Пропоную Вашій увазі ще один варіант робіт для ДПА з української мови та літературного читання. Їх можна використати за основу. А завдання скоригувати за Вашим бажанням. Обсяг частини для списування трохи перевищує норми, рекомендовані у Лист МОН № 1/9-185 від 27.03.18 року.
ДПА
Текст для читання
І варіант
ЗОЛОТІ БДЖОЛИ
(У) нас новина: дідусь (П,п)етро завів бджіл.
Дві маленькі хатки стоять за наш_ю в_ликою хат_ю у са_ку, і я вже (з)ранку біжу (до) них. (Х,х)атки називаю__ся вуликами.
Продеру очі, зирк у вікно — сонячне промі__я стриба_ по шибках.
Зирк по хаті — тих промінчиків повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті __оли.
Тільки (не) гудуть. То на _еркалі зблиснуть( ) то у відрі (з) водою( ) то на миснику сере_ посуду.
Якби не бджоли — сидів би і дивився.
Побіжу до бджіл.
Гульк — а на порозі півень.
«Кукуріку!» — здоровкається зі мною.
Треба б йому нотацію прочитати, що знову водив курей у шкоду. Але він довго огризатиметься. Показуватиме, начебто не розуміє, що накоїв. Потім з ним побалакаю.
Тільки й кажу півневі:
— Ніколи мені — іду пасти бджіл.
Він сердиться і гулькотить, мовби повен рот води набрав.
— Ото треба було в шкоду не ходити,— таки кажу йому.
Хай зрозуміє свою помилку.
Він образився і пішов до криниці. Ліг, очі заплющив.
Треба кинути йому зерна.
Кидаю зерна. Він згукує курей, а тут бджоли летять.
Знову запізнився через цього півня!
Бджоли полетіли пастися аж у гречку. Якби ж вони втрапили назад.
Побіг би, пригнав би назад, але не знаю, де наші, а де чужі Треба їх якось позначити.
Сиджу біля вуликів. Дивлюся, як танцюють золоті бджоли на сонці.
Дзвенять. Раді-радісінькі, що тепло, що немає дощу і що я сиджу біля них. Ці нікуди не дінуться. Вони вулик стережуть. Якби ті не заблукали — дорога далека до гречки.
Може, собаку завести, хай пасе їх.
По телевізору показували, як собаки овець пасуть.
З бджолами собаці буде легше — їх вовки не крадуть.
Скажу дідусеві про собаку.
Сонце гріє, трава росте, я слухаю.
Летять!
Летять, наче літаки. Одна за одною. Ото, мабуть, напаслися!
Сідають. Залазять у вулик. Щось кажуть тим, які вулик стерегли. Хваляться, яка добра гречка.
Тепер ці спочивають, а ті летять.
Біжу за ними і свищу, щоб не одбилася яка в дорозі.
За М. Слабошпицьким
Виконай завдання.
а) пасти гусей;
б) годувати курей;
в) пасти бджіл.
Сонячні промінці мовби повен рот води набрав.
Півень гулькотить наче літаки.
Бджоли летять наче ті бджоли.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. В якому рядку записані всі дієслова?
а) пасеться, літали, літак;
б) бджоли, бджоляр, принесли;
в) сердиться, завів, сідають.
Синоніми наші, чужі;
Споріднені слова балакати, розмовляти;
Антоніми працювати, працьовиті.
__________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДПА
Текст для читання
ІІ варіант
Мій друг лелека
Ми (з) татом ловили рибу ( ) і варили при березі ю_ку. (Т, т)рохи далі від бер_га струнко стояв у воді очере_. У казанку вже почало закипати, з пари й диму чулося тихе булька__я.
І тут (до) нас пр_йшов л_лека з перебитим кр_лом.
(Не)відомо, хто _го скалічив, — хіба мало є на світі жорстоких людей, які убивають птахів і звірів, бо ніяк (не) хочуть повірити, що то — наші друзі.
Лелека спинився за кілька кроків од нас і жадібно дивився на казанок.
— Він голодний, — сказав тато.
У відрі в нас було ще чимало риби. Я вибрав кілька дрібніших і кинув лелеці. Він одним хапом проковтнув кожну і знову дивився на казанок.
— Можна, я ще йому дам? — запитав я.
— Звичайно, міг би й не питати.
Лелека з'їв ще кілька рибинок. А потім підійшов ближче, і я побачив, що йому з рани сочиться кров.
Я ступив до нього, але він одразу ж одстрибнув.
Ось так налякали його злі люди. Він тепер не хотів нікому вірити.
Доки ми їли юшку, лелека так і стояв на тому ж місці. Сторожко пас очима кожен наш рух.
Я знову кинув йому риби. Цього разу він їв уже повільніше. І зовсім спокійно дивився на мене. Мабуть, уже не чекав ніякої неприємної несподіванки.
Ми стали збиратися додому.
— Ходімо з нами, — сказав я лелеці, хоч зовсім не сподівався, що він погодиться на цю пропозицію.
Але сталося диво: лелека слухняно пішов за нами.
Він ішов за кілька кроків позаду. Спинялися ми — спинявся і він. Намагався втягнути голову в плечі і розгублено хитав довгим дзьобом. Мовби казав: "Я вже вам зовсім вірю, але ще трохи сумніваюся..."
Ми рушали, рушав і він.
Зайшли до двору й лишили хвіртку відчиненою.
Лелека довго стояв у хвіртці й повільно водив очима то на вікна хати, то на повітку, то на льох Мабуть, йому хотілося зайти, але він усе ще вагався.
Вулицею прогула машина, й він ускочив до двору.
Стояв тепер біля криниці й не зважувався рушити далі.
Я обійшов лелеку й зачинив хвіртку. Він стрепенувся, змахнув одним крилом, щоб утекти. Але так і лишився на місці
Тільки голосний стогін вирвався з широко розтуленого дзьоба.
Лелека ще раз оглянувся на зачинену хвіртку й журно зітхнув.
— Не бійся нас, — лагідно сказав я, — ми нічого поганого тобі не зробимо.
Він з надією подивився мені в очі і, мабуть, побачив, що я кажу правду.
За М. Слабошпицьким
Виконай завдання.
а) лагодили човен;
б) варили юшку;
в) рубали дрова.
Невідомо хто пішов за нами
Одним хапом його скалічив
Лелека слухняно проковтнув
____________________________________________________________
____________________________________________________________
а) я, ми, нам;
б) ти, мені, вам;
в) вона, тобі, нас.
Синоніми стояв, пішов;
Антоніми риба, риб’ячий
Споріднені слова подивився, побачив;
Лелека спинився за кілька кроків од нас і жадібно дивився на казанок.
Це - ________________________________________________________.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________