Довідник. Морфологія. Початкові класи.

Про матеріал

Навчальний посібник містить опорні схеми, алгоритми, правила з морфології української мови. В посібнику передбачені тренувальні вправи, тематичні тестові завдання та мовні теми, а також казки, вірші, кросворди про частини мови

Перегляд файлу

Зміст

Вступ…………………………………………………………. 4
Іменник…………………………………………………..........5
Прикметник………………………………………………….18
Числівник…………………………………………………….25
Займенник……………………………………………………29
Дієслово……………………………………………………..34
Схеми морфологічного розбору…………………………... 42
Додатки…………………………….……………………….. 43
Література

Вступ

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування усіма шкільними дисциплінами.

На уроках української мови учні набувають вміння та навички, необхідні для оволодіння знаннями з інших предметів. Морфологія є одним з найважливіших розділів шкільного курсу української мови. Від успішності засвоєння цього розділу багато в чому залежить досягнення окреслених вище цілей.

Морфологія (від гр. morphe- форма і logos- слово, вчення) - це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови.

Морфологія разом з синтаксисом є частинами граматики- науки, що вивчає граматичну будову мови.

Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.

ІМЕННИК

Іменник - це частина мови, що означав назву предмета і відповідає на питання хто? або що?

Наприклад:

(Що?) Знання – (Що?) дерево, а (Що?) діло – (Що?) плоди.

(Хто?) Кіт живе сам по собі.

РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Серед іменників виділяються такі групи слів:

1.	загальні назви - власні назви
2.	назви істот - назви неістот

НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ

Іменники	Приклади
загальні	ручка, перо, галіфе, панама, країна, папір, сонце, щастя, подружжя, телебачення
власні	Дніпро, Рябоштан, Марс, Марійка, Василь, Франція, Стецюк, Карпати, газета "ТВпарк",

Загальні іменники позначають предмети в цілому. Загальні іменники пишуться з малої букви.

Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.

До них належать прізвища, імена, по-батькові людей, клички тварин, назви країн, міст, сіл, вулиць, річок гір, морів. Власні іменники пишуться з великої букви.

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ

Іменники	Приклади
назви істот	*хто?*- гитарист, люди, окунь, зозуля
назви неістот	*що?*- поле, вітер, посуд, клавіатура

Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто? У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (балерина, професор, Сергій, Деміург, Макаров), назви птахів і тварин (соловей, кобила, свиня), назви міфологічних істот і літературних героїв (лісовик, Буратіно, русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).

Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?

До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).

Іменник має такі морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

РІД ІМЕННИКІВ

Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники відносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер), жіночому (дисципліна, корова, машина), або середньому роду (покоління, гніздо, озеро).

Іменники до яких можна підставити слова він,мій - чоловічого роду, вона, моя- жіночого, воно, моє - середнього. Іменники за родами не змінюються.

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.

Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земля, зима, радість); середні закінчуються на о, е або я: вікн(о), сонц(е), лист(я).

Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).

ЧИСЛО ІМЕННИКІВ

Число - морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.

У множині іменники роду не мають (бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.

Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини (дерево - дерева, думка - думки). Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині. За цією ознакою іменники діляться на три групи.

Першу групу складають іменники, що вживаються як в однині, так і в множині.

Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині.

Третю - що вживаються тільки в множині.

Іменники, що вживаються тільки в однині

Іменники, що вживаються тільки в множині

- власні назви: Україна, Марія, Дніпро, Хотенко

- збірні: студентство, листя, козацтво

- назви абстрактних понять: геройство, добро, мир, завзяття

- речовини: пісок, молоко, цукор

- власні назви: Карпати, Гроші

- назви часових понять чи ігор: іменини, шахи, вибори

- назви сукупності людей, предметів, істот: діти, солодощі

- речовини: вершки, дріжджі, духи

- назви предметів, які складаються з двох однакових частин: штани, кросовки, куранти

ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ

Відмінювання іменників- це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.

Іменники мають шість відмінків. Кожен з них відповідає на певне питання. Є, крім них ще кличний відмінок, який не відповідає на питання. Він використовується у звертаннях.

Відмінок	Питання	Приклад
Називний	хто? що?	голуб, трава
Родовий	кого? чого?	голуба, трави
Давальний	кому? чому?	голубу, траві
Знахідний	кого? що?	голуба, траву
Орудний	ким? чим?	голубом, травою
Місцевий	на кому? на чому?	на голубі, на траві
Кличний		траво, голубе.

Називний відмінок- початкова форма іменника. Він називається прямим. Інші відмінники називаються непрямими.

У місцевому відмінку іменники завжди вживаються з прийменниками.

Називний і знахідний відмінки іменників чоловічого і середнього роду, що означають назви істот, визначаються за їх роллю у реченні:

Іменник у Н. в. - це підмет. у реченні, а в З.в. —другорядний член речення.

Наприклад:

Вічнозелена сосна (підмет) добре переносить і північний холод, і південну спеку.

Діти в парку побачили вічнозелену сосну (другорядний член речення).

Іменники жіночого роду на -а(-я) у родовому і знахідному відмінках мають різні закінчення.

Наприклад:

Вчителька навчила хлопчика (Р. в.) (дівчинку - Р. в.) писати букви.

Біля хлопчика (З. в.) (дівчинки – З. в.) стояв татусь.

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я), -у(-ю).

У родовому відмінку однини іменники жіночого роду на -а(-я) після м'яких приголосних та ж, ч, ш мають закінчення -і, а після інших твердих приголосних закінчення -и.

Наприклад: Ночі, подорожі,

Мами, дочки, дівчинки, квочки, школи.

В орудному відмінку однини іменники жіночого роду на -а(-я) мають закінчення -ою, -ею, -єю.

Закінчення -ою пишеться в іменниках з кінцевим твердим приголосним, основи, крім ж, ч, ш;

Наприклад: Хатою, , мовою, домівкою, хвилиною, книжкою .

Ніччю, подорожжю, поміччю.

-ею в іменниках з кінцевим м'яким приголосним основи і ж, ч, ш ;

Наприклад: Вулицею, криницею, піснею, землею, долею.

-єю — в іменниках з основою, що закінчується на й,

Наприклад: Надією, облігацією.

В орудному відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення -ом, -ем, -ем.

Закінчення -ом пишеться в іменниках з основою на твердий приголосний;

Наприклад: Трактором, комбайном, будинком, хлібом, столом.

-ем - в іменниках з основою на м'який приголосний і ж, ч, ш;

Наприклад: Конем, днем, школярем, товаришем, променем.

- єм - в іменниках з основою, що закінчується на й.

Наприклад: Настрієм, вирієм, музеєм.

Іменники чоловічого роду з основою, що закінчується на –ар, - яр, в орудному відмінку однини можуть мати різні закінчення: -ом, -ем. Тому їх правопис слід перевіряти за орфографічним словником.

Наприклад:

Двір – двором; мир – миром; лікар – лікарем; цар – царем.

Іменники чоловічого роду в давальному відмінку однини мають закінчення -ові, -еві(-єві) або -у(-ю), а в місцевому — - ові, -еві (-єві) або -у(-ю), -і (-ї).

Наприклад: Колосу, Олегові, ковалю, учневі.

На крові, на хлібі, на столі.

У родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), -ей.

Наприклад: Ножиців, ковзанів, коней, гаїв.

Більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в цьому відмінку закінчень не мають,

Наприклад: Хмар , земель , шкіл , рослин , вишень .

Сіл , джерел , масел ,міст , озер.

У давальному відмінку множини іменники мають закінчення -ам, (-ям).

Наприклад: Дітям, книжкам, зайцям, ведмедям, малюкам.

У місцевому відмінку множини - іменники мають закінчення –ах (-ях).

Наприклад: Цвяхах, свічках, вулицях, оленях, овочах.

Вправи до теми «Іменник»

1.Склади слова з перших складів даних слів. В дужках до кожного утвореного слова напиши запитання. Дитина, вода; диня, тисяча, намисто; газета, зелень, тато; мама, лимон, народ; банан, ракета, банка; долина, ромашка, гараж; маяк, широкий, наїзд; сокіл, роса, камінь.

2. Спиши текст. Над словами-назвами предметів надпиши питання, на яке вони відповідають. Росте на ставку біла квітка. Називають її водяною лілією. Радісно розкриває лілія свої пелюстки до сонця. Сідає на квітку метелик, відпочиває. Підкресли підмет та присудок у першому реченні.

3. Закінчи речення. Собака Бровко, кіт Мурчик ― це (хто ?). Шафа, стіл , диван ― це (що?)… . Неділя, середа, четвер ― це (що?)…. . Карась, окунь, щука ― це (хто?)… . Мар’яна, Василько , Юрко ― це (хто?)

4. Спиши. Підкресли слова, що означають назву одного предмета, однією лінією, слова, що означають назви багатьох предметів, ― двома. Ліси бувають листяні і хвойні. У листяних ростуть дуб, береза, вільха, осика, кущі малини, ожини, вовчих ягід. Їхні галявини рясніють від чорниці, журавлини , суниць. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова.

5. Спиши. Утвори пари слів за зразком : один – багато . Зразок: Учень – учні. Портфель, пенал, брат, ручка, ріг, книжка, шпак, крило, дерево, озеро.

6. Обери потрібну букву та запиши речення. (Д,д)ніпро,(Д, д)ністер, (Б,б)уг - це ... . (К, к)иїв, (Л, л)ьвів, (М, м)иколаїв, (Ч,ч)ернігів - ... . (К,к)алинівка, (В,в)еселе, (Я,я)блунівка - це ... . Склади та запиши подібне речення.

7. До кожної групи слів добери загальну назву. Миколайович, Тарасівна ― _________. Рекс, Бровко, Лайка ― ______________. Дністер, Тиса, Буг ― _____________________.

8. Прочитай текст. Підкресли власні іменники. Познач будову виділених слів.

Наталя Руденко і Катруся Лісова — подруги. Вони навчаються у третьому класі. Дівчатка дуже люблять читати. Щотижня вони бувають у бібліотеці. Бібліотекар Катерина Степанівна порадила третьокласницям прочитати оповідання Миколи Трублаїні, байки Леоніда Глібова. Під час весняних канікул кращих читачів бібліотеки повезуть на екскурсію до Львова.

9. 3 кожної групи слів утвори і запиши речення. Знайди іменники, вкажи їх число.

Де, пташок, нема, багато, там, мурашок.

Квітень, травень, з водою, з травою.

10. Запиши іменники в однині, вкажи їх рід.

Зразок: ночі — ніч (ж. р.)

Ножі, друзі, ключі, кишені, яблука, гриби, вуха, море.

11. Подані іменники запиши у три ряди за відповідними родами.

Небо, батько, листок, дитятко, дівчина, медаль, дощ, місто, печаль, пташеня, дядько, квітка.

Чоловічий рід…; Жіночий рід:…; Середній рід:…. .

12. Подані іменники запиши у два ряди за відповідними числами.

Птацтво, пташка, штани, звірі, двері, книги, гілля, гілка.

Однина:_____________; множина:______________ .

13. Провідміняйте іменники. Позначте відмінникові закінчення іменників.

Гілка, верба, хурделиця; урожай, мороз, кущ.

14. Запишіть речення. Випишіть іменники і розберіть як частину мови. (див. додаток)

Пахне хліб любов’ю трударів.

15. Спиши. Познач відмінок виділених слів. На зорі вийшли в поле косарі. Синички ховаються під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

16. Запишіть словосполучення у давальному відмінку.

Пан Василь, учитель Дмитро Григорович, брат Ігор.

17. Подані слова пов’яжіть між собою. Визначте число, рід, відмінок іменників.

Читати, книжка; зустрітися, Микола; дякувати, друзі.

Тестові завдання з теми іменник

1. На яке питання відповідають іменники, що є назвами істот?

а) хто? що? б) що? в) хто?

2. На яке питання відповідають іменники, що є назвами неістот?

а) хто? що? б) що? в) хто?

3. Серед поданих іменників знайди назву неістоти.

а) орел; б) бджола; в) троянда.

4.Серед поданих іменників знайди назву істоти.

а) мурашка; б) береза; в) пісня.

5. До поданої групи слів добери загальну назву.

Метелик, муха, бджола, оса, коник, сонечко – це…

а) звірі; б) птахи; в) комахи.

6. Визнач, у якому рядку записані лише власні іменники.

а) місто Київ, річка Дніпро, вулиця Яцковського;

б) Тарас Григорович Шевченко, Десна, Полтава;

в) Мурка, Рекс, зірка.

7. Визнач, у якому рядку записані лише загальні іменники.

а) місто , річка , вулиця ;

б) Іван Франко, Олена Сергіївна,велика синиця;

в) листопад, осінь, Снігуронька.

8. У якому реченні допущено помилку?

а) У небі високо літає Орел.

б) Діти відвідали з екскурсією місто Орел.

в) Світланка Орел добре вчиться в школі.

9. Іменник змінюється за:

а) родами і числами; б) відмінками;

в) родами, числами і відмінками.

9. Продовж фразу: Іменники бувають…

а) чоловічого і жіночого роду ; б) жіночого і середнього роду;

в) чоловічого, жіночого і середнього роду..

10. Продовж фразу.

Іменники, до яких можна додати слова мій, він, належать до…

а) чоловічого роду ; б) середнього роду; в) жіночого .

11. Продовж фразу.

Іменники, до яких можна додати слова моя, вона, належать до…

а) чоловічого роду ; б) середнього роду; в) жіночого .

12. Продовж фразу.

Іменники, до яких можна додати слова моє, воно, належать до…

а) чоловічого роду ; б) середнього роду; в) жіночого .

13. Визнач, у якому рядку записані лише іменники чоловічого роду.

а) ранок, день, вечір, ніч ; б) батько, поле, Микола;

в) сніг, школяр, Сергійко, олівець.

14. Визнач, у якому рядку записані лише іменники жіночого роду.

а) курка, півень, курча, ферма ;

б) спідниця, картопля, гуска, ручка;

в) лампа, сонце, свічка, вогнище.

15. Визнач, у якому рядку записані лише іменники середнього роду.

а) поле, село, небо, річка ; б) батько, пальто, дерево, вікно;

в) теля, ведмежа, кошеня, ім’я.

16. Визнач, у якому рядку всі слова записані у формі множини.

а) стіни, книжки, портфелі, олівець ;

б) плече, очі, руки, ноги;

в) хмари, хвилі, дельфіни,птахи.

17. Визнач, у якому рядку всі слова записані у формі однини.

а) календар, тиждень, місяць, рік ; б) море, річка, гори. ліс;

в) верба, береза, липа, дуби.

18. Визнач, яке слово з-поміж поданих вживається лише у формі однини.

а) шоколад; б) абрикос; в) яблуко.

19. Визнач, яке слово з-поміж поданих вживається лише у формі множини.

а) стіни; б) двері; в) вікна.

20. На які питання відповідає іменник, який у реченні є підметом.

а) хто? що? б) кого? чого? в) кому? чому?

21. Скільки відмінків в українській мові?

а) вісім; б) сім; в) шість.

22. У якому із поданих речень є іменник, що відповідає на питання чим?

а) Оленка дружить з Тетянкою. б) Оленка малювала олівцем.

в) Оленка знайшла їжачка.

Мовна тема «Іменник» (2 клас)

1 варіант

1. Назви людей і тварин відповідають на питання

а) що? б) хто? в) який?

2. На питання що? відповідає слово

а) море б) моряк

в) морський

3. Назви міст пишуться

а) з великої букви б) з малої букви

4. До назви кожного предмета дібрати назву багатьох:

Секунда, театр, букет, лимон.

5. Записати слова у дві колонки за питаннями хто?, що?

Пролісок, учень, земля, будинок, горобець, дідусь.

6. Списати речення і підкреслити підмет та присудок

Іванко читає цікаву казку.

Зимове сонечко блищить

2 варіант

1. Назви предметів відповідають на питання

а) що? б) хто? в) який?

2. На питання хто? відповідає слово

а) море б) моряк в) морський

3. Клички тварин пишуться

а) з малої букви б) з великої букви

4. До назви кожного предмета дібрати назву багатьох:

Диван, коридор, сорока, підручник.

5. Записати слова у дві колонки за питаннями хто?, що?

Гриб, білка, синиця, одяг, продавець, хліб.

6. Списати речення і підкреслити підмет та присудок

Марійка гарно танцює.

Зима засипала все навкруги.

Мовна тема «Іменник» (3 клас)

1 варіант

1. Що означає іменник?

а) Дію предмета; б) ознаку предмета; в) назву предмета.

2. Підкресліть іменник, який є загальною назвою:

а) Київ; б) місто; в) Україна.

3. До іменників, які відповідають на питання хто?, доберіть споріднені іменники, які відповідають на питання що?.

Зразок: моряк — море.

Робітник, шахтар, журналіст, школяр, лісник, футболіст.

4. Визначте і надпишіть рід іменників.

Дятел, дерево, щілина, дзьоб, крило, пташка.

5. Подані іменники запишіть у множині.

Дерево, портфель, пісня, серп.

6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники:

Зимувати, радісний, лікарський, читати.

7. Складіть словосполучення, змінюючи закінчення іменників. За потреби використовуйте прийменники.

Їхати, машина; злізти, дерево; скласти, ящик; відпочивати, річка.

8. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.

Ось, над, калиною, ріка, віти, стелить, золоті.

2 варіант

1. На які питання відповідають іменники?

а) Хто? що роблять? б) хто? що? в) який? які?

2. Підкресліть іменник, який є власною назвою.

а) річка; б) озеро; в) Дніпро.

3. До іменників, які відповідають на питання що?, доберіть споріднені іменники, які відповідають на питання хто?.

Зразок: коса — косар.

Трактор, лікування, дружба, машина, читання, робота.

4. Визначте і надпишіть рід іменників.

Здоров’я, будинок, хата, щастя, квартира, пальто.

5. Подані іменники запишіть в однині.

Парти, олівці, дятли, поля.

6. Від поданих слів утворіть спільнокореневі іменники:

Весняний, працювати, лікарський, сміятися.

7. Складіть словосполучення, змінюючи закінчення іменників. За потреби використовуйте прийменники.

Малювати, фарба; покласти, портфель; наклеїти, картон;

плавати, море.

8. Складіть речення з поданих слів. Підкресліть у ньому граматичну основу.

Під, їжачок, береза, сінце, стіжок, наносив.

Мовна тема «Іменник» (4 клас)

1 варіант

1. Іменники змінюються:

а) за родами і відмінками; в) за родами, числами і відмінками.

б) за числами і відмінками;

2. Підмет завжди стоїть у формі:

а) орудного відмінка б) родового відмінка;

в) називного відмінка.

3. Визнач , в якому відмінку стоять іменники:

боєм, вужем, кутом

а) орудного відмінка б) родового відмінка;

в) називного відмінка.

4. В якому рядку всі слова записані правильно:

а) піччю, річчю, радісттю; в) піснею, мрією, нічю.

б) стежкою, чемністю, вежею;

5. Провідміняй іменник парта

6. Постав іменники, подані у дужках, у потрібній формі. Визнач відмінок іменників.

Подарувати ( друг), срібною ( роса), тримає в ( рука), вода з (криниця), побачив (вовк).

7. Склади речення. Визнач рід іменників.

Криниці, біля, калину ,посадили.

Берізка, у, росте, саду.

8. Встав у подані речення іменник поле у потрібному відмінку.

За селом розкинулося пшеничне ________. У_________ колоситься жито. Над _______ кружляли лелеки. Вузька стежка звивалася від ___________ до лісу.

2 варіант

1. Іменник вказує на:

а) дію предмета; в) назву предмета.

б) ознаку предмета;

2. Початкова форма іменника є формою:

а) орудного відмінка; в) називного відмінка.

б) родового відмінка;

3. Визнач , в якому відмінку стоять іменники: радістю, зеленню, матір’ю

а) орудного відмінка; в) називного відмінка.

б) родового відмінка;

4. В якому рядку зроблено помилку:

а) брату Максимові, другові Івану; в) піснею, мрією, пічю.

б) стежкою, чемністю, вежею;

5. Провідміняй слово мова

6. Постав іменники, подані у дужках, у потрібній формі. Визнач відмінок іменників.

Зустріч з ( другом), у новій ( шуба), милувався ( ніч), дорога до (ліс), сховатися від (дощ).

7. Склади речення. Визнач рід іменників.

Повісили, на, діти, деревах, годівниці.

У, птахи, відлетіли, вирій.

8. Встав у подані речення іменник поле у потрібному відмінку.

За селом розкинулося пшеничне _________. У ________колоситься жито. Над _________ кружляли лелеки. Вузька стежка звивалася від ___________ до лісу.

ПРИКМЕТНИК

Прикметник — частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає в початковій формі на питання який? яка? яке? які?

Ознака предмета — це колір, смак, матеріал, форма, зовнішність і т.п.

Наприклад: Святковий, кольорова, весело, зелений, чудове, металевий, травневий.

Прикметник завжди стоїть у тому числі, роді і відмінку, що й іменник, з яким він зв'язаний.

Наприклад:

Лисичка (яка?) – руда, хитра, хижа (Однина, ж. р., Н. В.).

( Якого?) Сизого, густого тумана (однина, ч. р., Р. в.).

Вишеньці (якій?)смачненькій, гарненькій, смачній (од., ж. р., Д. В.).

Прикметник змінюється за числами, відмінками, а в однині — і за родами.

Наприклад: Сірий – сіра – сіре.

Сірий – сірі.

Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від кінцевого приголосного основи.

а) Прикметники з основою, що закінчуються на твердий приголосний, мають у Н. в. однини такі закінчення:

ч. р. — -ий; ж. р. — -а; с. р. - е.

б) Прикметники з основою, що закінчується на м'який приголосний, у Н.в. однини мають на письмі такі закінчення:

ч. р. - -ій; ж. р. - -я; с. р. - -є.

Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно:

а) з’ясувати до якого іменника він належить;

б) визначити відмінок іменника (а прикметник завжди стоїть у тому ж відмінку, що і іменник).

У суфіксах -ськ , -цьк-, -зьк- завжди пишеться м'який знак.

Наприклад: Учнівський, празький, вінницький, школярський, запорізький, паризький.

У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою, що закінчується на м'який приголосний, у Р. в., Д. в. і М. в. однини перед закінченням пишеться м'який знак.

Наприклад: Синього, синьому, на синьому.

Прикметники жіночого роду в Д. в. і М. в. Відмінках однини мають закінчення -ій.

Наприклад: Прозорій, синій, чистій, малій, круглій.

Усі прикметники в Н. в. множини мають закінчення –і.

Наприклад: Пекучі, малі, красиві, цілі, прекрасні.

Вправи та завдання до теми «Прикметник»

1. Добери ознаки до назв предметів.Запиши за зразком.

Зразок: Небо (яке?) голубе,похмуре,осіннє.

Птахи (які?)…, …, … Хліб ( який?)…,…,… Малина( яка?)…,…,…

2. Перепиши.Підкресли слова назви-ознак.

В Україні є кілька видів лісів.Це й дубові, і соснові, і грабові, і вільхові,і букові. А ще є кленові й липові. У Карпатах - ялинові ліси. А на півдні Кримських гір - дубові та ялівцеві.

3. Добери назви ознак, протилежні за значенням, за зразком. Зразок: великий - малий.

Рівний, короткий, солодкий, високий, далекий.

4. З кожної групи слів склади і запиши речення.Однією лінією підкресли слова – назви предметів, хвилястою –слова, які називають ознаки предметів.

Дерева, сріблястим, вкрились ,інеєм.

У, кружляють, сніжинки, повітрі, білі.

Серед, ялинка, білого, красується, снігу, зелена.

5. Зміни виділені слова назвами ознак і запиши утворені словосполучення.

Зразок: ланцюжок зі срібла –срібний ланцюжок.

Іграшка з паперу; портфель для дітей, компот із слив, свято для дітей, сік із яблук, стіл із дерева.

6. Подані іменники з прикметниками запиши в однині.

Солодкі груші, глибокі ставки, солодкі яблука, глибокі річки,

солодкі напої, глибокі озера,червоні помідори, широкі майдани,

червоні троянди, широкі дороги, червоні плаття, широкі поля.

7. Добери і запиши до іменників прикметники, що називають ознаку за смаком.

Зразок: перець – пекучий, гострий, солодкий.

Перець , помідор, цукерка, мед, абрикос, сіль.

8. Добери і запиши слова, протилежні за значенням. Склади і запиши два речення (за вибором) з цими словами.

Високий, твердий, сильний, світлий, молодий, веселий.

9. Прочитай текст. Випиши прикметники, зв'язані з іменниками.

Зразок: сонечко (яке?) лагідне.

Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.

10. Прочитай. Поясни зміст наведених прислів'їв і приказок. Випиши прикметники з протилежним значенням.

Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою.

Граще гарна стежка, ніж погана дорога.

Добрі діла безшумно ходять, а злі –дзвонять як дзвони.

І чорна корова біле молоко дає.

11. Підкреслити прикметники з іменниками, до яких вони відносяться. Визначити число, рід та відмінок прикметників.

Бабусина хата

Бабусина хата у вишневому саду, як у віночку. Коло хати високі

мальви, червона калина. Віконечко біленьке, як полотно.

З ранньої весни до пізньої осені коло хати цвітуть запашні, барвисті квіти. І хата ошатна, і на душі приємно.

12. Вставити закінчення прикметників у родовому відмінку.

Добр_ насіння, з нижн_ полиці, ранн_ роси, дружн_ поради, гарн_ людини,літн_ дня, людськ_ життя, щир_ слова.

13. Списати. Розібрати прикметники як частину мови.

Рудий беркут сидів над кручею. Це був величезний старий орел. У

чистому ранковому повітрі чітко вимальовувався його гострий гачкуватий дзьоб, і весь птах відбивався в ясному дзеркалі озера.

14. Подані прикметники поставити у давальному відмінку множини, дібрати до них прикметники з протилежним значенням (антоніми), записати. Позначити закінчення прикметників.

Присутній, темний, вузьке, повільне, гарячий.

Тестові завдання по темі «Прикметники».

1. Слова,що називають ознаку предмета, відповідають на питання :

а) який? яка? яке? які? б) хто? що? в) що робить? що роблять?

2. Позначте рядок слів, які називають ознаки предметів:

а) мед, огірок, сніг б) солодкий, зелений, пухнастий

в)збирають, садять, сіють

3. Позначити слово, протилежне за значенням до слова широкий ?

а) вузький б) довгий в)порожній

4.Позначте рядок слів, близьких за значенням до слова «хоробрий».

а) відважний, мужній б) великий,кремезний

в) високий, сильний

5. За допомоrою якоrо суфікса від поданих іменників утворюються прикметники?

Тернопіль, Канів, Львів, море .

а) -ськ- б) -цьк- в) -зьк-

6. У якому рядку всі прикметники записано без помилок?

а) сільський, украінський, запоріжський

б) сільський, украінський, запорізький

в) сільський, украіньський, запорізький

7. За закінченням прикметників можна

а) визначити, до якого роду належить прикметник;

б) встановити, яким членом речення є прикметник;

в) дізнатися, з яким іменником пов'язаний прикметник.

8. Прикметники спритний, жвавий, прудкий є:

а) синонімами; б) антонімами;

в) спільнокореневими словами.

9. У реченні Маленька праця краща за велике безділля прикметники є:

а) синонімами; б) антонімами;

в) спільнокореневими словами.

10. Прикметник сонячний поєднується з іменником:

а) день; б) струмок; в) привіт.

11. У називному відмінку однини прикметники чоловічого роду мають закінчення:

а) -ий, -ій; б) -а, -я; в) -е, -є.

12. Відмінок прикметника залежить:

а) від відмінка іменника, з яким він зв'язаний;

б) від присудка; в) від закінчення.

Мовна тема «Прикметник»( 3 клас)

І варіант

1. Прикметник – це частина мови, яка називає:

а) дію предмета; б) ознаку предмета; в) кількість предметів

2. Рід прикметників:

а) не визначається в однині; б) не визначається в множині;

в) визначається завжди

3. Прикметники чоловічого роду мають закінчення:

а) – а, - я; б) – е, - є; в) – ий, - ій

4. Познач слова-синоніми:

а) теплий, холодний; б) старий, молодий; в) гарячий, пекучий

5. Підкресли словосполучення з переносним значенням:

Солодкі ягоди, золоті руки, мамині руки, срібний передзвін, солодка мова, срібний ланцюжок.

6. Над кожним прикметником познач число. Виділи закінчення.

Купаюсь у травах пахучих,

Збиваю ранкову росу,

Свою Україну співучу

У серці юнацькім несу.

7. Добери до поданих прикметників іменник. Визнач рід прикметників.

Глибоке, спокійне, синє ____________. Чиста, прохолодна, прозора _________. Смачний, соковитий, великий __________________.

8. Пошир речення відповідними прикметниками. Добери заголовок до тексту.

_________ хмара нависла над лісом. ________вітер хитав

верхівки дерев. На землю впали ____________краплі дощу. Пролунав _____________ удар грому. Розпочалася_________злива.

ІІ варіант

1.Прикметник – це частина мови, яка називає:

а) предмет; б) ознаку предмета; в) кількість предметів

2. Рід прикметників:

а) визначається в однині; б) визначається в множині;

в) визначається завжди

3. Прикметники жіночого роду мають закінчення:

а) – а, - я; б) – е, - є; в) – ий, - ій

4. Познач слова-антоніми:

а) морозний, холодний; б) старий, молодий; в) гарячий, пекучий

5. Підкресли словосполучення з переносним значенням:

Солодкі ягоди, холодний погляд, мамині руки, веселий дощик, солодка мова, холодний борщ.

6. Над кожним прикметником познач число. Виділи закінчення.

Де гнеться червона калина

І білі вервечки беріз,

Я слухав пісні голубині,

На вітрі весняному ріс.

7. Добери до поданих прикметників іменник. Визнач рід прикметників.

Жовтий, кислий, корисний___________. Червоне, кругле, солодке __________. Холодна, прозора, чиста ______________.

8. Пошир речення відповідними прикметниками. Добери заголовок до тексту.

_________ хмара нависла над лісом. ________вітер хитав

верхівки дерев. На землю впали ____________краплі дощу. Пролунав _____________ удар грому. Розпочалася_________злива.

Мовна тема «Прикметник» (4 клас)

І варіант

1. Прикметник називає:

а) дію предмета; б) назву предмета; в) ознаку предмета;

2. Прикметники відповідають на запитання:

а) Хто? Що? б) Який? Яка? Яке? Які?

в) Що робити? Що зробити?

3. З даних слів склади прислів‘я. Запиши, підкресли прикметники.

З, трави, поганої, доброго, буде, не, сіна.

Нових, наживай, а, друзів, не, забувай, старих.

3. Утвори і запиши від іменників по два прикметники, щоб вони відповідали схемам: корінь, суфікс, закінчення; префікс, корінь, суфікс, закінчення:

Краса –____________; хмара –_________________.

4. Добери до прикметників синоніми:

Великий, веселий, красивий, цінний.

5. Спиши, розкриваючи дужки. Зазнач відмінок прикметників.

(Своєрідний) оберегом, з (ранній) дитинства, до (пізній) осені,

(могутній) оберегом.

6. Запиши по два прикметники з суфіксом –зьк- та префіксом пре- .

ІІ варіант

1. Від якої частини мови залежить прикметник?

а) Від дієслова; б) Від займенника; в) Від іменника.

2. Рід прикметника можна визначити:

а) За числом; б) За будь-яким відмінком;

в) За називним відмінком.

2. З даних слів склади прислів‘я. Запиши, підкресли прикметники.

Борода, короткий, а, розум, довга.

З, великий, іскри, буває, малої, вогонь.

3. Утвори і запиши від іменника по два прикметники, щоб вони відповідали схемам: корінь, суфікс, закінчення; префікс, корінь, суфікс, закінчення:

Дорога – ___________________; школа –___________________ .

4. Добери до прикметників антоніми:

Вузький, близький, дешевий, низький.

5. Спиши, розкриваючи дужки. Зазнач відмінок прикметників.

У (письмовий) столі, (літній) ранку, (рідна) сестрі, (місячне) сяйвом.

6. Запиши по два прикметники з суфіксом –ськ- та префіксом без-.

ЧИСЛІВНИК

Слова, які означають кількість предметів або їх порядок при лічбі, називаються числівниками.

Числівник
Означає кількість предметів	Означає порядок предметів при лічбі
Відповідає на питання скільки? (один, два, вісім)	Відповідає на питання який? котрий? ( перший, п’ятий, трьохсотий)
Зв’язаний у реченнях найчастіше з іменниками
Виступає у реченнях найчастіше другорядним членом речення

Наприклад:

Раз, два, три. Чотири –

Кицю грамоті учили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти. (З народного)

У числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти наголошується склад -на-: дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п ’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять.

Потрібно правильно вживати числівники в сполученні з і

іменниками: дві, три, чотири фірми; п ’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять фірм; п ’яти фірмам; шістьма фірмами.

Запам’ятайте, як вимовляються й пишуться числівники

50, 60, 70, 80.

Відмінок,

питання

Так вимовляються, змінюються й пишуться

числівники

Н.в. скільки?

п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят

Р. в. скількох?

п’ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти

Вправи та завдання до теми «Числівник.»

1. Записати приклади словами

37+12= 300+16= 95-43=

15+11= 79-50= 500-60=

2. Поєднати числівники з іменниками. Записати утворені словосполучення.

2 (дівчина), 15 (гриб), 9 (горобець), 7 (олівець), 5 (вечір), 11 (курча), 4 (океан), 3 (морква), 16 (корова), 10 (яйце), 33 (казка), 57 (цукерка).

3.Записати текст, подавши числівники і одиниці маси та довжини окремими словами.

Найбільші з усіх ссавців, які живуть нині на Землі, - кити.

Уявіть, що кит став на хвіст. Голова його при цьому сягала даху десятиповерхового будинку. 33м - такий на ріст океанський велетень, синій або голубий кит. Важить він 150 тонн. Це 40 великих автобусів.

Для того, щоб перевезти язик такого кита, треба мати 2 машини-півторатонки, адже маса його 3 тонни! Серце, правда, значно менше-всього 700кг. А перекачує воно по великому тілу понад 10 тонн крові.

4.Списати текст, підкреслити числівники.

Ти знаєш, що одна синичка за добу з`їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як триста тридцять разів, шпак-більше з двісті разів. Вчені спостерегли, що шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев`яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин!

От скільки шкідників нищать ці чудесні пташки!

5. Записати числівники словами. Від числівників, які відповідають на питання скільки?, утворити числівники, які відповідають на питання який?, котрий?

7, 11, 43, 35, 21, 6, 3, 115, у 16 квартирі, з 9 друзями, до 7 гномів, на 7 небі, з 3 товаришами, до 20 учнів.

6. Використовуючи числівники, розгадати ребуси. Записати слова.

100вбур, ті100, пі2л, 100рінка, 3котаж, 3тон, 3вога, При5,

7. Виписати в один стовпчик кількісні числівники, а в другий – порядкові.

Перший, три, десятий, двадцять, шість, сотий, мільйон, сто, один, десять, другий, шістдесятий.

8. Запиши фразеологізми, вставляючи потрібні за змістом числівники. (5, 0, 10, 7, 1, 3)

Знати як свої ….. пальців.

Обходити ….. дорогою.

….. без палички.

Ще… півні не співали.

За …… замками.

…… ластівка весни не робить.

9. Подані числівники запиши у дві колонки. В першу числівники, які відповідають на запитання скільки, в другу- котрий?

Пять, шостий, один, чотири, тринадцятий, двадцятий, сорок, трьохсотий, сто, одинадцятий.

Контрольна робота з теми «Числівник»

Варіант 1

1. Числівники - це слова, що означають ...

а) кількість предметів, загальні назви

б) кількість предметів, іх порядок при лічбі

в) назви предметів, порядок при лічбі

2. Числівники відповідають на питання ...

а) який? яке? де? б) яка? котрий? що? в) скільки?який? котрий?

З. Вибери рядок, у якому записано тільки кількісні числівники.

а) двадцять, п 'ятий, сім б) дев 'ятий, десятий, тридцятий

в) сорок, шість, чотирнадцять

4. Знайди рядок, у якому всі числівники записано без помилок.

а) чотирнадцять, шістсот, п 'ятьдесят

б) чотирнадцять, шzстьсот, п 'ятдесят

в) чотирнадцять, шістсот, п 'ятдесят

5. Підкресли словосполучення з числівниками.

Сердечна зустріч; друга зустріч;порядковий номер ; четвертий номер;п' ятий клас; дружний клас.

6. Запиши математичну рівність словами, вживаючи прийменник від.

60 - 12 = 48

7. Утвори й запиши словосполучення з числівниками.

З (книжка), о 5 (година), 2 (брат).

8. Запиши речення, записавши числівники словами.

Сидить Марушка в (7) кожушках. З ( 1) поліна вогню не розкласти. Дощ у жни ва, як ( 5) колесо до воза. Маса тіла щуки сягає (30) кілограмів.

Варіант 2

1. Числівники - це слова, що означають ...

а) назви предметів б) діі" предметів

в) кількість предметів, їх порядок при л ічбі

2. Числівники відповідають на питання ...

а) як? коли? б) який? яка? скільки? в) скільки ? який? котрий?

3. Вибери рядок, у якому записано тільки порядкові числівники.

а) тридцять перший, другий, п 'ять

б) шістнадцять, третій, восьмий

в) сьомий, п'ятнадцятий, вісімнадцятий

4. Знайди рядок, у якому всі числівники записано без помилок.

а) дванадцять, шіснадцять, п 'ятсот

б) дванадцять, шіснадцять, п 'ятьсот

в) дванадцять, шістнадцять, п 'ятсот

5. Підкресли словосполучення з числівниками.

Перший урок; останній урок; важливе доручення; шосте доручення; восьмий рік ; навчальний рік.

6. Запиши математичну рівність словами , вживаючи прийменник до.

70 + 20 = 90

7. Утвори й запиши словосполучення з числівниками.

З (брат), о 7 (година), 2 (сестри).

8. За поданим зачином склади і запиши розповідь про себе, увівши в розповідь числівники.

Мене звати ... Я народився (-лася) … року, в місті (селі) …. Мені …..років. Я навчаюся у …. .

ЗАЙМЕННИК

Займенник - це частина мови, що не називає предмет, а тільки вказує на нього.

Наприклад:

Ми любим працю, люби мир,

Ми любим Вітчизну. (Н. Забіла)

І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї... (Т.Г. Шевченко).

Я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони - особові займенники.

	однина	множина
І особа	Я	Ми
ІІ особа	Ти	Ви
ІІІ особа	Він, вона, воно	вони

Наприклад:

Я – українець.

Ти – українка.

Ми – українці.

Наша рідна мова – українська.

А наша батьківщина – Україна. (З „Материнки”)

У реченні особові займенники можуть бути підметом або другорядним членом речення.

Займенники з прийменниками пишуться окремо.

Наприклад: У неї було семеро козенят.

Був у нього син...

Займенники відповідають на ті ж питання, що й іменники.

Після прийменників у займенниках 3-ї особи пишеться буква н.

Наприклад: Від неї, на нього, з нас.

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Одні займенники змінюються за відмінками, як іменники (хто, він, що, я), інші- за родами, числами і відмінками, як прикметники (нічий, ваш, деякий). Відмінювання особових займенників відбувається за такою схемою:

Однина Множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

мене

мені

мене

мною

(на) мені

ти

тебе

тобі

тебе

тобою

(на) тобі

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

ми

нас

нам

нас

нами

(на) нас

ви

вас

вам

вас

вами

(на) вас

вони

їх (до них)

Їм

Їх (на них)

ними

на них

Чоловічий рід

Жіночий рід

Середній рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

він

його (до нього)

йому

його (на нього)

ним

(на) ньому (на нім)

вона

Її (до неї)

їй

її (на неї)

нею

(на) ній

воно

його (до нього)

йому

його (на нього)

ним

(на) ньому (на нім)

Вправи та завдання до теми «Займенник»

1. Запиши текст, замінюючи малюнки займенниками. Визнач особу займенників.

2. Постав займенники у потрібну форму. Визнач їх особу.

Будує з (ви), глянули (він) у вічі, люблю (вони), сказав про (вона), принесла до (я), обрав (вони), напав на (вона), вірив (ти), стиснули (він) в обіймах.

3. Виправ помилки у реченнях. Визнач особу, число та відмінок займенників.

Ми з Михайликом прийшли до його.

Найкращі подруги прийшли до її.

Я познайомився з їм нещодавно.

4. Постав займенники, що в дужках, у правильній формі. Визнач особу, число та відмінок всіх займенників.

До (я) прийшов товариш. Тато купив (я) книжку. Старший брат пишається (я). У (ми) дружний клас. З (ми) весело працювати. Усім (ми) подобаються рухливі ігри.

5. Виправ помилки, познач правильно особу, число та відмінок займенників.

Приніс вам (3 ос., мн., Д. в.) Отримали від вас (2 ос., одн., Р.в.)

Побачив тебе (2 ос., мн., Д. в.) Весело з тобою (1 ос., одн., М. в.) Дякую тобі (1 ос., одн., Д. в.) Подарувала вам (3 ос., мн., Р. в.) Раділи з вами (2 ос.,одн.,Н.в.) Зустрілася з тобою (2 ос., одн., О.в.)

6. Перебудуй текст, замінивши займенники 1ос. одн. на 2 ос. одн.

Я люблю свою дружну сім’ю. У мене є тато, мама і сестричка Ніна. Допомагати кожному члену родини – мій обов’язок. У вихідні я з сім’єю подорожую.

Любіть свою родину. Ваші рідні найближчі ваші друзі і порадники. Пам’ятайте про це.

7. Відредагуй текст. Замість слів, які повторюються, встав займенники.
Струмок був зовсім вузенький, як ниточка. Струмок весело дзюркотів поза городом, петляв струмок поміж вербами на леваді. А потім струмок вибігав на луг і губився в траві.

Тарасик знає, де починається струмок. Під Холодною Горою є криничка, на дні кринички б’є джерельце. З тієї кринички й витікає струмок.

8. Спиши текст, заміни іменник «весна» відповідними займенниками. Визнач їх особу, число, відмінок.
Весна здається дівчинкою. Весну можна побачити на лузі, коли там верби розпушуються, чи в полі, коли весною квіти пишаються. Або на річці, коли на весну заглядається синя річка.

Мовна тема « Займенник»

1 варіант

1. Займенник - це частина мови, яка ...

а) називає предмети

б) називає ознаки предметів

в) указує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає іх

2. Вибери рядок, у якому записано тільки займенники.

а) один, я, ви, вони, дерево

б) я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони

в) він, птах, шість, п 'ятий

3. Займенниками третьої особи є слова ...

а) я, ви, вони б) хлопчик, вона, воно

в) він, вона, воно, вони

4. Займенники першої особи змінюються за ...

а) числами і відмінками б) Числами і родами

в) родами і відмінками

5. Побудуй за поданою схемою речення так, щоб і підмет, і другорядний член виражалися займенниками. Речення запиши.

___________ ========= . . . . .

6. Займенник вона зміни за поданими питаннями.

Кого? Кому? У кого? Для кого? За ким?

7. Уведи в текст займенники. Визнач їх відмінок.

Метелик - наче квіточка,

_____ ранній вісник літечка.

Нехай ________ літається,

коли тепло вертається.

2 варіант

1. Займенник - це частина мови, яка ...

а) означає кількість предметів

б) указує на предмети, іх ознаки, кількість,

але не називає їх

в) називає дії предметів

2. Вибери рядок, у якому записано тільки займенники.

а) вони, трава, ми б) десять, я, зелений, ви

в) ми, ви, вони, я, ти, він, вона, воно

З. Займенниками другої особи є слова ...

а) пташка, воно, я б) ти, ви

в) ми, вони, вона, він

4. Рід можна визначити у займенників ...

а) першої особи б) другої особи

в) третьої особи однини

___________ ========= . . . . .

6. Займенник я зміни за поданими питаннями.

Кого? Кому? У кого? Для кого? За ким?

7. Уведи в текст займенники. Визнач їх відмінок.

____ вирішив літнім садочком пройтися,

п'ю запах меліси медовий.

З вікна виглядає сестричка Орися

І вигляд у _______ чудовий.

ДІЄСЛОВО

Дієслово – це частика мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що робив? що буде робити? що зробить? що робитиме?

Наприклад:

(Що робила?) Плавала, купалася,

Сухенькою (що зробила?) зосталась. (Качка)

(Що робить?) Мовчить а багато людей (що робить?) вчить. (Книга)

Дієслово в реченні найчастіше зв'язане з іменником.

Дієслова змінються за числами (однина і множина).

Дієслова змінюються за часами.

а) Дієслова минулого часу описують дії, які відбувалися в минулому до того, як про них розповідаємо:

Наприклад:

Гроза (що зробила?) зійшла... (Що зробили?)Зітхнули трави,

Квітки головки (що зробили?)підняли,

І сонце, тепле і ласкаве,

(Що зробило?) Спинило погляд на землі. (О. Олесь)

б). Дієслова теперішнього часу означають дії, які відбуваються у той час, коли про них повідомляємо:

Наприклад:

Веселе сонечко (що робить?) блищить,

Проміння щедро (що робить?) ллє,

Гайок привітно (що робить?) шелестить,

Неначе (що робить?) просить пригостить;

Струмочок (що робить?) виграє. (П. Грабовський)

в) Дієслова майбутнього часу відображають дії, які відбудуться у майбутньому - після моменту мовлення:

Наприклад:

І (що зробить?) заквітне наше поле,

І (що зробить?)зазеленіє, -

Знов його весна прекрасна

Квіточками (що зробить?) вкриє. (Леся Українка)

Неозначена форма дієслова не вказує ні на час, ні на кількість її виконавців. Це незмінна форма дієслова. Дієслова в неозначеній формі мають суфікс –ти, - ть. Інколи після цих суфіксів стоїть - ся, -сь.

Наприклад:

Оживити, поранити, одухотворити, уклонитись, красуватися, усміхатися, милуватися, зростить, задивлятись.

Неозначена форма є початковою формою дієслів. Вона відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслова виражають завершену (написали) або незавершену (пишуть) дію.

Частка не з дієсловами пишеться окремо.

Наприклад:

Не посміхаються, не здогадався, не цінували, не зоглядівся.

Дієслова, які без не не вживаються, пишуться разом.

Наприклад:

Нехтувати, неволити, незчутися, ненавидіти, нездужати, недосипати, недочувати.

Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами.

Особа і число дієслова визначаються за допомогою займенника, питання та закінчення дієслова або тільки за питанням і закінченням.

	однина	множина
І особа	Я думаю	Ми думаємо
ІІ особа	Ти думаєш	Ви думаєте

Усі дієслова поділяються на дві дієвідміни.

а) До I дієвідміни належать дієслова, які в III особі множини мають закінчення -утъ, -ютъ, а в інших особових закінченнях - букви е, є.

Наприклад:

Вимовляють, вимовляєш, вимовляємо.

б) До II дієвідміни належать дієслова, які в III особі множини мають закінчення -атъ, -ятъ, а в інших особових закінченнях - букви и, ї.

Наприклад:

Ходять, ходиш, ходимо.

Особові закінченні дієслів І дієвідміни.

	однина	множина
І особи	-у, -ю	-емо, -ємо
ІІ особи	-еш, -єш	-ете, -єте
ІІІ особи	-е, -є	-уть, -ють

Особові закінченні дієслів ІІ дієвідміни.

	однина	множина
І особи	-у, -ю	-имо, -їмо
ІІ особи	-иш, -їш	-ите, -їте
ІІІ особи	-ить, -їть	-ать, -ять

Дієслова минулого часу в однині змінюються за родами.

Рід і число дієслова минулого часу визначаються за іменником, з яким воно зв’язується за змістом та за закінченням.

У реченні дієслово, найчастіше, є присудком.

Вправи до теми «Дієслово»

Тестові завдання з теми «Дієслово»

1. .Дієслово — частина мови, що означає:

а)назву предмета; б) дію предмета; в) ознаку предмета.

2. У реченні дієслово найчастіше буває:

а) підметом; б) присудком; в) другорядним членом.

3. .Не з дієсловами пишеться:

а) разом; б) через дефіс; в) окремо.

4.Антонімом до дієслова зігріватися є дієслово:

а) мерзнути; б) паритися; в) перегріватися.

5.Синонімом до дієслова міркувати є дієслово:

а) відгадувати; б) вгадувати; в) гадати.

6..Початковою формою дієслова є:

а)форма теперішнього часу; б) неозначена форма; в) форма минулого часу.

7. .Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання:

а) що зробить?, що робитиме?;

б) що зробити?, що робити?;

в) що зробив?, що робив?.

8. Дієслова в неозначеній формі закінчуються на:

а) -ти, -ть; б) -уть, -ють; в) -ать, -ять;

9. Вибери рядок, у якому подано дієслова в неозначеній формі:

а) сприймати, малюють, зробили;

б) світить, читати, мчати;

в) збудувати, думати, мріяти.

10. Є такі часові форми дієслова:

а) вчорашній, сьогоднішній, завтрашній;

б ) минулий, теперішній, майбутній;

в ) означений, неозначений.

11. У прислів'ї Краще добре робити, як погано говорити дієслова вжиті:

а) у неозначеній формі; б) у теперішньому часі;

в) у майбутньому часі.

12. У прислів'ї На добрій землі що посієш, те вродить дієслова вжиті:

а) у неозначеній формі; б) у теперішньому часі;

в) майбутньому часі.

13. Дієслова минулого часу вказують на дії:

а) які відбувалися до моменту повідомлення про них;

б) які відбуваються під час повідомлення про них;

в) які відбудуться після повідомлення про них.

14. Дієслова майбутнього часу вказують на дії:

а) які відбувалися до моменту повідомлення про них;

б) які відбуваються підчас повідомлення про них;

в ) які відбудуться після повідомлення про них.

15. Дієслова теперішнього часу змінюються:

а) за родами, числами, відмінками;

б) за родами і відмінками;

в) за особами і числами.

16. Вибери рядок, у якому подано дієслова 1-ї особи однини теперішнього часу:

а) чуєте, звикаєте, сидите, миєте;

б) чую, звикаю, сиджу, мию;

в) чуєш, звикаєш, сидиш, миєш.

17. Вибери рядок, у якому подано дієслова 2-ї особи однини теперішнього часу:

а) пишу, думаю, сиджу, стою;

б) пишеш, думаєш, сидиш, стоїш;

в) пише, думає, сидить, стоїть.

18. До І дієвідміни належать дієслова:

а) які в 3-й особі множини мають закінчення -уть, -ють;

б) які в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять;

в) які в 3-й особі однини мають закінчення -уть, -ють.

19. До II дієвідміни належать дієслова:

а) які в 3-й особі множини мають закінчення -уть, -ють;

б) які в 3-й особі множини мають закінчення -ать, -ять;

в) які в 3-й особі однини мають закінчення -ать, -ять.

20 .Вибери рядок, у якому подано дієслова, які належать до І дієвідміни:

а) сидіти, нести; б) дружити, мислити;

в) працювати, шуміти.

21. Вибери рядок, у якому подано дієслова, які належать до II дієвідміни:

а) шити, везти; б) мити, робити;

в) слухати, мовчати.

22. Дієслова можуть означати дії:

а) початкову або завершену;

б) завершену або незавершену;

в) початкову або незавершену.

Мовна тема "Дієслово" 3 клас

Варіант І
1. На що вказує дієслово?
а) на назву предмета; б) на ознаку предмета;

в) на дію предмета.
2. Познач групу дієслів:
а) мир, світло, вчений;
б) мирний, світлий, вчений;
в) миритися, світити, навчатися.
3. В якому часі можна визначити рід?
а) минулому;
б) теперішньому;
в) майбутньому.
4. Вибери групу дієслів у майбутньому часі:
а) летить, ховає, співає;
б) летів, заспівала, сховалися;
в) прилетить, заспіває, сховається.
5. Запиши часові форми дієслів, визнач їх час :
Малювати - ______________; зустріти - __________________
6. Добери антоніми до дієслів:
Розмовляє - _____________ радіє- _________________
7. Скласти речення, підкреслити граматичну основу речення.
Лагідно, пригріває, сонечко, весняне.
8. Обери потрібні дієслова, визнач їх час.
( Завітала, прийшла, настала) __________________ весна. (Встала, ожила, пробудилась)____________________ від зимового сну природа. (Пече, гріє, світить)___________________лагідне сонечко. (З’явились, виросли, розпустились) _______________ перші зелені листочки
Варіант ІІ
1. На які питання відповідає дієслово?
а) Хто? Що? б) Який? Яка? Яке?

в) Що робить? Що зробить?
2. Познач групу дієслів:
а) сад, робота. зелень;
б) робити, садили, зеленіє;
в) робітник, зеленієш, садовий.
3. Познач дієслово у неозначеній формі:
а) мовчав;
б) дрімає;
в) сподіватися.
4. Вибери групу дієслів у минулому часі:
а) прилетить, заспіває. сховатися;
б) летів, заспівала, сховалися;
в) летить, ховає, співає.
5. Запиши часові форми дієслів, визнач їх час :
Читати - _____________; Гратися - _____________________
6. Добери антоніми до дієслів:
Стояти - ________________; Мовчати- _________________
7. Скласти речення, підкреслити граматичну основу речення.
Весело, на, щебетали, деревах, пташки.
8. Встав пропущені дієслова, визнач їх час.
Дощ (збирався, готувався) _________________ ще зранку. Сірі хмари (заволокли, закрили)___________________ небо. (З’явився, подув) _________________ холодний різкий вітер. (Загримів, ударив)___________________ перший грім.

Мовна тема «Дієслово» ( 4 клас)

1 варіант

1. Познач правильне твердження.

а) У реченні дієслово найчастіше є підметом;

б) у реченні дієслово найчастіше є присудком;

в) у реченні дієслово найчастіше є другорядним членом.

2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів неозначеної форми.

а) Дружать, вивчають, говорять;

б) дружить, вивчає, говорить;

в) дружити, вивчати, говорити.

3. Познач групу дієслів теперішнього часу:

а) малював, перечитає, літає;

б) говорить, слухає, співає;

в) бажає, іде, біжить.

4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.

Співа..мо, бач..мо, виход..те, воз..ш, перемага..мо.

5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній формі.

Догляд —…, хвороба —….., стрибок — …., життя — …..

6. Постав дієслова у форму 2-ї особи однини.

Косити — …., збирати — ….., ловити — …., дружити — ……

7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в минулому часі.

Біля моєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина, шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні.

2 варіант

1. Познач правильне твердження.

а) Початковою формою дієслова є майбутній час;

б) початковою формою дієслова є неозначена форма;

в) початковою формою дієслова є теперішній час.

2. Познач групу слів, яка складається тільки з дієслів неозначеної форми.

а) Працюють, думають, знають;

б) працювати, думати, знати;

в) працювали, думали, знали.

3. Познач групу дієслів теперішнього часу.

а) Купую, бачив, спить; б) будує, вчиться, біжить;

в) забуде, скаже, стриже.

4. Встав пропущені букви у закінченнях дієслів.

Говор..ш, друж..мо, вивча..мо, збира..ш, одяга..те.

5. Від поданих іменників утвори дієслова в неозначеній формі.

Малюнок — …, зустріч — …, плавання — …., молодість —

6. Постав дієслова у форму 3-ї особи однини.

Косити — …., збирати — …, ловити —…., бігти — ….

7. Зміни текст таким чином, щоб події відбувалися в теперішньому часі.

Весна співала навкруги, бриніла ніжним вітерцем. Усе в лісі раділо, а береза плакала. Берези, з яких брали багато соку, засохли і швидко загинули.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧАСТИН МОВИ

Іменник Прикметник

1. Аналізоване слово. 1. Аналізоване слово.

2. Питання. 2. Питання.

3. Частина мови. 3. Частина мови.

4. Власна чи загальна назва. 4. Рід.

5. Назва істоти чи неістоти. 5. Число.

6. Рід. 6. Відмінок.

7. Число. 7. Від я кого слова залежить?

8. Відмінок. 8. Яким е членом речення?

9. 3 яким словом зв'язане в реченні?

10. Яким е членом речення?

Дієслово Займенник

1. Аналізоване слово. 1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (неозн. форма). 2. Питання.

3. Частина мови. 3. Частина мови.

4. Число. 4. Особа (якщо є).

5. Час. 5. Число.

6. Особа (в теперішньому і 6. Рід (якщо е).

майбутньому часі). 7. Відмінок.

7. Рід (в минулому часі). 8. 3 яким словом зв'язане?

8. Дієвідміна. 9. Роль в реченні

9. 3 яким словом зв'язане? .

10. Яким є членом речення?

ДОДАТКИ

КАЗКИ

Чому іменник має таку назву

Є на світі звичайна і незвичайна країна Предметія. Звичайна тому, що живуть у ній предмети і речі, люди і тварини. А незвичайна тому, що у ній тільки два міста: Хто? і Що? У місті Хто? живуть люди і тварини. У місті Що ?всі інші предмети. Керує країною незвичайний король - Іменник. Так назвали його після того, як почав давати назви, клички, імена всім, хто жив у країні. І от, зібравшись на велику раду, вирішили жителі країни називатися іменем свого короля – іменниками.

Казка про антоніми

Жили на одній вулиці по сусідству два хлопчики. І хоч однакові імена мали Антони, були вони зовсім різні. Один низький, інший високий, один добрий, інший злий, один щедрий, інший скупий. Виросли Антони і вирішили подорожувати. Той пішов на південь, а той - на північ. А коли прощалися, один плакав, а інший – сміявся. Не судилося Антонам повернутися в рідне село, і в пам'ять про них люди стали називати протилежні слова антонімами.

Казка про синоніми

В далекому гірському селі жила старенька мама і було у неї троє синів. Мужній – звали старшого, Хоробрий – середнього і Відважний – молодшого. Росли сини з дитинства чудовими людьми з добрими серцями і великою силою. Коли на рідне село напали вороги, благословила мати синів на бій. Перемагаючи ворога, вони були смертельно поранені. На очах у матері помирали сини від важких ран. З тих пір і стали слова-сини однієї матері «синонімами», хоч і звучать по-різному, та виходять з однієї сім'ї.

Казка про роди іменників

Давним-давно в одній країні жив собі король. Звали його Іменник. Іменник в усьому любив порядок. Був він дуже багатим і пишався цим.

Одного разу він завів собі великий журнал, щоб вести облік своїх підлеглих.

Ось прилетів метелик. Іменник сказав: «Він мій!» Заспівав соловей :«Він мій!», прилетів горобець – «Він мій!», стрибнув коник-стрибунець –«Він мій!», йде хлопчик -!Він мій!». Коли ж король побачив дівчинку, то сказав: «Вона моя!». Моя також земля, береза, осика, трава, білка і багато всього.

На все інше Іменник сказав: «Воно моє». Моє озеро, море, курча, кошеня, вікно, білченя та інше. Все було записано в журналі у три стовпчики: «чоловічий рід - він мій», «жіночий рід – вона моя», середній рід – воно моє».

Іменник. Відмінки іменників

Жили на світі шість братів. Кожний займався своєю справою, кожний знав своє місце. Перший називав предмет, другий говорив про те, кого чи чого немає, третій віддавав усе, що мав, четвертий знаходив, п'ятий керував усім, шостий на місце ставив.

Посварилися одного разу брати, не помирилися за місце у ряду. От і вирішив той, що на місце ставить, питання так: дав братам слово, поміняв їх місцями і загадав виконати звичну роботу — провідміняти слово. Та не тут то було. Бо ж перший брат, який дає початок, зійшов аж на кінець ряду. От і не йде справа. І тоді брати зрозуміли, що у кожного з них є своє місце, є свої питання, завдання. У першого — Н.в. — називати, у другого — Р.в. — говорити про те, кого чи чого немає, у третього — Д.в. — віддавати все, що має, у четвертого — З.в. — знаходити, у п'ятого — О.в. — керувати, у шостого — М.в. — на місце ставити. Що ж це за брати?

А є ще у братів знайомий — Кличний відмінок. Який закликає братів до порядку. І вони цей порядок підтримують.

Власні і загальні назви іменників

Жили собі букви. Всі вони були малими. Жили — поживали, горя не знали.

Та одного разу сталося так, що дехто з букв захотів стати Великими буквами, щоб панувати над іншими. І розгорілася між буквами сварка, бо ніхто не хотів підкорятися іншим. І тоді взяла слово буква А, оскільки вона найстаріша і стоїть перша у ряду букв. От вона і сказала, що сварок не повинно бути. Треба робити все так, щоб усім було добре, щоб все обійшлося мирно.

От і вирішили:

—З великої букви будуть писати імена, прізвища, по батькові, бо це для людини одне з найголовнішого. Так?

—Так!

—Назви сіл, міст, річок, книг, кінофільмів писатимуться з великої букви, бо не матиме місто чи село назви, то воно ж не існуватиме.

На цьому і порішили писати великі букви у названих вище словах. Сварка закінчилась, живуть собі букви мирно і спокійно; А іменники і з великої, і з малої букви пишуться. Тобто, за правилом.

Казка про Числівник

Було це дуже давно. Трапилося не передбачуване: сперечалися діти однієї матері - Мови.

Кожен поважно і гордовито хвалився, доводив, що саме він є найважливішим із них.

У розмову втрутився Числівник:„Сидіть усі тихо. Не сперечайтеся. Ви без мене не знаєте, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану спробуйте без мене купити в крамниці морозива, цукерок чи чогось іншого. Як бачите, серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з Іменником буваю в реченні головним або другорядним членом".

Казка про Займенник

Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно: зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.

Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.

Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.

КРОСВОРДИ ДО ТЕМИ «ЧАСТИНИ МОВИ»

ІМЕННИК

1. Ой, яка ж вона гарненька, 2. Хмара сива увесь світ накрила.

Пишнохвіста і руденька, (Туман)

Не звірятко – просто диво, 3. Крил не має, скрізь літає

Невгамовне, пустотливе, та ще й куряву здіймає?

Вгору – вниз, на гілку, з гілки, (Вітер)

Хто це буде , діти ? (Білка)

				1.	І
			2.		м
		3.			е
	4.				н
		5.			н
				6.	и
7.					к

4. Ніжна зірка ніжно-біла

На рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

5. Невидимка ходить гаєм,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

6. Хто наткав полотна

Аж до лісу від вікна?

Сміється , задається:

7. Що росте догори коренем? «От така ширина!» (Зима)

(Бурулька)

ПРИКМЕТНИК

Без сокири і без рук, а дім будує. ( Пташка)
Попищали, попищали, дружно просо подзьобали.

До матері стрибочком жовті збіглися клубочки.

Заховались під крило, наче їх і не було,

Треба загадку кінчати. Ці клубочки – то ….. ( курчата)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місті не сидиться

А зовуть її ….. ( лисиця)

				п
		2.		р
			3.	и
		4.		к
			5.	м
6.				е
		7.		т
			8.	н
	9.			и
				к

Має клешні й довгі вуса.

Я і сам його боюся:

Він щипає, мов гусак,

Ну, а звуть щупаку …(рак )

Летить орлиця по синьому небу.

Крила розкрила, сонце закрила.

( Хмара )

На дворі хатинка, солом’яний дах.

Живе там малесенький птах.

Із сонечком разом встає пташеня!

Цвірінькає, стрибає, шука черв’яка

Хто відгадає - той молодець.

Сіренька пташечка – це....(горобець)

Без рук, без ніг, а на гору побіг ? ( Вітер )
На дворі горою, а в хаті водою. ( Сніг )
Що це ? що це? – всі кричать :

Білі мухи летять. ( Сніжинки )

Хто голівку свою влітку накриває

І по двадцять хустин на голівці має ? ( Капуста )

ДІЄСЛОВО.

У садочку малий Микитка

Захотів зірвати квітку,

А вона його вкусила.

Що за квітка то була?

Це не квітка, а ….. (бджола)

Нас не було – воно було,

Нас не буде – воно буде.

Ніхто ні в кого його не бачив,

А в кожного є. ( Ім’я )

Не ходжу я, а скакаю, Скрізь у мене вороги.

Бо нерівні ноги маю. В полі, в лісі – навкруги,

Через поле навмання Часом лізу я у шкоду,

Перегнав би я коня Чи в капусту на городах

Я страшенний боягуз, Моркву, ріпу, буряки,

Всіх на світі я боюсь Відгадайте – хто такий? (Заєць )

В лісі вирізана,

Гладенько витесана,

Співає, заливається,

Як називається ? ( Сопілка )

І в огні не горить, і в воді не тоне. ( Лід )
Із – під гірки, з – під крутої

Прокрадається норою

То й до моря утіка

Через лози по ярах. ( Джерело )

Літом наїдається, зимою висипається. ( Ведмідь )
Біжить свина, срібна спинка,

А хвіст конопатий. ( Голка )

ІМЕННИК ДІЄСЛОВО

Ми іменника позвали Дієслово щось все робить,

І спитали: Що ти? Хто? Що ти робиш? Що зробив?

Відповів він: ліс з лугами Йду, стрибаю, маю, хочу,

І сідельце, і пальто, Впав, заплакав та розбив.

Хлопчик, дівчинка і мама,

Пес і пташка, сонце, кіт,

Щастя, радощі і слава,

Та Івасик, твій сусід!

ПРИКМЕТНИК

Прикметник, ти який і чий?

Я – рідний, синій та малий,

Я- голубий, веселий, шумний,

Важкий, дотепний та розумний,

Катрусин, батьків, Танін, кішкин

Брудний, охайний та розкішний.

Загадки про частини мови

Всі на світі добре знають,
Що предмет я означаю.-
Хто чи що, - ви запитайте
і про мене все дізнайтесь.
Я істота й неістота:
Парта, зайчик, дошка, котик.
Маю рід, число, відмінок
І чотири аж відміни.
Хто я ? Знайте достоменно:
Називаюсь я …. іменник.

Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний;
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно.
Відповім я залюбки
На питаннячко -який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я …. прикметник.

Дуже я люблю всі дії
І що хочеш, я умію,
Є у мене вид і час,
Спосіб маю повсякчас.
Лиш учіть мене сумлінно,
Озовусь я неодмінно.
Вмію діяти чудово,
Отже, звусь я ….дієслово.

Я, відомо, дуже знатний,
Кількість можу означати,
І порядок при лічбі
Підкажу мерщій тобі.
Чи який, чи котрий, скільки –
Запитай мене лиш тільки.
Щоб не буть багатослівним,
Називаюсь я …… числівник

Я розрядів вдосталь маю
І предмет я означаю,
його ознаку чи кількість,
Ви учіть про мене тільки.
Особовий я й зворотний,
І питальний , і відносний,
Неозначений, присвійний,
Заперечний і вказівний.
Означальним можу бути,
Варто все це не забути.
Частіш згадуйте про мене,
Називаюсь я ….. займенник.

Література

1. Українська мова : підруч. для 3 кл. загальноосвітн. навч.

закл. / М. Д. Захарійчук, А. І. Мовчун. — К. : Грамота, 2013. —

176 с.

2. Вашуленко М.С. Методика викладання української мови в початковій школі. – К., 2008 р.,

3. Данилко О., Боднарчук О. Збірник рівневих завдань з української мови 2 кл..- Тернопіль: Підручники і посібники, 2003 –С. 50-59

4. Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Методика навчання української мови у таблицях і схемах : навчальний посібник. – К. : Ленвіт, 2006.

5. Українська мова. 4 клас. I семестр (за підручником М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильків- ської) / М. О. Володарська, А. І. Настенко, О. М. Пілаєва. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 141

6. Інтернет ресурси:

https://infourok.ru/lingvistichni-kazki-didaktichniy-material-dlya-urokiv-ukrainskoi-movi-783914.html

http://teacher.at.ua/publ/19-1-0-378