Досвід роботи вчителя української мови та літератури

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Черповодівська загальноосвітня школа І- ІІ ступенів

Паланської сільської ради

Уманського району

Черкаської області 

 

 

 

 

Використання ігрових технологій на уроках української мови та літератури

 

 

Опис досвіду роботи вчителя української мови та літератури Савранської Олени Іванівни

 

 

 

 

 

 

 

                                            Черповоди - 2021

 

Життя – це гра. Стань гравцем.

                                                                                                              Мати Тереза

   Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що сьогоднішній урок не можливий без застосування  інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками тощо.

         Яким же має бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він повинен відрізнятись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?
         Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань. Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему.

    У своїй роботі кожен педагог повинен послуговуватися такими переконаннями :

• Кожна дитина талановита.
• Кожна дитина має право на помилку.
• Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.
• Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії.

      Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися спонукає до пошуків.

Тема, над якою працюю:

 «Використання ігрових технологій на уроках української мови та літератури». 

 На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають ігрові технології навчання.

     Використання ігрових технологій на уроках української мови та літератури забезпечує формування комунікативних мовленнєвих умінь, пожвавлює пізнавальні можливості учнів, створює ситуацію успіху. Уроки з елементами гри сприяють розвитку думки, мислення, мовлення.

Актуальність теми:

• Гра враховує вікові та індивідуальні особливості учнів.
•  Гра разом із працею та навчанням є одним з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен нашого існування.
• Використання ігрових елементів на уроках української мови та літератури великою мірою забезпечує проведення таких уроків відповідно до найсучасніших загальнопедагогічних,
• психологічних і дидактичних вимог.
• Принцип активності дитини в процессі навчання був і одним із основних у дидактиці. Він означає таку якість діяльності, яка характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою в засвоєнні знань та вмінь, результативністю та відповідністю соціальним нормам.
• Така активність сама по собі виникає нечасто, вона є наслідком цілеспрямованих керованих педагогічних впливів й організації педагогичного середовища, тобто педагогичної технології, що застосовується спеціально.

      Саме цим обумовлюється актуальність   проблемної теми, над якою я працюю упродовж 4 років.

Мета досвіду: 

• довести, що дидактична гра є одним із необхідних засобів літературної освіти;
• сприяти становленню літературно-художніх поглядів учнів;
• розвивати творчі інтереси та здібності учнів;
• визначити ставлення учня до конкретної життєвої ситуації;
• допомогти навчитися через досвід та почуття;
• стимулювати творчу активність учнів;
• формувати активне читацьке сприйняття школярів.

  Провідна ідея досвіду:

Використання навчально- ігрової діяльності допомагає:

• активній  взаємодії усіх учнів;
• обговоренню проблеми кожним учнем;
• формуванню навичок спілкування для позитивної самореалізації;
• набуттю навичок співпраці;
• розвиває критичне мислення.

Науковість досвіду:

• Досвід базується на провідних ідеях  Глазової О.П., Радишевської М.І., Федоренка В.Л..
• За допомогою гри учні засвоюють навчальну інформацію на 70 %.

Перспективність досвіду:

• створює позитивну емоційну атмосферу;
• сприяє формуванню особистості учня;
• активізує навчальний процес;
• виховує впевненість у власних силах;
• посилює художнє спрямування традиційних прийомів.

Методи, форми, прийоми роботи:

Усний виклад, аналіз, списування, бесіда, порівняння, узагальнення, колективне письмо, метод вправ,  мовний розбір, мовний аналіз, проблемне навчання, лінгвістичний експеримент, взаємоопитування, пошуково-дослідницькі, визначення головної думки, рецензування, конференції,   складання плану, робота із словниками, семінари, побудова тексту, робота з довідковою літературою 

Інтерактивні методи роботи :  

«Прес», « Мікрофон», «Діалог», «Мозковий штурм», « Обери позицію»,

«Пошук інформації», « Робота в парах», « Коло ідей», « Мінілекція».

Ігрові форми навчання: 

Рольова гра, розгадування кросвордів, інсценізація, «Упіймай помилку», «Аукціон», « Усне малювання», « Угадай слово», «Так-ні», «Місткий кошик», «Пізнай мене», «Загадкова торбинка», «Словограй», «Знайди зайве», «Лото», « Ланцюжок», « Четверте зайве», « Упіймай помилку», « Четверте зайве».                                                                             

    Про гру говорили багато вчених, педагогів, психологів. Вони запевняли, що дитина в грі не є пасивною. Вона прагне вплинути на дійсність, перетворити її в доступних їй межах. Вивчав гру видатний педагог  А.С.Макаренко. Гра привертає його увагу тому, що вона являє собою активну колективну діяльність, у процесі якої формується особистість дитини. Педагог оцінює гру як один із засобів всебічного виховання дітей.  К.Д. Ушинський зазначав: «Ми надаємо такого важливого значення дитячим іграм, що коли б влаштували вчительську семінарію, чоловічу чи жіночу, то зробили б теоретичне і практичне вивчення дитячих ігор одним із головних предметів».

   «Навчання має бути веселим…» – вислів Анатоля Франса – мені дуже подобається у роботі з дітьми.

  Значної уваги  також надавав грі В.О.Сухомлинський: «Гра має бути засобом усебічного розвитку, зокрема розвитку інтелектуального…»    

   Гра – дивовижний феномен нашого існування. Вона такий вид діяльності в умовах ситуацій, які спрямованні на відтворення і присвоєння суспільного досвіду, в якому складається і вдосконалюється самоуправління поведінкою.

  Я  вважаю, що дітям легше засвоювати знання саме за допомогою гри. В умовах гри вони краще зосереджуються і запам’ятовують більше, ніж в умовах, коли їм просто пропонують запам’ятати.

      Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить широку групу методів, прийомів організації педагогічного процесу в формі різноманітних педагогічних ігор. На відміну від гри взагалі педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставлену мету навчання і відповідно їй педагогічнім результатам, які можуть бути обґрунтовані, і які характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю.           

 Сьогодні надають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають на меті крім засвоєння навчального матеріалу, умінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності; сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

      У практиці людини ігрова діяльність виконує такі функції:

• розвивальну ( це основна функція гри - розважати, прилити задоволення, надихнути, викликати інтерес);
• комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;
• самореалізації в грі, як полігоні людської практики;
• ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, які виникають які виникають в інших видах життєдіяльності
• діагностичну: вплив відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
• функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистісних показників;
• соціалізації: включення в систему суспільних відносин засвоєння норм людського співжиття.

      Педагогічна гра (на відміну від гри-дозвілля за власним бажанням) переслідує дві цілі: навчальну та ігрову. Важливо, щоб ігрове завдання збігалося з навчальною метою.

      У навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрових ситуацій, ігрового прийому, ігрової вправи. Всі ці форми діяльності націлені на вирішення програмних завдань, засвоєння конкретного пізнавального матеріалу. Вони дають можливість «заховати» від дітей на деякий час дидактичну задачу і, таким чином, полегшити процес одержання знань.

У дидактиці немає єдиної класифікації навчальних ігор. У навчальному

процесі використовують різні варіанти гри.

      За видом діяльності ігри поділяються на фізичні (рухові),

інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні.

     За методикою проведення, дидактичною метою та шляхами її досягнення ігри поділяються на імітаційні, рольові, сюжетні, ігри-змагання, ігри-драматизації.

      За дидактичною метою ігри поділяються на актуалізуючі, формуючі, узагальнювальні, тренінгові, контрольно-корекційні.

      За характером педагогічного процесу — пізнавальні, виховні, розвивальні,

репродуктивні, продуктивні, творчі, діагностичні, профорієнтаційні тощо.

      За формою взаємодії учасників — індивідуальні, групові, змагальні,

компромісні, конфліктні.

      За рівнем проблемності — проблемні, непроблемні (Г.Селевко).

      Гру, як метод навчання для передання досвіду старших поколінь молодшим, люди використовували здавна.

      У сучасній школі ігрова діяльність використовується в таких випадках:

• з якості самостійних технологій для засвоєння поняття теми і навіть певного розділу навчального предмету;
• як елементи обширнішої технології;
• в якості уроку, або його частини (вступу, пояснення, закріплення, вправи, контролю);
• як технологія позакласної роботи.

    Філологічні ігри розподіляються ще й за мовознавчими розділами

(фонетичні, словотворчі, ігри з лексики та морфології тощо), добираються ігри і до вивчення тем з літератури.

В структуру гри як діяльності органічно входить планування, реалізація мети, а також аналіз результатів в яких особистість повністю реалізує себе , як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору та елементами змагання, задоволення потреби в самоствердженні, в самореалізації.

     До структури гри як процесу входять:

а) ролі, які беруть на себе гравці;

б) ігрові дії, як засіб реалізації цих ролей;

в) ігрове застосування предметів, тобто заміна реальним речей ігровими, умовними;

г) реальні відносини між гравцями;

д) сюжет (зміст).

    Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

• ігри мають відповідати навчальній програмі;
• ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дужескладними;
• відповідність гри віковим особливостям учнів;
• правила гри прості і чітко сформульовані;
• дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати;
• справедливий підсумок уроку; • різноманітність ігор;
• залучення до ігор учнів всього класу;
• не дозволяти нетолерантних взаємин між дітьми під час гри;
• гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою.

    Найпопулярніші з ігор на уроках мови та літератури – дидактичні, що мають навчальну мету та організовані за правилами.

На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує від учителя багато часу для приготування відповідного обладнання, а від учнів запам’ятовування громіздких правил. Щоб гра викликала інтерес, варто використовувати різноманітні елементи унаочнення, а умови гри – ускладнювати.

   Дидактичні ігри можуть використовуватися на різних етапах уроку. Часто дидактичні ігри та ігрові ситуації є найкращим початком уроку. Вони проводяться з метою збудити інтерес учнів, привернути увагу до теми, що вивчатиметься на уроці.

    На етапі актуалізації знань учням варто пропонувати дидактичні ігри репродуктивного характеру, коли увага гравців фіксується на пошуках раціональних шляхів виконання завдань, допомоги один одному, у результаті  учні вчаться правильно оцінювати свої ігрові дії, зіставляти з ігровими діями інших учнів.

    На етапі засвоєння нового матеріалу можна використовувати складніші ігри частково пошукового характеру. Учасникам гри надається можливість відчути, яким чином від якісного виконання завдання кожним учасником залежить виконання ігрового завдання партнером і, в кінцевому підсумку, результат гри. Учитель на цьому етапі формує у школярів уявлення про значимість якісного виконання свого ігрового завдання.

    Під час закріплення і повторення навчального матеріалу слід планувати дидактичні ігри пошукового характеру. Учні вчаться моделювати, аналізувати та оцінювати дії партнерів по грі. Позитивні взаємовідносини між гравцями, вміння розподілити матеріал, уміння домовитись у грі позитивно впливають на активізацію навчальної діяльності учнів.

     На етапі контролю знань можна застосовувати дидактичні ігри

творчого характеру. Учням дається можливість творчо виконувати ігрові завдання. Акцент на творчості передбачає зацікавленість учасників у кінцевому результаті гри команди, прагнення виконувати ігрове завдання швидко і правильно.

    Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в задоволенні учасників гри від участі в ній. Для вчителя результатом гри є рівень засвоєння школярами знань, їхній успіх у розумовій діяльності, налагодження гармонійних взаємин.
     Існує цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель», біржа,  вечір, вітальня, доміно,«жива»газета, тренінги, книгарня, ярмарок, лото, марафон, усний журнал, захист  проекту,  фестиваль     тощо.

На практиці в системі активного навчання  намагаюсь використовувати такі моделі ігор:

Приклади:

На організаційному етапі

Гра «Закінчи речення»

Коли говориш – не (горлань).

Слів поганих не (вживай).

На всі боки не (крутись).

Говори спокійно, чемно,

Спілкуватись тобі буде дуже (приємно).

Перевірка домашнього завдання.

Гра «Листоноша».

Учні отримують листівки із словом, складають до нього морфемну схему та кидають до трьох скриньок з «адресами»- схемами. Наприкінці уроку сильніші учні перевіряють, чи надійшли листи до адресатів. Так само граємо зі схемами речень.

Рольова гра на етапі актуалізації знань.

Інсценізація зустрічі Дієприслівника з Дієприкметником.

 Урок-подорож «Чумацьким шляхом»

Роздача ролей чотирьом ватажкам чумаків – визначити зайві іменники серед іменників певної відміни.

На мотиваційному етапі.

Гра «Обміняю словосполучення на слово».

Тема «Способи творення прислівників», «Написання прислівників»

1.Перший раз — уперше. 2 Босими ногами- босоніж. 3.При всіх людях — привселюдно. 4.Своїми руками — власноручно. 5.У призначену годину — вчасно. 6.Догори обличчям — горілиць. 7.Кожен день — щодня. 8.На швидку руку — швидкоруч. 9.На рівні частини — порівну. 10.Українською мовою — по-українськи.

 «Збери слово».

В цьому слові префікс від слова відплисти, корінь – від слова літак, суфікси від слів звечора та зустріти. Склади самостійно такий ланцюжок.

На етапі засвоєння нових знань.

Інсценізація «Бесіда з автором» Імітаційні ігри «Збори» (підготувати виступ перед аудиторією), фонетичні імітаційні ігри (фонеми в, ш, ч)… «Намисто» - поширювати речення. «Виростити» речення з однорідними членами, з додатками, з означеннями і т.п. «Павутинка», «Мозаїка» - скласти слова, словосполучення, речення з хаотично записаних морфем, слів, ввести слова у речення. «Знайди пару». Запозичене - українське.

 «Хто швидше?» 1. Постав наголос у словах.

Перевір за таблицею. Всередину, терези, батьківський, гуртожиток, заняття, загадка, вірші, завдання, феномен, подружка, логопедія, лапки, подружка, літопис. 1. Евентуальний А Запобіжний 2. Сакральний Б Упереджений 3. Превентивний В Тепловий 4. Тенденційний Г Єдиний, неподільний 5. Термічний Д Прихований 6. Унітарний Е Священний 7. Латентний Є Можливий

Під час закріплення і повторення матеріалу.

Кроссворди, шаради, піраміди, квадрати, таблиці… «Які слова заховалися під хусткою» - пояснити орфограми в словах, які запам’ятаю під хусткою та запишу на дошці. Гра «Латка на фразеологізм» (програти з аудиторією вчителів).

Можна використати і як фізкультхвилинку. Учитель зачитує фразеологізми, а учні показують «латки» - частини тіла (ніс, око, вуха, губа зуб). Записати назви частин тіла на дошці. Фразеологізми. Тримати (носа) за вітром, і за (вухом) не свербить, на (зуб) нічого покласти, впали в (око), дивитися в (зуби), хоч в (око) стрель; водити за (ніс), куди сягає (око), робити з (губи) халяву, виткнути (носа), надувати (губи), влип по самі (вуха), перелічити (зуби)…

Гра «А ти вмієш?» Написати твір-мініатюру, що складається лише з дієслів. Н-д, «Зимонька»: похолодало, заморозило, засніжило, завіяло, заскрипіло, налипло, загорілося, запахло, задзвеніло….

Картки-доміно. Добираємо відповідники до російських фразеологізмів. Можна взяти відповідники прийменникових конструкцій тощо. Бабьи сказки Не чуючи ніг Без задних ног

Гра « Шукачі скарбів»

Відновити народні вислови, поставити дієслова, що в дужках, у форму другої особи однини дійсного способу.

1. Як (дбати), так і (мати).

2. Як (працювати), так і (мати).

 Визначити вид дієслів. Підібрати видові пари. Дослідити, до яких дієслів не можна дібрати видову пару.

Гра « Знайди свою пару»

Утворити пари антонімічних фразеологізмів. Виділити в них прийменники. Пояснити значення.

Народитися під щасливою зіркою; пійматися в лабети; пливти за течією; привертати до себе; прийти на розум; під самісіньким носом; поза очима; без царя в голові; відвертати від себе; мати голову на плечах; народитися без сорочки; вилетіли з голови; за тридев’ять земель; пливти  проти  течії; у вічі; вирватись з лап.

Ділова гра:

Учитель.- Я маю загадкову торбинку. У цій торбинці знаходяться предмети. До цих предметів слід підібрати фразеологізми.

• Гроші. (Зароблена копійка краще краденого карбованця).

• Яблуко. (Яблуко від яблуні недалеко котиться).

• Шматок хліба. (Лежачого хліба ніде нема).

• Дзеркало. (Скільки в дзеркало не дивись, а молодшим не станеш).

Гра « Струмочок»

Учні знаходять синоніми до запропонованих слів, записують їх до зошитів. Потім ланцюжком зачитують синоніми. У кого закінчились слова, вибуває з гри. Перемагає той, хто останнім зачитав синонім до запропонованого слова.

Гра «Фразеологічний аукціон»

 Назвати фразеологізми, до складу яких входять прислівники з часткою не, ні.  Перемагає той, хто дає правильну відповідь останнім.

Гра «Склади та поясни…» 

Учні отримують по одному конвертику, у якому на окремих аркушах написані слова.

З поданих слів вони мають скласти речення й вказати його тип за метою висловлювання.

Гра « Займи позицію»

Учням на картках роздаються слова з орфограмою «Префікс з- та префікс с-.  Вони мають зайняти позицію біля дошки, де прикріплені відповідні префікси.

(С-,з-)фотографувати, (с-,з-)ховати, (с-,з-)терти, (с-,з-)плести, (с-,з-)казати, (с-,з-)лізти, (с-,з-)в’язати, (с-,з-)могти, (с-,з-)розуміти.

Гра «Мовознай»

Скласти словосполучення за схемою-моделлю «прикметник + іменник», використовуючи подані слова. Визначити рід іменників. За потреби скористатися словником.

Какаду, аташе, рефері, сулугуні, фуга, адажіо, есе, ралі, барбекю, зебу.

Гра «Ти — редактор»

Проаналізувати відмінкові форми числівників. Виправити їх і записати. Пояснити суть помилки.

Трохстам, сороками двома, восьмидесяти, шісти, сьомому, дев'яносто трьох, триста шести десяти восьми, сто двом, тисячю шестистам двома, одна ціла сімома десятими.

Гра для кмітливих «Розгадай шараду»

Перша частина — особовий займенник (II особа множини), друга — прийменник, третя — виявлення в результаті досліджень того, що раніше було невідомим, непоміченим (Винахід).

Гра « Хто більше»

Навести приклади прислів'їв, приказок або загадок. Виписати з них дієслова. Поставити їх у формі інфінітива, визначити вид. Перемагає той, хто наведе більше прикладів.

Гра «Хто найуважніший»

Робота над змістом твору « Євшан-зілля» М. Вороного.

1)кого у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?

2)що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?

3)кого половецький юнак назвав коханою?

Гра «Лексична розминка».

Тема « Групи слів за вживанням». Учні кожного ряду одержують завдання записати на дошці слова. Переможе ряд, який швидше впорається із завданням й не зробить жодної помилки.

1.               ряд — мовознавчі терміни;
2.               ряд — математичні терміни;
3.               ряд — природничі терміни.

(Можна запропонувати музичні, медичні, спортивні терміни.)

Парад казкових героїв.

Сьогодні урок наш не зовсім звичайний. Ми побачимося з деякими героями, що завітають до нас із казки, і послухаємо їх розповідь про себе або про них наших учнів-дослідників.

(Дітям було заздалегідь дано завдання підготувати розповіді. До кімнати парадом заходять казкові герої, діти вгадують, хто завітав до них.)

Гра «Знайди слово».

Відновіть кілька слів у віршах М. Вороного, вставте слова, вибравши з ряду тих, що подані в довідці.

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний, ...,

Не вразив ... серце, —

Він сидить німий 

(Довідка: дужий, вольовий, бойовий; козацьке, юнацьке, відважне; ворожий, байдужий, стривожений).

Гра «Доміно»

Хто такий Т Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому
(Т. Шевченко - поет - прозаїк - драматург - художник - перекладач...)

Гра «Коректор»

Завдання: відредагувати подані сполучення слів, записати правильний варіант у зошит.

1.На мій адрес надійшов лист; виборна компанія; приймати участь; з відділку кадрів зникла особиста справа; покажчик можливостей; особовий підпис; вступний взнос; наличні гроші; канцелярські принадлежності; жила площа; заключати угоду.

Ігрове завдання «Четверте зайве»

Прочитати рядки дієслів. Визначити їх дієвідміну. Знайти зайві слова.

1.   Казати, затримувати, дихати, дивитися.
2.   Збиратися, розходитися, молотити, учити.
3.   Зробити, літати, сіяти, зникати.

Гра « Вільний мікрофон»

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання:

« Князь Ігор — позитивний чи негативний персонаж»? (« Слово про похід Ігорів»)

«Мозкова атака».

Назвати риси характеру Лиса з казки « Фарбований лис» І. Франка й записати їх на дошці під знаком «+» і під знаком «-»; обґрунтувати названі риси прикладами з тексту, довести їх справедливість.

+	—
кмітливий	хвастливий
вправний мисливець	гордий (зарозумілий)
розумний	хитрий
товариський (остерігав товаришів	необережний
на ловах від небезпеки)
сміливий
терплячий
дотримує слова
спостережливий
добрий, справедливий, м'якосердний цар (запис учителя)

«Займи позицію»

- Ти вважаєш Лиса справді добрим і справедливим царем? (Так, не знаю, ні)

- Чи справедливо вчинили звірі зі своїм царем? (Так, не знаю, ні.)

- Лис Микита негативний чи позитивний персонаж? (Негативний; негативний з окремими добрими рисами; позитивний; позитивний з окремими негативними рисами.)

- Чи викликає у вас співчуття Лис? Якщо так, то чому?

Літературна ігротека

Добери «пари» з віршів Лесі Українки:
принци — (королівни)
переможець — (сперечник)
«здайся» — («не здамся»)

плакати — (сміятись)

Гра «Асоціація»

Завдання: записати у першу колонку слова, що асоціюються із Федьком, у другу — із Толею:

Федько	Толя

Покірний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, бешкетли-вий, ласкавий, ніжний, делікатний, підлий, правдивий, справедливий, пихатий, вірний у дружбі, зарозумілий, боягузливий, мужній,

сміливий, відчайдушний, добрий, милосердний, непередбачуваний, дволикий, ввічливий, лицемірний, необережний, плаксивий, жалісливий, гордий, любить славу, неслухняний, прагне до лідерства, веселий, тактовний.

Гра «Назви риму»

Казка В. Симоненка « Цар Плаксій та Лоскотон».

Сміх, торбина, плаксиві, Лоскотон, діток, дарма, плаче, гладкий, Макака-забіяка, запам'ятай, повернуть, прямо.

Жартівлива вікторина

Кіноповість «Зачарована Десна».

1.               У яку зачаровану красуню був закоханий Олександр Довженко? (В Десну.)
2.               Хто з городніх рослин був найнеслухняніший — вилазив на тин, тікав на вулицю? (Гарбузи.)
3.               Як Сашко став селекціонером (винахідником нових сортів рослин)? (Він посадив вирвану моркву.)
4.               Хто і як за хвилину перетворив Сашка з малюка на дорослого козака? (Колядники, у своїй пісні.)
5.               Що спільного між Африкою й Україною в кіноповісті «Зачарована Десна»? (Лев.)

1.               Що знаходиться посеред Десни? (Літера «С».)

Гра  «Вірю-не вірю»

(Учитель називає твердження, а учень або пояснює його або спростовує).

Н а п р и к л а д: дієслово – це самостійна частина мови, яка вказує на особу або предмет і відповідає на питання ХТО? ЩО?

Твердження неправильне, адже дієслово вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ?

1) Слово «пишуть» належить до неозначеної форми дієслова (-).

2) В українській мові існує 3 особи однини і множини (+).

3) Слово «здоров’я» - дієслово (-).

4) Слово «оздоровляватися» належить до ІІ дієвідміни (-).

5) В українській мові є дві дієвідміни (+).

6) До І дієвідміни належать дієслова, які у 3 особі множини мають закінчення –ать, -ять (-)

7) Дієслова з НЕ завжди пишуться окремо (-)

8) Слово «ненавидіти» з НЕ ми напишемо окремо (-).

9) Слово «не митися» з Не ми напишемо окремо (+).

10) Як правило, дієслово у реченні виступає присудком (+)

11) Дієслова змінюються за відмінками (-).

12) Слово «бігати» належить до І дієвідміни (+).

Лінгвістична гра
- Що ви бачите перед собою? (Потяг з двома вагонами)
- Потяг «Службові частини мови» везе два вагони: один має назву «Сполучник», другий – «Прийменник». Ваше завдання таке: посадити слова-пасажири (вони у нас записані на дошці) у вагони. Тобто ви повинні визначити, які з поданих слів є сполучниками, а які – прийменниками.
С л о в а-п а с а ж и р и: в, на, і, під, й, а, але, над, попід, понад, зате, з-над, однак, щоб, з-за, через, бо, та.

 

 

 

 

 

 

«Чарівна скринька »

Розпізнайте справжніх мешканців Синтаксичної землі, тобто які із запропонованих поєднань слів є словосполучення і заповніть наступну таблицю

Словосполучення	Інші поєднання слів

Цікава зустріч, наше захоплення, зрозуміли завдання, дійшли істини, дуже цікаво, головне слово, залежні слова, прямуємо дорогою, вирушити в подорож, у будинку. На землі, ми прямуємо, морочити голову, у словосполученні, впійматися на гарячому.

Гра «Доберіть підмет»

Цілий день у гаю працює...Повіяв холодний...У наше віконце заглянуло... Високо в небі летіли... Незабаром настане холодна...

Лінгвістична гра «Воротар»

Учень- воротар відповідає на запитання трьох однокласників. Якщо відповідь не правильна-гол у ворота.

1.Які ви знаєте другорядні члени речення?

2.Для чого вони служать?

3.Який другорядний член речення називається додатком? Чим він найчастіше виражається?

4.Дайте визначення означення. Якою частиною мови воно виражається?

5.Який член речення називається обставиною? Чим найчастіше виражається?

Гра "Мажор-мінор"

(Учні читають рядки радості, піднесення і суму, втоми у поезії Т. Шевченка

« Садок вишневий коло хати».) Мажорний настрій створюють такі рядки:

1.Садок вишневий коло хати,  2.Хрущі над вишнями гудуть.

3.Співають ідучи дівчата,        4.А матері вечерять ждуть.

5.Сім'я вечеря коло хати,         6.Вечірня зіронька встає.

7.Поклала мати коло хати,       8.Маленьких діточок своїх;

9.Сама заснула коло їх.

Гра «Впізнай героя»

Повість Зірки Мензатюк « Таємниця козацької шаблі».

1. « Ти смілива і … гарна» (Наталка)

2. « …який хоч і крутив дулі , проте палко переймався долею національної реліквії» (Привид)

3. «Хлопці стояли , мов гетьмани: поважні, виструнчені , акуратні – по всьому видно , що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо»( Северин та Василь)

4.« татів приятель … історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік» (Дядько Богдан)

5. «… модного , розумного , упевненого в собі» , «кульгавого хлопчика , елегантного , прилизаного , з двома горбочками на голові» (Антипчик)

Гра « Художник»

Визнач кольори у пісні « На долині туман» В. Діденка , які автор використав у поезії. Для підтвердження наведи цитати з тексту.

У кінці уроку, для зняття втоми

Ігри-жарти 1. Чого нема у вола, а є в кози, корови, коня? 2. Гора й долина. Що між ними? 3. Чого немає у воді, а є в морях, озерах, ріках? 4. Чим відрізняється кафе від кофе?

       Отже, гра (й особливо лінгвістична) є резервом творчої самореалізації вчителя й учня, виявляє інтерес до вивчення предмета і покращує засвоєння навчального матеріалу.

      Підсумовуючи свій досвід роботи, хочу зазначити, що практично працюючи над проблемним питанням вважаю, що використання ігрових елементів на уроках уможливлює проведення їх відповідно до найсучасніших загальнопедагогічних, психологічних і дидактичних вимог, адже гра враховує вікові й індивідуальні особливості учнів, забарвлює в яскраві тони емоційне тло уроку, формує пізнавальну самостійність, активність та інтереси дітей, відтворює унікальну єдність словесних, наочних і практичних методів навчання, дає змогу раціонально використовувати час, має й інші переваги. Зазначу, що діти, які постійно перебувають у систематичній, інтенсивній, різноманітній ігровій діяльності, мають міцніше здоров’я порівняно з тими своїми однолітками, які вимушено працюють в умовах одноманітного стандарту.

     На власному досвіді переконалась, що гра – найемоційніша форма здобуття знань, вона дає дитині радість, створює стабільну ситуацію успіху й водночас щонайповніше забезпечує мовний і мовленнєвий розвиток.

     Гра сприяє активному формуванню світогляду  дитини,  її ідейних, моральних, духовних пріоритетів. А величезне розвивальне значення гри не потребує доведення. Увага, пам'ять, уміння аналізувати й синтезувати, порівнювати й зіставляти, швидкість реакції, скоординованість дій – ці та інші якості, такі потрібні для подальшого навчання, найкраще формуються саме під час гри.

     На мою думку, використана на уроці гра урізноманітнює види діяльності, у гармонійному поєднанні з іншими видами роботи сприяє глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню й виявленню особистих інтересів учнів, рівня сформованості у них потрібних умінь і навичок.

     Наголошу на тому, що використання ігрових форм роботи ставить за мету не розважати, а навчати школярів, збагачувати їх знаннями в обстановці розкутості, задоволення і радості.

     Цікаві завдання -  це по суті, вправи, спрямовані на засвоєння й осмислення знань у жвавій, приємній атмосфері.

     Зауважу, що такі завдання, здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самотужки знаходити шляхи розв’язання, а отже розпізнавати, аналізувати, зіставляти, формулювати висновки. По-друге, використання ігрових форм створює позитивну мотивацію учіння, пробуджує бажання знати і нерідко стимулює прилучення до праці зі словником, науково-популярною   літературою,  що  формує   вміння учитися, виховувати культуру праці.    

По-третє, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

     За всієї привабливості ідеї використання ігрової діяльності у навчальному процесі необхідно зазначити, що ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Неприродною буде, приміром, ігрова контрольна робота чи гра на весь урок під час вивчення цілком нового матеріалу.

     Куди багатший ігровий потенціал мають уроки узагальнення отриманих знань, закріплення їх або застосування практичних вмінь і навичок. Дуже жваво й ефективно проходить в ігровій формі підготовка до контрольної роботи, коли учні мають необхідний багаж знань і потрібно його актуалізувати та систематизувати. Форми гри найвдаліше й найрезультативніше сприяє розкутості учня, бо ж помилки, яких припускаються під час гри, не дошкуляють так сильно, як під час звичайних відповідей. До того ж учитель у грі не «контролер»,  а  гравець  або  ведучий,  що значно полегшує спілкування на уроці.

     У грі словом школярі навчаються відчувати дух, виразність рідного слова.

     Ігри увиразнюють зв’язки між предметами, забезпечують надійну основу для подальшого вивчення предметів шкільного курсу.

     Навчальні ігри мають на меті, окрім засвоєння навчального матеріалу, вироблення вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвиток творчих здібностей, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

     Які б методи не використовував учитель на уроці, діти повинні знати цілі цього уроку: чого вони мають навчитися, якими знаннями оволодіти, для чого їм вони, чи згодяться ці знання на наступних уроках і в подальшому навчанні.        Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

Підбиваючи підсумки опису свого досвіду роботи, хочу сказати:

     «У щасливій школі - щасливі діти».

На першому місці - діти, любов до них. Усе роблю для того, щоб учні, яких навчаю, стали особистостями з критичним мисленням, самостійними, творчими, фізично здоровими і духовно багатими, а я буду і далі впроваджувати  у свою роботу те, що творить креативну  особистість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ:

Уроки  з використанням ігрових технологій на уроках української мови та літератури

6 клас                                                                                                                  Українська мова

ТЕМА. АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА

( АРХАЇЗМИ, ІСТОРИЗМИ). НЕОЛОГІЗМИ

Мета: навчальна: ознайомити шестикласників із поняттями «активна» і «пасивна» лексика, різновидами «пасивної» лексики; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні, вдосконалювати навички використання таких слів;

розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву, мовленнєві навички;

виховна: через слово виховувати повагу до звичаїв і  традицій пращурів, та історичного минулого свого народу.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія України, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( урок-подорож)

Методи та прийоми: метод бесіди, метод роботи з підручником, прийом « Орфографічна дуель», прийом « Мозкова атака», метод дослідження, метод « Ущільнене опитування», метод роботи в парах, групах, метод « Незакінчене речення».

Обладнання: мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми ( за посиланням https://docs.google.com/presentation/d/1fOjv_ct3iYCrhvT4lCZxzQgAn-Xbb2j/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true ) ,  картки, запис пісні « Чи не той –то Хміль», інтернет- ресурси.

Девіз уроку:

Нове вивчай, а старе пам’ятай.

Хід уроку

І. Організаційний момент 

II. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальна перевірка письмового домашнього завдання.

2.Орфографічна дуель

(Два учні працюють біля дошки, ще два учні у якості «вчителя» перевіряють написане, оцінюються четверо учнів)

Якось компанія літераторів завітала до приміського ресторану. Письменник В.Стефаник проглянув меню й замовив:
- Шість порцій орфографічних помилок.
- Цього подати не можемо, не тримаємо,- відповів офіціант.
- Однак у меню великий вибір помилок на всі смаки,- сказав Стефаник і зачитав меню.
Завдання: Оформіть грамотно поданий текст меню.
1.       Бул…он кур…ячий із фр…кадел…ками.
2.       Брю…ел…с…ка  капуста, зап…ч…на з шинкою.
3.       Курча по…ам…р…канс…к… .
4.       Короп  в см…тані.
5.       Шампін…они  в см…тан…ому соусі.
6.       К…мпот груш…во…вишн…вий.
7.       П…ріг із ябл…ками по…полтавс…к… .
8.       К…сіл… груш…вий.
9.       Нирки т…ляч… смаж…ні в сухарях.
10.     В…н…грет.
11.   Кабачки фарш…ровані м…сом і гр…чан…ою каш…ю.
12.   Зап…канка картоплян…а.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1. Мовознавче дослідження ( робота на картках)

Прочитайте речення. Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п’ять або сорок прямо над головою. (І. Нечуй-Левицький.) В курені гетьмана січових козаків зібралися кошові, полковники й курінні отамани. (І.Ле.) Жупан на ньому синій. (Г. Квітка-Основ’яненко.) Були пани і мужики, була тут шляхта і міщани, і молоді, і старики. (І. Котляревський.) Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором. (П.Панч.)

2. «Мозкова атака»

- А ви помітили, що деякі слова зустрічаються дуже рідко в нашому мовленні, а інші ми використовуємо частіше?

- Як ви гадаєте, з чим це може бути пов’язано?

- А чи хотіли б ви здійснити мандрівку машиною часу, щоб дослідити історію вживання слів і дізнатися, чому зникають з мови одні слова, а на зміну їм з’являються нові?

ІV. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

Слово вчителя

  Як ви вже зрозуміли, ми продовжуємо працювати над темою « Лексикологія». Девіз цього уроку - « Нове вивчай, а старе пам’ятай». Наш урок незвичайний. На ньому ми помандруємо в минуле та зазирнемо в майбутнє, аби побачити, якою була чи стане наша мова. Ми познайомимося зі словами, якими користувались князі Київської Русі та запорозькі козаки, і , навіть, з такими, якими розмовлятимуть у далекому майбутньому. Отже, вирушаймо!

V. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Словничок незрозумілих слів :

Активний - енергійний, діяльний , завзятий.

Пасивний – бездіяльний.

2. Слово вчителя (опрацювання теоретичного матеріалу).

  Активна лексика становить ядро словникового складу мови. Вона об'єднує як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичених слів. Головна її ознака — регулярне використання у сфері діяльності людини.

  Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку.

Багато слів української мови живуть віками, проте є такі, які стають у мові застарілими або й зовсім зникають. Одні слова вийшли із ужитку, бо зникли поняття, які вони називали: жандарм, городничий, кріпак, каганець. Інші слова замінюють виразніші, більш вживані: просинець – січень, марець – березень, гудець – музикант.

   Із розвитком науки, техніки, мистецтва з’являються нові слова, предмети, явища, які вимагають відповідних назв( скажімо, ком’ютер, плеєр, дискета,смс.) Таким чином виникають нові слова – неологізми, які згодом стають загальновживаними.

3. Робота з таблицею

 

4.Робота з підручником

Знайдіть і зачитайте визначення ключових понять уроку.

Архаїзми –

Історизми –

Активна лексика –

Пасивна лексика -

Неологізми -

VІ. Виконання учнями вправ на закріплення вивченого матеріалу

Початок подорожі

- А тепер закрийте очі і уявіть, що ми опинилися у машині часу. Ми летимо через часовий простір у далеке минуле. Ось карта нашої подорожі.

КАРТА ПОДОРОЖІ

                                                                     

 

Зупинка №1 «Київська Русь»

    - Чуєте : брязкіт зброї, іржання коней. Це часи, коли руським князям в 10 - 12 ст. доводилось часто виступати у військові походи задля оборони руських земель від нападників. Про цю епоху багато чого може розказати наш гід.

 Повідомлення учня. (випереджальне завдання)

  За часів Київської Русі існувала старослов’янська мова, у якій уживались такі слова, як : піїт(поет), рать(дружина, військо), десниця(права рука), уста(губи), перст(палець). З часом деякі речі вийшли з ужитку – і тому зникли їх назви, а деякі були замінені іншими словами. Такі застарілі слова (архаїзми) використовують зараз письменники у творах, для передачі життя людей у ті часи.

Дякуємо за цікаву та повчальну розповідь і спробуємо добрати відповідні слова та словосполучення сучасної української мови до слів-архаїзмів.

Гра « Знайди пару»

До слів-архаїзмів, поданих у колонці ліворуч, доберіть відповідні слова і словосполучення сучасної української мови, подані в правій колонці.

А. ПРАВА РУКА

Б.  ЗОЗУЛЯ

В. БИТВА

Г.  ВІЙСЬКО

Д.  ПАЛЕЦЬ

Ж. ДЗЕРКАЛО

З.   ВОЇНИ

1. ВОЇ
2. ПЕРСТ
3. СВІЧАДО
4. ЗИГЗИЦЯ
5. РАТЬ
6. БРАНЬ
7. ДЕСНИЦЯ

- Отже, ми познайомились зі словами, якими користувались за часів Київської Русі. Вони вийшли з ужитку, а на їх місце прийшли нові слова. Як вони називаються? Так, це АРХАЇЗМИ.

Зупинка №2 «Запорізька Січ»

« Ущільнене опитування»

- Як ви гадаєте, чи однакові вживались слова в період існування Запорізької Січі та Київської Русі?

- Кого з князів Київської Русі видатний історик Михайло Грушевський назвав першим запорожцем? І чому? (Святослава)

- А чуєте пісню ? (звучить пісня « Чи не той то Хміль…»).

- Про кого ця пісня?

- Хто такий Богдан Хмельницький?

Колективна робота з текстом

Прочитайте текст. Про кого йдеться мова в тексті? Хто ця людина? Що вам відомо про неї? Випишіть виділені слова в зошит. Як часто вживаються виділені слова в повсякденному мовленні? Що вони означають? З΄ясуйте значення виділених слів за словником.

Богдан Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років. У цій війні вбито його батька, українського сотника Михайла Хмельницького. Богдан потрапив у полон, де вивчив турецьку і татарську мови. Після двох років неволі Хмельницький повернувся до батьківського маєтку  в Суботові й записався до реєстрових козаків. Зібравши десять тисяч відважних козаків, Хмельницький 1621 року потопив на Чорному морі дванадцять турецьких галер, а решту козацькі чайки переслідували аж до самісінького Царгорода.

Словничок незрозумілих слів:

 Сотник –  в Україні в 16-18 ст. - особа, яка очолювала сотню; обиралася спершу козаками, а згодом призначалася гетьманом або царем.

Маєток – садиба землевласника.

Реєстрові козаки - занесені до переліку, списку.

Галера – старовинне вітрильне багатовеслове  військове судно.

Чайка 1. --  морський водоплавний птах.

Чайка 2.  – істор. Бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами.

- Чи можливо підібрати до ваших слів відповідники в сучасній мові? Ні.Отже, це- ІСТОРИЗМИ.

Фізкультхвилинка

Запорукою успішної роботи кожного колективу є поєднання розумової діяльності з фізичною активністю. Коли я називатиму історизм, підносьте руки догори, архаїзм- простягніть їх уперед.

Баталія, уста, грамплатівка, перст, панщина, очіпок, десниця, ступа.

Зупинка №3 «Гостя з майбутнього»

- А тепер перенесімося на нашій машині часу в майбутнє. Готуючись до уроку, я побувала там трохи раніше за вас і зустріла дівчинку Алісу, яка житиме через 100 років у нашому місті. Вона виявилася дуже уважної , доброзичливою і чемною. Я поросила її розповісти вам про те, яким стане життя через 100 років. Уважно послухайте звуковий лист і запишіть до зошита ті  нові незрозумілі слова, які почуєте.

Дослідження - пошук

Випишіть з данного звукового листа неологізми.

- Доброго дня, шановні мої предки. Мені дуже приємно зустрітися з тими, хто, можливо, буде моїми прабабусею чи прадідусем. Я гадаю, вам цікаво буде послухати, як ми живемо в майбутньому.

  Епоха комп'ютеризації полегшить спілкування людей, на зміну сучасним мобільним телефонам прийдуть відеофони. Які дадуть змогу не лише чути, а й бачити співрозмовника. У кожному місті, у тому числі і нашому, буде свій авіапарк, де спеціальні машини – космосари - рухатимуться в повітрі і слугуватимуть людям на зразок вашого таксі. Учені зазирнуть і в морські глибини – туристам, які бажатимуть помилуватися красою підводного світу, легко буде це здійснити на аквамобілях. Тож до зустрічей в майбутньому!

Слово вчителя

   У мові йде два паралельні процеси: одні слова старіють і випадають з активного словника, інші з’являються в мові з потреби назвати якесь явище, предмет, ідею, які щойно виникли, або замінити деякі слова більш прийнятними. Слова, що з’явилися в мові нещодавно, називаються неологізмами.

   З часом нові предмети, пристрої, ідеї і т. ін. стають відомими. Так приходять у словниковий склад загальномовні неологізми.

   Слова, створені письменником з метою образного висловлення

думки, називаються авторськими неологізми.

   Нові неологізми творяться за наявними у мові моделями. Так, за зразком біологія, геологія, зоологія утворилися слова вірусологія, дельфінологія... За зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера і так далі. Є також

і авторські словотвори. Наприклад вірш Івана Драча

Лексична хвилинка

Ознайомлення з віршем І. Драча. Обговорення авторських словотворів

Бабусенько, бабулиня, бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.—

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами...

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру...)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко...

Гра «Аукціон» (робота в групах)

За кілька хвилин учні повинні записати якомога більше неологізмів.

Малюнковий диктант ( робота в парах)

Розподіліть назви побачених на екрані предметів на 2 колонки - застарілі слова та неологізми.

Комп’ютер, кольчуга, щит, тостер, меч, плеєр, дискета, веретено, мікрохвильова піч, серп, шолом, мобільний телефон.

VІІ. Підсумок уроку

- Ось і завершується наша подорож у минуле й майбутнє. Сподіваюся, вона залишила у вашій пам’яті незабутні враження.

«Незакінчене речення»

Продовжити думку : «Сьогодні на уроці я почув, побачив, зрозумів…»

VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок

ІХ. Домашнє завдання

1.Вивчити теоретичний матеріал. Виконати вправу 77.

2. Записати й розіграти діалог «Зустріч з Богданом Хмельницьким», використовуючи історизми, придумати власні неологізми. ( учні високого рівня навченості).

 

 

 

 

 

 

 

 

7 клас                                                                                                                  Українська мова

Тема. Дієприкметниковий зворот.  Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковими зворотами

Мета. дати поняття про дієприкметниковий зворот, навчити учнів визначати дієприкметникові звороти в реченні; формувати вміння правильно інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами та вживати у таких реченнях розділові знаки, складати речення з  дієприкметниковими зворотами; удосконалювати орфографічну та пунктуаційну пильність; розвивати спостережливість, логічне мислення, творчі вміння, вміння працювати з підручником; виховувати патріотичні почуття (любов до рідного краю, краси його природи)

Тип уроку. Урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

Форма уроку: урок із використанням інформаційно-комунікаційних  технологій.                                                                                                                                                

Методи та прийоми. Метод розповіді, метод бесіди, метод вправ, метод роботи з підручником, метод аналізу, метод роботи в парах, метод дослідження, метод роботи з дошкою, «Незакінчене речення»; «Сенкан»; робота в групах; випуск пам’ятки «На допомогу учневі 7 класу. Дієприкметниковий зворот».

Обладнання. Таблиця «Дієприкметник»; таблиця-схема «Розділові знаки у реченнях з дієприкметниковими зворотами»; додатки:  «Учнівські цілі (щодо вивчення теми «Дієприкметник»), «Загальна оцінка роботи учнів у групі»; репродукції «Софіївка»; підручник «Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова. 7 клас»;мультимедійна презентація  (за посиланням https://docs.google.com/presentation/d/12os3JP9EPoS44hU-eBxomYOS_AtnOnLL/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true)

Скільки років землі — і мільярд, і мільйон,

                                                               а яка вона й досі ще гарна! 
                                                                                                        Л. Костенко 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня, діти! Перш за все усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. А на уроці зосередьтеся для того, щоби впоратися з вправами, які вам пропонуватимуться впродовж заняття. Будьте старанними й уважними. Адже на уроці вам потрібно    

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно попрацювати.

Тож розпочнемо урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Бесіда.

- Яка форма дієслова називається дієприкметником? (Дієприкметник - особлива форма дієслова, яка вказує на ознаку предмета за дією та відповідає на запитання який?)

- Які ознаки прикметника має дієприкметник? (Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета та змінюється за родами, числами та відмінками. Наприклад, дієприкметник написаний в однині матиме таку ж саму парадигму, що й прикметник твердої групи зелений)

- Які ознаки дієслова має дієприкметник? (Дієприкметник має такі ознаки дієслова: час: теперішній і минулий: сяючий, посинілий; вид: доконаний і недоконаний: роблений, зроблений; здатність мати при собі залежний від нього іменник: овіяний вітром, займенник: омріяний тобою або прислівник: прочитаний виразно.)

3.Дослідження - спостереження

Записати словосполучення, визначити головне та залежне слово, дати відповіді на запитання

Напоєна трава                     Напоєна дощами

Налите яблуко                     Налите медом

  4.  Проблемні питання:

- Чим відрізняються словосполучення правої та лівої колонок?

Ще раз звернемо увагу на словосполучення правої колонки. Це і є дієприкметникові звороти. А спробуйте сформулювати визначення дієприкметникового звороту. Так це чи ні ми з’ясуємо на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдання уроку. Оголошення епіграфа уроку

Отже, сьогодні ми продовжимо подорож у цікавий світ морфології й вивчимо таке явище, як дієприкметниковий зворот. Запишіть тему уроку: «Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковим зворотом».

Тепер, коли вже знаєте тему уроку, скажіть, будь ласка, що ви очікуєте від уроку?

Інтерактивний прийом «Очікування».

Сьогодні на уроці я  хочу:

1. Дізнатися, що таке дієприкметниковий зворот?
2. Дізнатися, яку синтаксичну роль у реченні виконує дієприкметниковий зворот?
3. Навчитися правильно інтонувати речення з дієприкметниковим зворотом.
4. Ознайомитися із правилами вживання розділових знаків при дієприкметникових зворотах.)

А давайте ваші очікування звіримо з таблицею, яка допоможе зрозуміти, що ви повинні знати і вміти наприкінці уроку.

ЗНАТИ:              Що таке дієприкметниковий зворот.              Розділові знаки при дієприкметникових зворотах.

УМІТИ: 1. Визначати дієприкметникові звороти в реченні. 2.Правильно інтонувати речення з дієприкметниковим зворотом. 3.Розставляти розділові знаки при звороті та обґрунтовувати їх постановку. 4.Складати речення, використовуючи дієприкметникові звороти.

Епіграфом сьогоднішнього уроку є рядки із поезії Ліни Kостенко. Запишіть їх у зошит і прокоментуйте, як ви їх розумієте? (Правильно, кожна вихована людина відчуває велику любов до рідної землі,  бережно ставиться до природи)

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Робота з підручником

Перечитайте правила самостійно та дайте відповіді на запитання, які почуєте за хвилину.

Опрацювати § 18, ст. 96.

2.  Гра « Питання на засипку»

 1) Що називаємо дієприкметниковим зворотом?

Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник із залежними від нього словами: Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали. (А. Головко)

Дієприкметникові звороти належать до ускладнювальних елементів речення. Вони урізноманітнюють мовлення, роблять його яскравішим, точнішим.

Щоб правильно визначити межі дієприкметникового звороту, під час аналізу речення необхідно знайти в першу чергу пояснюване слово, потім поставити від нього до дієприкметника запитання який? (яка? яке? які?).

2) Що таке означуване слово?

Означуване слово — це іменник або займенник, від якого залежить дієприкметниковий зворот:

1)На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький). 2)Усе ще зачудований, я сів у саду під яблунею (Є. Гуцало).

Дієприкметниковий зворот може стояти перед означуваним словом або після нього.

3. Робота з текстом ( в парах)

Перед вами текст. Ваше завдання – відшукати та підкреслити всі дієприкметникові звороти, які є у цьому тексті.(2-3хв.)

Зачарований ліс

   Тиша оповила землю, вкриту снігом. Спить ліс, заколисаний хуртовинами, вдягнутий у теплу снігову шубу. Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики, клени і липи, граби і дуби. У зимову пору відпочивають і лісові рослини, сховані під сніговою ковдрою.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи.

Дослідження -«Фрейм проблеми».

Учитель організовує міркування учнів щодо відокремлення дієприкметникових зворотів на письмі комами за допомогою аналізу поданого фрейму.

?	Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковими зворотами
♦	На оболоні, залитій водою, поважно походжали лелеки (П. Мовчан).	На залитій водою оболоні  поважно  походжали   лелеки   (За П. Мовчаном).
!	Як ви вважаєте, від чого залежить відокремлення в реченні комами дієприкметникових зворотів?
	Порівняйте будову речень: а) назвіть дієприкметниковий зворот; б)  знайдіть означуване слово, якого стосується зворот; в)   з'ясуйте   місце   дієприкметникового звороту відповідно до означуваного слова.
•	Дієприкметниковий зворот, що стоїть після означуваного слова (іменника), виділяють на письмі комою (якщо зворот стоїть у кінці речення) і комами (якщо в середині речення). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом (іменником), комою на письмі не виділяють. Порівняймо: Тихо-тихо    в    мовчазних    пахучих полях, залитих місячним сріблом. (Д. Гуменна). Зворушливо закликали до себе розчинені змережаними завісами віконечка будинку (Н. Романович-Ткаченко).

Зробимо висновок: Розділові знаки залежать від  місця означуваного слова по відношенню до дієприкметникового звороту.

Дослідження-характеристика.

 Запишіть речення, виділіть дієприкметникові звороти. Визначте синтаксичну роль іменників, яких вони стосуються.

Парк «Софіївка» - символ нев'янучого кохання, розкішний дарунок закоханого чоловіка своїй обраниці, створений заради й на славу цього почуття. Граф Потоцький відродив сувору тишу тінистих алей англійського парку, наповнив природні композиції романтикою Парижа. Він створив у мініатюрі дивовижні ландшафти швейцарських Альп.

Від входу в парк углиб комплексу веде головна алея, обсаджена каштанами й тополями.

Композиція парку складається з водної системи - озер, водоспадів і цілої мережі каналів, пов'язаних з архітектурним комплексом. Вода тут є гармонійним елементом загального пейзажу.

Кожен, хто потрапляє сюди, немов переноситься в іншу епоху. Тут особливе повітря, сповнене коханням і ніжністю (За 0. Седаном).

Схарактеризуйте дієприкметники, ужиті в першому реченні: назвіть вид (активний/пасивний), час (якщо активний дієприкметник), дієслівний вид, рід, число, відмінок їх.

Дослідіть, яке місце займають дієприкметникові звороти в тексті відповідно до означуваного іменника.

Гра « Примхлива пунктуація

Виписати лише ті речення, у яких дієприкметникові звороти не відокремлюється комами.

Дрімали густо вкриті сніговою ковдрою  береги. Дерева запорошені вночі були чарівні. Бурульки нависаючі над річкою  торкалися води. Огорнуті снігом ялинки пишалися на галявині.

Цифровий диктант.

Виписати номери речень, у яких розділові знаки поставлені правильно (2,5,6,8)

1. Сонце натомлене за день лягло спочити.

2. Сміялось небо, всіяне зорями.

3.Прийшла зима снігами вбрана.

4.3емлю, стомлену сном тихо озирає місяць.

5. Укутана снігами земля ще спить.

6. Бриніла тиша, плетена зірками.

7. 3 вітрами до світання гудуть сади оплакані дощем.

8. Kвіти, сріблені росою, дивляться на шлях.

Гра «Лакуна» (робота в групах)

I ГРУПА Уведіть у речення дієприкметникові звороти, дібравши їх із довідки. Вогонь ... в’ється, тріщить, гоготить. Дорога ... спускається гребенем гори. Небо ... ясніло над головою. Притих широкий степ ... . Поля ... чарували своєю красою. Довідка: забута людьми, розмаяний вітром, вкрите зорями, вкриті килимом із квітів, зачарований чимсь.

IІ ГРУПА Уведіть у речення дієприкметникові звороти, дібравши їх із довідки. З великого озера ... чулися тужливі крики журавлів. Вгинається від вітру степовий будяк ... . Верболіз ... ховає в нетрях сторожке птаство. Качки ... стрімголов летять до далекого обрію. До кумкання сонних жаб дослухаються бруньки ... . Довідка: обліплений трудівницею бджолою, оповитого холодом, сполохані криками журавлів, розгойданий вітром, стулені китицями.

III ГРУПА Уведіть у речення дієприкметникові звороти, дібравши їх із довідки. Київ ... слухав церковні дзвони. У небесах ... дзвін ширився і ріс. Кияни чекали Богдана Хмельницького ... . Двори київських церков ... не вміщали усіх прихожан. Вікна церков ... вигравали веселковими барвами. Довідка: розмальовані живописцем, причепурений до свята, обнесені високими парканами, обраного народом гетьмана, перевитих хмарами.

IV ГРУПА Уведіть у речення дієприкметникові звороти, дібравши їх із довідки. Дорога ... перетинала поле навпіл. Наставав ранок ... . Вітер ... нагадує безтурботне дитинство. Дерева ... завмерли обабіч дороги. Під розлогим деревом відпочиває немолода жінка ... . Довідка: сповитий шовками небесної блакиті, пропахлий чебрецями, рясно вкриті росою, зморена довгою дорогою, освітлена поглядами жовтооких ромашок.

Творче моделювання

 Перебудуйте речення так, щоб дієприкметникові звороти стояли перед означуваними іменниками. Поясніть пунктограму. Виділіть головні та другорядні члени речення.

Дівчинку радувала яблунева пелюстка, занесена весняним вітром у вікно (О. Гончар). Іванко стояв на цій луці, укритій густою травою (М. Коцюбинський). По голому сірому виступу скелі ліпилися татарські халупки, складені з дикого каміння (М. Коцюбинський). Гості, запрошені на обід, вдягали на себе трояндові вінки (С. Приходько). Степ, залитий сонцем, принишк, затаїв подих (О. Гончар).

Визначте синтаксичну роль дієприкметникових зворотів. У дієприкметниках виділіть суфікси.

Лінгвістичне експериментування.

 Із поданих пар простих речень за зразком складіть двоє речень з дієприкметниковим зворотом так, щоб в одному дієприкметниковий зворот стояв після означуваного слова, в іншому - перед означуваним словом. Поясніть уживання розділових знаків.

Зразок. Співає кожне дерево. Дерево обсипане квітами (За І. Нечуєм-Левицьким). Співає кожне дерево, обсипане квітами. Співає кожне обсипане квітами дерево.

Мов якийсь острівець серед широкої зеленої долини стояв будинок. Будинок оточений надвірними будовами й огорожею (За О. Грищенком). Скрізь по долині буйна трава пахтить пахощами. Трава вмита росою (За В. Леонтовичем).

  З'ясуйте, від яких дієслів утворено вжиті в реченнях дієприкметники

Гра « Розумники»

Поширте текст дієприкметниковими зворотами, додавши їх до виділених іменників.

Понад тисячу років Ужгородському замку ... . Здавна розповідають про загадкові підземні ходи ... . Замок із масивними вежами ... має форму чотирикутника. До нього доступитися нелегко: з трьох боків ... фортецю захищає сухий канал, а з північно-східного - прірва. Через канал було перекинуто ... підвісний міст (За В. Зубачем).

За яких умов дієприкметникові звороти виділяють комами, за яких - ні? Наведіть приклади речень з відновленого тексту.

 «Творча лабораторія».

Скласти речення з дієприкметниковими зворотами за ілюстраціями.

Орієнтовні речення.

Ялинки, запорошені снігом, виднілись удалині.

Сплять високі Татри, закутані білою ковдрою.

Дерева, укриті білим пухом, тихенько сплять над водою

Диктант-тест з усним обґрунтуванням.

Знайдіть правильний варіант, усно обґрунтувавши свій вибір.

1. Зворот, виділений комами, не є дієприкметниковим у реченні рядка

А Пахнуть медами дині, нагріті за день на сонці (І. Цюпа).

Б Важко уявити собі бодай один день, прожитий без води (Д. Біда).

В Над головами плавали рожеві хмарки, схожі на медуз (77. Панч).

Г У гирлі річки змішується морська вода з річковою, насиченою осадами (3 енцикл.).

2. Дієприкметниковий зворот не потрібно виділяти комами в реченні рядка

А Дорога розігріта за день парувала й неначе несла мене за село (В. Думанський).

Б До берега зарослого очеретом пристав великий човен (Ю. Белічек).

В Річка повільно заповнює низовини обрамлені ошатною габою густої калини (І. Пільгук).

Г  Жартує й тоскно зітхає оспіваний у піснях і легендах Черемош (X Пільгук).

 VI . Підсумки уроку. Рефлексія

Складіть сенкан за вивченою темою

Сенкан

Дієприкметниковий зворот

Особливий, залежний

Виділяється, виступає, увиразнює

Ускладнює речення поширеним означенням

Член речення

Незакінчене речення

Сьогодні на уроці я дізнався про…

Найбільш цікавим було…

Я не вмів, а тепер умію…

Урок запам’ятається мені тим, що…

Настав час оцінити свою роботу на уроці. Будь ласка, заповніть картки самооцінки та передайте їх на першу парту.

VII. Оцінювання роботи учнів

VIII. Домашнє завдання.

          Високий рівень –  скласти монологічне висловлювання на лінгвістичну тему, використовуючи теоретичний матеріал, що розглядався протягом вивчення розділу “Дієприкметник”. Наводити приклади про красу природи.        

          Достатній рівень - скласти 6-7 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.

          Середній рівень – виписати з творів художньої літератури 6–7 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 клас                                                                                                    Українська   література

Тема. Маруся Чурай- легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»»

Мета:  ознайомити школярів з творчістю Марусі Чурай, допомогти зрозуміти велич і трагізм її життя, усвідомити, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет - активний творець духовності; удосконалювати вміння аналізувати пісенні твори, визначати роль народнопоетичних образів; розвивати вміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її творів, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки учнів; виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Компетенції уроку: навчальна, культурна, інформаційно-комунікативна, громадянська.

Тип уроку: уявна історична мандрівка до Полтави та зустріч з Марусею Чурай.

Методи, прийоми та форми роботи: метод роботи в групах, метод « Вільний мікрофон», прийом «Асоціативний кущ», розповідь-вступ, демонстрація, прийом гри, метод бесіди, виразне читання тексту, виконання тестових завдань.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютерна презентація до уроку ( за посиланням https://docs.google.com/presentation/d/1ISfnI71giR6sD5osoz16ql9aJWf9g3Hf/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true) , портрет

М. Чурай, аудіозаписи «Пісні Марусі Чурай», «Чураївна», «В кінці греблі шумлять верби», «Віють вітри, віють буйні»,«Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», ілюстрації-слайди до пісень, тексти творів поетеси, дидактичний матеріал (тестові завдання).

 

 

Хід уроку

Епіграфи уроку:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш, це – пісня, це – душа.

***

Її пісні – як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот…

Ліна Костенко

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Проведення гри «Кращий знавець історичних пісень»

1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку». (Савур)

2. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив... (Води) 

3. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? (Шуби)

4. Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). (Татари)

5. Герой твору «Чи не той то хміль». (Хмельницький)

6.До кого звертається народ у пісні «Зажурилась Україна» (Пана-брата)

2. « Мозковий штурм»

- Як створювалися українські історичні пісні? Про яких історичних осіб вам відомі пісні?

- Яким чином життя народу було пов’язано з піснею?

- Чому пісня з одною назвою має кілька варіантів? Наведіть приклади.

- Згадайте авторів літературних пісень. Чим вони вам запам’яталися?

- Як пісня впливає на внутрішній стан її виконавця і того, хто слухає цей шедевр мистецтва?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Віртуальна подорож

Сьогодні ми з вами прокладемо місток від сучасності до минулого і помандруємо у пісенний край Чураївни, на Полтавщину, туди , де Ворскла пливе поміж берегами. А  допоможе нам в цьому пісня «Чураївна» у виконанні Раїси Кириченко.

(Звучить  пісня «Чураївна» у виконанні Раїси Кириченко)

Там, де Ворскла пливе поміж берегами,

Чарівниця живе з чорними бровами.

Знають зілля її в нашім ріднім краї

І мовчать солов'ї, як вона співає.

Приспів:

Лунає мелодія дивна,

Мов ніжна і чиста любов,

Царівна пісень - Чураївна

До нас повернулася знов!

Полтавська земля здавна славиться своєю гостинністю і привітністю. Історія Полтави йде в глибоку старовину. Полтава дала світу багатьох талановитих і видатних людей. Звідси на весь світ прозвучав голос Івана Котляревського та  Миколи Гоголя, жили і працювали письменники Панас Мирний та Володимир Короленко, живописець Григорій Мясоєдов, саме тут творила свої пісні легендарна поетеса та співачка Маруся Чурай.

Уважно прислухайтеся, і ви почуєте, як з розкішного саду  українського фольклору  крізь тумани часу  лунає дивна мелодія царівни пісень – Чураївни.

(Звучить  пісня «В кінці греблі шумлять верби»)

Понад три століття лунають пісні Марусі Чурай на землі, даруючи людям невгасиму любов. Її традиційно називають «дівчиною з легенди», бо реальність її існування поки що документально не підтверджено.

Достовірні дані про українку з Полтави, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все знищила пожежа у цьому місті в 1658 році.

 Полиньмо у ті далекі часи, коли в муках народжувалася незалежність української землі, коли серед кривавих битв, тяжкої праці, голоду й нестатків проросла й розквітла пісенна душа України.

Учитель читає уривок із роману Л.Костенко „Маруся Чурай” (розділ 5 „Страта”).

…Стояв поміст. Рябі отари

Далеко паслись на горбі.

Гойдався зашморг…

…………………………………..

І покотилось натовпом строкатим:

„Ведуть!”

Тітки – біліші наміток.

Проноза швець шепочеться із катом,

Щоб потім дав мотузочки шматок.

Замовкли всі, ніхто й не ворухнеться.

Лиш дві куми, сусідки Вишняка:

- Диви яка, іде і не споткнеться!

Іде на зашморг, а диви яка!

На матір схожа, тільки трохи вища,

Ті ж самі очі і така ж коса.

- Ну, от скажіте, людоньки, навіщо

Такій убивці та така краса?

-А це як хто. Я маю іншу гадку.

Якась вона не схожа на убивць.

Злочинниця, – а так би й зняв би шапку.

На смерть іде, – а так би й поклонивсь.

…Вона ішла. А хмари як подерті.

І сизий степ ще звечора в росі.

І з кожним кроком до своєї смерті

Була усім видніша звідусіль.

……………………………………………………..

І тільки якось страшно, не до речі,

На тлі тих хмар і зашморгу була

Ота голівка точена, ті плечі,

Той гордий обрис чистого чола.

(У цей час на екрані проектується портрет Марусі Чурай роботи невідомого автора).

Слово вчителя

- Хто ж така ця дівчина «на підсудній лаві», за яку провину її мають судити , і чи  існувала вона взагалі, чи ,може, - це тільки легенда, вигадана історія ?

Виходить Маруся Чурай.

Маруся Чурай

Уже століттями мене називають «дівчиною з легенди». Можливо, тому, що реальність мого існування ще не до кінця документально-підтверджена. Збереглася лише величезна кількість переказів, легенд та моїх власних пісень («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «шумить-гуде дібровонька», «Сидить голуб на березі», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»).

Архівних джерел про моє життя не залишилося майже жодних. Якщо узагальнити усі версії про походження моєї родини, то вийде приблизно такий сюжет.

Народилася у Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Датою народження найчастіше називають 25 січня 1625 року. Хата батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилось воно недалеко Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до сьогодні.

Батько мій Гордій Чурай був людиною хороброю і чесною. Гордій був людиною авторитетною у рідному краї, користувався пошаною і повагою серед товаришів, гідно захищав права свого народу, брав участь у козацьких звитягах. Він палко любив свій рідний край і ненавидів його ворогів. Якось під час сварки із шляхтичем, не витримавши його знущань із народу, вихопив шаблю із піхов і зарубав насильника. Після цього змушений був податися на Січ. Брав участь у численних боях проти польської шляхти, У 1637-у потрапив у полон і був страчений у Варшаві.. Кажуть, була я такою, як і батько, запальною, правдивою, не терпіла брехні, кривди, зради.

Залишилися ми з мамою удвох. Обох нас шанували у Полтаві через нашого славного батька, а також через мій Богом даний дар складати і співати пісні. Говорять, що я мала чудовий голос, була наділена неабияким талантом імпровізації – свої думки могла викладати віршами.  Пісні мої користувалися великою популярністю в народі, їх співали і козаки, і дівчата, і всі мешканці Полтави.

Задивлялися на мене і парубки. Кохав мене син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці Іван-Іскра – благородна душа. Я ж любила іншого – молодий козак, син хорунжого Полтавського полку Григорія Бобренка, свого названого брата. Але із цього кохання нічого путнього не вийшло, лише велика трагедія, відчай і смерть. Всі довідки про мене (судові акти Полтавського магістру) згоріли.

Виконання пісні  «Ой не ходи, Грицю…» (на екрані – відеокліп на цю пісню)

Асоціативний кущ на тему «Кохання і трагедія»

«Кохання і трагедія»

 

 

 

(Після виконання інтерактивної вправи учні роблять висновок про те, що через легковажність Гриць заплатив своїм життям.)

Учнівське повідомлення « Докази існування дівчини-легенди з Полтави»

( випереджальне завдання)

Біографічний нарис «Маруся Чурай, малоросійська співачка», друкований упродовж 1877–1879 рр. петербурзьким журналом «Пчела», належить О.А. Шкляревському, у якому автор зазначає, що пісні Марусі Чурай найчастіше пов’язані з її особистим життям, і наводить багато зібраних фольклорних матеріалів про неї.

Український драматург Григорій Боровиковський створив драму «Маруся Чурай – українська піснетворка», поет Володимир Самійленко – драматичну поему «Чураївна».

Втім, пісні Марусі Чурай промовистіші за будь-які речові докази. Чи не тому наш сучасник Станіслав Тенюк, підкреслюючи власне враження від них, не втримався, щоб не узагальнювати : « Я перечитав поезії Марусі    Чурай – і повірив: вона була, вона жила». Інший дослідник творчості співачки, Анатолій Яловець, додав: «Народ ніколи не вигадує знічев’я. Та й чи була потреба вигадувати якусь неіснуючу співачку, коли полтавська земля славилась голосами й піснями?»

Ще одним підтвердженням існування Марусі Чурай є цікавий факт, поданий у «Післямові» Л. Кауфмана: «Український радянський поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV–XVII століть текст вироку полтавській піснетворці. Це цікавий і, поки що, єдиний документ, що доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом».

Повіримо й ми, що Маруся Чурай існувала насправді. Переймімося красою чистих почуттів у її піснях, замилуймося її великим талантом, який став надбанням усього українського народу.

V. Робота над програмовими творами

Слово вчителя

Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів, і всі свої надії, усе своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для першої групи

1. Прочитайте виразно пісню «Засвіт встали козаченьки».

Учитель: Ця  пісня записна 1968 року в Жовтих Водах від Поліни Євтихіївни   Смирської (1911 року народження), яка вивчила її з вуст своєї баби О. Ф. Чорнонос (померла 1935 року у віці 98 років), а та — чула від свого діда, вихідця з Полтавської губернії.

Підтвердженням того, що Маруся Чурай була таки автором пісні «Засвіт встали козаченьки», є публікація її в збірнику «Молодчик с молодкою на гуляньи...», котрий побачив світ у Петербурзі  1790 року. Вже тоді молодь знала кілька варіантів пісні, яка супроводжувала козаків у боях за рідну землю, за волю і незалежність України і співпереживала розлуку своєї ровесниці з милим її серцю козаченьком.

2. Дайте відповіді на запитання:

- Які події, реальні чи вигадані, покладені в основу пісні ?

- Яка картина постала перед вашими очима?

3. Визначте тему, ідею та основну думку пісні.

Тема: Зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.

Ідея: Звернення сина до матері з проханням, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.

Основна думка: Для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.

- Робота над партитурою тексту (визначення учнями довгих та коротких, середніх пауз, темпу, тону читання, логічних наголосів).

- Якими ви уявляєте собі Марусю та Гриця?

- Заповнивши схему, визначте художньо-поетичні особливості пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Матеріал для вчителя)

Епітети :«Ясні очі», «милий синочку», «кінь вороненький», «рідна дитина», «чужая дитиночка».

Метафори:«Стоїть місяць над горою», « кінь спіткнувся», « година настала».

Поетичне кільце:«Засвіт встали козаченьки /В похід з полуночі,/ Заплакала Марусенька/ Свої ясні очі» (1 та 4 строфи).

Паралелізм.«Стоїть місяць над горою, /Та сонця немає,/ Мати сина в доріженьку/ Сльозно проводжає».

Антитеза.«Яка ж би то, мій синочку, / Година настала, / Щоб чужая дитиночка/ За рідную стала?»

Звертання:«Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».

Риторичні оклики:«Через чотири недільки/ Додому вертайся!», «Бо хто знає, чи жив вернусь, / Чи ляжу в полі!»

-  Чому, на вашу думку, Маруся Чурай не може простити Грицеві зраду навіть після його щирого каяття?

-  Яку роль у пісні «Засвіт встали козаченьки» відіграє діалог?

-  З’ясуйте, які народнопоетичні засоби використано у пісні. Наведіть приклади з тексту.

Завдання для другої  групи

1. Прочитайте виразно пісню «Віють вітри, віють буйні».

Учитель: Цю пісню співає Наталка Полтавка в однойменній п’єсі Івана Котляревського, та далеко не всі знають, хто її автор.

Авторкою цієї пісні теж є легендарна Маруся Чурай. У ній авторка передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим». Єдиною втіхою для неї є сльози: після них легше стає її серцю. Хоча є люди, які заздрять їй. Але героїня не може собі уявити щастя без коханого навіть у рідній стороні, тому пісня завершується закликом до нього з проханням повернутися.

Для неї життя без коханого — «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються), закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Вірш має струнку організацію, дуже мелодійний. Вітри буйні, люте горе — ці постійні епітети є традиційними для народної пісенної творчості. Так само традиційним є використання зменшено-пестливих слів та інверсій (часочок, сторонка; віють вітри, віють буйні).

2. Дайте відповіді на запитання:

- Які автобіографічні факти відбились у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Яким   настроєм   пройнято пісню?   Обґрунтуйте свою думку.

Ця лірична пісня оповідає про страждання Марусі, яка вірно чекає коханого. Вражає глибина почуттів дівчини, відтворення яких досягається майстерним використанням традиційних художніх засобів, серед яких антитеза («Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються!»), порівняння («Чи щаслива ж та билина, / Що росте у полі?..»), фразеологізми («Не поможуть сльози горю»), прислів'я («Хто щасливим був часочок, / Повік не забуде»), риторичні фігури («Де ти, милий, чорнобривий? / Де ти? Озовися!»), епітети (вітри буйні, горе люте).

- Визначте тему та ідею пісні.

Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

 Робота з підручником

Прочитайте статтю підручника. Скажіть, що нового ви дізналися про Марусю?

Завдання для третьої  групи

1. Прочитайте виразно пісню «Ой не ходи, Грицю...».

2. Дайте відповіді на запитання:

-  Як у  пісні   «Ой  не  ходи,  Грицю...»   пояснюється  причина смерті парубка?

Роблячи ідейно-художній аналіз пісні «Ой не ходи, Грицю...», потрібно довести, що «Ой не ходи, Грицю» за жанром — пісня-балада.

(Довідка. Балада — невеликий віршований твір, в якому розповідається про незвичайну подію, найчастіше легендарно-історичного змісту. )

Властиві ознаки балади:

а) наявність сюжету, кількох дійових осіб;

б) в основі – незвичайна подія;

в) дійові особи – прості звичайні люди. Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Домінує сімейний побут і картини особистого життя;

г) трагічний фінал, зло залишається непокараним;

д) драматизм (діалогічна форма, дія розвивається швидко і напружено, епізодичність викладу, фрагментарність при змалюванні подій);

е) дидактичність (пряме чи опосередковане повчання чи застереження).

Цікаво учням буде дізнатися і про те, що баладу «Ой не ходи, Грицю» перекладено польською (1820), чеською (1822), німецькою (1822), французькою (1830), англійською (1848) та іншими мовами, а також використано в низці творів світової музики (зокрема, угорським композитором Ференцом Лістом).

 Вільний мікрофон:

 «Чи співчуваю я Грицеві?», «Чи можна виправдати кохання хлопця?». «З якою промовою ви б звернулися до молодиці, щоб її заспокоїти, полегшити страждання під час самотності».

VІ. Закріплення вивченого матеріал

1.Демонстрація картини

Розгляньте репродукцію картини М.Пимоненка «У похід», дайте відповіді на запитання:

- В які часи відбуваються події, відтворені художником?

- Чи може бути ця картина ілюстрацією до пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»?

- Опишіть картину за питаннями :

-  кого зображено на передньому плані?

-  яку подію відобразив художник на полотні?

-  опишіть настрій картини;

-  чому небо до схід сонця  має жовтий відтінок?

-  яке враження склалося від перегляду картини?

2. Проведення тестового опитування

«Засвіт встали козаченьки»

1. Козаченьки вирушали в похід: а)  з полуночі; б) після сніданку; в) пообіді; г) ввечорі.

2. Сльози на очах у Марусі були від: а) горя; б) радості; в) щастя; г) болю фізичного.

3. Мати буде очікуватиме на повернення сина через:а) півмісяця; б) півроку; в)  чотири недільки;  г) рік.

4. Прикмета, яка, на думку козака, не дозволить йому швидко повернутися додому: а) зіпсувалося взуття; б) у двір полетіло багато горобців; в) кінь спіткнувся;  г) пов’яли квіти на підвіконні.

5. Про що просить син свою матінку перед від’їздом? а) Молитися за нього; б) не згадувати про нього лихим словом;в) писати листів; г) прийняти Марусю як рідну дитину.

«Віють вітри, віють буйні»

6. Внаслідок вітру: а) пішов сильний дощ; б) облетіли пелюстки на квітах; в)  гнулися дерева;  г) неможливо було вийти на прогулянку з милим.

7. У чому витрачає свої літа молодії героїня пісні? а) Непосильній праці; б)  горі і стражданнях; в) догляданні малого паненя; г) відпочинок.

8. На думку молодиці, «не поправлять сльози її»: а) матеріального становища; б) здоров’я; в) щастя;  г) долі.

9. Героїні пісні «тяжко жити»:а)  без милого; б) у батьків милого; в) від повсякденної непосильної праці; г) бо дуже захворіла.

«Ой не ходи, Грицю»

10. Зіллячко, яким дівчина отруїла Гриця, вона: а)  викопала; б) купила на базарі; в) випросила у ворожки; г) сама виростила.

11. Як героїня твору характеризує дівчат на вечорниці? Вони: а) мудрі; б) полохливі; в)  чарівні;  г) веселі.

12. У вівторок молодиця: а) зіллячко переполоскала; б) Гриця отруїла; в)  зілля ізварила; г) ходила до ворожки.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 Слово вчителя

  

VІІ. Підсумок уроку

Слово вчителя

 Поки що відомо понад двадцять пісень (23), автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх більше і живуть вони у народі. Безперечним є той факт, що за часом створення, індивідуальністю авторського стилю вони належать , безперечно, жінці обдарованій, зі складною долею.

  Минатимуть роки, століття, а пісні легендарної Чураївни - «дівчини з легенди» будуть залишатися близькими й дорогими для кожного українця, бо велика любов і велика творчість - невмирущі.

Йдуть вiки...Та спiва Полтавщина...
I не стихнуть нiколи пiснi.
Йдуть вiки...Та живе Чураївна...
Всi полтавки, мов сестри її...

Марія  Бойко

 Маруся живе серед нас своїми піснями! Линуть пісні , складені про неї. Прослухаємо одну із них, і нехай разом з цією піснею живе в нашій пам’яті і ім’я нашого славного солов’я України Раїси Кириченко, ще однієї Чураївни, що промовляє до нас воістину святії слова:

Нема її могили, земля над нею рівна,

А значить, не вмирала Маруся Чураївна …

(Звучить пісня «Пісня про Марусю Чурай» у виконанні Раїси Кириченко.)

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

ІХ. Домашнє завдання

Обов’язкове

1. Вивчити напам’ять «Засвіт встали козаченьки».

2. Скласти сенкан «Маруся Чурай». (достатній рівень)

 3. Відшукати на сайті  https://uk.wikipedia.org відомості про те, хто з відомих вам письменників звертався у своїй творчості до образу Марусі Чурай (високий рівень)

 

СПИСОК   ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

•                   Валентин Чемерис. Засвіт встали козаченьки…: Повість // БОРИСФЕН — 90: Фантастика, пригоди, історія. Повісті, оповідання, нариси. — Дніпропетровськ: Січ, 1991. — 296 с. — с.142-195
•                   Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
•                   Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
•                   КауфманЛ. С.  Маруся Чурай /Персоналії//Мамаєва свобода.- [ Електронний ресурс].-Режим доступу: http://mamajeva-sloboda.ua
•                   Козловська Л.В.Творчість Марусі Чурай. Вивчаємо українську мову та літературу.-2012.-№3.-С.12-15.- [ Електронний ресурс].-Режим доступу:

klasnaocinka.com.ua

- Марія Бойко.Твори.- [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.mariykaboyko.pl.ua

Пахаренко В. І., Коваль Н. А..Українська література: підруч.для 8 кл.загально-освіт.навч.закл./В. І. Пахаренко.- К:Грамота,2016.-272с.-Електронний ресурс. - Режим доступу: https://pidruchnyk.com.ua/850-ukrainska-literatura-8-klas-paharenko-2016.html

https://youtu.be/IOQMFRZ174A Раїса Кириченко « Маруся Чураївна»

 

9 клас                                                                                                   Українська література

Тема. Т.Г. Шевченко «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку політику.

Мета: допомогти учням з'ясувати ідейно-художні особливості поеми «Кавказ»; розвивати навички самостійної роботи з підручником, аналізу ліро-епічних творів, висловлення власної думки з порушеної проблеми; виховувати почуття національної самосвідомості, солідарності з народами, що борються за визволення від гніту; формувати світоглядні переконання неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

Методи, прийоми й форми роботи: слово вчителя, учнівські повідомлення, коментоване читання, бесіда, прийом «Майстерня художника», прийом « Доміно», прийом « Сенкан», метод « Асоціативний кущ», прийом « Клоуз-тест», метод роботи в групах, робота зі схемами й таблицею, метод « Мікрофон».

Обладнання: портрет письменника відповідних років, текст твору, виставка творів періоду « Трьох літ», інтернет-ресурси, мультимедійна презентація (https://docs.google.com/presentation/d/1fD9V6SX-XEEBLndBwBQZf5n3IhvEHtrS/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true) .

Теорія літератури: поема, іронія, інвектива, сарказм.

Перебіг  уроку

І. Організація класу

Доторкніться до свого серця. Чуєте… воно живе, воно відгукується на кожен порух думки чи слова?

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує…

Т. Шевченко

-Тож я вам бажаю, щоб ваші серця сьогодні не раз оживали від слів, які будуть звучать на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Прийом «Доміно» ( один учень працює біля дошки)

На дошці записані дати, на картках- події. Потрібно поєднати подію з датою.

1814- рік народження Шевченка.

1838- викуп з кріпацтва.

1840- вихід «Кобзаря».

1843-перша поїздка до України.

1845- закінчення Академії мистецтв, друга поїздка в Україну.

1847- арешт, заслання Шевченка.

1857- завершення заслання.

1861- рік смерті Кобзаря.

2. Клоуз-тест ( робота в парах)

1. Жанр твору « Гайдамаки»-…

2. Поема « Гайдамаки» має таку історичну основу…

3. У поемі сюжетних ліній…

4. Головні герої поеми -…

5. Основна думка твору-…

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

Нарешті збулася мрія поета: він на волі і в Україні, займається улюбленою справою- пише, малює. Ось яким зобразив його видатний російський письменник Іван Тургенєв:

« Широкоплечий, кремезний Шевченко являв суцільну постать козака… Почуття гідності у Шевченка дуже, сильне…без нього, без віри у своє покликання він неминуче загинув би. Взагалі була то натура пристрасна, здушена, але не зламана долею…поет і патріот». Але чим більше приглядався Шевченко до існуючого ладу в його ріднім краї, тим більше він втрачав надію на добрих, освічених панів. Став прозрівати і , замість плачу, обрав своєю зброєю гострий сатиричний сміх:

І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.

Так поет у вірші « Три літа», що дав назву цьому періоду творчості, пише про зміну свого світогляду. Гострим сатиричним пером Шевченко картає політику царського уряду не лише стосовно України, а й щодо інших країн Російської імперії. І сьогодні ми познайомимося з його поемою « Кавказ», оцінимо широту мислення письменника й глибину його громадянської мужності.

ІV. Оголошення теми, мети, завдань, епіграфа уроку

Борітеся- поборете!

Т. Г. Шевченко

Цей рядок з поеми «Кавказ» став відомим афоризмом, який цитують як пересічні громадяни, так використовують у своїх виступах навіть президенти різних країн.

V. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Робота в групах

1 група –історики

Завдання: підготувати історичну довідку про війну на Кавказі 1840-45 рр.

1. Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря й прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864).

Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати, нищити — стало їхньою професією, органічною потребою, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства.

Кавказька війна була дуже жорстокою. За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубували сади й виноградники. Особливо жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близько двох тисяч полонених кавказців по 150-250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук.

Довгі десятиліття горці відчайдушно захищали свій край, але встояти перед численним і добре озброєним ворогом не мали змоги. Нечисленні поселення, які не чинили опору завойовникам (так звані мирні), були пограбовані також, а їхні мешканці перетворені в напіврабів, проте й серед них убито чимало.

На «звільнених» землях царі селили «надійних людей»: росіян, козаків, «героїв» та інвалідів цієї війни, усіляких злочинців і приблуд. Найплодючіші землі дарувалися російським дворянам.

2. Доповнення вчителя

Давайте спробуємо уявити, якою була ця війна. Для цього пропоную звернутися до очевидців.

Із спогадів очевидців:

«В последние годы войны на Кавказе общий годовой расход на содержание войск достигал 30 млн. рублей», згадував військовий міністр Дмитро Олексійович Мілютин.

У спогадах російських офіцерів знаходимо красномовні подробиці:

"Закипел отчаянный бой; в нем принимали участие и женщины; они, словно ведьма, бросались с оружием в руках на наших солдат; дети кидали в нас камнями; чтобы не сдаваться, женщины с грудными детьми бросались со скал в пропасти и вдребезги разбивались о камни"

"Зверство и ожесточение злодеев доходило до такой степени, что они предпочитали погибнуть, чем сдаться в плен. Так, после одного сражения семь человек осетин бросились в пропасть"

Виявляється, навіть тодішня Європа знає про війну на Кавказі: про неї пише у своїх подорожніх нотатках «Кавказ» Олександр Дюма:

«За каждую отрубленную голову горца назначалось вознаграждение в 10 рублей. Князь Мирский, питавший, разумеется, отвращение к этим кровавым трофеям, счел достаточным, чтобы доставляли только правое ухо. Но он никак не мог заставить своих охотников руководствоваться этим нововведением; с тех пор, как они воюют с горцами, они все время отрубают головы, объясняя сие тем, что не могут отличить правое ухо от левого».

       У цій війні під час Даргинського походу 14 липня 1845 року загинув друг Шевченка, художник Яків де Бальмен. Його смерть дала поштовх до написання поеми. У присвяті поет пише: «Искреннему моєму Якову де Бальмену». Епіграф твору також пов'язаний із загибеллю друга.

2 група – бібліографи.

Завдання: підготувати повідомлення про  Якова Петровича де Бальмена.

 Граф Яків Петрович де Бальмен (1813-1845) - офіцер, художник-аматор і письменник, автор кількох рукописних повістей, що за його життя не були опубліковані. Шевченко познайомився з ним 29 червня 1843 року в маєтку Т. Вільхівської в селі Мойсівці й між ними швидко встановилися дружні взаємини. Вони часто зустрічалися, зокрема в товаристві В. Закревського. Поет гостював у садибі Бальменів у селі Линовиці на Пирятинщині того ж 1843 року. Разом зі своїм родичем художником М. Башиловим де Бальмен ілюстрував рукописний альбом, написаних до 1844 року і переписаних польськими літерами, аби зробити їх доступними для читачів, що користувалися латинською графікою. Обидва художники виконали по 39 ілюстрацій. Де Бальмен, зокрема, ілюстрував поеми «Гайдамаки» та «Гамалія». Перед від'їздом на Кавказ улітку 1844 року де Бальмен переслав альбом В. Закревському, аби той передав Шевченкові. Перебуваючи в діючій армії, був призначений ад'ютантом командира 5-го корпусу генерала Лідерса. Під час Даргинського походу, коли після зруйнування резиденції Шаміля Дарго російські війська відходили на старі позиції, корпус Лідерса, що рухався за авангардом і відірвався від основної колони, опинився у пастці, ущелина була перекрита завалом. Щоб установити зв'язок із головнокомандувачем, а також провести розвідку і з'ясувати ситуацію, генерал вирядив свого ад'ютанта де Бальмена. У сутичці з горцями в районі Шуанійських висот його було вбито.

Слово вчителя

 «Кавказ» досить умовно можна назвати поемою, оскільки тут фактично немає сюжету. Твір цілком побудований на гострих почуттях і прихованому діалозі (чи монолозі). Жанр твору визначають по-різному: поема-соната, медитація, ода, інвектива. Іван Франко влучно назвав «Кавказ» «огнистою інвективою», тобто гнівним звинуваченням царизму перед судом совісті народів.

Своєрідністю композиції поеми є обрамлення. Образ Якова де Бальмена з'являється у вступній посвяті та в прикінцевому поетичному посланні-епітафії. Епіграф до поеми взятий із книги улюбленого поетового пророка Ієремії, що жив у VІ-V століттях до нашої ери, в похмурі часи війни з Вавилоном і вавилонського полону. Гіркий плач Єремії над руїною Єрусалима був співзвучний поглядові Шевченка на руїну поневоленої Російською імперією України, на криваве загарбання Кавказу. Цей епіграф визначає тональність твору й передає суть авторського ставлення до зображуваного: «Хто дасть голові моїй воду й очам моїм джерело сліз, бо плачу я день і ніч над забитими...»

3 група-літературознавці

Завдання:визначити джерела для написання твору, ідейно- художній аналіз, символіку поеми.

• Матеріал про життя й побут кавказьких народів поет отримав від фольклориста

О. Афанасьєва-Чужбинського. Отже, написаний твір у 1845 р. в Переяславі.

Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу,зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської

культури.

Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.

Основна думка: «Борітеся — поборете!».

Проблематика  поеми

• Боротьба за волю й загарбницька політика Російської імперії
• Незламність горців у боротьбі
• Воля і підкорення
• Морально-етичні проблеми:
• Підступність
• Лицемірство
• Аморальність
• Насильство
• Грабіж
• Убивство
• Пихатість

З`ясування символів-образів

Учнівське повідомлення.

Прометей (гр. - провидець) - у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (варіанти: Асії, Феміди), брат Атаманта, Менетія та Епіметея, батько Девкаліона. Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив шкурою тварини, а в другу - самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м'ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олімпу і приніс його людям у тростинці. Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Прометея за супротив богам Зевс звелів прикувати до однієї зі скель Кавказу і пробити йому груди списом. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку Прометея. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть Прометей терпів тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. Пізніші перекази пов'язують із Прометеєм не лише викрадення вогню з неба, а й те, що він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали, дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило, дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювати над світом. З інших міфів довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної зі сльозами) людей і вдихнув у них життя.

У деяких місцевостях у Греції Прометея шанували як бога. В Афінах він був у пошані нарівні з Афіною та Гефестом. На честь Прометея було встановлено свято - біг із запаленими смолоскипами (прометеї).

Учитель. Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. Есхіл присвятив титанові низку трагедій, з яких збереглася лише одна - «Прометей закутий». Есхілівський Прометей утілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім'я щастя людей. За нової доби образ титана Прометея знаходимо в Ґете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля Мікеланджело, Тиціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, А. Малишко й ін.

У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.

Прометей – горці

Орел – Російська імперія

• Яку неточність допускає автор, якщо порівняти легенду про Прометея і опис Шевченка?
• Чому?

Серце – воля, життя

• Назвіть художні засоби, ужиті з цим символом
• Тож коли у нас серце може жити і сміятися?

Жанр:

• сатирична поема з елементами ліричного;

• цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;

• І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою. «Шевченко з його сонячним темпераментом — це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу...»;

• Сатиричний твір — інвектива з елементами лірики та героїки.

Робота над літературознавчими поняттями

(робота з поняттями проводиться через залучання Інтернет – ресурсів http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/)

Поема (грецьк. роіеmа — твір) — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.

Інвектива (від лат. invehi — нападати, invectiva oraiio — лайлива промова) — творчий прийом, що полягає в гостро сатиричному викритті певних осіб чи соціальних явищ, відомий з античної доби (ямби Архілоха, промови Демосфена, сатиричні діалоги Лукіана, епіграми Катулла та Марціала тощо).

Іронія (грецьк. еіrоnеіа — лукавство, глузування, удавання) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Сарказм (від грец. σαρκασμός, буквально «розривати м'ясо») — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкільний глум, сповнений зневаги.

Сюжет.

• Поема розповідає про загарбницьку безглузду війну, що десятиріччями веде самодержавство з маленькими кавказькими народами, чия національна свідомість настільки висока, що не вдається цей народ здолати.

• У творі звучить ніби гімн героям-кавказцям, що борються за волю, й звинувачення в безглуздій невиправданій війні, яка не принесе користі ні Кавказу, ні народам імперії. Тільки верхівка країни може отримає зиск і задоволення.

Композиція.

Твір написаний у формі революційно-викривального ліричного монологу, сповненого ораторських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичайної пристрасної сили. Це монолог, точніше — цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер і ступінь поетової пристрасті.

Вся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках.

Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.

Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим.

Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.

Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

VІ. Робота над поемою за опорними смисловими блоками.

Виразне читання та коментування.

1-й  блок

ПРОМЕТЕЙ І ОРЕЛ

Образ Кавказьких гір, які «засіяні горем, кровію политі»: криваве імперське загарбання вільних кавказьких народів

Образ Прометея, прикутого до скелі (поневолений народ), якому орел (російський цар) «довбе ребра» (витягає все, що може)

Смисловий акцент: жоден тиран не спроможний убити прагнення народу до волі, бо ж «не вмирає душа наша»

Образ «неситих» світу сього, ладних захопити все, що бачать очі, зазіхнувши навіть на дно моря, щоб і його виорати

Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих хмарами, засіяних горем і политих кров'ю. Цим вступом автор готує читача до розповіді про трагічні події. У символічному образі Прометея Шевченко показав незламність, титанізм народів, а в образі неситого орла - царат, який «карає... що день Божий добрі ребра й серце розбиває». Та народ безсмертний, тому царат «не вип'є живущої крові», «не скує душі живої». Поет радіє, що серце народу «знову оживає і сміється знову». Як гімн нездоланності народів, звучать натхненні слова: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

Варто звернути увагу на епітет наша. Шевченко вперше у своїй творчості вживає його на означення не лише українського, а й усіх поневолених народів Росії. Створюючи образ Прометея, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а взяв звідти тільки ідею безсмертя титана. Побіжно згадавши його тривалі страждання, автор наголошує на стійкості закутого Прометея, яку не в силі здолати хижий орел. Прометей і орел уособлюють два ворожі табори - народ і царат. Волелюбний народ не скоряється катам, і хоч самодержавство повсякчас терзає його, народ прагне розкуватися, щоб розкрити свої животворні сили. Образ Прометея не тільки надихав народи на боротьбу проти царату, а й утверджував віру в перемогу над самодержавством.

У рядках «І неситий не виоре на дні моря поле» слово «неситий» має важливе смислове навантаження. Воно нерідко трапляється і в інших Шевченкових поезіях, щоразу з максимальною експресією маркуючи войовничі сили зла на «планеті людей».

2-й  блок

МОЛИТВА

Розпачливе звернення-запитання до Бога, чому Він дозволяє несправедливість

Переконаність у тому, що візьме верх Божа правда і вища справедливість

«А поки що течуть ріки, кровавії ріки!» - повернення на грішну землю, у реалії кавказької війни

Учитель. Ця частина твору - пристрасний монолог-звернення до Бога. Спершу автор за християнською традицією висловлює смиренність і покору перед Творцем. Однак розхвильована душа цим не може обмежитися й запитує у Всевишнього, коли ж запанує справедливість («правда») у світі, де «Кати знущаються над нами, а правда наша п'яна спить». У відчаї поет кидає навіть докір Богові (адже молитва має бути цілком щирою - що на душі, те й у слові): «Коли одпочити ляжеш, Боже, утомлений? І нам даси жити!» Кидати такий тяжкий докір Творцеві нестерпно боляче побожному поетові, але цей біль очисний, він посилює віру в силу і справедливість Бога, у перемогу добра:

Ми віруєм

Твоїй силі

І духу живому

Встане правда! встане воля!

 І Тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

Так поет ніби одержує відповідь від Бога, веде діалог. До речі, у цих рядках започатковується нова ідейно-тематична лінія у творчості Шевченка - пророча. Відтепер поет намагатиметься передбачити майбутню долю української нації. Безпомильність його пророцтв досі подивовує, викликає захоплення та є, може, найпереконливішим свідченням геніальності митця.

У звертанні до Бога Шевченко ще п'ять разів у різних відмінках повторює епітет наша, наголошуючи тим спільність долі всіх народів імперії - «правда наша п'яна спить». Царат призводить до того, що «течуть... кривавії ріки», що тяжко зароблений «хліб насущний» селянка замішує не водою, а «кровавим потом і сльозами». Ця метафора теж народного походження. Трикратним повторенням дієслова плакати («нам тілько плакать, плакать, плакать») поет передає безперервність страждань і горя народного.

3-й  блок

ЯКІ МИ МИЛОСТИВІ!

Поява лейтмотиву, наявного у вступі; він уводить читача в конкретику подій

Їдка іронія, що переростає у сарказм: «милостиве» самодержавство застукало «сердешну волю» (горців) і цькує її, винищує тисячі людей, проливає море сліз

Картина загарбницької війни як кривавого царського полювання

«Уславлення» всіх призвідців кривавого побоїща

Ода (похвальне слово) кавказьким народам; вони є справжніми лицарями, бо не йдуть завойовувати інші народи, а борються за власну свободу. Прийде час, і вони таки переможуть, бо за ними Божа сила, воля і правда

Учитель. Тут Шевченко переходить до навдивовижу майстерного й гострого сатиричного слова:

Отам-то милостивії ми

Ненагодовану і голу

Застукали сердешну волю

Та й цькуємо.

Звернімо увагу, як непомітно діалогізується авторський монолог. Підміняти множиною однину й наголошувати на милості було узвичаєно в монарших указах і циркулярах. Шевченко дає змогу висловитися головному ініціатору війни Миколі І, а в його особі російському тоталітаризмові загалом. Утративши пильність, цей співрозмовник непомітно для себе тут і далі сповна виявляє свою потворну сутність.

Отже, «милостиве» самодержавство «застукало сердешну волю» і цькує її, винищує людей, проливає невинну кров. На цьому очевидному контрасті виникає їдка іронія, що одразу переростає в сарказм.

Відтак постає жахлива картина результатів тієї загарбницької війни: для обох сторін вона виливається тяжкими втратами рідних, пекучим горем. Далі йде короткий, але неймовірної сатиричної сили удар по винуватцях цього безглуздого смертотворення:

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам-царям

Слава! Тобто слава тим, хто цькує волю. Тут-таки - слава «нашим батюшкам-царям». Усіх - хортів, псарів та царів - поет поставив в одну шеренгу. Сарказм досягає вершини. Безсумнівно, та «слава» насправді - сором, гріх. Спостерігаємо майстерну трансформацію: «слава»-ганьба загарбникам непомітно перетікає в славу горянам. Поет пристрасно закликає їх:

Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Так основну тему вивершує релігійний мотив. У цих словах - провідна ідея

твору. Вони стали одним з найвідоміших Шевченкових афоризмів. Їх вишивали на прапорах Армії УНР і Української повстанської армії. Саме за ці слова так люто ненавидять Шевченка російські шовіністи.

Прийом « Майстерня художника»

Розгляньте репродукції картин « Кавказька розвідка» і « Штурм аулу Ахульго» Франца Рубо з циклу  « Кавказька війна». Ілюстраціями яких епізодів Шевченкового твору можуть стати картини французького художника. Відповідь аргументуйте, дібравши відповідні цитати.

4-й блок

БУДЬТЕ ВДЯЧНІ ЗА ТЕ,

ЩО ПОКОРЕНІ РОСІЄЮ.

Лицемірне оправдання московського походу проти сусідніх народів під виглядом поширення культури, цивілізації, християнства; брехливі обіцянки кавказцям

Виправдання «тюрми народів», але виправдання тим, що на безмежних просторах імперії є суворий лад: «Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує!»

Повторне «прославлення» Росії як носія культури та цивілізації; лицемірне вибілення росіян, що, мовляв, не такі погані, як гішпани (іспанці), які перекуповують украдених негрів.

«Картання лицемірів»: прямий докір усім, хто причетний до великої брехні, на якій тримається Російська імперія - цар, його двір, учені, які допомагають поширювати ту брехню, церква, яка служить не Богові, а цареві й розбудові імперії зла

Учитель. Розпочатий у III частині діалог, дискусія загострюється. Перший голос належить персонажеві, що виражає офіційну позицію російського самодержавства. Ми ніби чуємо царського чиновника чи військовика, який умовляє горян припинити опір і добровільно скоритися Російській імперії. Поет уміло пародіює основні вигадки офіційної великодержавної пропаганди. Іноді він змушує свого героя ніби обмовитися - тоді в нього з язика зривається те, що насправді має на думці.

Другий голос належить самому ліричному героєві, тобто опонентові імперіаліста. Його слово пристрасно-викривальне, інвективне.

Колонізатор облудно запевняє, що хліб і хату в черкеса ніхто не відбере, а його самого «не поведе... в кайданах». Загарбник проговорюється, що він хотів би кинути горцеві його ж хліб, «як тій собаці». Він мріє про час, коли підкорені будуть платити податок навіть за сонце. Підступні завойовники закликають горців до «дружби», обіцяють, що ті від них «багато б дечому навчились!» У пориві захоплення собою загарбник вихваляється своєю культурою, християнськими чеснотами, а насправді демонструє власне варварство. Він з гордістю повторює: «До нас в науку! ми навчим...», «Чого то ми не вмієм!», «Усе добро... у нас!» Що ж, пригляньмося, яке те добро у російських можновладців. Багатозначна фраза «І од глибокої тюрми та до високого престола - усі ми в золоті і голі» показує, що в Росії два антагоністичних класи: один у золоті, а інший - голий, у злиднях, той розкошує в палацах, а той конає в тюрмах. Царський престол високий - бідному не досягнути до нього, а тюрма глибока, тобто для всіх «неблагонадійних» знайдеться місце. Що ще є в царату? «Сибір неісходима!» Точний епітет підкреслює безмежність цієї незамкнутої тюрми, крім якої, є ще сила-силенна звичайних тюрем: «А тюрм! а люду!.. Що й лічить!» Справді, ніхто й не підрахував би, скільки нещасних конало в темницях Російської імперії, скільки борців за волю було закатовано в них. А люд, що живе на великих просторах від Молдови до Фінляндії, мовчить, не протестує, бо, мовляв, «благоденствує», тобто живе щасливо, як твердять придворні словоблуди. Шевченкова фраза «Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує!» - стала знаменитою формулою, яка передає суть імперської політики.

Що ще є в царській Росії? Храми, школи, навіть «сам Бог у нас». Щоправда, деякі «святі» за життя були злочинцями, але то вже дрібниця. Тільки «темні» горці, які ще «святим хрестом не просвіщенні», ніяк не збагнуть, що можна грабувати, та головне - принести в церкву дари, покаятись - і просто до раю потрапиш, бо ти заплатив за гріхи. За гроші все можна.

Які ще «заслуги» у колонізаторів? «Французів лаєм», тобто переслідується вільнодумний дух французького просвітництва (Вольтера, Дідро). «Продаєм або у карти програєм людей.., не негрів... а таких, таки хрещених... но простих. Ми не гішпани». Тут ідеться про те, що Микола І підписав трактат, у якому осуджувалися іспанці за работоргівлю неграми. Це було зухвалим лицемірством, бо, осуджуючи іспанців, які перепродали кілька тисяч рабів, цар у себе вдома дозволяв торгувати мільйонами кріпаків. Породистого собаку в Росії цінували вище, ніж кріпака. Зрештою, був «проданий» і сам Шевченко. Маску гуманності з коронованого ката було зірвано - український поет показав світові його справжнє обличчя.

Отже, злидні, безправ'я, насильство, продажність, темнота, переслідування передової думки, рабство - усе це притаманне царській імперії. Облудні ж тирани сміють називати себе справжніми християнами, «котрі малим ситі», все роблять по закону і показують сліпим «сонце правди»! Вислови «милостиві ми», «благоденствує», «настоящі християне», «просвіщенні» Шевченко взяв з імперських маніфестів, вони надають творові виразного саркастичного забарвлення. Ледь дослухавши отаке хизування, поет вибухає гнівом і називає цих хвальків справжніми іменами: «суєслови, лицеміри, Господом прокляті», і як вирок від імені народу звучить:

Ви любите на братові

Шкуру, а не душу!

Звертаючись до Христа, Шевченко запитує, за кого ж розіп'явся Син Божий. Адже самі священики насміялися над Його вченням: проповідуючи «не убий», вони освячують масове вбивство, благословляють військо на закабалення народів. Перед вишикуваними полками, що відбували на фронт, правилася церковна служба, наприкінці якої піп свяченою водою кропив солдатів, благословляючи їх на «ратні подвиги». Алітерація на «р» посилює викриття тих церковників, що заодно з царатом: «За кражу, за війну, за кров», - ось за що моляться вони, лицемірно називаючи себе послідовниками Христа. Солдатів змушували проголошувати молитву за царя, щоб Бог дарував перемогу у війні «православному царю-батюшці». Переймаючись долею народів Росії, Шевченко застерігає: якщо вони дадуть себе уярмити - їх чекають тюрми, кайдани і «кнути узловаті».

5-й  блок

ЯКІВ ДЕ БАЛЬМЕН

Прощання з дорогим другом-українцем, якому «не за Україну, а за її ката, довелось пролить кров добру»

Передчуття власної неволі

Учитель. Карнавальні осміяння колонізаторів, іронічні викриття, саркастичні вибухи, громи і блискавки інвектив залишилися позаду, трансформувалися в елегію щемного прощання із загиблим другом, «добрим», «незабутнім» Яковом, що загинув не за рідну Україну, а випив «з московської чаші московську отруту». Отже, його вбивця - царат, а не горці. Шевченко знав про прив'язаність свого друга до України, тому свято вірив, що його душа буде витати над рідним краєм. Мотив буття з Україною й після смерті («Живою душею в Украйні витай, літай з козаками понад берегами, розриті могили в степу назирай») єднає ці рядки з «Розритою могилою» і «Заповітом».

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.Асоціативний кущ

-А якими ми з вами побачили у цій поемі народи Кавказу?

Відтворення на дошці

 

                                              

                                                   Народ Кавказу

 

2.Сенкан

Горці

Безсмертні,вільнолюбиві

Борються,захищають,надихають

Вільнолюбиві горці захищають свій край.

Герої

• Ви дорослі, а тому жити в суспільстві й відмежовувати себе від нього не можна. Отже, трансформуйте поему «Кавказ» на сьогодення.

VІІІ. Підсумок уроку

Гра «Мікрофон»

- Чому поема « Кавказ» є актуальною в наш час?

Слово вчителя

Нині Путін намагається відбудувати більшовицьку російську імперію. Світове співтовариство має зрозуміти, що для Путіна й путінської Росії Україна- лише етап, їхня мета- світове панування

ІХ. Оцінювання. Аргументація оцінок

Х. Домашнє завдання

Учні середнього рівня навченості:

Вивчити напам`ять уривок з поеми «Кавказ» від початку до слів «..Не понесе слави Бога, Великого Бога».

Учні достатнього рівня навченості:

Визначити художні особливості твору.

 Учні високого рівня навченості:

Створити «Ейдос-конспект» (Ейдос-конспект - це конспект твору або життєвого та творчого шляху письменника у картинках , які асоціюються у учнів при вивчені біографії письменника або його твору. Цей конспект допомагає дітям якнайкраще запам'ятати той чи інший матеріал.Розвиває фантазію та критичне мислення.)

Заключне слово вчителя

Дякую, що сьогодні ваші серця оживали, не залишалися байдужими від слів нашого Кобзаря, які збуджували вашу уяву й ваші думки, почуття. Пам’ятайте…

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється-ожива,

Як їх почує… Т. Шевченко

 

10 клас                                                                                                         Українська мова

Тема. Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів

Мета: засвоїти основні групи фразеологізмів, розглянути питання їх багатозначності, синонімії та антонімії , визначати стилістичне забарвлення фразеологізмів; збагачувати мовлення учнів образними виразами; вміло використовувати фразеологізми в мовленні; розвивати уміння добувати, обробляти та раціонально використовувати інформацію; розуміти засоби образності в різних сферах життєдіяльності людини; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, удосконалення вмінь і навичок.

Форма проведення: урок - дослідження

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал,  фразеологічний словник, мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми (за посиланням https://docs.google.com/presentation/d/1Z9tjRuW1_8kYRKDUrukWjUrHAe7wmjV8/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true) , картки, інтернет-ресурси

Епіграф уроку:                                                                  Мову чудову, глибинне і пружне слово,

                                                                            немов гостру зброю, дав нам народ.

                                                                                                                 П. Тичина

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

1.               Інсценізація поезії

•                   Ви, мабуть, неодноразово чули вираз: сміятися на кутні. А як ви його розумієте?

Послухайте як на це питання відповів Дмитро Білоус у поезії «Сміятися на кутні»

- Ану, - питає вчитель, -

дослідники майбутні!

Що означає вираз –

сміятися на кутні?

Гриць каже: - Кутня – цвинтар

(це скрізь – місця покутні).

Сміятись там – і значить

Сміятися на кутні.

А Федь: - Про смерть говорить

Цей вираз, досить грубий,

бо в черепі, звичайно,

видніють кутні зуби.

- Ану, - питає вчитель,-

хто ще як розуміє? –

Засумнівались учні ,

ніхто сказать не сміє.

- Тут, - каже вчитель, - треба

різницю в лицях бачить,

коли сміються люди

і коли люди плачуть.

По-різному в людини

видніються крізь губи

при сміхові – передні,

при плачі – кутні зуби.

Самі ж гримаси схожі,

нема чого й балакать.

Сміятися на кутні –

це й означає плакать.

 

 

ІІІ. Повідомлення теми , мети і завдань . Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Сьогодні ми з вами розглядаємо цікаве явище у нашій мові – фразеологізми. Наше завдання – визначити  основні групи фразеологізмів,  дослідити їх роль у мовленні, вдосконалювати навички пояснювати значення фразеологізмів, добирати фразеологічні синоніми, антоніми, доречно їх уживати у власному мовленні. Кожен із вас побуває  сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

   Отже, запишіть у зошити тему уроку: «Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення».

Оскільки ми  будемо працювати над фразеологізмами, то я хочу вам і побажати, використовуючи фразеологізми. Бажаю працювати світлими головами, не пасти задніх,  бачити зірки крізь терни та здобути в кінці уроку своє золоте руно знань. Тож починаймо!

ІV. Розвиток пошукової пізнавальної діяльності учнів у процесі виконання практичних завдань

1.Комплексна робота з текстом

Прочитайте текст, визначте тему, приналежність до стилю мовлення.

З лексикою української мови нерозривно пов’язана фразеологія. Фразеологією називають

1) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми;

2) сукупність фразеологізмів у мові. Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот.

Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, побудоване за моделлю словосполучення чи речення, що виражає єдине поняття, лексично неподільне і відтворюване в мовленні. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні предметні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюють словниковий склад мови.

До фразеології належать і крилаті слова — влучні вирази видатних людей, українських, російських та зарубіжних письменників, переклади античних та інших стародавніх висловів: Світ ловив мене, та не спіймав. (Г.Сковорода). Борітеся — поборете (Т. Шевченко). Пропаща сила (Панас Мирний). Бути чи не бути (В. Шекспір). Людська комедія (О. де Бальзак). Ахіллесова п’ята (з грецького міфу про героя Ахілла). Перейти Рубікон (з римського переказу про Цезаря).

До фразеології відносять також прислів’я та приказки: Де руки й охота, там скора робота. Друзі пізнаються в біді. З хворої голови та на здорову. Дивиться, як кіт на сало та ін. Прислів’я та приказки є широким узагальненням народного досвіду; вони роблять нашу мову більш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах. До фразеологізмів належать і каламбурні вислови, наприклад: На городі бузина, а в Києві дядько, народні порівняння(білий як сніг, як крейда, як стіна, як полотно; потрібний, як торішній сніг, як зайцю п’ята нога, як п’яте колесо до воза, як зайцю стоп-сигнал; вродлива (красива) як калина, як маків цвіт, як вишня), народні побажання (з роси та й з води; на тихі води, на ясні зорі; хай йому грець; колька йому в бік; цур тобі пек), народні привітання (до завтра, на добраніч, доброго ранку, добрий вечір (добривечір), бувайте здорові, доброго здоров’я, на все добре, всього найкращого), загальновідомі терміни, професійні вислови та усталені звороти(відігравати роль, зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція (з хімії),; гірка пілюля (з медицини), закрутити гайки (з технічної сфери), ділові папери(мати на увазі, брати участь, брати до уваги, відкрити збори, надати слово).

Фразеологізми є експресивним засобом мови, ними можна влучно й дотепно висловити думку, дати оцінку. Фразеологізми мають різне стилістичне забарвлення.

Розмовні і просторічні фразеологізми  вживаються у побутовому спілкуванні й художній літературі, фольклорні фразеологізми в усній народній творчості, книжні фразеологізми у наукових і публіцистичних текстах, рідше — у художніх, нейтральні фразеологізми в усіх стилях .

Культура мовлення потребує вміння добирати найнеобхідніший, найвдаліший і найдоречніший фразеологізм, щоб він і за змістом підходив, і був окрасою мови. Гарним прикладом є крилаті вислови з видання А. П. Коваль.

Тема: поняття про фразеологізми, групи фразеологізмів. Стиль мовлення – науковий.

2.Техніка зворотного зв’язку

Вписати у таблицю, таблицю укласти в папку  «Підготовка до ЗНО»

1.Фразеологічні словосполучення: гіркий хліб, пекти раки, море по коліна.

2.Крилаті вислови: Борітеся — поборете. Пропаща сила. Ахіллесова п’ята.

3.Прислів’я та приказки: Друзі пізнаються в біді. Дивиться, як кіт на сало.

4.Народні порівняння: білий як сніг, вродлива, як маків цвіт.

5.Народні побажання: з роси та й з води;  хай йому грець.

6. Професійні вислови: бурхлива реакція,гірка пілюля, ділові папери.

7.Усталені звороти: мати на увазі, брати участь, надати слово.

•               У яких стилях вживаються фразеологізми?( Розмовні і просторічні фразеологізми  вживаються у побутовому спілкуванні й художній літературі, фольклорні фразеологізми в усній народній творчості, книжні фразеологізми у наукових і публіцистичних текстах, рідше — у художніх, нейтральні фразеологізми в усіх стилях ).
•               Назвіть особливості фразеологізмів.( Ними можна влучно й дотепно висловити думку, дати оцінку).

2.               «Мозковий штурм»

•                   Пригадайте, що таке багатозначність?
•                   Чим багатозначні слова відрізняються від омонімів?
•                   Які слова називаються синонімами, антонімами?

4.Дослідження- аналіз (колективна робота)

Прочитайте речення. Визначте в першій частині синоніми, а в другій антоніми. Випишіть 2 речення з синонімами й одне з антонімами.

1.Пишно займаються багряні зорі навесні(Л. Українка). Хай цвітуть прапори пурпурові, як сади, як весна молода(В. Сосюра). От і розбіглася на морі супротивна хвиля, а з теї хвилі вилетіли коні, як жар червоні, у червону колясу запряжені…(Л. Українка)

2.З новими друзями не забувай старих(Прислів’я). Ластівка день починає, а соловей кінчає(Прислів’я).  Хто забуває про малу послугу, не вартий великої(Прислів’я).

5.Лінгвістичне дослідження (робота в групах)

Розпізнайте фразеологізм, поясніть його значення.

Завдання першої групи:

1.Від побаченого в нього очі на лоба полізли (велике здивування). 2. Працювали, аж очі на лоба лізли, возили землю, за три роки й завод виріс. (фізичне напруження, важку працю, стомлення )(Т.Хижняк) 3. Очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи. (відчуття страху, переляку) (М.Коцюбинський).

Завдання другої групи:

1) Рота як слід він не вспіє роззявити — зараз готове все (говорити, казати що-небудь) (П. Грабовський) 2) У хаті слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова. (уважно слухати). 3) Глухі діди роти пороззявляли, бо ще ніколи не бачили таким збудженим свого Зарубу (бути дуже враженим чимось) (В. Кучер) 4) Ну, гони биків, чого рота роззявив? (бути неуважним) (Г. Тютюнник) На чуже добро ще змалку рота роззявляє (посягати на що-небудь). (С. Голованівський).

- Скільки значень має фразеологізм? Як називаються такі фразеологізми?

Багатозначність полягає в тому, що в контексті значення фразеологізму може змінюватись, закріплюючись потім і в мові.

6.Лінгвістична задача

З’ясуйте значення фразеологізмів у поданих реченнях.

1.Чіпка, розгнівавшись на Бородая, хотів пустити йому півня. (З учн. тв.). 2.Співаючи, Максим знову пустив півня (Журн.)

- Чи є щось спільне у значенні фразеологізмів?

- Як називаються такі фразеологізми?

Іноді  значення настільки розходяться, що утворюють омоніми. Пустити півня означає: 1) влаштувати пожежу; 2) сфальшивити при співі.

7.Гра « Коло пропозицій»

Доберіть  фразеологізми до ілюстрації. Як вони називаються?

Багато: кури не клюють; хоч лопатою греби; аж кишить; як маку; як піску морського; ні проїхати, ні пройти; на воловій шкурі не списати; по самі вуха; по шию; з головою; по саму зав’язку; хоч греблю гати; ціла купа; як цвіту в городі; як цвіту по всьому світу.

Мало: кіт наплакав,; не густо, як у кота сліз, із заячий хвіст, на макове зерно, крапля в морі

- Як називаються такі фразеологізми? Це фразеологізми- синоніми.

8.Творче завдання проблемного характеру (робота в парах)

Складіть і запишіть речення, у яких би наведені вислови виступали б то у вигляді вільних словосполучень, то у значенні фразеологізмів.

Розбити горщика. Прикусити язика.

9. Пошукова робота ( за варіантами)

Доберіть до фразеологічних зворотів антонімічні (письмово в зошиті). Пояснити їх значення.

Завдання для І варіанта	З рідного батька здере. Гнути спину. Перебиватися з хліба на воду.
Завдання для ІІ варіанта	Ударити лихом об землю. Справляти реготи. На ладан дише.

Перевірка за варіантами.

І варіант. З рідного батька здере – останнє віддасть.

              Гнути спину – ні за холодну воду не братися.

              Перебиватися з хліба на воду- жити на широку ногу.

ІІ варіант. Ударити лихом об землю – повісити носа.

              Справляти реготи – ревма ревти.

              На ладан дише – кров з молоком.

9.Гра «Фразеологічний аукціон» (робота в парах)

У фразеологічні одиниці вставте пропущені слова (користуйтесь довідкою). Поясніть значення фразеологізмів.

     Гострити …; сам собі …; … на … не попадає; викинути з …;  втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати …;  не по …;  на … ходити;  крізь … цідити.

Довідка: зуб, голова (малюнки).

Гострити зуби, сам собі голова; зуб  на зуб не попадає; викинути з голови;  втрачати голову, зуби  з’їсти; прихилити голову, ламати голову,  не по зубах,  на голові ходити,  крізь зуби цідити.

10.Перспективне завдання. (індивідуально)

«Мої мрії» у фразеологізмах.

11.Гра « Я редактор»

Відредагуйте  вислови.

•               Прийняти міри –
•               Заключати договір –
•               Кидатися у вічі -
•               Згідно плану – 
•               Приймати участь –

Правильні відповіді.

Вжити заходів, укладати договір,  впасти в око, згідно з планом,  брати участь

V. Контроль отриманих знань.

Тести закритого типу (письмово на аркушах).

1. Виберіть рядок, у якому подано синонім до фразеологізму і хочеться, і колеться.

А) І нашим і вашим. Б) Ні холодно ні жарко.

В) Інший бік медалі. Г) І сюди гаряче і туди боляче.

2. Який фразеологізм є антонімом до вислову стояти як пень?

А) Стояти на власних ногах. Б) Скрутити собі м’язи.

В) Бігти стрімголов. Г) Стояти на краю безодні.

3. У якому рядку словосполучення становлять синонімічний ряд?

А) Скреготати зубами, хапати за барки, умивати руки.

Б) Улазити в душу, перти проти рожна, не дати собі ради.

В) Ховатися в кущі, питати долі, набувати слави.

Г) Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

4. У якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення?

А) Повісити носа, стерти з лиця землі, уродитися в сорочці.

Б) Живіт присох до спини, крихти  в роті не було, ріски в рот не брати.

В) Зганяти зі світу, вішати собак, з легкої руки.

Г) Ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

5.Установіть відповідність між фразеологізмом і його синонімом:

1) Кований на всі чотири копита;       А) з-під стоячого підошву вирве;

                                                                Б) не зав’яже кішці хвоста;

                                                                В) був на коні й під конем;

                                                                Г) хоч до рани прикладай.

2) як корова язиком злизала;               А) змести з лиця землі;                                                                                             

                                                                Б) наче вітром здуло;

                                                                В) як кіт наплакав;

                                                                Г) як обухом по голові.

3) як виросте трава на помості;          А) за царя Гороха;

                                                               Б) як солоного зайця ганяти;

                                                               В) у свинячий голос;

                                                               Г) як рак свисне.

4) як викапаний;                                  А) як дві краплі води;

                                                               Б) як сніг на голову;

                                                               В) кум королю;

                                                               Г) іти як із каменя.

6.Установіть відповідність між фразеологізмом і його антонімом:

1) Не бачити смаленого вовка;         А) ставати на диби;

                                                             Б) собаку з’їсти;

                                                             В) і в хвіст, і в гриву;

                                                             Г) не в тім’я битий.

2) тримати в кулаці;                          А) попускати віжки;

                                                            Б) носити камінь за пазухою;

                                                            В) пускати сльози;

                                                            Г) з ока не спустити.

3) у рот води набрати;                      А) товкти воду в ступі;

                                                            Б) держати ніс за вітром;

                                                            В) ускочити в халепу;

                                                            Г) теревені правити.

4) під самим носом;                          А) не за горами;

                                                            Б) де раки зимують;

                                                            В) у чорта на болоті;

                                                            Г) під чотири вітри.

Відповіді: 1-Г.2-В.3-Г.4-Б.5.1-в ;2-б;3-г;4-а.6.1-в;2-а;3-г;4-в.

 VІ. Підсумки уроку. Рефлексія

Метод незакінчених речень

— Я зрозумів...

— Я не вмів, а тепер вмію...

— Я не знав, а тепер знаю...

      Мене зацікавило…

VІІ.  Оцінювання.

VІІІ.  Домашнє завдання.

1.Знати, що таке багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

2.Скласти невеличкий письмовий гумористичний твір, використовуючи фразеологізми-синоніми: підбивати клинці, пускати бісики, стріляти очима, смалити халявки.(високий рівень)

3. Виконати вправу.

 

11 клас                                                                                                          Українська література

Тема. Остап Вишня ( Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика        популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно- мистецького середовища. Письменник і його час. Усмішки « Моя автобіографія», « Письменники»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Остапа Вишні, показати його місце в літературі 1920-х р., висвітлити традиції та новаторство у творчості; поглибити знання про гумор та сатиру; удосконалювати вміння визначати зміст та стильові особливості усмішок; уміння пов'язувати події художніх творів із реальним життям і робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; переконливо та толерантно відстоювати власні думки, працювати в групі, у парі, ухвалювати спільні рішення; уміння знаходити потрібну інформацію для виконання навчальних завдань; усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття; сприяти розвитку пам’яті, уяви, уваги, творчої ініціативи, активності, образного і логічного мислення, інтересу до теми; виховання в учнів любові до рідного слова, любові до людей, доброти, людської гідності, почуття гумору

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Методи, прийоми та форми роботи: метод розповіді, метод проектів, метод візуалізації, метод роботи в парах, групах, робота із словником літературних термінів, робота з текстом, тестування, читацький практикум.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, словник літературознавчих термінів, мультимедійні засоби, комп’ютерна презентація до теми (за посиланням https://docs.google.com/presentation/d/1kP41P-hAOW9vSpCn_n2YOny1hAyFxYf-/edit?usp=sharing&ouid=111722957381685948534&rtpof=true&sd=true) ,інтернет-ресурси, портрет письменника, документальний фільм «Із життя Остапа Вишні» (у головній ролі Б. Ступка), YouTube відео «Розстріляне відродження. Остап Вишня», (http://youtube.com/watch?v=UFOLdTr_w0M), аудіозапис твору «Моя автобіографія» (уривок), запис пісні «Козака несуть і коня ведуть…»http://youtube.com/watch?v=i_OmQs-ArWw

Хід уроку

 

Я —слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!».

Остап Вишня

І. Організаційний момент

(Встановлення дисципліни, перевірка наявності учнів)

ІІ. Мотивація    навчальної діяльності учнів

Вчитель

Загадка 

«Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває лише мить, а в пам’яті, часом,   залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи   вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!»

- Про що, на вашу думку, йдеться в цій загадці?

  Орієнтовна відповідь :

-про усмішку.

Тож, перш, ніж розпочати урок, давайте подивимося один на одного і посміхнемося, подаруємо усмішку і гарний настрій всім хто навколо нас.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

2. Розгадування кроссенсу (перегляд світлин письменників (у центрі портрет Остапа Вишні) з метою установлення відповідності: автор — твір (підготовка до ЗНО))

(Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».

Ідея кроссенса проста, як і все геніальне. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок.

 

                                                                1    2    3

                                                                4    5    6

                                                                7    8    9

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).)

1.Григорій Сковорода.

2. Леся Українка.

3. Іван Франко.

4. Михайло Коцюбинський.

5. Тарас Шевченко.

6. Пантелеймон Куліш.

7. Іван Котляревський.

8. Іван Нечуй- Левицький.

9. Остап Вишня.

Зверніть увагу на портрет письменника, великого правдолюба, поета за станом душі, який обрав своєю зброєю в боротьбі за людину сміх, — Павла Михайловича Губенка, котрий творив під псевдонімом Остап Вишня. Свій вибір він пояснював тим, що «плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути».

ІV. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Сьогодні урок наш присвячений саме великому усмішнику, янголу сатири і гумору – Остапу Вишні. На дошці у нас літературна карта. Звичайно, що літературна карта – це річ відносна. Та коли ми говоримо про гумор і сатиру, то обов’язково згадуємо Полтавщину, бо саме на Полтавщині народились письменники, які працювали в цьому жанрі – це Іван Петрович Котляревський, Іван Семенович Нечуй Левицький, Володимир Іванович Самійленко і, звичайно, Остап Вишня.

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Остап Вишня «стріляв» так влучно, що у 20-ті роки був надзвичайно популярним. Загальний наклад його творів сягнув семизначного числа. Протягом неповних десяти років вийшло близько 25 збірок.  У ті роки Остап Вишня був не єдиним представником «веселого цеху». Але ту неповторну «країну веселої мудрості» (як назвав її Олесь Гончар) створив саме він.

Письменник Б. Гжицький згадує: «Слава Остапа Вишні росла з кожним днем. Люди сміялись,

тільки-но побачивши його підпис під фейлетоном чи гуморескою, наперед смакуючи її

зміст. Величезним успіхом користувались його "Усмішки сільські", "Мисливські", "Закордонні" та інші. Його фейлетони і гуморески робили тиражі газетам, у яких друкувались. Він скоро завоював село, його ім'я стало чи не найпопулярнішим після Т. Шевченка. Адже півмільйонний тираж книжки в ті далекі тепер часи, кінець 20-х років, щось-таки значив».

Я —слуга народний!

І я з того гордий, я з того щасливий!».

Нехай ці слова стануть епіграфом до нашого уроку.

2. Презентація проектів

Проект І групи:

Дослідити біографію Остапа Вишні, звернути увагу на невідомі факти його життя, створити презентацію до теми

 (презентацію свого проекту починають з гумористичної сценки «Інтерв’ю з Остапом Вишнею»)

Журналіст:

– І так, шановні слухачі, сьогодні у нас в гостях неймовірне щастя.

Остап Вишня:

– Отакої!

Журналіст:

– Так-так. Перейдемо до справи. Розкажіть про своє народження.

Остап Вишня:

– У мене нема ніякого сумніву, що я народився, хоча були спогади матері, що мене витягли з

колодязя 23 грудня 1883 року.

Журналіст:

– Розкажіть нам про батьків.

Остап Вишня

– Люди були підходящі за 24 роки спільного життя тільки 17 дітей.

Журналіст:

– Коли і хто відкрив вперше ваш талант?

Остап Вишня:

– Батько сказав: «Писатиме», - побачивши, як я розводжу рукою калюжу.

Журналіст:

– Як ви вибирали явища, про які треба писати?

Остап Вишня:

– Письменника супроводять явище надзвичайні, оригінальні. Підскочать - і записала людина.

Журналіст:

– А як життя пішло далі?

Остап Вишня:

– Нецікаво пішло, закінчив школу, зробився фельдшером, все за екстерна правив, до

університету вступив.

Журналіст:

– З чого починали?

Остап Вишня:

– Працював перекладачем. А тоді думаю: «Чого перекладаю, коли фейлетони писати можу?»

- так і зробився Остапом Вишнею.

Журналіст:

– І так, Павло Губенко, він же Павло Губський, став чудовим гумористом, основоположником

жанру усмішки - Остапом Вишнею.

Ми побудували бесіду саме на цьому уривку, який чітко показує не просте письменництво, а

талант письменника – гумориста. А хто ж був насправді Остап Вишня? Як складалося його

життя?

Біографія Остапа Вишні з презентацією

(під час виступу групи №1 учні складають хронологічну таблицю життя автора)

Справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко. Інший псевдонім: Павло Грунський. Остап Вишня народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля с. Грунь Зіньківського повіту на

Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній селянській родині.

Родина Губенків не була заможною. Батько працював прикажчиком у поміщицькому маєтку.

«Злидні злиденні»,— пригадуватиме згодом письменник. І все ж батько мріяв дати освіту всім дітям. У шестилітньому віці Павлушу віддали до місцевої початкової школи. Він дуже рано

навчився читати. Як згадує сестра, часто читав на піддашках, у самотині, і довго опісля ходив

задуманий. Брав книжки з собою, коли бігав із хлопцями до лісу, на річку, в поле. А як умів

розповідати їм прочитане! Або ще краще —казки, що їх придумував сам.

Після закінчення двокласної школи в місті Зінькові у 1903 р отримав свідоцтво поштово-телеграфного чиновника, дуже просився вивчитися «на вчителя», та грошей не було, і його відвезли в Київську військово-фельдшерську школу, де вже навчався брат Василь. Брати, як діти колишнього солдата, утримувалися там на державний кошт, лише треба було по закінченні відпрацювати у військовому госпіталі. Вчився Павло з охотою і добре. Писав

додому якісь надзвичайні листи—вся родина сміялася, читаючи їх. На канікули часом

приїздив із другом-сиротою. Грав у сільському драматичному гуртку комічні ролі. Глядачі радо йшли на вистави, бо там був Павло Губенко. Ще з дитинства любив різних тварин: звірів і птахів. Після закінчення навчання у 1907р. аж до 1917 р. працював фельдшером у Київській

залізничній лікарні.

Там його полюбили всі: і персонал, і хворі, які чекали його чергувань, наче свята. Умів

поговорити з людьми, підбадьорити, розвеселити смішними історіями, що їх тут же

придумував. Але, певно, не судилося Павлові Губенкові бути лікарем, хоча, поза сумнівом, і в

цій галузі мав би успіх, бо від природи був талановитою людиною.

Доля спрямувала його іншим шляхом. Екстерном склав іспити за гімназію і 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, якого закінчити так і не

довелося, залишив навчання й зайнявся журналістською та літературною діяльністю.

Були то роки розрухи, революції, громадянської війни, голоду. Про своє студентство

перегодом розповість так: «Як ударила революція—завертівся. Будував Україну. Бігав з Центральної Ради в Університет, а з Університету в Центральну Раду. Тоді до святої Софії, з святої Софії до  "Просвіти", з "Просвіти" на мітинг, з мітингу на збори, із зборів у Центральну Раду, з Центральної Ради на з'їзд, із з'їзду на конференцію, з конференції в Центральну Раду. До того було ніколи, що просто страх...

Хотілося, щоб і в війську бути, і в парламенті бути, і в Університеті бути, і по всіх комітетах бути, і на національний фонд збирати, і пісень співати. Та куди вам? Де співають — там і я! Де говорять, — там і я! Де засідають,—там і я. Державний муж—одне слово».

У 1919р. П. Губенко, як і чимало ентузіастів відродження національної культури, діячів,

урядовців УНР, потрапив до Кам'янця-Подільського, де написав перший твір - фейлетон

«Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)», який за підписом «П. Грунський» був надрукований у кам'янець-подільській газеті «Народна воля».

У 1920 р. він повернувся до Києва. Восени був заарештований органами ЧК і як «особливо

важливий контрреволюціонер» відправлений на додаткове розслідування до Харкова. Не

виявивши «компромату» в діях П. Губенка ні за гетьманщини, ні за петлюрівщини, у 1921 р.

його випустили із в'язниці. У квітні цього року П. Губенко став працівником республіканської

газети «Вісті ВУЦВК», а кількома місяцями пізніше - відповідальним секретарем «Селянської

правди», на сторінках якої 22 липня 1921 р. під фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше

з'явився підпис Остап Вишня.

Слово гумориста користувалося дедалі більшою популярністю.

Протягом тривалого часу Остап Вишня офіційно не був членом письменницьких організацій.

Лише наприкінці 20-х pp., після ліквідації ВАПЛІТЕ, він став одним із організаторів Пролітфронту. Приятелював із М. Хвильовим і М. Кулішем. У 1930-1931 pp. письменник створив повноцінний драматургічний твір-комедію «В’ячеслав», де порушив проблеми виховання. Твір був опублікований лише після смерті письменника в 1957 р. у книзі «Привіт! Привіт!». 26 грудня 1933р. Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 р. - судова «трійка» визначила міру покарання - розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит-Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк»».

(Перегляд фрагмента документального фільму Ярослава Лунчака «Із життя Остапа Вишні», роль гумориста виконував заслужений артист України Богдан Ступка

(письменник на допиті). ) http://youtube.com/watch?v=erhFvOA0ElE

Зміг вижити тільки завдяки стійкості характеру, життєвому оптимізму й почуттю гумору. А ще — завдяки підтримці дружини Варвари Олексіївни, яка зі своєю дочкою та сином від першого шлюбу поїхала за ним, оселилася неподалік (разом жити не дозволили), слала посилки й листи. Звільнили раптово (зазвичай строк постійно додавали), на початку 1944 року. Існує версія, що основним аргументом було підняти дух бійців на фронті гумористичними патріотичними творами, які міг би написати лише Остап Вишня. Так з'явилась гумореска «Зенітка» і почався новий етап у творчості письменника.

 Відбувши 10-річне заслання, він повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: «Хіба я тепер зумію?» Та попри все зміг.

Важливе місце в післявоєнній творчості Павла Губенка належить збірці «Мисливські усмішки». Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня — член редколегії й співробітник журналу «Перець», член правління Спілки письменників України.

Лише у 1955 році Остап Вишня був офіційно реабілітований судовими органами. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним.

28 вересня 1956 р. невблаганна смерть раптово обірвала життя Остапа Вишні. Письменник Леонід Ленч згадує: «В останній рік його мучила хвороба шлунка, але він багато працював у «Перці», перекладав, навіть на полювання виїхав. Поїздка була далекою, виснажливою. Повернувшись додому і перепочивши, він сів увечері в крісло перед телевізором. Сидів, дивився і раптом відчув себе недобре. Устав, випив ліки, але вони вже не допомогли. Через десять хвилин його не стало. Параліч серця!» У народі кажуть про таку смерть — смерть праведника.

З невимовною скорботою провів його осінній Київ на місце вічного спочинку — Байкове кладовище.

Ще за життя Павло Михайлович просив, щоб на його похоронах співали українську пісню «Козака несуть і коня ведуть…». Так і сталося: хор імені Григорія Верьовки виконував  цю пісню, коли несли домовину Остапа Вишні в останню путь.

Демонструється відео

могила Остапа Вишні на Байковому кладовищі

Читається вірш В. Сосюри

«Умер великий правдолюб»

Умер великий правдолюб,

Син українського народу,

Що так любив народ, свободу,

Й за те народові був люб.

Хай він упав із смертю в герці

В путі до світлої мети,

Та назавжди в народнім серці

Вишневим усмішкам цвісти

Упала тінь на холод губ,

І серце проказало: годі!

Умер великий правдолюб,

Щоб вічно жити у народі.

Хай вянуть осені сади –

Не спинить час ходу залізну

Ми ж будемо в труді завжди

Любить, як він любив Вітчизну.

Він жив, боровся недарма,

Його продовжимо діла ми

Немає Вишні, вже нема… Ні!

Вишня наш завжди із нами!

 

 

Проект ІІ групи

Дослідити жанри малої прози письменника-гумориста, визначити тематику та проблематику творів Остапа Вишні.

Виступ учня

Остап Вишня – письменник, який у 20-х роках ХХ століття заохотив мільйонні маси до

читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя побачило

світ понад 100 збірок.

 Він є основоположником українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий

літопис героїчного шляху нашого народу. Багата і різноманітна його жанрова і стильова

палітра. У своїй творчості він звертається до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і

музичної комедії, до гуморески, оповідання та нарису. У великому творчому доробку

письменника представлені різноманітні жанри малої прози:

Слайд

Жанри малої прози- усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічне оповідання, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Остап Вишня ввів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору.

   Писав він і автобіографічні оповідання: «Моя автобіографія», «Отак і пишу»,

«Великомученик Остап Вишня», в яких намагався посміхнутися над своїм життям, іронічно

подивитися на себе мовби збоку.

Сюжетами, взятими з самого життя, злободенною тематикою, простотою й зрозумілістю

широкому загалу Остап Вишня заслужив глибоке визнання й популярність у свого народу.

Робота у зошитах

Усмішка — різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону. Характерними ознаками усмішки є іронічність, дотепність, ліризм.

Фейлетон — невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного, викривального жанру на злободенну тему.

Гумореска — невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру людини. Це синонім тих же усмішок.

Автобіографічне оповідання — опис власного життєвого шляху.

Сміх Вишні доброзичливий, а не злісний і образливий, і тому загальна тональність його гуморески — світла, сонячна. Комізм ситуації базується на контрасті. Твір вражає людяністю, щирістю.

Робота над гуморескою «Моя автобіографія»

Прослуховування фрагмента аудіозапису твору http://youtube.com/watch?v=Wv8GTvPW6eI

Бесіда «Мозковий штурм»

✵ Що таке автобіографія? (Автобіографія — один з видів ділових паперів, у якому особа власноруч у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності)

✵ У якому стилі використовується цей документ? (Офіційно-діловому стилі)

✵ Чи можна вважати твір «Моя автобіографія» автобіографією? (Це дійсно автобіографія, бо у творі присутні всі дані, властиві цьому документу: місце і дата народження, відомості про батьків, про освіту, захоплення, початок трудової діяльності та літературної творчості)

✵ Тоді чим цей твір відмінний від документа? (Усе створене такими коментарями, поясненнями та своєрідними «ліричними відступами», що до ділового паперу його ніяк не віднесеш)

✵ Мабуть, ви звернули увагу на назву твору? (Комічне починається вже із заголовка. Автобіографія, як засвідчують словники, — це написаний будь-ким самим опис власного життя. Тому слово «моя» зайве. Це налаштовує на якісь невідповідності, на комічний лад, використано лексичну помилку)

✵ Зі скількох частин складається усмішка? (3 частини)

✵ Як розташовані події у творі «Моя автобіографія»? (Хронологічно)

Виступ учня

«Моя автобіографія» за жанром — гумористичне оповідання, або гумореска. Композиція відповідає формі ділового паперу — автобіографії. Твір написаний протягом 15-16 березня 1927 р., надрукований у видавництві «Книгоспілка» того ж року. У «вступному» розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій присвячені етапам навчання, формуванню світогляду майбутнього художника слова.

Гумореска скомпонована з невеликих розділів — «фресок». Автор «вихоплює» найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Саркастично ставиться до літературознавчих та критичних публікацій, у яких ішлося про впливи, нахили, формування письменника: «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур'яни». Мова героїв колоритна, жвава, а побут переданий за допомогою яскравих, найприкметніших деталей: «Піди, подивись, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько не налякай, щоб сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!»

Батьки хотіли усім дітям дати освіту, але це було нелегко. Вважалося великим щастям, коли дитині селянина чи робітника вдавалося здобути хоча б початкову освіту. Таке щастя випало й на долю маленького Павлуші. Сам письменник писав про це так.

Читацький практикум (зачитування уривків)

✵ Як письменник згадує навчання? (Від слів «… Оддали мене в школу рано…» до слів «… А потім до університету вступив…»)

✵ Зачитайте із усмішки «Моя автобіографія» хто був першим учителем учня? (Іван Максимович — ходяча совість людська)

✵ Уже в ранні роки Павло відзначався дуже веселою вдачею і великою охотою до читання. (Від слів «… Книга, що найсильніше на мене враження справила…» до слів «… А решта книг читалося нічого собі…»)

✵ Закінчив Зіньківську школу у 1903 р., яка давала право обійняти посаду поштово-телефонного чиновника. Мріяв стати вчителем. (Уривок «Та куди мені в ті чиновники, коли мені тринадцятий минало…»)

✵ Куди відвезла мати Павлуся? («… Приїхав додому. Порадилися, що його далі робити…»)

Робота над усмішкою «Письменники»

Ознайомлення зі змістом усмішки

Робота в парах

Дайте відповіді на питання.

1. Від якого дієслова походить слово «письменник»?__________________________________

2. На які групи поділяються всі письменники?________________________________________

3. Чим вони поділяються?_________________________________________________________

4. Хто такі поети? А футуристи? ___________________________________________________

5. Що сказав тов. Троцький?_______________________________________________________

6. Що Остап Вишня говорить про символістів?________________________________________

7. Як він відзивається про реалістів?_________________________________________________

8. Якій є особливий гатунок письменників?___________________________________________

9. На Вашу думку, як Остап Вишня пише про письменників?____________________________

10. А який письменник Остап Вишня на вашу думку?__________________________________

Робота із словником

Перегляньте слова у словнику.

Прозаїк, поет, футурист, символіст, імажиністи, реалісти.

Проект 3 групи

 Опрацювати з теорії літератури форм комічного. Визначити художні компоненти творів «Моя автобіографія», « Письменники» та засоби комічного в них.

• Хто з українських письменників також створив новий гумористичний жанр?

(С. Руданський, співомовки)

Теорія літератури

Комічне — результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного — потворному, низького — піднесеному, внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.

Форми комічного (узагальнення):

✵ гумор (використання дотепності та гри слів);

✵ сатира (критика недоліків, суперечностей);

✵ іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

✵ сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).

Мінітест

Визначити засоби комічного (встановити відповідність: термін та визначення на роздатковому матеріалі).

1 Гумор	А прихована насмішка над явищем чи особою
2 Сатира	Б критика недоліків, суперечностей
3 Іронія	В зле, в'їдливе висміювання серйозних вад у характерів персонажів, подіях та явищах громадського або побутового життя
4 Сарказм	Г відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах

 (1-Г, 2-Б, 3-А, 4-В)

• Які засоби комічного використав автор у творі «Моя автобіографія»?

 Особливості гумору усмішки «Моя автобіографія»

✵ Багатства відтінків і барв комічного;

✵ по-народному соковита мова;

✵ мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Тестові завдання

(підготовка до ЗНО)

1.Справжнєпрізвище Остапа Вишні:

А) Фітільов;    Б) Рудченко;    В) Губенко;       Г) Лозов'ягін;

А	Б	В	Г

 

 

 

2. Остап Вишня створив новий комічний жанр, якийназивається:

А) памфлет;    Б) фейлетон;     В) гумореска;    Г) усмішка.

А	Б	В	Г

 

 

 

3. В усмішці як літературному жанрі поєднано такі риси:

А) гуморески і байки; Б) фейлетону і казки;В) анекдоту і новели; Г) гуморески і фейлетону;

А	Б	В	Г

 

 

 

4. Псевдонімом  Остап Вишня вперше був підписаний твір:

А) «Діла небесні»; Б) «Моя автобіографія»;В) «Мисливські усмішки»; Г) «Чудака, їй - Богу».

А	Б	В	Г

 

 

 

5. Трагічною «десятирічкою» називався період у житті Остапа Вишні, який охоплює:

А) 1920-1930 рр.;    Б) 1931-1941 рр.;    В) 1933-1943 рр.;    Г) 1937-1947 рр.

А	Б	В	Г

 

 

 

6. У назві «Моя автобіографія» використано:

А) епітет;        Б) алегорію;      В) фразеологію;   Г) тавтологію;

А	Б	В	Г

 

 

 

7. Тематика творів О. Вишні завжди була пов’язана з...

А) життям тварин;       Б) урядом;     В) проблемами свого народу;   Г) навчанням.

А	Б	В	Г

 

 

8. Найсильніше враження в дитинстві на Остапа Вишню справив твір
А) «Катехізис» Філарета         Б) «Оракул» Соломона
В) «Руський паломник»           Г) «Сон (Мені тринадцятий минало…)» Т. Шевченка.

А	Б	В	Г

 

 

9. Справжнє ім’я О. Вишні…

 А) Михайло Павлович Губенко;         Б) Павло Сергійович Вишня;

 В) Микола Павлович Вишневський;  Г) Павло Михайлович Губенко.

А	Б	В	Г

 

 

10.Остап Вишня – автор багатьох творів, що їм він давав назву «усмішка» або … :

А) «реп’яшок»;  Б) «новинка-цікавинка»;  В) «колючка»; Г) «кахкалка»

А	Б	В	Г

 

 

 

11. Народився Остап Вишня…

А) на Полтавщині в м. Грунь;         Б) на Херсонщині в с. Кринки;

В) на Київщині в м.Біла Церква.     Г) на Харківщині в м. Вільшанське.

А	Б	В	Г

 

 

 

12. Який фейлетон Остапа Вишні був підписаний першим псевдонімом Павло Грунський?

А) «Чухраїнці»;   Б) «Демократичні реформи Денікіна»;

В) «Зенітка»;       Г) «Моя автобіографія».

VІ. Підсумок уроку

 1. «Коло ідей»

Пояснити епіграф уроку.

3. Слово вчителя

Головне ж, що отримує читач, ознайомившись із гуморесками, — це світлий, задушевний настрій, посмішку, а то й сміх від душі, бажання оберігати й примножувати багатства нашої матінки-природи: «Хороший сміх — той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує. Господи, до чого просто все» (Остап Вишня).

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

VIІІ. Домашнє завдання

1.               Опрацювати матеріал підручника.( Переглянути YouTube відео «Розстріляне відродження. Остап Вишня»).
2.               Вивчити теорію літератури.
3.               Прочитати усмішку «Сом».
4.               Заповнити кластер «Особистість Остапа Вишні» (вищий рівень)

(Відповідь)Вірність, патріотизм, любов до людей і природи, талант, стійкість.

Або створити сенкан « Остап Вишня».

Сенкан

Іскрометний, розумний.

Вчиться, працює, шукає.

Дорогу до усмішки прокладає.

Основоположник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гин А. Приёмы педагогической техники.-М.: Вита-пресс, 1999.

2. Кобзарь Б.С. Учебно-воспитательный процесс в школах и группах продленного дня.- К.: Рад. Школа, 1982, 173 с.

3.Кудикіна Н.В. Ігрова діяльність школярів у позаурочному навчально-виховному процесі: Монографія.- К.:КМПУ, 2003.- 272с.

4. Кудикіна Н.В. Підготовка майбутнього вчителя до особистісно орієнтовна-ного керівництва ігровою діяльністю школярів ⁄⁄ Гуманістично спрямований  виховний процес і становлення особистості.- К.: Віра.- 2001.- С.27-32.

5. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості  ⁄⁄ Рідна школа.- 2003.-  № 6.- С. 61-63.

6. Науменко Н. Рольова гра як метод співтворчості викладача зі студентами   ⁄⁄ Дивослово.-2004.-№6.-С.39.

7. Нісімчук А. та ін. Сучасні педагогічні технології. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – С.84-85.

8. Осадчук Р. Дидактична гра як засіб організації пізнавальної діяльності учнів  ⁄⁄  Гуманізація процесу навчання в школі. – К., 2001. – С. 97-109.

9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004.

10. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям  ⁄⁄  Вибрані твори: В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 9-282.

11. Щербань П. Прикладна педагогічка. – К.: Вища школа, 2002. – С. 61.

12. Юрченко З. Ігрові методики  розвитку художньо-словесних здібностей учнів 5-11 класів ⁄⁄  Практична психологія та соціальна робота. – 2000. –     №2. – С. 9-12.