Другорядні члени речення. Означення

Про матеріал

Тема. Другорядні члени речення. Означення

Мета:

  • навчальна: повторити та поглибити знання про другорядні члени речення, дати поняття про означення, пояснити відмінність між узгодженим і неузгодженим означенням;
  • розвивальна: розвивати вміння знаходити в реченні узгоджені та неузгоджені означення, визначати спосіб їх вираження, удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речень;
  • виховна: прищеплювати любов до природи, пошану до рідного слова, виховувати естетичний смак.
  • Внутрішньопредметні зв'язки: культура мови, музика, живопис, поезія, стилістика.
  • Соціокультурна лінія: Я і природа рідного краю. Осінь.
  • Ключові компетентності:
  • спілкування українською мовою;
  • компетентності в природничих науках і технологіях;
  • уміння вчитися впродовж життя;
  • соціальні та громадянські компетентності;
  • загальнокультурна грамотність;
  • екологічна грамотність і здорове життя.

НЛ-1: «Екологічна безпека і сталий розвиток»

НЛ-2: «Громадянська відповідальність»

  • Хід уроку:

І. Організаційний момент уроку. Психологічна настанова.

Вчитель:

Уявіть, що у ваших долонях – дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб

зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними, уважними і наполегливими.

А девізом уроку хай стануть оці слова, які ми дружно разом вимовимо:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Вчитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося із поетесою, вчителем Надією Красоткіною та її поезіями, які ми використаємо під час виконання різних завдань. Тож епіграфом до уроку є такі слова поетеси:

  • Епіграф:
  • Ах, осінь, осінь! Ти така чарівна,
    Мінлива, кольорова й запашна…
    Чудова, неповторна, як царівна.
    В тобі є чари, казка й дивина…
  • Надія Красоткіна

ІІ. Актуалізація опорних знань з теми.

Слайд- «Пригадаймо!»

Колективне «Експрес-опитування »

1.Одне або декілька слів, якими виражено відносно закінчену думку, називається…(реченням).

2. Слова в реченні пов'язуємо…(за змістом і граматично).

3. Які члени речення складають граматичну основу речення? (головні - підмет і присудок?)

4. За складом граматичної основи речення бувають…(двоскладні й односкладні).

5. За наявністю другорядних членів речення бувають…(поширені й непоширені).

6. За кількістю граматичних основ речення бувають…(прості й складні).

7. За емоційним забарвленням речення бувають…(окличні й неокличні).

8. За метою висловлювання речення бувають…(розповідні, питальні, спонукальні).

9. Визначте у реченні підмет: Осінь калині намисто вдягла із червоних заграв. (осінь).

10. Визначте у реченні присудок: Я вірші став писати під вечір золотий.(став писати).

11. Визначте головні члени речення: Ми – українці! (ми – підмет, українці – присудок).

12.Чим можуть бути ускладнені речення? (однорідними чл. речення, вставними словами, прямою мовою, звертаннями, зворотами).

ІІІ. Мотивація начальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Бесіда

  • 1.Які члени речення називаються другорядними?
  • 2.Які другорядні члени речення ви знаєте, на що вони вказують і на які питання відповідають?

Вчитель: от сьогодні на уроці ми повторимо означення і поглибимо знання новими відомостями про цей другорядний член речення.

Слайд- «Лінгвістичне передбачення»

Завдання: Прочитайте речення, визначте означення. Який зв'язок між означенням та означуваним словом?(стоять в одному роді, числі, відмінку)

Мелодії осінні за вікном
У світлу душу линуть, не вгавають.
І жовтим, мокрим від дощу листком
Дерева сонну землю накривають.

(Означення і означувані слова - мелодії осінні; у світлу душу; жовтим, мокрим листком; сонну землю)

IV. Вивчення нового матеріалу.

Слайд – «Привіт, проблемо!»

1.Завдання: опрацювати теоретичний матеріал підручника на ст.47, підготувати усне повідомлення, об'єднатись у групи:

І група: опрацювати особливості означення;

ІІ група: опрацювати поширені та узгоджені означення;

ІІІ група: опрацювати неузгоджені значення.

Виступ учня І групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

1.Осінній сад ще яблучка глядить. 2. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись.

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

1.Осінь бентежними барвами грає, щедро чарівну красу роздає.(бентежними . чарівну – означення, непоширене – виражене одним словом, прикметниками)

2.Дічинка в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки.(дівчинка ЯКА?- в намисті, означення, виражене іменником, непоширене)

3.Земля, притрушена багряним листям, радіє сонцю і теплу.(Притрушена багряним листям – дієприкметникоий зворот, означення поширене)

Вчитель: Отже, що ви дізналися нового ?

Виступ учня ІІ групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

ІІ група: 1. Твоя цілюща, хлібе, сила тече в моїх набряклих жилах. 2. Перший день війни видався найдовшим.(Де присудок? – видався найдовшим. Це складений іменний присудок. А не означення.)

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

1.Нитка срібляста, біленька, іскриста, тихо в повітрі летить.(нитка ЯКА? – срібляста, біленька. ікриста - узгоджене означення, виражені прикметниками. Який рід, число. відмінок означень? –Н.В., однорідні означення.)

Вчитель: Підсумуємо!

Виступ учня ІІІ групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

1.Налилося літо пахощами квітів. 2.Думка поїхати на завод спала раптово.

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

1.Загордилась осінь синявою неба.(синявою чиєю? – неба, неузгоджене означення)

2.Мрія вийти погуляти залилась дощем.(мрія – ЯКА? – вийти погуляти, неузгоджене означення)

Вчитель: Отже, який висновок ви зробите?

2.Слайд - «Хто швидше?» (робота у групах)

І група – виписати узгоджені означення;

ІІ група – виписати неузгоджені означення.

Осіння краса, квіти з поля, прохання зберегти, журавлине прощання, тужливі пісні.

букет із радощів.

  • 3.Слайд «Працюємо з текстом»
  • Завдання:
  • -виразно прочитати поезії Надії Красоткіної;
  • -виписати 10 означень із означуваним словом. Визначити – узгоджені и неузгоджені;
  • -визначте головну думку поезії

І група:

А все навколо жовте й золоте

Сьогодні небо радо голубіє,

Блискуче сонечко несе тепло.

День буде дуже гарний, є надія — (день буде дуже гарий – це присудок а не оначення!)

Теплом вже зранку всюди потягло.

І хоч роса холодна, та блискуча

Й під сонцем діамантом виграє.

Над річкою верба стоїть плакуча,

Скидає в воду листячко своє.

Воно пливе, мов човники, водою

Між блискітками-хвильками в ріці…

По березі неспішною ходою

Прохожий з жовтим листячком в руці.

Каштани в відерце маля збирає,

Он з листячка дівча вінок плете.

В верхів'ях клена вітерець співає,

А все навколо жовте й золоте! (Жовте й золоте – присудки, а не означення)

Осінній день! Така краса повсюди!

Тепло і ніжність радує серця.

Виходять з хати подивитись люди

На цю природу — справжнього творця.

ІІ група:

А осінь все довкіл розмалювала

А осінь все довкіл розмалювала
В руді, червоні й жовті кольори.
Тепла та сонечка багато ще прислала
І синяви безмежної згори,
А в тому небі — птахи в високості,
Не видно їх, лиш чути голоси.
І я прийшла до осені у гості
Набратися любові і краси…
Краса в усьому, просто не злічити,
У кожному листочку і грибку.
Усе в природі хоче відпочити,
І зиму жде холодну і тривку.
Тому сьогодні в спокої радіє,
Що теплий день і різні кольори.
Пора осіння вабити уміє…
І так ще буде може тижнів три…
А потім вітер зніме всі листочки
І понесе у вирій назавжди.
Оголяться усі сади й лісочки
І вже погоди доброї не жди.
Підуть дощі, прийдуть вітри-завії,
Засипле снігом, забіліє все…
А от сьогодні небо так синіє,
Це осінь для усіх красу несе.

Слайд Обговорюємо!

Бесіда

  • -Сподобалися вам поезії Надії Красоткіної?
  • -Яке їх виховне значення?
  • -Яку роль відіграють означення в реченні?
  • -Яким художнім засобом вони виступають?(епітетами)
  • -Яких означень в поезіях більше – узгоджених чи неузгоджених?
  • -Чому, на вашу думку?

Вчитель: Щоб ваша мова було багатою, і ви вживали не лише узгоджені означення, а й неузгоджені, то давайте запишемо словосполучення, замінивши узгоджені на неузгоджені і навпаки (5пар).

  • -Виконання вправи 102, ст.48 підручника.
  • Бальна сукня(узг.) – сукня для балу (неузг).
  • Подруга по школі (неузг.)– шкільна подруга (узг.)
  • Людська пам'ять(узг.) – пам'ять людей (неузг.)
  • Робітник без досвіду(неузг.) – недосвідчений робітник(узг.)
  • Ваза з кришталю(неузг.) – кришталева ваза(узг.).
  • -Зверніть увагу! Вправа 103 (усно)

Слайд - «Синтаксичний розбір простого речення» Робота біля дошки(1 учеь)

За поданою схемою зробити синтаксичний розбір простого речення (ст.30 підручника)

Листя золотом щирим палає під промінням осіннім палким.
(просте, розповідне, неокличне, листя – підмет, палає – присудок,двоскладне, поширене, ускладнене неодн. означеннями)

- На яке слово падає логічний наголос?(на листя)

- Який порядок слів у реченні? (прямий)

- Чому прямий, поясніть.(підмет – перший, присудок – другий)

Слайд «Творча студія» (робота в групах, кожній групі по чотири речення)

Завдання: доповнити речення різними означеннями, щоб вони не повторювалися, і записати їх на місцях пропусків.

1.Ось і завітала в село­­­­­­____________, _________, _________ осінь.

2. Йшла вона ___________ вулицями, ______________ дорогами, __________ полями,___________ ланами і __________ гаями, милуючись їх __________ красою.

3.Листя розфарбувала в ____________, _____________. ___________ кольори.

4. Дерева стоять ___________, ____________, ____________.

5. Вітер сміливо зривав ____________. __________, _____________, листочки й весело грався з ними.

6. Осінні квіти :____________ чорнобривці, ___________ майори, ___________ хризантеми і _____________ морозець радували зір.

7. Діти, ____________й ___________ блукали у ________________ листі й старанно складали їх у пучечки.

8. Лелеки збиралися у ____________ зграї і чекали _________ пори ______ прощання.

9. На ____________ полях чути ___________ гуркіт тракторів.

10. Осінь дарує всім _______________ і _____________ плоди.

11. Вона й ________ калині намисто_____________ подарувала.

12. В селі чути ______________ мелодію____________ осені.

Учні зачитують по черзі кожен із групи речення під мелодію.

Бесіда:

  • -Чи можна ці речення назвати тестом?
  • -Чому, доведіть думку.
  • -Яка головна думка?
  • -Який заголовок ви б придумали до цього тексту?

V. Систематизація й узагальнення вивченого.

Бесіда:

Що дізналися нового на уроці?

Чи знадобляться вам здобуті на уроці знання в подальшому житті?

В яких ситуаціях в можете вживати означення?

З якою поетесою в сьогодні познайомилися?

Що виховують її твори?

Тож як ви зрозуміи епіграф уроку?

Висновок

-Отже, чи має краса природи вплив на людину?(фото осені)

Відповіді учнів.

Слово вчителя:

Слайд

Зичайно,

Від краси аж душа завмирає,
Ввись підносить, в самі небеса.
Нас вона на добро надихає,
Скільки щастя дає нам краса!
Без краси неможливо прожити,
Необхідна вона, як тепло.
Просто треба цю землю любити,
Все робити, щоб гарно було.

VІ. Оцінюання знань учнів. Самооцінювання в группах.

VІІ.Д/з.Опрацювати П.10.

Середній рівень – вправа 106.

Достатній – вправа 105.

Високий – написати твір-мініатюру «Осінній день», використовуючи узгоджені й неузгоджені означення.

Перегляд файлу

 

Урок  ­______

Слайд -01. Тема. Другорядні  члени  речення. Означення

Слайд -02. Мета:

  • навчальна: повторити та поглибити знання  про другорядні члени речення,  дати поняття про означення, пояснити відмінність між узгодженим і неузгодженим означенням;
  • розвивальна: розвивати вміння знаходити в реченні узгоджені та неузгоджені означення, визначати спосіб їх вираження, удосконалювати вміння робити синтаксичний розбір речень;
  • виховна: прищеплювати любов до природи, пошану до рідного слова, виховувати естетичний смак.

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мови, музика, живопис, поезія, стилістика.

Слайд -03. Соціокультурна лінія: Я і природа рідного краю. Осінь.

Ключові компетентності:

  • спілкування українською мовою;
  • компетентності в природничих науках і технологіях;
  • уміння вчитися впродовж життя;
  • соціальні та громадянські компетентності;
  • загальнокультурна грамотність;
  • екологічна грамотність і здорове життя.

НЛ-1: «Екологічна безпека і сталий розвиток»

НЛ-2: «Громадянська відповідальність»

Хід уроку:

І. Організаційний момент уроку. Психологічна настанова.

Вчитель:

Уявіть, що у ваших долонях – дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб    

зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами.

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними, уважними і наполегливими.

Слайд -04. А девізом уроку хай стануть оці слова, які ми дружно разом вимовимо:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

Вчитель: Сьогодні на уроці ми познайомимося із поетесою, вчителем Надією Красоткіною та її поезіями, які ми використаємо під час виконання різних завдань. Тож епіграфом до уроку є такі слова поетеси:

Слайд -05. Епіграф:

Ах, осінь, осінь! Ти така чарівна,
Мінлива, кольорова й запашна…
Чудова, неповторна, як царівна.
В тобі є чари, казка й дивина…

                            Надія Красоткіна

ІІ. Актуалізація опорних знань з теми.

Слайд -06.   «Пригадаймо!»

Колективне «Експрес-опитування »

1.Одне або декілька слів, якими виражено відносно закінчену думку, називається…(реченням).

2. Слова в реченні пов’язуємо…(за змістом і граматично).

3. Які члени речення складають граматичну основу речення? (головні - підмет і присудок?)

4. За складом граматичної основи речення бувають…(двоскладні й односкладні).

5. За наявністю другорядних членів речення бувають…(поширені й непоширені).

6. За кількістю граматичних основ речення бувають…(прості й складні).

7. За емоційним забарвленням речення бувають…(окличні й неокличні).

8. За метою висловлювання речення бувають…(розповідні, питальні, спонукальні).

9. Визначте  у реченні підмет: Осінь калині намисто вдягла із червоних заграв. (осінь).

10. Визначте у реченні присудок: Я вірші став писати під вечір золотий.(став писати).

11. Визначте головні члени речення: Ми – українці! (ми – підмет, українці – присудок).

12.Чим можуть бути ускладнені речення? (однорідними чл. речення, вставними словами, прямою мовою, звертаннями, зворотами).

ІІІ. Мотивація начальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Бесіда

  1. Які члени речення називаються другорядними?
  2. Які другорядні члени речення ви знаєте, на що вони вказують і на які питання відповідають?

Вчитель: от сьогодні на уроці ми повторимо означення і поглибимо знання новими відомостями про цей другорядний член речення.

Слайд -07.     «Лінгвістичне передбачення»

Завдання: Прочитайте речення, визначте означення. Який зв'язок між означенням та означуваним словом?(стоять в одному роді, числі, відмінку)

Мелодії осінні за вікном
У світлу душу линуть, не вгавають.
І жовтим, мокрим від дощу листком
Дерева сонну землю накривають.

(Означення і означувані слова - мелодії осінні; у світлу душу; жовтим, мокрим листком; сонну землю)

IV. Вивчення нового матеріалу.

Слайд -08.  – «Привіт, проблемо!»

1.Завдання: опрацювати теоретичний матеріал підручника на ст.47, підготувати усне повідомлення, об’єднатись у групи:

І група: опрацювати особливості означення;

ІІ група: опрацювати поширені та узгоджені означення;

ІІІ група: опрацювати неузгоджені значення.

Виступ  учня І групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

Слайд -09.(речення І групи)

1.Осінній сад ще яблучка глядить. 2. Над доріжкою з асфальту дві берізки  обнялись.

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

Слайд -10. 1.Осінь бентежними барвами грає, щедро чарівну красу роздає.(бентежними . чарівну – означення, непоширене – виражене одним словом, прикметниками)

2.Дічинка в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки.(дівчинка ЯКА?- в намисті, означення, виражене іменником, непоширене)

3.Земля, притрушена багряним листям, радіє сонцю і теплу.(Притрушена багряним листям – дієприкметникоий зворот, означення поширене)

Вчитель: Отже, що ви дізналися нового ?

Виступ  учня ІІ групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

Слайд -11. (речення ІІ групи)

ІІ група: 1. Твоя цілюща, хлібе, сила тече в моїх набряклих жилах. 2. Перший день війни видався найдовшим.(Де присудок? – видався найдовшим. Це складений іменний присудок. А не означення.)

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

Слайд -12. 1.Нитка срібляста, біленька, іскриста, тихо в повітрі летить.(нитка ЯКА? – срібляста, біленька. ікриста - узгоджене означення, виражені прикметниками. Який рід, число. відмінок означень? –Н.В., однорідні означення.)

 

Вчитель: Підсумуємо!

Виступ  учня ІІІ групи: (пояснює матеріал, на екрані – речення із підручника)

Слайд -13. (речення ІІІ групи)

1.Налилося літо пахощами квітів. 2.Думка поїхати на завод спала раптово.

Вчитель: Записати у зошити нові речення і визначити означення (пояснюють учні за бажанням із будь-якої групи)

Слайд -14. 1.Загордилась осінь синявою  неба.(синявою чиєю? – неба, неузгоджене означення)

2.Мрія вийти погуляти залилась дощем.(мрія – ЯКА? – вийти погуляти, неузгоджене означення)

Вчитель: Отже, який висновок ви зробите?

 

Слайд -15.   -  «Хто швидше?» (робота у групах)

І група – виписати узгоджені означення;

ІІ група – виписати неузгоджені означення.

Осіння краса, квіти з поля, прохання  зберегти, журавлине прощання, тужливі пісні.

букет із радощів.

Слайд -16.  «Робота  з текстом»

Завдання:

  • виразно прочитати поезії Надії  Красоткіної;
  • виписати 10 означень із означуваним словом. Визначити – узгоджені и неузгоджені;
  • визначте головну думку поезії

І група:

А все навколо жовте й золоте

Сьогодні небо радо голубіє,

Блискуче сонечко несе тепло.

День буде дуже гарний, є надія —    (день буде дуже гарий – це присудок а не оначення!)

Теплом вже зранку всюди потягло.

І хоч роса холодна, та блискуча

Й під сонцем діамантом виграє.

Над річкою верба стоїть плакуча,

Скидає в воду листячко своє.

Воно пливе, мов човники, водою

Між блискітками-хвильками в ріці…

По березі неспішною ходою

Прохожий з жовтим листячком в руці.

Каштани в відерце маля збирає,

Он з листячка дівча вінок плете.

В верхів’ях клена вітерець співає,

А все навколо жовте й золоте!    (Жовте й золоте – присудки, а не означення)

Осінній день! Така краса повсюди!

Тепло і ніжність радує серця.

Виходять з хати подивитись люди

На цю природу — справжнього творця.

ІІ група:

А осінь все довкіл розмалювала

А осінь все довкіл розмалювала
В руді, червоні й жовті кольори.
Тепла та сонечка багато ще прислала
І синяви безмежної згори,
А в тому небі — птахи в високості,
Не видно їх, лиш чути голоси.
І я прийшла до осені у гості
Набратися любові і краси…
Краса в усьому, просто не злічити,
У кожному листочку і грибку.
Усе в природі хоче відпочити,
І зиму жде холодну і тривку.
Тому сьогодні в спокої радіє,
Що теплий день і різні кольори.
Пора осіння вабити уміє…
І так ще буде може тижнів три…
А потім вітер зніме всі листочки
І понесе у вирій назавжди.
Оголяться усі сади й лісочки
І вже погоди доброї не жди.
Підуть дощі, прийдуть вітри-завії,
Засипле снігом, забіліє все…
А от сьогодні небо так синіє,
Це осінь для усіх красу несе.

 

Слайд -17.   Обговорюємо!

Бесіда

  • Сподобалися вам поезії Надії Красоткіної?
  • Яке їх виховне значення?
  • Яку роль відіграють означення в реченні?
  • Яким художнім засобом вони виступають?(епітетами)
  • Яких  означень в поезіях більше – узгоджених чи неузгоджених?
  • Чому, на вашу думку?

Вчитель: Щоб ваша мова було багатою, і ви вживали не лише узгоджені означення, а й неузгоджені, то  давайте запишемо словосполучення, замінивши узгоджені на неузгоджені і навпаки (5пар).

  • Виконання вправи 102, ст.48 підручника.

Бальна сукня(узг.) – сукня для балу (неузг).

Подруга по школі (неузг.)– шкільна подруга (узг.)

Людська пам'ять(узг.) – пам'ять людей (неузг.)

Робітник без досвіду(неузг.) – недосвідчений робітник(узг.)

Ваза з кришталю(неузг.) – кришталева ваза(узг.).

  • Зверніть увагу! Вправа 103 (усно)

Слайд -18. «Синтаксичний розбір простого речення»     Робота біля дошки(1 учеь)

За поданою схемою зробити синтаксичний розбір простого речення (ст.30 підручника)

   Листя золотом щирим палає під промінням осіннім палким.
(просте, розповідне, неокличне, листя – підмет, палає – присудок,двоскладне, поширене, ускладнене неодн. означеннями)

- На яке слово падає логічний наголос?(на листя)

- Який порядок слів у реченні? (прямий)

- Чому прямий, поясніть.(підмет – перший, присудок – другий)

Слайд -19.  «Творча студія»  (робота в групах, кожній групі по чотири речення)

Завдання: доповнити речення різними означеннями, щоб вони не повторювалися,  і записати їх на місцях пропусків.

1.Ось і завітала в село­­­­­­____________, _________, _________ осінь.

2. Йшла вона ___________ вулицями, ______________ дорогами, __________ полями,___________ ланами  і  __________ гаями, милуючись їх  __________ красою.

3.Листя розфарбувала в ____________, _____________. ___________ кольори.

4. Дерева стоять ___________, ____________, ____________.

5. Вітер сміливо зривав ____________. __________, _____________, листочки й весело грався з ними.

6. Осінні квіти :____________ чорнобривці,  ___________ майори, ___________ хризантеми і  _____________ морозець радували зір.

7. Діти, ____________й ___________ блукали у  ________________ листі й старанно складали їх у пучечки.

 8. Лелеки збиралися у ____________ зграї і чекали  _________ пори ______ прощання.

9. На ____________ полях чути  ___________ гуркіт тракторів.

10. Осінь дарує всім _______________ і _____________ плоди.

11. Вона й  ________ калині намисто_____________ подарувала.

12. В селі чути  ______________ мелодію____________ осені.

Учні зачитують по черзі  кожен із групи речення під мелодію.

Бесіда:

  • Чи можна ці речення назвати тестом?
  • Чому, доведіть думку.
  • Яка головна думка?
  • Який заголовок ви б придумали до цього тексту?

Слайд -20.  «Сенкан»

 

 

 

V. Систематизація й узагальнення вивченого.

Бесіда:

        Що дізналися нового на уроці?

        Чи знадобляться вам здобуті на уроці знання в подальшому житті?

        В яких ситуаціях в можете вживати означення?

        З якою поетесою в сьогодні познайомилися?

        Що виховують її твори?

        Тож як ви зрозуміи епіграф уроку?

Слайд -21. Підсумок

-         Отже, чи має краса природи вплив на людину?(фото осені)

Відповіді учнів.

Слово вчителя:

Слайд

Зичайно,

Від краси аж душа завмирає,
Ввись підносить, в самі небеса.
Нас вона на добро надихає,
Скільки щастя дає нам краса!
Без краси неможливо прожити,
Необхідна вона, як тепло.
Просто треба цю землю любити,
Все робити, щоб гарно було.

 

VІ. Оцінюання знань учнів. Самооцінювання в группах.

Слайд -22. VІІ.Д/з.Опрацювати П.10.

Середній рівень – вправа 106.

Достатній рівень– вправа 105.

Високий рівень – написати твір-мініатюру «Осінній день», використовуючи узгоджені й неузгоджені означення.

 

1

 

Завантаження...
docx
До підручника
Українська мова 8 клас (Ющук І.П.)
Додано
23 червня 2018
Переглядів
9488
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку