БУДОВА СЛОВА
Будова слова |
|
значущі частини слова |
(морфеміка) |
(морфеми) |
Закінчення – це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення і служить для узгодження слів у реченні.
Щоб визначити закінчення, треба змінити форму слова (рід, число, відмінок; у дієсловах – особу, а в минулому часі – рід):
Рідний – рідна – рідне; стіл – столи; школа – школі – школою; працюю – працюєш – працюють; писав – писала – писало.
Основа – це частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне значення слова. до основи входить корінь, суфікс, префікс.
Корінь – головна значуща частина слова. корінь – спільна частина споріднених (спільнокореневих) слоів.
Щоб визначити корінь, треба дібрати кілька спільнокореневих слів (таких, щоб у їхній спільній частині залишалося якомога менше спільних букв).
Почути – чути, чутки, чую, чуйний.
Спільнокореневі (споріднені) слова – це слова, лексичні значення яких хоч і різні, але мають між собою щось спільне (відносяться до однієї теми):
Море, моряк, морський.
Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.
Префікс – значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових спільнокореневих слів (надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні).
Великий – невеликий, превеликий.
Щоб визначити префікс, треба спробувати дібрати слово тієї ж самої частини мови з таким же префіксом, але з іншим коренем (переконатися, що такий префікс існує):
Схопити – сфотографувати; найкращий – найрозумніший.
Суфікс – значуща частина слова, яка стоїть після кореня й служить для утворення нових спільнокореневих слів (надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні).
Ведмідь – ведмедик, ведмедище; гніздо – гніздовий, зніздитися.
Щоб визначити суфікс, треба спробувати дібрати слово тієї ж самої частини мови з таким же суфіксом, але з іншим коренем (переконатися, що такий суфікс існує):
Учитель – вихователь; питаємо – дихаємо.