Каліграфічні хвилинки з використанням лірики Т. Шевченка

 

                        ВІДДІЛ  ОСВІТИ ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                             МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

 

 

 

                      Творчий проект

 «Ми – Тарасові нащадки. Каліграфічні  хвилинки з використанням пейзажної лірики Т. Шевченка»

 

 

 

                                                                              Підготувала

                                                                              учитель початкових класів

                                                                              ЗОШ І – ІІІ ступенів № 9

                                                                              Паснова К. В.

 

 

 

                                                2016-2017 н. р.

 

 

 Проектна діяльність – чудовий спосіб розвитку соціальної компетентності учнів. Я поєднала проектну діяльність з методикою взаємного навчання і взаємних запитань. Таке поєднання дає можливість розв’язати цілу низку виховних та навчальних завдань.

      Молодші школярі  завжди грають у «Школу», а ця методика дає можливість відчути себе у ролі учителя, самому керувати навчальним процесом, бути одночасно і учнем, і вчителем, працювати у групі, спілкуватися з іншими. Але найпозитивнішим,  я вважаю,  підготовчу роботу. Об’єднуючись у групи, діти обговорюють отримане завдання,намічають план дій, толерантно ставляться до думки інших, мають можливість почути оцінку своєї роботи, оцінити себе самого.

     До дня народження Т. Шевченка створили проект «Ми – Тарасові нащадки. Каліграфічні хвилинки з використанням пейзажної лірики Т.Шевченка». Для виконання проекту я поділила учнів на групи за рівнем навчальних досягнень: «високий – достатній» , « достатній – низький», запропонувала вірші, перелік  граматичних або лексичних завдань до каліграфічної хвилинки. Крім цього, кожна група малювала ілюстрацію до обраного вірша, мала вивчити його напам’ять, показати каліграфічне написання уривка вірша на дошці і у зошиті.

      Поєднання цих методик дало певні результати.

1.Така робота допомагає охопити теоретичний  матеріал з певної граматичної теми, поглибити його засвоєння.

2.Формує уміння працювати у команді, розвиває здатність до взаємодії.

3.Формує громадську, загальнокультурну та соціальну компетентності.

4.Збагачує словниковий запас, уміння вільно висловлювати свої думки, творчі здібності дітей.

5.Вдосконалює навички каліграфічного письма. Діти, які пишуть красиво і охайно, роблять значно менше помилок у письмових роботах з мови і математики.

5.Прищеплює любов до національної культури,прагнення бути патріотами своєї Батьківщини, прославляти її добрими ділами. Виховує повагу до творчості Тараса Шевченка.

 

 

ДОДАТОК 1

Завдання до каліграфічних хвилинок

1. Речення.

Яке речення за інтонацією? Метою висловлення?

Визначити основу речення.

Знайти однорідні члени речення.

Встановити зв’язок між словами у реченні.

Назвіть у реченні звертання.

 

2. Слово

Добрати синоніми або антоніми до слів.

            Знайти тлумачення слова.

Розібрати слово за будовою (закінчення, основа, корінь, суфікс, префікс)

Підібрати спільнокореневі слова.

Зробити звуко - буквений аналіз слова.

 

3. Частини мови

Визначити число, рід, відмінок іменника, прикметника.

Визначити час, число дієслова. Змінити час, число дієслова.

З яким словом пов’язане у реченні?

ДОДАТОК 2

Реве та стогне Дніпр широкий,                   Село! І серце одпочине.

Сердитий вітер завива,                                  Село на нашій Україні –

Додолу верби гне високі,                              Неначе писанка село,

Горами хвилю підійма.                                  Зеленим гаєм поросло.

І блідий місяць на ту пору                             Цвітуть сади, біліють хати,

Із хмари де-де виглядав,                               А на горі стоять палати

Неначе човен в синім морі,                          Неначе диво. А кругом

То виринав, то потопав.                                Широколистії тополі,

Ще треті півні не співали,                             А там і ліс, і ліс, і поле,

Ніхто нігде не гомонов,                                 І сині гори за Дніпром.

Сичі в гаю перекликались,                            Сам бог витає над селом.

Та ясен раз у раз скрипів.

           Т. Шевченко                                                               Т. Шевченко

 

 Зоре моя вечірняя,                                  Тече вода з-під явора

Зійди над горою,                                      Яром на долину.

Поговорим тихесенько                          Пишається над водою

В неволі з тобою.                                     Червона калина.

Розкажи, як за горою                              Пишається калинонька,

Сонечко сідає,                                           Явір зеленіє,

Як у Дніпра веселочка                            А кругом їх верболози

Воду позичає.                                           Й лози зеленіють.

Як широка сокорина                              Тече вода із-за гаю

Віти розпустила…                                    Та попід горою.

А над самою водою                               Хлюпочуться качаточка

Верба похилилась;                                 Поміж осокою.

Аж по воді розіслала                             А качечка випливає

Зеленії віти,                                               З качуром за ними,

А на вітах гойдаються                           Ловить ряску, розмовляє

Нехрещені діти.                                      З дітками своїми.

           Т. Шевченко                                                    Т. Шевченко

 

 

 

  Додаток 3

  Каліграфічні  хвилинки

 

1. Речення

      В вві ово       Зз за зб

Вітре буйний, вітре буйний!

Ти з морем говориш.

Збуди його, заграй ти з ним,

Спитай синє море.

 

     Зз Нн на ні ин

Засне долина. На калині

І соловейко задріма.

 

       Дд до дол  дор ді діб

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю, край дороги гне тополю,

До самого долу.

 

       Гг гр го гу

Грай же, море, мовчіть, гори!

Гуляй, буйний, полем.

 

       Сс ся сх св

Місяцю мій ясний! з високого неба

Сховайся за гору, бо світу не треба…

 

       Єє ає  нє

А Дніпр широкий та синій,

Підняв гори-хвилі; а в очеретах

Реве, стогне, завиває,

Лози нагинає…

 

       Чч чо чов че

Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою;

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

 

        Лл ло лю ле лем

Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю,

Лама дуба, котить полем

Перекотиполе.

 

        Ее Єє

Світає, край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

 

2. Слово

       Щщ ще щеб

Защебетав жайворонок

Угору летючи,

Закувала зозуленька

На дубі сидячи.

Защебетав соловейко

Пішла луна гаєм.

 

       Цц ця це ец

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море…

 

       Уу ус Ук

Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні…

 

       Кк кр ка ак ки оньк

Кричать сови, спить діброва,

Зіроньки сіяють…

 

       Тт те ті ит

Тече вода в синє море,

Та не витікає…

 

      Ввв  ви ва о вав

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То потопав, то виринав.

 

       Юю ою

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

 

       Щщ шщ щш щі ще

Садок вишневий коло хати,

 Хрущі над вишнями гудуть…

 

       Сс ст ист си син іє

Стан високий, лист широкий

Марно зеленіє;

Кругом поле, як те море

широке, синіє.

 

3.Частини мови

       Мм мр мі між

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

 

       Шш иш шн шл

Зеленіють по садочку

Черешні та вишні…

 

       Оо ою чо бо то ор он ок

Чорна хмара з-за Лиману

Небо, сонце криє,

Синє море звірюкою

То стогне, то виє…

 

       Яя яс ся

Місяцю мій ясний! з високого неба

Сховайся за гору…

 

       Рр ро оро

А Дніпр мов підслухав: широкий та синій,

Підняв гори-хвилі…

 

       Вв вес весело

Веселе сонечко ховалось

В веселих хмарах весняних.

 

        Її аї їн еї

Свою Україну любіть,

Любіть її во врем’я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть!

 

      и ии ти ви вив ли лим

Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого повивала,

З малим розмовляла.

 

 

 

       Уу уч цу

Учитесь, читайте,

І чужому научайтесь

Й свого не цурайтесь…

 

       Жж жу жур

А журавлі летять собі

На той бік ключами.

 

       Ее ре ев ве не гне се

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

 

       Зз за зац зас

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

 

        Хх хм хма же

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

 І тьму за собою

Розстилає туман сивий…