Розвиток пізнавального інтересу на уроках в початкових класах

Розвиток пізнавального інтересу на уроках в початкових класах шляхом впровадження інтерактивних технологій (з досвіду роботи)

«Зробити серйозне заняття для дитини цікавим - ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності…З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні» - як не погодитись зі словами К. Д. Ушинський.

Процес реформування початкової школи потребує усвідомлення педагогом мети та завдань початкової освіти застосування нових ефективних психолого - педагогічних підходів до організації навчально - виховного процесу, впровадження нових освітніх технологій.   Сучасна школа має виховувати особистість мислячу, самостійну, творчу, яка здатна жити і працювати в умовах ринкових відносин, в світі нових технологічних досягнень та інформаційного простору.

 Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове,з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. 

Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

 Як же виховати інтерес до знань? Пошук шляхів і засобів виховання в учнів інтересу до предметів - стало найактуальнішим питанням у моїй професійній діяльності.

Результати роботи над проблемою « Розвиток пізнавального інтересу на уроках природознавства шляхом впровадження інтерактивних технологій та методу проектів».свідчать про досить плідну реалізацію цієї мети.

Девізом педагогічної діяльності вважаю слова А. Ейнштейна: «Уміє вчити той, хто вчить цікаво». Тому намагаюсь свідоме засвоєння знань починати з зацікавленості предметом, з інтересу до конкретної проблеми, з бажання пізнавати нове, з потреби знань і потягу до них.

Інтерес є стимулом до дії, до переборення труднощів, позитивно впливає на сприймання, увагу, пам'ять, мислення, підвищує працездатність, активізує здібності, сприяє вихованню наполегливості. Зацікавити весь клас і кожного учня зокрема, збудити фантазію, думку, захопити бажанням досліджувати, доводити, відкривати, знаходити найраціональніші шляхи розв’язання - першорядне завдання, над яким я працюю.

 У  молодших школярів розвиваються пізнавальні здібності і навички самостійно засвоювати й осмислювати навчальний матеріал. Практика переконує, що свідоме набуття знань відбувається в процесі розумової діяльності учнів.  Те, що учень у процесі навчання постійно здобуває нові (новизна завжди приваблює) для себе знання, які з кожним уроком збагачуються, стають більш змістовними і задовольняють його зростаючу зацікавленість, є вирішальним для формування в нього пізнавальної потреби.

   Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність  Інтерактивне навчання в цьому контексті дозволяє застосувати більше методів навчання на уроці, підвищує рівень знань учнів з природознавства, створює в їхній свідомості чіткі уявлення, формує вміння узагальнювати свої знання в поняттях та навички «спілкування» з довкіллям, допомагає дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, розвиває комунікативну компетентність, формує практичні уміння і навички. Впровадження інтерактивних форм та методів у практику на уроках природознавства у початкових класах я починати з простих («Мозковий штурм», «Мікрофон») та поступово переходити до більш складних («Асоціативний кущ», «Метод моделювання ситуації» та ін.)   При використанні інтерактивних окрім зростання рівня знань, в учнів розвивається логічне мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, увага, здатність до самостійного пошуку інформації, самоаналізу та аналізу думок інших, учні вчаться давати короткі, лаконічні відповіді, слухати інших, з повагою ставитися до думки однокласників, формується вміння спілкуватися в колективі, вміння товаришувати та допомагати, з'являється вмотивованість навчання, зацікавленість предметом.  Я впевнена, що використання інтерактивних методів на уроках природознавства сприятиме розвитку творчих здібностей школярів. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємопорозумінні: вчитель – учень, учень - учень. При цьому вчитель і учень рівноправні, рівнозначні суб’єкти  навчання.

Застосування інтерактивного навчання здійснюю шляхом використання фронтальних і кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш поширеними є: робота в парах, що ґрунтується на принципах одночасності і позитивної взаємодії, однакової участі дітей і їх індивідуальної відповідальності; дає можливість учням обміняти сь ідеями з партнером і лише тоді озвучувати свої думки перед класом; метод «Мікрофон» привчає дітей по черзі, швидко висловлювати свою думку, позицію чи відповідати на запитання.«Мікрофон» — це обговорення проблеми у загальному колі, тобто надається змога кожному сказати щось швидко, почергово висловити свою думку чи позицію. Говорити може тільки той, у кого символічний мікрофон, але подані відповіді не коментуються і не обговорюються.

Матеріал уроку. «Африка- найспекотніший материк»,  (4 клас).

Запитання вчителя: — Чому Африка- найспекотніший материк?

     «Мозковий штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників, де кожен має можливість виконувати різні ролі: партнерів, що вчаться співробітництву; учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами; співробітників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися; експертів, що аналізують проблему; друзів, які спілкуються один про одного, довіряють, допомагають.            «Мозковий штурм» — це чудовий метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Група із 5-7 осіб, що є «генераторами ідей» пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений проміжок часу. Висувати можна будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї можуть доповнюватися і розвиватися. Усі ідеї записуються на дошці. Учасникам групи забороняється критика. Враховуючи вікові особливості молодшого шкільного віку, і щоб вдосконалити якість ідей, дітям варто надати час для написання своїх ідей спочатку індивідуально.

    Побудова «Асоціативного куща» - це певна стратегія навчання, що спонукає дітей думати вільно та відкрито на певну тему. Спочатку висловлюються і фіксуються найскладніші асоціації, а потім – другорядні. Так «Асоціативний кущ» поступово розростається. Працюючи над складанням «Асоціативного куща», учні пригадують все, що стосується заданої вчителем теми. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Все це фіксується у вигляді «куща», який поступово розростається.

Тема. Рослини – живі організми (3 клас).

Запитання

—  Чим живляться рослини?

-Що потрібно для їх росту?

Робота в парах

Я пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеличкої дискусії чи аналізу. Після пояснення питань або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хв. для обміркування можливих відповідей або рішень індивідуально. Об’єдную учнів у пари, визначаю, хто з них буде висловлюватися першим, і пропоную обговорити свої ідеї одне з одним. По закінченні часу для обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. При потребі, це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

    У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і само майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…». Тому вважаю, своїм головним завданням  розвинути в дитині всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце в суспільстві, призначене для неї природою. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні. Впевнена, що у навчальному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору, навчання повинно характеризуватись розвивальною тенденцією, щоб приносити дитині радість життя. Як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися.

На мою думку, основне завдання сучасного вчителя – залучити учнів до

активної діяльності. Працюючи над даною проблемою переконалася, що розвивати пізнавальні інтереси  можна по – різному.   Моє завдання – управляти процесами творчого пошуку йдучи від простого до складного: створювати ситуації успіху , що сприяють творчій активності школяра; розвивати його уяву мислення; розв’язувати дедалі складніші творчі завдання. Найефективнішим засобом досягнення цієї мети є  інтерактивні методи навчання. Саме вони забезпечують позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості. Незважаючи на розмаїття нововведень основною формою організації навчальної діяльності учнів залишається урок. Готуючись до нього продумую кожен його етап, добираючи ефективні методи та прийоми. Передусім для розвитку творчих здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно-позитивну атмосферу. Ось як роблю це я. Перед уроком запитую у дітей, який у них настрій, що їх хвилює, що радує. Потім пропоную їм узяти «чарівний мішечок» і повкидати туди всі свої негативні емоції. Я також «жбурляю» свої негативні емоції, «мішечок» зав’язується і викидається в кошик для сміття. Якщо діти приходять на урок втомлені, треба їх «струснути» і розвеселити пропоную ігри «Ха-ха-ха» або «Кричу до схочу». Вони допомагають позбутися негативних емоцій.

    Для ефективного застосування інтерактивного навчання я старанно

планую свою роботу:

даю завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання; відбираю для уроку або завдання такі вправи, які зацікавили б учнів; при виконанні даю учням час подумати над завданням; на одному занятті можу використати одну (максимум дві) такі

вправи, а не їх калейдоскоп; глибоко вивчаю і продумую матеріал, зокрема додатковий; старанно планую, розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую запитання й можливі відповіді, виробляю критерії оцінювання ефективності заняття; мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для них випадків, проблем; оголошую очікувані результати заняття та критерії оцінювання роботи учнів.

  Власний досвід свідчить про те, що які б інтерактивні методи ми не використовували б в практиці, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають ігрові завдання, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні, і гра для них – це перша можливість виявити себе як особистість, саморозвинутись, самовиразитись. Невід’ємною складовою частиною моєї педагогічної діяльності є ігрові технології.

    Гра для дитини – супутник життя. «Дитина граючи живе, і живучи грає». Саме гра є тим видом діяльності, у якому учні навчаються спілкуватися, набувають перших навичок поведінки в колективі, пізнають різноманітні явища навколишньої діяльності. На уроці чи то в позакласний час доцільна гра, яка залучає до пошуку, винахідливості, збуджує бажання перемогти, розвиває самостійність у мисленні, творчі задатки. Часто на уроки до дітей приходять герої улюблених казок, зустріч з якими у формі гри поступово переростає у навчальну працю. Ігрова діяльність знімає психологічне напруження. Під час гри в дітей формується вміння спілкуватися, дослухатися до думки товаришів і висловлювати свою думку.

У пригоді стають ігри на увагу; прийоми «Лови помилку», «Ланцюжок асоціацій», «Коло ідей». Так, вивчаючи тему «Охорона води», застосувала технологію «Коло ідей», висунувши дискусійне питання: «Що потрібно зробити, щоб запобігти забрудненню водойм?» Запропонувала обговорити його в групах, але:

1 гр. – з позиції учня;

2 гр. – з позиції вчителя.

  З досвіду роботи відомо, що основним видом ігрової ситуації у 1 класі є використання персонажів казок, мультфільмів, оповідань. Суть ігрової ситуації з’ясовується у вступній частині: «Зайчику треба знайти помилку»; «Лисичку треба виручити з біди».

Урок – це творчість, а творцями його є самі учні. Уроки намагаюся будувати так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної активності учня. При цьому даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи, різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання. Намагаюся, щоб діти виступали суб’єктами всіх видів діяльності, брали  участь у процесі отримання інформації, а не запам’ятовували її, щоб у навчанні робили самостійні відкриття, які є кроком до творчості.

«Учень-це не посудина, яку потрібно заповнити, учень-факел, який треба запалити». (Стародавня мудрість).

Продуктивними у розвитку творчих здібностей учнів є нестандартні уроки, які широко використовую в практиці своєї роботи: інтегровані, театралізовані, міжпредметні, уроки- проекти . Застосовую в своїй роботі такі засоби пізнання, які розширюють можливості органів чуттів сприймати та запам’ятовувати. А саме – мультимедіа: відео демонстрації, мультимедіа-презентації, навчальні фільми. Ці ресурси допомагають  створити психологічну атмосферу уроку під час організаційного етапу, за якої досягається успіх навчальної діяльності, оцінити базові знання учнів під час перевірки, дати можливість учням оголосити тему та мету уроку, ознайомити з новою інформацією, закріпити нові знання, інформувати та інструктування дітей про завдання( домашнє завдання). 

 Систематичний контроль з боку вчителя за рівнем засвоєння знань теж активізують навчальну діяльність класу. Школярам цікаво вчитися, коли є успіх у навчанні, є заохочення і постійний неослаблений інтерес. Завжди намагаюся забезпечити психологічну підтримку кожного учня, створити ситуацію успіху, щоб дитина почувалася особистістю, яку сприймають, розуміють і слухають. Використовуючи для цього різноманітні слова - подяки: «Молодчина», «Чудово», «Молодець». Для активності їхнього мислення і вольових зусиль завжди відзначаю не тільки тих, хто був найактивнішим, а й тих, хто старанно працював, охайно писав у зошиті, знайшов вдалу відповідь на запитання.

Щоб викликати інтерес до предмету, слід надавати  завданням конкретного змісту, вводячи у  вправи реальні назви й імена, а також слова «у нас»,  «наш», «ми». Треба вчити дітей добирати і логічно осмислювати факти пов’язані з життям.

Використовую елементи цікавого  та здійснюю міжпредметні зв’язки.  Наприклад, найбільші тварини всіх часів - це сучасні кити завдовжки 33м, масою 120т, що відповідає масі 25 слонів або 120 -150 биків. Серце кита важить 600 -800кг, тобто стільки, скільки важить великий кінь.