формуючи в них потребу, вміння і навички критичного мислення.

      Наші учні мають бути здатними сприймати фактичний матеріал, ретельно і критично аналізувати його, доповнювати власними дослідженнями, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, синтезувати власні твердження.

За ними – наше майбутнє!

 

 

 

 Література

1.Анікіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. - К.: Знання, 2005. - 210 с.

2.Барко В.І. Як визначити творчі здібності дитини. - К.: Знання, 1999. - 120 с.

 3.Барташнікова І.А. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5-7 років. - Тернопіль: Богдан, 1998. - 85 с.

4. Большакова І. Розвиток критичного письма / І.Большакова // Почат. освіта. - 2012 р. - № 11. - с. 3-7.

5.Галкина Т.В. Диагностика и развитие креативности // Развитие и диагностика способностей. - М.: Наука, 1999. - 124 с.

6.Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. - М.: Наука, 1999. - 114 с.

7.Кліменко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? - К.: Шкільний світ, 2001. - 95 с.

8.Костюк Г.С. Здібності і їх розвиток у дітей. - К: Знання, 2003. - 80 с.

9.Кульчицька О.І. Творчі здібності та особливості прояву в дитячому віці // Обдарована дитина. - 2000. - №1. - С. 10-13.

10.Куріпта В.І. Нестандартні уроки читання.Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання». Харків. Видавнича група «Основа», 2007.

11.Методики дослідження креативності. ДОІППО. Дніпропетровськ, 2010.

12.Подолянчук О.В. Розвиток креативного мовлення учнів початкових класів // Навчально-виховний комплекс. - 2003. - №10. - С. 25-27.

Пометун О.І. Урок, що розвиває критичне мислення. 70 методів в одній книзі:навч.метод.посіб.-К.,2020.-104с.

13.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник. Київ «А.С.К.», 2005.

14.Сухомлинський В. Людина неповторна / В.О.Сухомлинський.-К. :Молодь, 1962.- 209 с.

15.Терно С. О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії) / С. О. Терно : [посібник для вчителя]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 105 с.

16.Уколова Н.О. Практика виховання у початковій школі. Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання».Харків. Видавнича група «Основа»,2007.

17.Уроки з використанням інноваційних технологій. Бібліотека журналу       «Початкове навчання та виховання». Харків.Видавнича група «Основа»,2006.

18.Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №5. – с.42.

19.Як опанувати технологію критичного мислення / Макаренко В.М. Туманцова О.О. - Х.: вид. група «Основа»: «Тріада +». - 2008 р.